Ухвала

від 05.09.2023 по справі 495/861/16-к

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 495/861/16-к

Номер провадження:1-кп/521/81/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одеси матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160240000043 від 07.05.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачен ого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст.358 КК України, за наступних обставин.

За результатами проведеного досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується прокурором у тому, що він своїми умисними протиправними діями, шляхом обману, в особистих інтересах та в інтересах інших осіб, заволодів чужим майном, а саме - об`єктами нерухомості розташованими на території бази відпочинку «Геолог», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить державному підприємству «Український державний геологорозвідувальний інститут», спричинивши матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну суму 5 642 947 грн., тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, та надання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та до державної реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області завідомо підроблених документів, а саме завідомо підробленого технічного паспорту на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: смт. Затока, вул. Лазурна, 15, та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 19.11.2009 у цивільній справі №2-4220/09 щодо визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: смт. Затока, вул. Лазурна, 15, скоївши своїми незаконними діями кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що майно бази відпочинку «Геолог» (далі - БВ «Геолог») 21.12.2005 передано з балансу державного підприємства «Укргеолоздоровниця» на баланс державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут», (далі - ДП «УДГІ») згідно акту прийому-передачі майна, майнових прав та зобов`язань, затвердженого першим заступником Міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Вказана база починку розташована за адресою: Одеська область, Білгород- Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 15.

У ході досудового розслідування встановити: точну дату будівництва будівель та споруд, розташованих на території БВ «Геолог», не вдалося, однак достовірно встановлено, що база відпочинку існує з 1954 року та об`єкти нерухомості, розташовані на її території, введені в експлуатацію у період часу з 1969 по 1991 роки. Вказані дані підтверджується відомостями реєстру основних засобів від 01.11.2005, згідно якого на балансі БВ «Геолог» знаходяться наступні об`єкти нерухомості:

- будинок дерев`яний, введений в експлуатацію у 1975 році;

- будинок дачний (адміністративний), введений в експлуатацію у 1974 році;

- будинок дачний з терасою, введений в експлуатацію в 1969 році;

- будинок дачний з терасою, введений в експлуатацію в 1969 році;

- будинок дачний з терасою, введений в експлуатацію в 1969 році;

- будинок дачний, введений в експлуатацію в 1969 році;

- їдальня, введена в експлуатацію в 1981 році;

- санвузол з пральною, введений в експлуатацію в 1982 році;

- будинок, що складається з шістнадцяти кімнат і двох веранд, введений в експлуатацію у 1986 році;

- будинок відпочинку «Колиба» №1, введений в експлуатацію у 1991 році;

- будинок відпочинку «Колиба» №2, введений в експлуатацію у 1991 році;

- будинок відпочинку «Колиба» №3, введений в експлуатацію у 1991 році;

- будинок відпочинку «Колиба» №4, введений в експлуатацію у 1991 році.

Крім того, відповідно до технічної документації по перенесенню в натуру проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування БВ «Геолог» на території Затоківської селищної ради, в смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області, виготовленої комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» та складеної на підставі договору №207-ІV від 29.12.2002, між державним підприємством «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру» та державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут», БВ «Геолог» станом на 26.05.2014 складається з:

- адміністративної будівлі (літ. «А»), загальною площею 33.75 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «Б»), загальною площею 36,6 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «В»), загальною площею 30,64 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «Г»), загальною площею 30,64 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «Д»), загальною площею 30,64 кв.м.;

- їдальні (літ. «Є»), загальною площею 343,64 кв.м.;

- пральні (літ. «Ж»), загальною площею 28,91 кв.м.;

- вбиральні (літ. «И»), загальною площею 69,98 кв.м.;

- майстерні (літ. «М»), загальною площею 30,08 кв.м.;

- клубу (літ. «З»), загальною площею 72,78 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «І»), загальною площею 170,81 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «К»), загальною площею 134,5 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «Л»), загальною площею 134,5 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «Н»), загальною площею 134,5 кв.м.;

- будинку відпочинку (літ. «О»), загальною площею 134,5 кв.м.;

- каналізаційної насосної станції (літ. «П»), загальною площею 42,16 кв.м.

Перелічені інвентаризаційні дані підтверджуються технічною документацією, виготовленою комунальним підприємством Білгород- Дністровського бюро технічної інвентаризації.

Так, у 2009 році, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_6 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння БВ «Геолог», розташованою за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 15.

З цією метою, за дорученням ОСОБА_6 , невстановленими у ході досудового розслідування особами 06.08.2009 подано до Білгород- Дністровського міського районного суду Одеської області цивільний позов від імені ОСОБА_6 щодо визнання за ним права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_6 достовірно знав про те, що вказані будівлі та споруди належать державному підприємству, були збудовані та введені в експлуатацію ще в період часу 1969 - 1991 років, надавши при цьому пакет завідомо підроблених документів, в яких містились недостовірні дані про те, що на земельній ділянці за вказаною адресою начебто були забудовані будинки та споруди МПП «Будівельник», а саме:

- копію договору про сумісну діяльність від 20.06.2001 в який внесено завідомо неправдиві відомості про сумісну діяльність з розвитку земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 4267 кв.м., шляхом будівництва нерухомих об`єктів бази відпочинку, які на той час вже були збудовані;

- кошторис (без дати та номеру) на будівництво нерухомих об`єктів за адресою: смт. Затока, вул. Лазурна, 15, за підписом директора МПП «Будівельник» ОСОБА_8 , згідно якого вказане МПП є їх проектувальником на замовлення ОСОБА_6 ;

- дефектний акт (без дати та номеру), затверджений ОСОБА_6 , що посвідчував види та об`єми виконаних робіт з будівництва вказаного комплексу;

- типову форму №КБ-3 (без дати та номеру) МПП «Будівельник» про вартість виконаних будівельних робіт по АДРЕСА_1 , згідно якої їх вартість склала 622396,80 грн.

19.11.2009 на підставі завідомо підроблених документів, наданих невстановленими особами до суду, виготовлено завідомо для ОСОБА_6 підроблене рішення щодо визнання за ним права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою унеможливлення у подальшому його викриття у вчиненні вказаного злочину, ОСОБА_6 15.02.2014 подав до органів внутрішніх справ заяву про втрату свого паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 02.08.2000 Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області, який згодом використовував при оформленні правовстановлюючих документів на майно.

Так, 15.02.2014 діючи за заздалегідь розробленим планом, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння будівлями та спорудами, які належать ДП «УДП», ОСОБА_6 організував надання до державної реєстраційної служби Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень, до якої долучив копію завідомо підробленого рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 39.11.2009 щодо визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та підроблений технічний паспорт на комплекс будівель та споруд, розташованих за вказаною адресою. При цьому, з метою маскування будівель та споруд БВ «Геолог» під інший об`єкт нерухомості, ним було штучно змінено конфігурацію, розміри та площі будівель та споруд, що не відповідає їх реальному розташуванню, додавши до вказаних документів копію свого паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 02.08.2000.

15.02.2014 на підставі наданих ОСОБА_6 документів, реєстраційною службою Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області прийнято рішення про державну реєстрацію за ним права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, 21.03.2014 зазначені будівлі та споруди оцінені ОСОБА_6 у 50000 грн. та передані, згідно акту прийому-передачі та грошової оцінки майна, до статутного фонду ПП «Лазурна 15».

24.03.2014 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння зазначеними будівлями та спорудами, ОСОБА_6 надав до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Білгород-Дністровського МУЮ Одеської області документи для створення ПП «Лазурна 15», а саме:

- реєстраційну картку форми №1, в якій він вказав адресою місцезнаходження даного підприємства - смт. Затока, вул. Лазурна, 15;

- нотаріально посвідчене рішення №1 від 21.03.2014 «Про створення ПП «Лазурна 15»; нотаріально посвідчений статут ПП «Лазурна 15»;

- нотаріально посвідчений статус ПП «Лазурна 15»;

- квитанції щодо сплати послуг з державної реєстрації.

На підставі вказаних документів 24.03.2014 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Лазурна 15». Під час вказаної процедури, згідно встановленого порядку, ОСОБА_6 з метою посвідчення своєї особи, надано державному реєстратору паспорт серії НОМЕР_1 , щодо втрати якого 15.02.2014 останній звертався із заявою при вищевказаних обставинах.

Також, 28.03.2014 до державної реєстраційної служби Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області ОСОБА_6 , як засновником ПП «Лазурна 15», надано:

- копію паспорта на його ім`я серії НОМЕР_1 , завірену ним власноручно;

-нотаріально посвідчене рішення №1 від 21.03.2014 про створення ПП «Лазурна 15»;

- копію статуту ПП «Лазурна 15», завіреного його підписом;

- акт прийому-передачі та грошової оцінки майна від 21.03.2014.

Розпоряджаючись майном, яким незаконно заволодів, ОСОБА_6 07.04.2014 надав до реєстраційної служби Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області завідомо підроблені документи, на підставі яких службовими особами вказаного відомства прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вже за ПП «Лазурна 15».

У той же день ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел щодо протиправного заволодіння майном, отримав свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти нерухомості за ПП «Лазурна, 15» та витяг з державного реєстру від 22.03.2014, про що власноручно виконав рукописні записи в картках прийому заяви за №11997085 та за №10937438.

Заволодівши при викладених вище обставинах правом власності на зазначені об`єкти нерухомості, ОСОБА_6 , скориставшись тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.12.2003 між Затоківською селищною радою та ДП «УДГІ» закінчився, 07.04.2014 надав до Затоківської селищної ради заяву від імені ПП «Лазурна 15» про укладання договору оренди земельної ділянки строком на 25 років для будівництва та обслуговування об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , долучивши до неї копію свідоцтва на право власності на будівлі та споруди за ПП «Лазурна 15» та витяг з державного реєстру про реєстрацію права власності.

На підставі наданих ОСОБА_6 документів 17.04.2014 сесією Затоківської селищної ради прийнято рішення про укладання з ПП «Лазурна 15» договору оренди земельної ділянки площею 0,5549 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 25 років та 28.04.2014 між ПП «Лазурна 15» та Затоківською селищною радою укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.

У подальшому, з метою нотаріального посвідчення вказаного договору оренди, ОСОБА_6 надано приватному нотаріусу Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 власноручно завірені копії паспорту серія та номер НОМЕР_1 , статуту ПП «Лазурна 15» та рішення №1 від 21.03.2014 про створення ПП «Лазурна 15», який посвідчено останньою.

Заволодівши будівлями та спорудами, розташованими на території бази відпочинку «Геолог», по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 розпорядився ними за своїм розсудом.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, заволодівши в особистих інтересах та в інтересах інших осіб, чужим майном, а саме - об`єктами нерухомості розташованими на території бази відпочинку «Геолог», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шо належить державному підприємству «Український державний геологорозвідувальний інститут», спричинивши матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну суму 5 642 947 грн.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу, надавши до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та до державної реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області завідомо підроблені документи, а саме завідомо підроблений технічний паспорт на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 19.11.2009 у цивільній справі №2-4220/09 щодо визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Захисник ОСОБА_7 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності та пояснив, що йому роз`яснено та зрозуміло підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Прокурор ОСОБА_5 не заперечував щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та перевіривши матеріали кримінального провадження, які є у розпорядженні суду, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України.

При цьому суд, звертаючи увагу на те, що в ході судового провадження свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_6 заперечував, вважає за необхідне роз`яснити учасникам кримінального провадження наступне.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду № 552/5595/18 від 29 липня 2021 року невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Зі змісту пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення випливає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується останній, відноситься до категорії кримінальних проступків, санкція вказаної статті не передбачає покарання у вигляді обмеження волі.

Також суд бере до уваги, що вищевказане кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , вчинене у 2014 році.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Так, враховуючи, що інкримінований ОСОБА_6 кримінальний проступок вчинено 15.02.2014 року, а п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України встановлює граничний строк для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, не більше двох років, то строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст.358 КК України сплинув 15.02.2016 року.

Відповідно до відомостей, наданих в ході судового розгляду прокурором, інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_6 станом на день розгляду клопотання про звільнення від відповідальності - немає.

Таким чином, оскільки з часу вчинення кримінального проступку інкримінованого ОСОБА_6 за ч. 4 ст.358 КК України, а саме - з 15.02.2014 року - минуло понад дев`ять років, тобто закінчився строк для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України, в судовому засіданні не було встановлено правових перешкод щодо задоволення клопотання сторони захисту з приводу звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 284-288, 314, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160240000043 від 07 червня 2014 року за ч. 4 ст.358 КК України - закрити.

Продовжити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160240000043 від 07 червня 2014 року в частині його обвинувачення за ч. 4 ст.190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Малиновський районний суд м. Одеси.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголосити 05 вересня 2023 року о 17 год. 00 хв.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3