Ухвала

від 05.09.2023 по справі 380/20589/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення адміністративного позову

справа №380/20589/23

05 вересня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. у письмовому провадженні перевірила заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-Маркет» про забезпечення позову, що подається після пред`явлення позову, до відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-Маркет» до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в :

01.09.2023 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-Маркет» (вул. Грицая, буд. 4, кв. 3 м. Львів, 79017, код ЄДРПОУ 44668645) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.08.2023 №827 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 ».

04.09.2023, до відкриття провадження представник позивача, адвокат Матушек Віктор Володимирович, подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.08.2023 №827 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 ».

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Тобто обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Заяву про забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що насамперед позивач ніколи не був власником об`єктів, які відповідач зобов`язує демонтувати. Також позивач зауважує, що відповідач має намір демонтувати об`єкт, що знаходиться в чужій власності. Мала архітектурна форма за адресою АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 , котрий передав цю споруду в оренду ТзОВ «ДВ-Маркет», де останній здійснює господарську діяльність, про що позивач зазначає у заяві про забезпечення позову. Тому позивач, покликаючись на низку норм міжнародно-правових актів та норм Цивільного кодексу України вважає, що є достатні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача, оскільки після його реалізації, тобто після демонтажу споруди, неможливим буде виконання судового рішення після розгляду справи по суті.

Однак, заявник не надав суду будь-яких доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення, з огляду на вказану в ньому адресу, безпосередньо стосується позивача. Заявник взагалі не додав до заяви про забезпечення позову будь-яких доказів, що дозволяли б встановити обставини розташування тимчасової споруди, на які він покликається у заяві про забезпечення позову.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

За наведених обставин, суд констатує відсутність будь-яких об`єктивних підстав, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (який, за його словами, є орендарем тимчасової споруди), за захистом яких він звернувся до суду, буде неможливий чи ускладений.

З урахуванням наведеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-Маркет» про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ-Маркет» про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання.

СуддяЛунь З.І.