Рішення

від 13.09.2023 по справі 910/7603/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2023Справа № 910/7603/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7603/22

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (Україна, 04205, м. Київ, просп. Оболонський , буд. 26; ідентифікаційний код: 37480529)

про стягнення 799 434,82 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (Україна, 04205, м. Київ, просп. Оболонський , буд. 26; ідентифікаційний код: 37480529)

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664)

про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача за первісним позовом: Герасименко І.В.

Від відповідача за первісним позовом: Птуха Є.Л

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" про стягнення 799434,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 20077/4-1-05 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

05.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суддя Нечай О.В. заявив самовідвід від розгляду справи № 910/7603/22, оскільки у сторін та сторонніх спостерігачів можуть виникнути сумніви в неупередженості судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 заяву про самовідвід судді Нечая О.В. задоволено. Справу № 910/7603/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" про стягнення 799 434,82 грн передано уповноваженій особі апарату суду для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 року матеріали справи № 910/7603/22 передано розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 прийнято справу №910/7603/22 до свого провадження; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); відмовлено позивачу у клопотанні щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

03.10.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

14.12.2022 через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №910/7603/22.

12.01.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Також 12.01.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання статусу балансоутримувача житлового фонду, який не скидає стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у якого немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/7603/22; підготовче засідання за зустрічним позовом призначено разом з первісним позовом 23.01.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 первісний позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошові кошти за скид вод без умов на скид стічних вод у розмірі 799 434 грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 991 грн 52 коп., у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" відмовлено повністю.

01.09.2023 до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства суду надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7603/22, в якій останній просить суд стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 розгляд заяви представника Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7603/22 призначено на 13.09.2023.

12.09.2023 через відділ діловодства суду відповідачем за первісним позовом подані пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній заперечує проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав того, що позивачем за первісним позовом не було вказано в позовній заяві про очікувані судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 13.09.2023 представник позивача за первісним позовом підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив задовольнити останню.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 13.09.2023 проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив, просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7603/22, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі позивачем за первісним позовом надано акт приймання-передачі наданих послуг №1-18 від 22.02.2023 до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2023 №5/12/16-23, акт приймання-передачі наданих послуг №2-18 від 22.03.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №3-18 від 18.04.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №4-18 від 30.05.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №5-18 від 08.06.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №6-18 від 18.07.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №8-18 від 01.09.2023, договір про надання правничої допомоги від 02.01.2023 №5/12/16-23.

Відповідно змісту актів приймання-передачі наданих послуг №1-18 від 22.02.2023, №2-18 від 22.03.2023, №3-18 від 18.04.2023, №4-18 від 30.05.2023, №5-18 від 08.06.2023, №6-18 від 18.07.2023, №8-18 від 01.09.2023 загальна вартість наданих послуг становить 3 400,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Однак, сама по собі наявність клопотання про зменшення витрат на професійну правничу (правову) допомогу не може вважатися достатньою підставою для такого зменшення, адже відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти задоволення заяви позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідач за первісним позовом зазначає про те, що позивач за первісним позовом при зверненні до суду з даним позовом не вказував попередній розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, суд не погоджується з твердженнями відповідача за первісним позовом, з огляду на те, що відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем за первісним позовом у позовній заяві зазначено, що останній очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката, підтвердження розміру яких за необхідності буде подано до суду.

Твердження відповідача за первісним позовом щодо того, що позивачем за первісним позовом разом з першою заявою по суті не було заявлено про витрати на правову допомогу за вказаним позовом і не було включено витрат на правову допомогу до орієнтовного розрахунку судових витрат, суд визнає помилковими, оскільки відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) у відзиві на зустрічний позов зазначив, що поніс та додатково очікує понести в процесі розгляду у Господарському суді міста Києва справи №910/7603/22 з урахуванням складності справи та витраченого часу 5 000,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року у справі № 161/20630/18.

Враховуючи наведене, зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів понесення позивачем за первісним позовом витрат на професійну правову допомогу, приймаючи до уваги, що відповідачем за первісним позовом не було доведено неспівмірності таких витрат, господарський суд вважає за необхідне покласти на відповідача за первісним позовом, понесені позивачем за первісним позовом витрати на професійну правову допомогу в сумі 3 400,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 первісний позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено повністю, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі 3 400,00 грн покладаються на відповідача за первісним позовом, у зв`язку з цим заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про розподіл судових витрат у справі № 910/7603/22 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7603/22 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт резіденсис" (Україна, 04205, м. Київ, просп. Оболонський , буд. 26; ідентифікаційний код: 37480529) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 13.09.2023

Суддя І.О. Андреїшина