Окрема думка

від 16.08.2023 по справі 761/29374/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 761/29374/19 (провадження № 61-8508 св 23)

16 серпня 2023 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування постанов, оцінки майна, заінтересовані особи: головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександр Олександрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і постановою від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу задовольнив, ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року скасував, а справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - колегія суддів)не можу погодитися з огляду на таке.

1. Так, у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, яку ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року залишено без задоволення.

2. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз`яснено заявнику обов`язок в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, а саме сплатити судовий збір та уточнити апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року визнано неподаною та повернуто особі, що її подала.

5. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк усунуто не було, оскільки заява про усунення недоліків подана засобами електронного зв`язку 27 квітня 2023 року о 23:40 год, а робочий день у Київському апеляційному суді закінчується о 18:00 год.

6. У касаційній скарзі, поданій у червні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

7. Колегія суддів, задовольняючи касаційну скаргу обґрунтувала своє рішення, зокрема, тим, що частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

8. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

9. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

10. У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

11. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

12. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

13. У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

14. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

15. Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

16. Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

17. Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

18. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

19. Копію ухвали Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року направлено представнику заявника на вказану в апеляційній скарзі адресу. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , отримав копію ухвали Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року - 17 квітня 2023 року.

20. 27 квітня 2023 року о 23:40 год на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору, яка скріплена електронним цифровим підписом ОСОБА_4 .

21. За правилами статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

22. Відповідно до вимог частини четвертої статті 124 ЦПК України перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

23. Заяву про усунення недоліків апеляційної скарги подано засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду 27 квітня 2023 року о 23:40 год.

24. Частинами п`ятою та шостою статті 124 ЦПК України передбачено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

25. Таким чином, оскільки подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги здійснювалося засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису, ОСОБА_1 був вправі усунути недоліки апеляційної скарги до 24 години 27 квітня 2023 року.

26. Апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги у зв`язку з неусуненням її недоліків, не звернув уваги на зазначені вимоги законодавства, не врахував можливості подачі заявником документів засобами електронного зв`язку до 24 години останнього дня, установленого ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху десятиденного строку.

27. Водночас колегія суддів не звернула уваги на те, що ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , надіслав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не у спосіб, передбачений ЦПК України.

28. Частиною другою статті 183 ЦПК України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

29. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

30. Так, відповідно до положень статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

31. Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

32. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковане оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

33. Також вказано, що зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

34. Зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

35. Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

36. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

37. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

38. Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

39. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 9901/75/21, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/76/21, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/82/21, від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 362/6591/20, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №340/3169/22, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 та багатьох інших.

Таким чином, колегія суддів встановивши, що заява ОСОБА_4 про усунення недоліків апеляційної скарги надійшла на електронну пошту апеляційного суду, мала констатувати, що така заява не може вважатися такою, що підписана у встановленому законом порядку, тобто матеріали заяви не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми «Електронний суд», а отже свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із заявою про усунення недоліків, а відтак належним процесуальним рішенням Верховного Суду у цій справі було б прийняття постанови про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення ухвали Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року без змін.

Суддя В. В. Пророк