Ухвала

від 31.08.2023 по справі 640/18865/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 серпня 2023 року справа № 640/18865/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Науково виробнича фірма «Скала» до Ради адвокатів міста Києва, Національної асоціації адвокатів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання недійсним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Науково виробнича фірма «Скала» із позовом до Ради адвокатів міста Києва, Національної асоціації адвокатів України, в якому просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6313 від 24.01.2019 видане Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 25 від 27.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 (ІПК НОМЕР_1 ), яка працює в Адвокатському об`єднанні "Український адвокат" (04215, пр-т Георгія Гонгадзе, 32Б, м. Київ, Подільський район, Україна).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А.Б.) від 04.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язано відповідачів подати до суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 20 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду. Попереджено відповідачів, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі подання до суду відзиву на позов, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив у десятиденний строк з моменту отримання відзиву відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України. Копію відповіді на відзив надіслати відповідачам, докази чого надати суду.

У разі подання до суду відповіді на відзив, запропоновано відповідачам надати до суду заперечення проти відповіді на відзив протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

28.11.2022 від відповідача-2 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення іншим учасникам справи.

02.12.2022 від відповідача-1 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява в порядку ст. 44, 47, 189 КАС України, із доказами направлення іншим учасникам справи, в якій вказано про те, що Рада адвокатів міста Києва не має обґрунтованих підстав щодо заперечення позовних вимог, у зв`язку з чим вважає оскаржуваний документ (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6313 від 24.01.2019, видане Радою адвокатів міста Києва на ім`я ОСОБА_1 ) недійсним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А.Б.) від 02.12.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А.Б.) від 02.12.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення третіх осіб ОСОБА_2 та Міністерства юстиції України відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А.Б.) від 02.12.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну статусу третьої особи на третю особу із самостійними вимогами на предмет спору відмовлено.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

21.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 06.06.2023 №03-19/21964/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/18865/22.

21.07.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі №640/18865/22, виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Приватне підприємство «Науково виробнича фірма «Скала» оскаржує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6313 від 24.01.2019, видане Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 25 від 27.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 (ІПК НОМЕР_1 ), яка працює в Адвокатському об`єднанні "Український адвокат" (04215, пр-т Георгія Гонгадзе, 32Б, м. Київ, Подільський район, Україна).

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

З огляду на наведені вище положення КАС та загальновідомі ознаки та властивості нормативно-правового й індивідуального актів, оскаржуване свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6313 від 24.01.2019, є актом індивідуальної дії, оскільки видане Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 25 від 27.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 (ІПК НОМЕР_1 ), яка працює в Адвокатському об`єднанні "Український адвокат" (04215, пр-т Георгія Гонгадзе, 32Б, м. Київ, Подільський район, Україна).

Таким чином, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Оскільки Приватне підприємство «Науково виробнича фірма «Скала» не є учасником (суб`єктом) правовідносин з видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, то таке свідоцтво не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Аналогічна правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, 6 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та № 800/587/17 відповідно, 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, а також у постанові від 9 квітня 2019 року у справі №9901/611/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Верховний Суд зазначає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Одним із завдань таких обмежень є недопущення розгляду в судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів. Це досягається законодавчо встановленими обмеженнями, які є пропорційними переслідуваній меті.

Отже, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у даній справі є приватно-правовими, а тому не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даних правовідносинах відсутній публічно-правовий спір.

Згідно із частиною 1, 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У той же час, згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. ...фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, у сукупності наведеного, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною першою статті 239 КАС України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 у цій справі поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду.

Керуючись статтями 4, 238, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу №640/18865/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

2. Закрити провадження в адміністративній справі №640/18865/22 за позовом Приватного підприємства «Науково виробнича фірма «Скала» до Ради адвокатів міста Києва, Національної асоціації адвокатів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання недійсним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

3. Копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.