Рішення

від 05.09.2023 по справі 924/388/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. Справа № 924/388/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 2011", м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Пластикторг", м. Київ

про стягнення 902 325,12 грн. заборгованості за договором поставки №03/04/21 від 15.03.2021 року,

представники сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 902 325,12 грн. заборгованості за договором поставки №03/04/21 від 15.03.2021 року. Вимоги мотивує неналежним виконання ТОВ «ГрандиКС Пласт» (після перейменування - ТОВ «Фірма Пластикторг») своїх зобов`язань з поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою суду від 21.04.2023 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 2011", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю "ГрандиКС Пласт", м. Хмельницький про стягнення 902 325,12 грн. заборгованості за договором поставки №03/04/21 від 15.03.2021 року, призначено підготовче засідання.

Згідно витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ від 16.05.2023 року судом встановлено, що 25.04.2023 року (після відкриття провадження у даній справі) відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, змінено серед іншого місцезнаходження юридичної особи з м. Хмельницький, вул. Курчатова, 116, на м. Київ, вул. Зарічна, буд.1-Б, 236, та найменування з ТОВ "ГрандиКС Пласт" на ТОВ "Фірма Пластикторг".

З даного приводу судом враховується, що у відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особи повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; 3-1) вид релігійної організації; 3-2) віросповідна приналежність релігійної організації тощо.

У п. 12 Постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №910/18692/21 зазначено, що сама лише зміна найменування юридичної особи, її місцезнаходження не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Судом встановлено, що код ЄДРПОУ 35092142 відповідача та організаційно-правова форма залишились незмінними. Вказане має наслідком заміну назви відповідача з ТОВ «Грандикс Пласт» на ТОВ «Фірма Пластикторг».

Ухвалою суду від 27.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу №924/388/23 до судового розгляду по суті.

Повноважний представник позивача в судове засідання 05.09.2023 року не з`явився; надіслав 04.09.2023 року клопотання з проханням проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, відзиву не подав. Ухвали суду по даній справі, надіслані на поштову адресу останнього, повернулися до суду у зв`язку з відсутністю адресата.

З даного приводу судом враховується, що відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Окрім того, судом здійснювалось повідомлення відповідача шляхом розміщення оголошення про час та місце засідань у даній справі на сайті Судової влади України та здійснювалась спроба телефонного зв`язку на номер телефону, вказаний в ЄДРЮО, ФОП та ГФ як контактний із відповідачем, проте, такий номер не є дійсним. Ухвали суду також направлялись на електронні поштові скриньки відповідача, зазначені у договорі поставки.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.03.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Грандикс Пласт» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Базис 2011» (покупець) укладено договір поставки №03/04/21 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця обладнання (частини екструзійної лінії по виготовленню одношарової гофротруби з протяжкою) в комплектації, зазначеній у специфікації до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити вартість товару.

За положеннями п. 2.1. договору постачальник зобов`язується: укласти договір купівлі-продажу із виробником, вказаним у специфікації до цього договору, та здійснити поставку товару у строк: 35 робочих днів виготовлення та 45 календарних днів доставка після: надходження попередньої оплати, відповідно до п. 3.4.1., на розрахунковий рахунок постачальника та передачі покупцем постачальнику приєднувальних креслень матеріального циліндра екструдера, а також інформації про: теоретичний склад замісу сировини в процентному співвідношенні та технічні параметри сировини (фізичні, хімічні та механічні властивості), передачі зразків виробів постачальнику та сировини.

У п. 3.1 договору погоджено, що ціна товару становить 968160,00 грн.

Оплата за договором проводиться на таких умовах: попередня оплата - 40% від загальної вартості товару, вказаної у п. 3.1. договору; другий платіж - 35% від загальної вартості товару, вказаної у п. 3.1. договору, покупець здійснює протягом 3 банківських днів з дати отримання письмового повідомлення (електронна пошта) постачальника про готовність товару до відвантаження з Китаю; третій платіж у розмірі 20% від загальної вартості товару, вказаної у п. 3.1. договору, покупець здійснює протягом 3 банківських днів з дати письмового повідомлення (електронна пошта) постачальника про прибуття товару в порт Одеси. Остаточний розрахунок у розмірі 5% від загальної вартості товару, вказаної у п. 3.1. договору, покупець здійснює протягом 3 банківських днів з дати акту про відповідність, фактичну якість та комплектність товару (п. 3.4. договору).

Місце поставки товару - склад покупця у м. Вінниця, вул. С. Зулинського, 46 (п. 4.1. договору),

У п. 6.2. договору передбачено, що у випадку затримки товару покупцю понад строк, передбачений в п. 2.1. цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості товару за кожний день прострочення поставки.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Сторонами також погоджено специфікацію до договору із технічними характеристиками товару.

Позивачем перераховано на рахунок відповідача: 387264,00 грн. за товар згідно договору №35 від 15.03.2021 року згідно платіжного доручення від 21.04.2021 року №226; 338856,00 грн. згідно платіжного доручення №565 від 25.08.2021 року.

Проте, у зв`язку з нездійсненням відповідачем поставки товару, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Грандикс Пласт» (після зміни найменування 24.04.2023 року - ТОВ «Фірма Пластикторг») та товариством з обмеженою відповідальністю «Базис 2011» укладено договір поставки №03/04/21, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця обладнання (частини екструзійної лінії по виготовленню одношарової гофротруби з протяжкою) в комплектації, зазначеній у специфікації до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити вартість товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

У п. 2.1. договору постачальник сторони погодили, що постачальник зобов`язується здійснити поставку товару у строк: 35 робочих днів виготовлення та 45 календарних днів доставка після: надходження попередньої оплати, відповідно до п. 3.4.1., на розрахунковий рахунок постачальника.

В свою чергу, п. 3.4.1. договору передбачає попередню оплату в розмірі 40% від загальної вартості товару, яка вказана у п. 3.1. договору.

Платіжним дорученням від 21.04.2021 року підтверджується факт здійснення позивачем попередньої оплати товару розмірі 40% від його загальної вартості. Таким чином, товар повинен був бути поставлений до 10.07.2021 року ( включно) (з розрахунку 22.04.2021 року +35 календарних днів = 26.05.2021 року; 27.05.2021 року +45 календарних днів = 10.07.2021 року). Жодних доказів погодження сторонами іншого строку поставки матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитор Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Оскільки доказів поставки визначеного договором товару учасниками справи не надано, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки. Аналогічна правова позиція щодо визначення дати виникнення у постачальника зобов`язань з повернення суми попередньої оплати викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Перерахування відповідачу позивачем 726120,00 грн. коштів за товар в розмірі 40% від загальної вартості (платіжне доручення №226 від 21.04.2021 року) та 35% від загальної вартості товару (платіжне доручення №565 від 26.08.2021 року) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо поставки товару у встановлений договором строк, суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача про повернення суми попередньої оплати, що за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання. У зв`язку з неповерненням відповідачем попередньої оплати в добровільному порядку суд задовольняє позов про стягнення з відповідача на користь позивача 726 120,00 грн. попередньої оплати.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 176 205,12 грн. пені згідно вміщеного в позовній заяві розрахунку, з якого вбачається, що ТОВ «Базис 2011» здійснено нарахування пені з 18.06.2021 року та до звернення з позовом до суду. Водночас, в кінцевому результаті позивачем зазначено про нарахування пені за 182 календарних дні. Відтак, суд вважає, що позивач нараховує пеню за 182 дні, починаючи з 18.06.2021 року.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі п. 6.2. договору та ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення за період з 18.06.2021 року (згідно позовної заяви).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд також зазначає, що дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" поширюється на договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, то до спірних правовідносин з неналежного виконання негрошового зобов`язання цей Закон не може бути застосований. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються. Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

При перерахунку штрафних санкцій судом враховується, що згідно позовної заяви позивачем визначено період нарахування пені з 18.06.2021 року тривалістю 182 дні, тобто, за розрахунками суду до 16.12.2021 року.

Верховний Суд у постанові від 23.05.2023 року у справі №910/10442/21 наголосив, що ураховуючи вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Як встановлено судом вище, прострочення поставки товару настало з 11.07.2021 року, тому, з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, першим днем нарахування пені слід вважати 11.07.2021 року. Таким чином, загальний термін прострочення за період по 16.12.2021 року становить 159 днів, а сума пені - 153937,44 грн. (968160,00 грн. (загальна вартість товару) х 0,1% = 968,16 грн. х 159 днів). В стягненні 22 267,68 грн. пені суд відмовляє.

З всього вищевикладеного, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 2011", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Пластикторг", м. Київ про стягнення 902 325,12 грн. заборгованості за договором поставки №03/04/21 від 15.03.2021 року, підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 726 120,00 грн. попередньої оплати та 153 937,44 грн. пені. В стягненні 22 267,68 грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 2011", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Пластикторг", м. Київ про стягнення 902 325,12 грн. заборгованості за договором поставки №03/04/21 від 15.03.2021 року, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Пластикторг» (02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1-Б, 236, код 35092142) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Базис 2011» (21022, м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 46, корпус 27, к. 2, код 38054969) 726120,00 грн. (сімсот двадцять шість тисяч сто двадцять грн. 00 коп.) попередньої оплати, 153937,44 грн. (сто п`ятдесят три тисячі дев`ятсот тридцять сім грн. 44 коп.) пені, 13200,86 грн. (тринадцять тисяч двісті грн. 86 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 22267,68 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.09.2023 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - представнику позивача адвокату Шереметі Ю.О. (21020, м. Вінниця, вул. Магістратська, 84, каб. 10) - рек. з пов. про вручення; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідачу (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1-Б, 236 - рек. з пов. про вручення; ел. пошта: vitaliy19031979@gmail.com; Grandiks.plast@gmail.com)