Ухвала

від 06.09.2023 по справі 341/1726/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 341/1726/21

провадження № 61-12573ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода», Більшівцівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода» (далі - ТОВ «Слобода», Більшівцівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Мотивуючи позовні вимоги зазначав, що ОСОБА_1 більше 10 років відкрито користується нежитловою будівлею зерноскладом № 2 в селі Слобода Кукільницька Більшівцівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Галицького району Івано-Франківської області, яке отримав як частку з пайового фонду ТОВ «Слобода», враховуючи рішення засновників про припинення діяльності товариства.

Вважає, що він, будучи особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набув право власності на це майно (набувальна давність).

У зв`язку з викладеним просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності (за набувальною давністю) на нежитлову будівлю зерносклад № 2, загальною площею 697,4 кв. м, інвентиризаційною вартістю 89 000 грн, яке розташоване у селі Слобода Кукільницька, Галицького району, Івано-Франківської обл.

Галицький районний суд Івано-Франківської області рішенням від 15 березня 2022 року, з урахуванням ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2022 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на зерносклад № 2, загальною площею 697,4 кв. м, оціночною вартістю 89 000 грн, яке розташоване за адресою: село Кукільники, Більшівцівської територіальної громади, Івано-Франківського р-ну, Івано-Франківської обл.

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 27 липня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Скасував рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2022 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Вирішив питання про судовий збір.

У серпні 2023 року адвокат Парфан Т. Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою напостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684 грн.

Ціна позову у даній справі становить 89 000 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга не містить посилань та обґрунтування підстав перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у малозначній справі, а судом касаційної інстанції відповідних обставин не встановлено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу rаtione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не навів виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням того, що заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода», Більшівцівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров