Постанова

від 03.06.2024 по справі 910/10260/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа№ 910/10260/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком Інтер"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023

у справі № 910/10260/23 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер"

про стягнення 179 223,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" про стягнення заборгованості у сумі 179 223,40 грн, з яких: 128 347,89 грн - основного боргу, 22 622,08 грн - інфляційних втрат, 4 192,04 грн - 3% річних, 24 061,39 грн - пені, що утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 304 від 01.05.2002.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/10260/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" заборгованість в сумі 128 347,89 грн, пеню в сумі 24 061,39 грн, 3% річних в сумі 4192,04 грн, інфляційні втрати в сумі 22 622,08 грн та судовий збір в сумі 2689,00 грн.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрінком Інтер" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/10260/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку відповідача, послуги позивачем не надавались відповідачу протягом заявленого у позові періоду, а тому акти додані до матеріалів справи не можуть слугувати належним підтвердженням факту здійснення господарської операції позивачем.

Крім того, відповідач зауважує на тому, що ним було здійснено оплату на рахунок позивача у загальному розмірі 60 000,00 грн за період з червня - по липень 2023, тому відповідач вважає, що у даній справі відсутній предмет спору на суму 60 000,00 грн.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення боргу в розмірі 60 000,00 грн.

Узагальнений виклад позиції позивача за первісним позовом

Позивач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 910/10260/23 призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/10260/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком Інтер" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком Інтер" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/10260/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Михальської Ю.Б. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.05.2002 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (дирекцією, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" (абонентом, відповідачем) укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 304 в будинку по вул. Героїв Дніпра, 31-Б у м. Києві, в якому абонент є власником приміщення загальною площею 528,40 м2 і орендарем приміщення площею 205,40 м2 для розміщення видавництва друкованих ЗМІ та видавничої продукції.

Предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-Б.

Згідно п. 2.2. пп. 2.2.1, 2.2.2 договору дирекція зобов`язується розподіляти надану енергопостачальною організацією вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та обсягах згідно з заявкою орендаря; надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню орендарів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів.

Відповідно до п. 2.3. пп. 2.3.3, 2.3.6 договору абонент зобов`язаний, зокрема: виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 2 до цього договору; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції № 2600500010883 в КБ "Хрещатик" вартість спожитої теплової енергії.

Згідно додатку № 2 до договору абонент щомісяця з 14-18 число самостійно отримує акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними в п. 2 цього договору документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця. Крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок дирекції по експлуатації нежилих будинків вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнання та послуг розрахункового обслуговування у складі експлуатаційних витрат згідно додатку № 2 з оформленням актів виконаних робіт (п. 2, 3, 3.5 додатку).

Цей договір набуває чинності з 01.05.2002 та діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п 6.1, 6.4 договору).

Позивачем до матеріалів справи також долучено додатки до договору № 466: додаток № 1 "Тарифи на теплову енергію", додаток № 2 "Порядок розрахунків за теплову енергію", додаток № 3 "Умови припинення подачі теплової енергії".

25.07.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та позивачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240313, відповідно до якого КП "Київтеплоенерго" надає теплову енергію у нежилий будинок по вул. Героїв Дніпра, 31-Б у м. Києві, а абонент оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального сезону та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку (п. 2.3 договору з КТЕ).

Позивач у позові вказував, що ним було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювального сезону 2021-2022 років, а КП "Київтеплоенерго" було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та видано акт готовності до опалювального сезону від 13.10.2021 № 951/2 та наряд на включення теплопостачання № 221 від 01.11.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.

До будинку по вулиці Героїв Дніпра, 31-Б у місті Києві протягом опалювального сезону 2021-2022 років подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку за період з 05.11.2021 по 20.03.2022 (додаток 5 до позову).

Рахунки за спожиту теплову енергію у будинку по вул. Героїв Дніпра, 31-Б у м. Києві виставлені КП "Київтеплоенерго" позивачу (акти приймання-передавання товарної продукції, зокрема, № 11/2021-240313, № 12/2021-240313, № 01/2022-240313, № 2/2022-240313, № 3/2022-240313, № 4/2022-240313, № 12/2022-240313. Тому загальний обсяг спожитої теплової енергії протягом опалювального сезону 2021-2022 років у вказаному будинку розподілено позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі.

Відповідно відповідачу нарахована вартість теплопостачання згідно з розрахунками нарахувань: за листопад 2021 на суму 79 558,01 грн, грудень 2021 на суму 137 778,28 грн, за січень 2022 на суму 170 457,89 грн, за лютий 2022 на суму 182 127,52 грн, за березень 2022 на суму 85 586,09 грн, за квітень 2022 на суму - 35 495, 33 грн.

Загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих послуг відповідачем зазначена в наявних в матеріалах справи актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО, а саме: № 304/2110 за жовтень 2021 на суму 3786,41 грн, № 304/2111 за листопад 2021 на суму 42 903,94 грн, № 304/2112 за грудень 2021 на суму 71 529,71 грн, № 304/2201 за січень 2022 на суму 87 598,03 грн, № 304/2022 за лютий 2022 на суму 93 333,73 грн, № 304/2203 березень 2022 на суму 45 867,29 грн, № 304/2204 за квітень 2022 на суму - 13 666,64 грн, № 304/2205 за травень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2206 за червень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2207 за липень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2208 за серпень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2209 за вересень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2210 за жовтень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2211 на листопад 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2312 за грудень 2022 на суму - 57 310,65 грн.

У січні 2023 КП "Київтеплоенерго" здійснено перерахунок вартості теплопостачання, тому позивачем відповідно проведено зменшення заборгованості відповідача, згідно акту звірки взаєморозрахунків за 2021…2023 роки сума боргу станом на 05.04.2023 склав 200 347,89 грн. Вказаний акт був надісланий відповідачу, докази чого містяться в матеріалах справи.

17.05.2023 відповідач оплатив частину заборгованості у сумі 72 000,00 грн. У зв`язку з чим, згідно акту звірки взаємних розрахунків за 2022…2023 роки сума боргу відповідача станом на 18.05.2023 складала 128 347, 89 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості від 11.04.2023 № 062/15/1/23-1119, однак відповідь на претензію не надано, заборгованість відповідачем не сплачено, що і стало причиною звернення позивача з даним позов до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/10260/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком інтер" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" заборгованість в сумі 128 347,89 грн, пеню в сумі 24 061,39 грн, 3% річних в сумі 4192,04 грн, інфляційні втрати в сумі 22 622,08 грн та судовий збір в сумі 2689,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з розрахунками нарахувань відповідачу нарахована вартість теплопостачання за наступні періоди, а саме: за листопад 2021 на суму 79 558,01 грн, грудень 2021 на суму 137 778,28 грн, за січень 2022 на суму 170 457,89 грн, за лютий 2022 на суму 182 127,52 грн, за березень 2022 на суму 85 586,09 грн, за квітень 2022 на суму 35 495, 33 грн.

Колегія суддів зазначає, що загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих відповідачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи: актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО, а саме: № 304/2110 за жовтень 2021 на суму 3786,41 грн, № 304/2111 за листопад 2021 на суму 42 903,94 грн, № 304/2112 за грудень 2021 на суму 71 529,71 грн, № 304/2201 за січень 2022 на суму 87 598,03 грн, № 304/2022 за лютий 2022 на суму 93 333,73 грн, № 304/2203 березень 2022 на суму 45 867,29 грн, № 304/2204 за квітень 2022 на суму 13 666,64 грн, № 304/2205 за травень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2206 за червень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2207 за липень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2208 за серпень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2209 за вересень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2210 за жовтень 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2211 на листопад 2022 на суму 3786,41 грн, № 304/2312 за грудень 2022 на суму 57 310, 65 грн.

Враховуючи, що у січні 2023 року КП "Київтеплоенерго" здійснено перерахунок вартості теплопостачання, то відповідно позивачем проведено зменшення заборгованості відповідача, згідно акту звірки взаєморозрахунків за 2021…2023 роки сума боргу станом на 05.04.2023 склав 200 347,89 грн.

17.05.2023 відповідач було частково здійснено оплату заборгованості у сумі 72 000, 00 грн. У зв`язку з чим, згідно акту звірки взаємних розрахунків за 2022…2023 роки сума боргу відповідача станом на 18.05.2023 склав 128 347, 89 грн.

Твердження відповідача стосовно ненадходження та не підписання актів, не приймаються судовою колегією, оскільки в додатку № 2 до договору, на абонента покладено обов`язок самостійно отримувати такі акти. А тому, неотримання та не підписання таких актів є виключно відповідальністю відповідача.

Натомість, судова колегія зауважує на тому, що доказів наявності у відповідача зауважень та заперечень щодо наданих послуг або відмови від приймання наданих позивачем послуг у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав позивачу обґрунтованої відмови від прийняття послуг, послуги вважаються такими, що були надані позивачем у повному обсязі.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що безпосередньо відповідачем до відзиву був наданий лист № 28 від 05.07.2023 про застосування реструктуризації боргу.

Отже, з огляду на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність заборгованості відповідача за договором № 304 від 01.05.2002, яка станом на 18.05.2023 склала 128 347, 89 грн.

Посилання відповідача на сплату боргу у розмірі 60 000,00 грн, колегією суддів до уваги не приймаються так, як в призначенні платежів на загальну суму 60 000,00 грн вказаний інший договір, а не договір № 304 від 01.05.2002.

За таких підстав, клопотання відповідача про закриття провадження в частині суми заборгованості в розмірі 60 000,00 грн не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати отриманих послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було порушено умови договору надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів № 304 від 01.05.2002 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія зазначає наступне.

В пп. 2.3.7 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (відповідно до доданого по позову розрахунку (додаток № 1)), дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 24 061,39 грн - пені, 4192,04 грн - 3% річних та 22 622,08 грн - інфляційних втрат.

Таким чином, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Відтак, суд першої інстанції надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінком Інтер" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/10260/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/10260/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська