Рішення

від 30.08.2023 по справі 910/7603/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2023Справа № 910/7603/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (Україна, 04205, м. Київ, просп. Оболонський , буд. 26; ідентифікаційний код: 37480529)

про стягнення 799 434,82 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (Україна, 04205, м. Київ, просп. Оболонський , буд. 26; ідентифікаційний код: 37480529)

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664)

про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача за первісним позовом: Герасименко І.В.

Від відповідача за первісним позовом: Птуха Є.Л.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" про стягнення 799434,82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 20077/4-1-05 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

05.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суддя Нечай О.В. заявив самовідвід від розгляду справи № 910/7603/22, оскільки у сторін та сторонніх спостерігачів можуть виникнути сумніви в неупередженості судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 заяву про самовідвід судді Нечая О.В. задоволено. Справу № 910/7603/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" про стягнення 799 434,82 грн передано уповноваженій особі апарату суду для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 року матеріали справи № 910/7603/22 передано розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 прийнято справу №910/7603/22 до свого провадження; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); відмовлено позивачу у клопотанні щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

03.10.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

14.12.2022 через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №910/7603/22.

12.01.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що щ на виробничі потреби в будинку вода використовується виключно в закладах громадського харчування. При цьому відповідач зазначає, що не веде господарської діяльності пов`язаної з громадським харчуванням, не має приміщень у яких орендарі чи інші суб`єкти що ними користуються здійснювали б таку діяльність. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що останній, як балансоутримувач будинку, не має зобов`язання оформлення умов на скид стічних вод, оскільки не використовує воду для власних потреб, а лише виконує функції утримання будинку та прибудинкової території для інших співвласників, використовуючи воду для поливу прибудинкової території, для прибирання місць загального користування та у санвузлах місць загального користування, тобто на санітарно-побутові потреби. Також відповідач зазначає, що не має власних приміщень, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження. Крім того, відповідач за первісним позовом просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача у період до 24.02.2019.

Також 12.01.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" вказує, що балансоутримувач несе відповідальність виключно за власні приміщення, що ним використовуються, або використовуються орендарями чи іншими суб`єктами та не несе відповідальності за воду, що скидають інші власники приміщень до каналізації. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис", проводить господарську діяльність, в результаті якої не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також не має орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, оскільки використовує власні приміщення виключно для ведення статутної діяльності, що полягає у виконанні функцій балансоутримувача житлового фонду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/7603/22; підготовче засідання за зустрічним позовом призначено разом з первісним позовом 23.01.2023.

У засіданні суду 23.01.2023 представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання щодо надання часу для підготовки відзиву на зустрічну позовну.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2023 задоволено дане клопотання, та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 15.02.2023.

25.01.2023 засобами поштового зв`язку від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що позивачем не приймаються посилання відповідача на лист управління екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» від 11.01.2017 № 39/15. У вказаному листі зазначено, що «Умови на скид стічних вод ТОВ «Комфортна оселя «Оболонь» наразі не потрібні». Лист управління екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» датований січнем 2017 року, та на той час відповідачем була прийнята на баланс лише перша секція будинку. Також позивач за первісним позовом зазначає, що строк позовної давності для звернення ПрАТ «АК «Київводоканал» до суду для захисту порушеного права виник з моменту спливу десятиденного строку зазначеного у листі-попереджені від 30.11.2020 для добровільної оплати за скид стічних вод без умов на скид стічних вод, а саме з 01.01.2021. Відтак, позивач зазначає, що останнім подано позовну заяву в межах строків позовної давності.

03.02.2023 засобами поштового зв`язку від позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення за первісним позовом, в яких останній просив зобов`язати позивача за первісним позовом надати суду копії індивідуальних договорів усіх власників/користувачів нежитлових приміщень, що є споживачами та об`єм споживання яких враховується лічильником № 1410066997 (код вводу 05-422-173); документальне підтвердження щомісячних показників споживання води усіма іншими споживачами з переліку нежитлових приміщень, об`єм споживання яких проходить через загально будинковий лічильник № 1410066997 (код вводу 05-422-173); результати проведення аналізів стічних вод, що були прийняті від відповідача, які б свідчили про скид води технологічного походження та застосувати строк позовної давності до вимог позивача у період до 24.02.2019.

09.02.2023 засобами поштового зв`язку від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, який залучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 15.02.2023 представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з відзивом на зустрічну позовну заяву.

Представник позивача за первісним позовом заперечень не навів.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2023 задоволено дане клопотання, та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 15.03.2023.

27.02.2023 засобами поштового зв`язку від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом, яку залучено до матеріалів справи.

15.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, в яких позивач за первісним позовом просить суд зобов`язати сторін провести спільне обстеження об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26 та надати до суду відповідний акт обстеження.

У засіданні суду 15.03.2023 представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання, яке міститься в письмових поясненнях, які подано до суду 15.03.2023.

Представник відповідача за первісним позовом заперечень не навів.

У підготовчому засіданні 15.03.2023 оголошено перерву до 19.04.2023 з метою надання сторонам часу для проведення спільного обстеження об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26 та надання до суду відповідного акту обстеження.

У засіданні суду 19.04.2023 представник позивача за первісним позовом повідомив, що ним через канцелярію суду 19.04.2023 подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій актів обстеження об`єкту ТОВ «Комфорт резіденсиз» від 15.02.2023 № 8925 від 04.04.2023 № 09386.

Представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача за первісним позовом заперечень не навів.

У засіданні суду 19.04.2023 протокольною ухвалою задоволено дане клопотання та оголошено перерву на 10.05.2023.

У підготовчому засіданні 10.05.2023 присутнім представником позивача за первісним позовом надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2023.

У судовому засіданні 07.06.2023 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 02.08.2023.

У судовому засіданні 02.08.2023 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 16.08.2023.

11.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі.

14.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 16.08.2023 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 30.08.2023.

У судовому засіданні 30.08.2023 представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги та проти задоволення зустрічних заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 30.08.2023 проти задоволення первісного позову заперечив, підтримав зустрічні позовної вимоги.

30.08.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (далі - споживач, абонент, відповідач) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 20077/4-1-05.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента стічних вод у систему каналізації м. Києва та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог (умов) до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації.

Правила № 1879 встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5 Правил № 1879).

Згідно з п. 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди Абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення.

В пункті 2.4 та підпункті 3.3.1 пункту 3.3 Правил № 1879 регламентовано, що Абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид.

Згідно з підпунктом 3.3.4 п. 3.3 Правил № 1879 умови на скид видаються на один рік. TОB «Комфорт Резіденсис» в проміжок часу з 17.12.2018 по 31.10.2020 здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: просп. Оболонський, 26, у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил №1879.

Так, позивач за первісним позовом зазначає, що, в порушення Правил №1879, відповідач здійснює скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод.

Позивачем за первісним позовом було направлено на адресу ТОВ «Комфорт Резіденсис» лист-попередження від 30.11.2020 з розрахунком від 30.11.2020 № 15/ВУ-Ф-04/027-10-2020р на суму 799 434,82 грн. Дані лист-попередження та розрахунок отримані ТОВ «Комфорт Резіденсис» 21.12.2020. Докази відправлення містяться в матеріалах справи.

Таким чином, у зв`язку зі скидом стічних вод відповідачем за первісним позовом без умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду позивача, нараховано відповідачу за первісним позовом плату за скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26, у період з 17.12.2018 по 31.10.2020 у розмірі 799 434,82 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до п. 7.1 договору від 17.12.2018 № 20077/4- 1-05 цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін не повідомить іншу сторону про його припинення.

Судом встановлено, що вказаний договір до теперішнього часу чинний та обов`язковий до виконання, оскільки сторони даного договору дій щодо його припинення не здійснювали.

Згідно з п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог (умов) до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства.

Також, аналогічний обов`язок передбачений у підпункті 3.3.13 пункту 3.3 договору, відповідно до якого ТОВ «Комфорт резіденсис» зобов`язано своєчасно подовжувати у встановленому порядку вимоги (умови) до скиду стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Тобто, відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач за первісним позовом зобов`язаний отримувати та своєчасно подовжувати вимоги (умови) до скиду стічних вод.

Крім цього, відповідно до підпункту 3.3.7 пункту 3.3 договору відповідач за первісним позовом зобов`язаний сплачувати додаткову плату за скид стічних вод у разі відсутності вимог (умов) до скиду в розмірі, визначеному згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

У відповідності до положень пункту 3.3. правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

При виявленні факту порушення вимог Правил № 1879 Абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил (п. 7.10 Правил № 1879).

Відповідно до пункту 4.12 договору у разі порушення відповідачем п.п. 1.1, 1.5 цього договору, останній сплачує позивачу плату за скид стічних вод без чинних вимог (умов) до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

В абзаці 3 пункту 8.6 Правил № 1879 передбачено, що при порушенні цих Правил Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Отже, умовами договору передбачений обов`язок щодо отримання відповідачем вимог (умов) до скиду стічних вод та передбачена відповідальність за відсутність або неотримання відповідних вимог (умов).

Таким чином, у зв`язку зі скидом стічних вод відповідачем за первісним позовом без умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду позивача, нараховано відповідачу за первісним позовом плату за скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26, у період з 17.12.2018 по 31.10.2020 у розмірі 799 434,82 грн.

Відповідно до підпункту 2.1.6 пункту 2.1 договору обсяг наданих споживачу послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з водопостачання (в тому числі постачання гарячої води), згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у постачальника або за показаннями засобів обліку стічних вод, зареєстрованих у Постачальника та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування, правил приймання стічних вод та Місцевих правил приймання.

Згідно з п. 3.14 Правил № 190, у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Згідно з п. 2.1.8 договору облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем.

Відповідно до п. 2.2.4 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документів, споживач зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту.

ТОВ «Комфорт Резіденсис» про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг не повідомляло, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки не направляв.

Отже, в силу положень п.п. 2.1.8, 2.2.4 договору, кількість та вартість наданих ПрАТ «АК «Київводоканал» послуг з водопостачання та водовідведення прийняті відповідачем за первісним позовом.

Станом на дату звернення до суду із позовною заявою грошові кошти в розмірі 799 434,82 грн, що нараховані за скид стічних вод з об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26 без умов на скид стічних вод, відповідачем за первісним позовом не сплачені.

Таким чином, у зв`язку зі скидом стічних вод відповідачем за первісним позовом без умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду позивача, нараховано відповідачу за первісним позовом плату за скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26, у період з 17.12.2018 по 31.10.2020 у розмірі 799 434,82 грн.

Доводи відповідача за первісним позовом про те, що начебто останній не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, суд визнає необґрунтованими, оскільки позивачем за первісним позовом до матеріалів справи додані акти обстеження об`єкту ТОВ «Комфорт резіденсис», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26 (копії актів обстеження від 30.05.2019, 09.10.2020, 06.08.2021, 15.02.2023 та від 04.04.2023). При обстеженні об`єкту було встановлено, що з об`єкту здійснюється скид стічних вод непобутового походження, у відповідача за первісним позовом наявні субспоживачі та ПрАТ «АК «Київводоканал» надавались ТОВ «Комфорт резіденсис» приписи щодо необхідності оформлення Паспорту водного господарства на об`єкт та отримати умови на скид стічних вод.

В ході розгляду справи відповідачу за первісним позовом неодноразово надавалася можливість спростувати твердження позивача, з яким він не згоден, і належними доказами довести, що у нього немає субспоживачів, які здійснюють скид вод не побутового походження. Проте відповідач належних доказів цього суду не надав.

Суд не приймає посилання відповідача за первісним позовом на лист управління екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» від 11.01.2017 № 39/15, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що лист управління екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» датований січнем 2017 року, та на той час відповідачем за первісним позовом була прийнята на баланс лише перша секція будинку.

Після 2017 року у відповідача за первісним позовом відбувались зміни у водовідведенні, зокрема, змінювався обсяг скидаємих стічних вод у міську каналізаційну мережу, оскільки приймались на баланс ще дві черги будинку.

Також, судом встановлено, що після даного листа позивачем неодноразово у присутності повноважних представників відповідача за первісним позовом проводились обстеження об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26 (копії актів обстеження від 30.05.2019, 09.10.2020 та від 06.08.2021). При обстеженні об`єкту було встановлено, що з об`єкту здійснюється скид стічних вод непобутового походження, у відповідача за первісним позовом наявні субспоживачі та позивачем за первісним позовом надавались ТОВ «Комфорт резіденсис» приписи щодо необхідності оформлення Паспорту водного господарства на об`єкт та отримати умови на скид стічних вод. Приписи позивача за первісним позовом щодо необхідності отримання споживачем Умов на скид відповідачем не оскаржувалися у встановленому порядку.

Крім цього, даний лист не має жодного відношення до спірного періоду у справі №910/7603/22, оскільки позивачем за первісним позовом проведені нарахування відповідачу за первісним позовом плати за скид стічних вод без умов на скид стічних вод за період з 17.12.2018 (початок дії договору) до 31.10.2020 року.

За таких обставин, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення плати за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва без умов на скид стічних вод нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 799 434,82 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення первісного позову в повному обсязі.

Щодо доводів відповідача за первісним позовом про те, що строк позовної давності встановлений законом у 3 роки, сплинув для вимог які висуває позивач за первісним позовом до 24.02.2019 року, судом відхиляються з огляду на наступне.

Так, відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

З матеріалів вбачається, що після виявлення факту порушення Правил №1879 позивачем було здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 17.12.2018 по 31.10.2020 загальну суму 799 434,82 грн.

На виконання вищезазначених норм та у зв`язку з невиконання відповідачем вимог правил № 1879 та неотримання умов на скид стічних вод, позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 30.11.2020 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмір 799 434,82 грн з розрахунком від 30.11.2020 №15/ВУ-Ф-04/027-10-2020р, з проханням його оплатити в 10-денний термін з дня одержання.

Як вбачається з матеріалів справи, лист-попередженням з розрахунком отримано відповідачем 21.12.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (штрих-код № 0221700148110), отже, відповідач повинен був його оплатити до 04.01.2021року включно, таким чином строк позовної давності за вимогами про стягнення 799 434,82 грн почав свій перебіг 04.01.2021 та станом на день звернення позивача з даним позовом до суду (15.08.2022 року) не сплинув.

Отже, даний позов заявлено в межах строку позовної давності, а тому підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис"до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" вказує, що балансоутримувач несе відповідальність виключно за власні приміщення, що ним використовуються, або використовуються орендарями чи іншими суб`єктами та не несе відповідальності за воду, що скидають інші власники приміщень до каналізації. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис", проводить господарську діяльність, в результаті якої не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також не має орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, оскільки використовує власні приміщення виключно для ведення статутної діяльності, що полягає у виконанні функцій балансоутримувача житлового фонду.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «Комфорт резіденсис» проводить господарську діяльність, в результаті якої не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також не має орендарів чи інших суб`єктів, що скидають ;тічні води технологічного та/або непобутового походження, оскільки використовує власні приміщення виключно для ведення статутної діяльності, що полягає у виконанні функцій балансоутримувача житлового фонду.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у грудні 2016 року останній звертався до відповідача за зустрічним позовом із документами про виконання функцій балансоутримувача будинку, для підтвердження тієї обставини, що оформлення умов на скид стічних вод для позивача за зустрічним позовом не вимагається. Відповідачем за зустрічним позовом було надано відповідь у листі № 39/15 від 11.01.2017 року, у якому вказано наступне:

«Відповідно до п.1.2 Правил приймання стічних вод до міської каналізації міста Києва від 12.10.11р. №1879 (надалі - Правила) та наданих Вами документів, Умови на скид стічних вод ТОВ «Комфортна оселя «Оболонь» наразі не потрібні.

Разом з тим УЕН нагадує, що відповідно до п.2.4 Правил Абоненти зобов`язані повідомити Водоканал у 7-ми денний строк про виникнення змін у водовідведенні.»

Таким чином, позивач стверджує, що ТОВ «Комфорт Резіденсис» як балансоутримувач будинку не має зобов`язання оформлення умов на скид стічних вод, оскільки не використовує воду для власних потреб, а лише виконує функції утримання будинку та прибудинкової території для інших співвласників, використовуючи воду для поливу прибудинкової території, для прибирання місць загального користування та у санвузлах місць загального користування, тобто на санітарно- побутові потреби. Також Позивач за зустрічним позовом не має власних приміщень, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, не має орендарів та інших суб`єктів що можуть здійснювати такий скид.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом підписаний договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17.12.2018 № 20077/4-1-05 (далі - договір) без жодних зауважень з боку ТОВ «Комфорт резіденсис», отже між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується надавати Споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва та на підставі пред`явлених Споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог (умов) до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Також, аналогічний обов`язок передбачений у підпункті 3.3.13 пункту 3.3 договору, відповідно до якого ТОВ «Комфорт резіденсис» зобов`язано своєчасно подовжувати у встановленому порядку вимоги (умови) до скиду стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Крім цього, відповідно до підпункту 3.3.7 пункту 3.3 договору ТОВ «Комфорт резіденсис» зобов`язано сплачувати додаткову плату за скид стічних вод у разі відсутності вимог (умов) до скиду в розмірі, визначеному згідно з чинним законодавством.

Тобто, відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач за зустрічним позовом зобов`язаний отримувати та своєчасно подовжувати вимоги (умови) до скиду стічних вод.

Відповідно до п. 3 розділу І Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначено цими Правилами та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.

Правила № 1879 зареєстровані в Головному управлінні юстиції у місті Києві 17.10.2011 за № 44/903. А це відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, означає, що стосовно місцевих Правил № 1879, як нормативно-правового акту, уповноваженим органом було проведено правову експертизу на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язаннями України у сфері європейської інтеграції та правом Європейського Союзу (acquis ЄС), а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, і за результатами прийняте рішення про державну реєстрацію цього акта.

У пункті 1.2 Правил № 1879 передбачено, що Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Тобто, у п. 1.2 Правил № 1879 мається уточнення, на яких саме балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення не розповсюджується дія Правил та до відповідного переліку об`єкти Відповідача не відносяться.

Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом неодноразово у присутності повноважних представників ТОВ «Комфорт резіденсис» проводились обстеження об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 26 (акти обстеження від 30.05.2019, 09.10.2020 та від 06.08.2021). При обстеженні об`єкту було встановлено, що з об`єкту здійснюється скид стічних вод непобутового походження, наявні субспоживачі та ПрАТ «АК «Київводоканал» надавались позивачу за зустрічним позовом приписи щодо необхідності оформлення Паспорту водного господарства на об`єкт та отримати умови на скид стічних вод.

Отже, як встановлено судом вище, ТОВ «Комфорт резіденсис» використовує воду на виробничі потреби та скидає стічні води непобутового походження.

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

При виявленні факту порушення вимог Правил № 1879 Абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил (п. 7.10 Правил № 1879).

Відповідно до пункту 4.12 договору у разі порушення Відповідачем п.п. 1.1, 1.5 цього договору, останній сплачує позивачу плату за скид стічних вод без чинних вимог (умов) до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що ТОВ «Комфорт резіденсис» дійшло до передчасних висновків про те, що останній має виключення та на нього не розповсюджуються Правила № 1879 в частині необхідності отримання/подовження умов (вимог) до скиду стічних вод.

Крім цього, ТОВ «Комфорт резіденсис» у зустрічній позовні заяві, як на підтвердження необхідності отримання умов на скид стічних вод посилається на лист управління екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» від 11.01.2017 № 39/15.

Дослідивши вказаний лист суд зазначає, що з його змісту вбачається, що умови на скид стічних вод станом на січень 2017 був не потрібний, оскільки на той час відповідачем за зустрічним позовом була прийнята на баланс лише перша секція будинку.

Після 2017 року у позивача за первісним позовом відбувались зміни у водовідведенні, зокрема змінювався обсяг скидаємих стічних вод у міську каналізаційну мережу, оскільки приймались на баланс ще дві черги будинку.

Відтак, наявність даного листа лише підтверджує необхідність передбачення у пункті 1.5 договору виключень щодо отримання вимог до скиду стічних вод, оскільки в різний проміжок часу одне і те саме підприємство може мати різний обов`язок щодо умов (вимог) до скиду стічних вод.

Також, позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх тверджень посилається на Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 22.06.2021 ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Аспект-Еко».

Проте, Умови на скид стічних вод, які підприємства отримують у ПрАТ «АК «Київводоканал» відповідно до Правил № 1879, спрямовані на визначення кількості стічних вод, які скидаються підприємствами із розмежуванням по видам скидаємих стічних вод (побутові, виробничі тощо).

Дотримання умов на скид стічних вод щодо кількості скидаємих стічних вод спрямоване на забезпечення належного функціонування існуючої системи водовідведення міста Києва з урахуванням її проектних потужностей та стабільної роботи Бортницької станції аерації - єдиних у місті Києві очисних споруд, на яких мають пройти належну очистку всі стічні води міста Києва та частини Київської області.

Відбір ПрАТ «АК «Київводоканал» стічних вод у Абонентів та їх подальше лабораторне дослідження спрямований на контроль якості стічних вод, які скидаються підприємствами до міської каналізаційної мережі м. Києва.

Відповідно до ст. 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин до міської каналізаційної мережі м. Києва може призвести до надриву екологічної рівноваги на території міста Києва і неможливості належного очищення стічних вод за допомогою Бортницької станції аерації, що в свою чергу може призвести до непередбачуваних наслідків від порушення функціонування окремої мережі водовідведення з локальним масштабом припинення приймання стічних вод від окремих об`єктів і аж до порушення роботи Бортницької станції аерації та неможливості приймання стічних вод всіх об`єктів міста Києва та частини об`єктів Київської області, їх очищення, що призведе до скиду у річку Дніпро недостатньо очищених стічних вод і забруднення ними ріки і, як наслідок, до екологічної катастрофи з непередбачуваними наслідками.

Таким чином, лабораторне дослідження проб стічних вод, на яке посилається ТОВ «Комфорт резіденсис», здійснюється для визначення якості стічних вод, а не для визначення приналежності до певної категорії стічних вод.

З приводу правової позиції позивача за зустрічним позовом, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача за зустрічним позовом має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач за зустрічним позовом самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача за зустрічним позовом про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження є менш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 суд надав правовий висновок стосовно застосування правових положень щодо правильності, належності та ефективності обрання способів захисту, а саме:

- права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача; якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (пункт 6.5),

- розглядаючи справу суд має з`ясувати чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором, чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 6.6),

- якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню; однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункт 6.7.).

На підставі викладених правових положень та висновків суд зазначає, що право позивача за зустрічним позовом на заявлення конкретної позовної вимоги повинне узгоджуватися із правильністю, належністю та ефективністю обраного способу захисту порушених прав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц роз`яснено, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

У спірних правовідносинах позивачем за первісним позовом не доведено та не надано доказів реального порушення відповідачем його прав та законних інтересів.

Крім того, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" вимога про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження не призведе до поновлення порушеного права позивача за зустрічним позовом і така вимога не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки немає механізму виконання такого рішення.

За вказаних обставин обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту у вигляді визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження є не ефективним і таким, що не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Господарський суд не вправі виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача. Суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який позивач не просить застосувати. Спосіб захисту, який може застосувати суд, вирішуючи спір, завжди обирає позивач.

Отже, у зв`язку з обранням Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" неефективного способу захисту порушеного права за зустрічним позовом у справі № 910/7603/22, який не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та спричиненим цим діянням наслідкам, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Також відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (Україна, 04205, м. Київ, просп. Оболонський , буд. 26; ідентифікаційний код: 37480529) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) грошові кошти за скид вод без умов на скид стічних вод у розмірі 799 434 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 991 (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн 52 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.09.2023

Суддя І.О. Андреїшина