Постанова

від 30.08.2023 по справі 904/2472/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2023 рокум. ДніпроСправа № 904/2472/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 (суддя Ярошенко В.І.) про відмову в забезпеченні позову у справі № 904/2472/23

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1 Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест», м. Київ

про визнання недійсним рішення, договору підряду та стягнення 1555631,06 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Прокурор звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним укладеного місцевою радою договору підряду, через допущені порушення при його укладенні Закону України «Про публічні закупівлі» та застосування наслідків недійсності правочину.

З метою забезпечення позову Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову у справі № 904/2472/23, в якій просить суд заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, який є замовником за договором підряду № 20/03-2 від 20.03.2023, здійснювати будь-які розрахункові операції та платежі за цим договором, а також заборонити підряднику, Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест», виконувати визначені умовами договору роботи до вирішення справи по суті спору.

Заява мотивована тим, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача і виконанню рішення господарського суду у даній справі в разі задоволення позову, в той час як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Прокурор зазначає, що Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради безпідставно прийняв тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» та уклав спірний договір про виконання ремонтних робіт, оскільки інформація у наданих суб`єктом господарювання документах, не відповідає встановленим замовником кваліфікаційним критеріям, що є підставою для відхилення такої тендерної пропозиції.

Прокурор зазначає, що безпідставна сплата замовником грошових коштів підряднику за спірним договором, призведе до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, а процедура їх повернення у разі задоволення позову буде неможлива, без вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виконання умов спірного договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 904/2472/23.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована неспівмірністю заявлених заходів забезпечення предмету та підставам позову. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.12.2019, прийнятій за результатами розгляду справи № 910/13985/19, місцевий господарський суд зазначив, що заборона відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання спірного договору, призводить до блокування їх господарської діяльності.

Також місцевий господарський суд звернув увагу, що заявлені вимоги фактично стосуються обґрунтованості позову, водночас обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності та пропорційності предмету позову, заява не містить.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі № 904/2472/23 скасувати і ухвалити рішення, яким вжити заявлені заходи забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор посилається на допущення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», допущені при обранні переможця конкурсу з укладення договору про закупівлю послуг, оскільки відповідно до наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» інформації, останнє не відповідає встановленим замовником кваліфікаційним критеріям, зокрема через відсутність у підрядника досвіду на виконання такого роду робіт, що є підставою для відхилення такої тендерної та визнання оспорюваного правочину недійсним.

Також скаржник посилається на надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» недостовірних відомостей щодо відповідності тендерної пропозиції кваліфікаційним вимогам, а замовник не використав своє право звернення за підтвердженням цієї інформації, що додатково свідчить про порушення інтересів позивача щодо раціонального використання грошових коштів територіальної громади.

Прокурор зазначає, що перерахування грошових коштів замовником на рахунок підрядника за спірним договором призведе до незаконного та нераціонального використання грошових коштів місцевого бюджету, а виконання спірного договору підряду, у даному випадку, унеможливить застосування реституції в разі задоволення позову, що свідчить про необхідність вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 про відмову в забезпеченні позову у справі № 904/2472/23.

У судовому засіданні 30.08.2023 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (замовник), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», уклав 20.03.2023 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» (виконавець) договір про надання послуг № 20/03-2 щодо виконання поточного ремонту приміщень будівлі АЗПСМ № 6 КНП «ДЦПМСД № 2» ДМР у м. Дніпрі.

Ціна договору № 20/03-2 складає 5185436,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 відкрито провадження у справі № 904/2472/23 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» про:

- визнання недійсним рішення уповноваженої особи Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, оформленого протоколом № 14-03/23-6 від 14.03.2023, про визначення ТОВ «Автомагістраль інвест» переможцем у закупівлі UA-2023-02-20-014324-а та про намір укласти договір;

- визнання недійсним договору про надання послуг № 20/03-2, укладеного 20.03.2023 Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест»;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради 1555631,06 грн, отриманих в якості авансу за договором про надання послуг № 20/03-2 від 20.03.2023.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд про наступне:

- заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, пов`язані з виконанням умов договору про надання послуг № 20/03-2 від 20.03.2023;

- заборонити Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради здійснювати платежі за договором про надання послуг № 20/03-2 від 20.03.2023;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль інвест» здійснювати виконання робіт за договором про надання послуг № 20/03-2 від 20.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 904/2472/23, що і стало підставою звернення прокурора з апеляційною скаргою.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Матеріалами справи підтверджено, що на розгляді місцевого господарського суду знаходиться справа № 904/2472/23 про визнання недійсним договору надання послуг з проведення ремонту приміщень, що належать до комунальної власності та про стягнення сплаченого підряднику на виконання цього договору авансу.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон повзує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Прокурор звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, шляхом заборони сторонам спірного правочину вчиняти дії щодо його виконання.

Заява про забезпечення позову обґрунтована недійсністю спірного правочину через його укладення з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Апеляційний господарський суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Тобто законодавець чітко розмежовує процесуальні інститути забезпечення позову та розгляду справи по суті в порядку позовного провадження, які не випадково врегульовано окремо, а саме главою 10 Розділу ІІ і главами 6-9 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Таким чином, доводи, покладені в основу заяви про забезпечення позову у даній справі, можуть досліджуватися та перевірятися лише під час вирішення спору по суті.

Предметом позову є визнання спірного правочину недійсним, з підстав порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час його укладення та повернення сплаченого замовником на його виконання авансового платежу.

Враховуючи предмет та підстави позову, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що заявлені заходи забезпечення позову мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.

Апеляційний господарський суд зазначає, що суд не може застосовувати наслідки недійсності оспорюваного правочину у випадку, коли такий правочин недійсним судом не визнаний.

Також місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ними договору, який недійсним не визнаний, є втручанням суду у господарські відносини, оскільки призводить до блокування господарської діяльності відповідачів, що є недопустимим з огляду на встановлену положеннями статті 6 Господарського кодексу України заборону, свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19, від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19 та від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності заявником підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову у даній справі, а також їх неспівмірності порівняно із заявленими позовними вимогами, у зв`язку з чим правомірно відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги також базуються на посиланнях скаржника на недійсність оскажуваного правочину, тобто на обставинах обґрунтованості саме позовних вимог.

Водночас скаржник не навів доводів на спростування висновків місцевого господарського суду щодо законодавчо визначеної заборони втручання суду у господарську діяльність сторін.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 про відмову в забезпеченні позову у справі № 904/2472/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі № 904/2472/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 06.09.2023

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяВ. МОРОЗ