Рішення

від 05.09.2023 по справі 910/10260/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2023Справа № 910/10260/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 31-Б; ідентифікаційний код 21667576)

про стягнення 179 223, 40 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" про стягнення заборгованості в сумі 179 223, 40 грн, з яких: 128 347, 89 грн - основного боргу, 22 622, 08 грн - інфляційних втрат, 4 192, 04 грн - 3% річних, 24 061, 39 грн - пені, яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 304 від 01.05.2002.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в останнього утворилася заборгованість. Після здійснення часткової оплати, сума боргу згідно акту звірки взаємних розрахунків за 2022-2023 роки станом на 18.05.2023 становить 128 347, 89 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості від 11.04.2023 № 062/15/1/23-1119, однак, відповідь на претензію не надано, заборгованість не погашено.

Також, у зв`язку з порушенням строків виконання грошових зобов`язань позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а нарахування пені було здійснено з огляду на пп. 2.3.7 договору.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що:

- акти про надані послуги ТОВ "Юрінком інтер" не надходили, а отже останнім вони не підписані;

- 2022-2023 роки відповідач не користувався послугами теплопостачання, відповідно, обслуговування тепломереж на території підприємства не відбувалось.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

21.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

26.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення відповідача про надіслання позивача відзиву на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.05.2002 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (дирекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" (абонент) укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 304 в будинку по вул. Героїв Дніпра, 31-Б у м. Києві, в якому абонент є власником приміщення загальною площею 528,40 м2 і орендарем приміщення площею 205,40 м2 для розміщення видавництва друкованих ЗМІ та видавничої продукції.

Предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Героїв Дніпра, 31-Б.

Згідно п. 2.2. пп. 2.2.1, 2.2.2 договору дирекція зобов`язується розподіляти надану енергопостачальною організацією вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та обсягах згідно з заявкою орендаря; надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню орендарів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів.

Відповідно до п. 2.3. пп. 2.3.3., 2.3.6 договору абонент зобов`язаний, зокрема: виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 2 до цього договору; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції № 2600500010883 в КБ "Хрещатик" вартість спожитої теплової енергії.

Згідно додатку № 2 до договору абонент щомісяця з 14-18 число самостійно отримує акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними в п. 2 цього договору документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця. Крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок дирекції по експлуатації нежилих будинків вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнання та послуг розрахункового обслуговування у складі експлуатаційних витрат згідно додатку № 2 з оформленням актів виконаних робіт (п. 2, 3, 3.5 додатку).

Цей договір набуває чинності з 01.05.2002 та діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.1, 6.4 договору).

До матеріалів справи також долучено додатки до договору № 466: додаток № 1 "Тарифи на теплову енергію", додаток № 2 "Порядок розрахунків за теплову енергію", додаток № 3 "Умови припинення подачі теплової енергії".

25.07.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240313, відповідно до якого КП "Київтеплоенерго" надає теплову енергію у нежилий будинок по вул. Героїв Дніпра, 31-Б у м. Києві, а абонент оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального сезону та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку (п. 2.3 договору з КТЕ).

Позивач вказує, що ним було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювального сезону 2021-2022 років, а КП "Київтеплоенерго" було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та видано Акт готовності до опалювального сезону від 13.10.2021 № 951/2 та наряд на включення теплопостачання № 221 від 01.11.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.

До будинку по Героїв Дніпра, 31-Б протягом опалювального сезону 2021-2022 років подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку за період з 05.11.2021 по 20.03.2022 (додаток 5 до позову).

Рахунки за спожиту теплову енергію у будинку по вул. Героїв Дніпра, 31-Б виставлені КП "Київтеплоенерго" позивачу (акти приймання-передавання товарної продукції, зокрема, № 11/2021-240313, № 12/2021-240313, № 01/2022-240313, № 2/2022-240313, № 3/2022-240313, № 4/2022-240313, № 12/2022-240313. Тому загальний обсяг спожитої теплової енергії протягом опалювального сезону 2021-2022 років у вказаному будинку розподілено позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі.

Відповідно відповідачу нарахована вартість теплопостачання згідно з розрахунками нарахувань за листопад 2021 на суму 79 558, 01 грн, грудень 2021 на суму 137 778, 28 грн, за січень 2022 на суму 170 457, 89 грн, за лютий 2022 на суму 182 127, 52 грн, за березень 2022 на суму 85 586, 09 грн, за квітень 2022 на суму -35 495, 33 грн.

Загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих послуг відповідачем зазначена в наявних в матеріалах справи актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО, а саме № 304/2110 за жовтень 2021 на суму 3 786, 41 грн, 304/2111 за листопад 2021 на суму 42 903, 94 грн, № 304/2112 за грудень 2021 на суму 71 529, 71 грн, № 304/2201 за січень 2022 на суму 87 598, 03 грн, № 304/2022 за лютий 2022 на суму 93 333, 73 грн, № 304/2203 березень 2022 на суму 45 867, 29 грн, № 304/2204 за квітень 2022 на суму -13 666, 64 грн, № 304/2205 за травень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2206 за червень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2207 за липень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2208 за серпень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2209 за вересень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2210 за жовтень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2211 на листопад 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2312 за грудень 2022 на суму -57 310, 65 грн.

У січні 2023 року КП "Київтеплоенерго" здійснено перерахунок вартості теплопостачання, тому позивачем відповідно проведено зменшення заборгованості відповідача, згідно акту звірки взаєморозрахунків за 2021…2023 роки сума боргу станом на 05.04.2023 становить 200 347, 89 грн. Означений акт був надісланий відповідачу, докази чого містяться в матеріалах справи.

17.05.2023 відповідач оплатив частину заборгованості у сумі 72 000, 00 грн.

У зв`язку з чим, згідно акту звірки взаємних розрахунків за 2022…2023 роки сума боргу відповідача станом на 18.05.2023 становить 128 347, 89 грн.

Застосовано коефіцієнт перерахунку у зв`язку із зміною ціни природного газу відповідно до постанови Кабміну від 10.11.2021 № 1209 (для інших споживачів: 2,81 (до 01.03.2022), 2,53 (з 01.03.2022)).

Позивач звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості від 11.04.2023 № 062/15/1/23-1119, однак, відповідь на претензію не надано, заборгованість не погашено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 304 від 01.05.2002, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як було встановлено судом вище, згідно з розрахунками нарахувань відповідачу нарахована вартість теплопостачання згідно за листопад 2021 на суму 79 558, 01 грн, грудень 2021 на суму 137 778, 28 грн, за січень 2022 на суму 170 457, 89 грн, за лютий 2022 на суму 182 127, 52 грн, за березень 2022 на суму 85 586, 09 грн, за квітень 2022 на суму -35 495, 33 грн.

Також, судом встановлено, що загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих відповідачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО, а саме, № 304/2110 за жовтень 2021 на суму 3 786, 41 грн, 304/2111 за листопад 2021 на суму 42 903, 94 грн, № 304/2112 за грудень 2021 на суму 71 529, 71 грн, № 304/2201 за січень 2022 на суму 87 598, 03 грн, № 304/2022 за лютий 2022 на суму 93 333, 73 грн, № 304/2203 березень 2022 на суму 45 867, 29 грн, № 304/2204 за квітень 2022 на суму -13 666, 64 грн, № 304/2205 за травень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2206 за червень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2207 за липень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2208 за серпень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2209 за вересень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2210 за жовтень 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2211 на листопад 2022 на суму 3 786, 41 грн, № 304/2312 за грудень 2022 на суму -57 310, 65 грн.

Оскільки, у січні 2023 року КП "Київтеплоенерго" здійснено перерахунок вартості теплопостачання, то відповідно позивачем проведено зменшення заборгованості відповідача, згідно акту звірки взаєморозрахунків за 2021…2023 роки сума боргу станом на 05.04.2023 становить 200 347, 89 грн. Означений акт був надісланий відповідачу, докази чого містяться в матеріалах справи.

17.05.2023 відповідач було частково здійснено оплату заборгованості у сумі 72 000, 00 грн.

У зв`язку з чим, згідно акту звірки взаємних розрахунків за 2022…2023 роки сума боргу відповідача станом на 18.05.2023 становить 128 347, 89 грн.

Твердження відповідача стосовно ненадходження та не підписання актів, не приймаються судом, оскільки в додатку № 2 до договору, на абонента покладено обов`язок самостійно отримувати такі акти. А тому, неотримання та не підписання таких актів є виключно відповідальністю відповідача.

Натомість, суд відзначає, що доказів наявності у відповідача зауважень та заперечень щодо наданих послуг або відмови від приймання наданих позивачем послуг у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав позивачу обґрунтованої відмови від прийняття послуг, послуги вважаються такими, що були надані позивачем у повному обсязі.

Більш того, суд вказує, що безпосередньо відповідачем до відзиву був наданий лист № 28 від 05.07.2023 про застосування реструктуризації боргу.

Отже, з огляду на викладене, судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність заборгованості відповідача за договором № 304 від 01.05.2002, яка станом на 18.05.2023 становить 128 347, 89 грн.

Натомість, суд відзначає, що доказів, щоб свідчили про протилежне відповідачем суду не представлено, відповідно доводів позивача не спростовано.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати отриманих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 304 від 01.05.2002 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.

В пп. 2.3.7. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (відповідно до доданого по позову розрахунку (додаток № 1)), дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 061, 39 грн - пені, 4 192, 04 грн - 3% річних та 22 622, 08 грн - інфляційних втрат.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, та відповідно перевіривши наведені розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягає задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" належить 128 347, 89 грн - основного боргу, 24 061, 39 грн - пені, 4 192, 04 грн - 3% річних та 22 622, 08 грн - інфляційних втрат.

Разом з тим, суд відзначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 31-Б; ідентифікаційний код 21667576) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість в сумі 128 347 (сто двадцять вісім тисяч триста сорок сім) грн 89 коп., пеню в сумі 24 061 (двадцять чотири тисячі шістдесят один) грн 39 коп., 3% річних в сумі 4 192 (чотири тисячі сто дев`яносто два) грн 04 коп., інфляційні втрати в сумі 22 622 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять два) грн 08 коп. та судовий збір в сумі 2 689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 05.09.2023.

Суддя Дмитро БАРАНОВ