Рішення

від 05.09.2023 по справі 420/12078/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12078/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства комерційна фірма «Багира і Ко» (вул. Радянська, 10, м. Білявка, Одеська обл., 67600, код ЄДРПОУ 30342910) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області (пл. Бориса Дерев`янка, 1, м. Одеса, 65008), Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства комерційна фірма «Багира і Ко» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ/019329 від 15 травня 2023 року;

вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат та витрат на правову допомогу за Договором про надання правової допомоги № 144 від 24 травня 2023 року в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ПП комерційна фірма «Багира і Ко» зареєстроване 07.04.1999 року з основним видом діяльності 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

15.05.2023 року позивачем було отримано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ/019329 від 15 травня 2023 року, яка прийнята за наслідком розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, нібито встановленого в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №356188 від 15 квітня 2023 року, яким зафіксовано порушення позивачем абзацу 3 частини 1 статті 60 закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу, за відсутності на момент проведення перевірки, документів, передбачених ст. 48 цього закону, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Не погоджуючись із зазначеною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови ґрунтуються на такому.

Позивач погоджується, що згідно приписів ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Однак, позивач переконує, що він не був ані перевізником, ані власником вантажу, згідно накладної №Рка-144206 від 15 квітня 2023 року (продукти), так само як і не перебував ані в день проведення перевірки, ані на час винесення оскаржуваної постанови у трудових відносинах з водієм, якого було зазначено в Акті, а сам транспортний засіб перебував в оренді, що підтверджується відповідним договором оренди. У зв`язку з викладеним на розгляд питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, представником позивача Бакалов В.М. (за довіреністю) направлені пояснення та додані до них документи (як-то копія договору оренди, укладеного між позивачем та його контрагентом). Проте, відповідач всупереч викладеному, прийняв оскаржуване рішення, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Враховуючи викладене, посилаючись на те, що оскаржуваною постановою порушені права та законні інтереси підприємства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року адміністративний позов залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків шляхом надання/зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; надання документу про сплату судового збору у розмірі 2684, 00 грн. або, у разі наявності передбачених Законом України "Про судовий збір" підстав, клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтоване належними та достатніми доказами.

02.06.2023 року від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто, а саме, надано документ про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн., а також докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.

04.07.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача Державної служби України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 03.08.2023 року задоволено клопотання представника позивача про залучення співвідповідача (вх. №ЕП/25535/23). Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845). Розгляд справи розпочатий спочатку.

16.06.2023 року та 08.08.2023 року від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

15.04.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 06.04.2023 № 15/В на рейдову перевірку на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів, зокрема зупинено транспортний засіб марки Mercedes-benz Atego 815, днз НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Відсутність необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 15.04.2023 №356188. В акті проведення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки зазначено, що транспортний засіб позивача був обладнаний аналоговим тахографом, позивачем зазначений факт не заперечується, у зв`язку із чим, облік режиму праці та відпочинку має здійснюватись з використанням тахографа.

Щодо наданого позивачем протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 03.05.2023, відповідач зазначив, що надання відповідних документів не свідчить про відсутність в діях позивача порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-Ш, оскільки документи, передбачені статтею 48 Закону, повинні бути у водія транспортного засобу та пред`являтися посадовій особі Укртрансбезпеки безпосередньо під час здійснення перевірки. Водій транспортного засобу під час проведення перевірки мав можливість викласти свої заперечення, однак у графі для надання пояснень до акту від 15.04.2023 № 351688 зазначив: ознайомлений, тобто водій підтвердив факт відсутності на момент перевірки належним чином оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також підписав зазначений акт.

Відповідач наголосив, що позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, внаслідок чого до нього правомірно на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ застосована санкція у вигляді штрафу 17 000 грн.

Що стосується доводів позивача про те, що він не був перевізником, відповідач наголосив, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є саме автомобільний перевізник.

Щодо наявного в матеріалах справи договору оренди транспортного засобу від 03.01.2023 № 16, укладеного між ТОВ Багіра-Трейд Плюс та ППКФ Багира і Ко», відповідач зауважив, що розділом 3 вказаного договору визначено порядок та розмір внесення орендної плати, проте позивачем не надано до суду доказів фактичного виконання умов договору оренди - доказів сплати орендної плати. Крім того, позивач не довів належними доказами, що договір оренди транспортного засобу об`єктивно існував при здійсненні перевірки. Водій надав при перевірці тільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено власником - позивача, в момент перевірки договору оренди не було надано водієм транспортного засобу посадовим особам Укртрансбезпеки. Більше того, водій транспортного засобу не зазначив будь-яких заперечень щодо можливої відмови посадовими особами Укртрансбезпеки в долученні до матеріалів перевірки договору оренди, про який зазначає позивач. Надання договору оренди транспортного засобу не змінює суті вчиненого позивачем порушення.

Також відповідач заперечував щодо заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх недоведеність та неспівмірність зі складністю справи.

Інші заяви по суті справи та додаткові докази до суду не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач приватне підприємство комерційна фірма «Багира і Ко», код ЄДРПОУ 30342910, зареєстроване юридичною особою 07.04.1999 року. Відомості про юридичну особу внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 55).

Основний вид діяльності за КВЕД: 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

15.04.2023 року о 10 год. 00 хв. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на ділянці автодороги М-15 (Одеса- Рені) 12 км+125 м, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 06.04.2023 року №15/В проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель АТЕGO815 номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчую особу водія: посвідчення водія НОМЕР_3 від 30.11.1996 року, виданий ДАІМВС УВС Одеської області, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатом чого складено Акт перевірки №356188 (а.с. 50, 111 (зворот.).

В акті зафіксовано, що власником транспортного засобу є ПП КФ «Багира і Ко».

Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу, згідно накладної №Рка-144206 від 15.04.2023 року (продукти). Автомобіль обладнано автоматичним тахографом. Відповідальність за яке (порушення) передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протокол про повірку та адаптацію тахографа.

У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено «ознайомлений».

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №356188 від 15.04.2023 року підписаний водієм ОСОБА_1 .

Для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 356188 від 15.04.2023 р. Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу ПП КФ «Багира і Ко» Запрошення від 02.05.2023 року, яким запропоновано прибути 15.05.2023 року з 10.00 до 12.00 за адресою: м. Одеса, пл.Б.Дерев`янко, буд.1, оф.203, на розгляд справи, маючи при собі документ що підтверджує особу; документ що підтверджує повноваження представництва інтересів юридичної особи; належним чином завірені копії: виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, наказу(ів) про призначення водія, виписки з книги реєстрації наказів про призначення на посаду водія (а.с. 51).

Запрошення на розгляд справи від 02.05.2023 року направлено позивачу засобами поштового зв`язку. Позивач надав до суду копію конверта з трек номером поштового відправлення (6500840505140) (а.с. 52).

Позивач не заперечував завчасного отримання Запрошення на розгляд справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що представником ПП КФ «Багира і Ко» - Бакалов В.М., на підставі довіреності від 12.05.2023 року №1205/23 (а.с. 118), подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті документи для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме:

Договір оренди транспортних засобів №16 від 03.01.2023 року, укладений між ТОВ «Багіра-Трейд Плюс» (Орендар) та ПП КФ «Багира і Ко» (Орендодавець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове, на строк до 1 календарного року, у платне користування автомобіль марки Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , Тип ТС - спеціалізований вантажний фургон-рефрижератор, техпаспорт серія НОМЕР_2 (надалі іменується «автомобіль»), а Орендар зобов`язується прийняти названий автомобіль та використовувати його виключно з метою транспортування продуктів, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату (а.с. 84-85, 114);

Акт приймання-передачі від 03.01.2023 року до Договору оренди транспортних засобів №16 від 03.01.2023 року, яким Орендодавець передав Орендарю: автомобіль марки Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , Тип ТС - спеціалізований вантажний фургон-рефрижератор, техпаспорт серія НОМЕР_2 ; у належному стані, придатний до експлуатації (а.с. 115);

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA219-0182290 від 03.05.2023 року щодо транспортного засобу: автомобіль марки Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; Дані тахографа:1324, 710015420300, Аналоговий, Siemens VDO, 2008 року випуску. Періодична перевірка. Дата попередньої перевірки та адаптації: 15.04.2019 року. Висновок: придатний до експлуатації. З результатами перевірки та адаптації тахографа ознайомлений водій ОСОБА_1 . (а.с. 119).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 15.05.2023 року №ПШ019329 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки від 15.04.2023 року №356188, притягнуто ПП КФ «Багира і Ко» до відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 53).

Не погоджуючись із постановою від 15.05.2023 року №ПШ019329 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.ч. 12-19 ст. 6 цього Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України у мультимодальних терміналах, де відбувається розвантаження транспортного засобу для подальшого слідування власним ходом під час виконання міжнародних мультимодальних перевезень залізничним транспортом, документальний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

використовувати спеціалізовані автомобілі;

використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;

супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Аналіз положень статті 48 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішнього перевезення вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, зокрема, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі Порядок №1567).

Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 14 Порядку №1567 обумовлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 обумовлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених ст.ст.39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи позивача, наведені у позові, про те, що визначений статтею 48 Закону №2344-III перелік документів не містить прямого вказання на обов`язкову наявність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що свідчить про відсутність порушення вищевказаної норми.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р. (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР 994_016, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР 994_016 здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) 994_016;

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2).

Згідно з пунктом 1.3 Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Відповідно до пункту 1.5 Положення №340, у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник);

тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв;

Пунктом 6.1 розділу VI Положення №340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Отже, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1 Положення № 340, для вантажних автомобілів понад 3,5 тон встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

Матеріалами перевірки підтверджено, що перевіряємий транспортний засіб був обладнаний тахографом, у зв`язку з чим, облік режиму праці та відпочинку має здійснюватись з використанням тахографа.

Таким чином, в розумінні вказаних норм, 15.04.2023 року водій транспортного засобу Mercedes-Benz, НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення вантажу, зобов`язаний був мати при собі та надати посадовій особі Укртрансбезпеки протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. При цьому, належну експлуатацію тахографів забезпечують перевізники.

При зверненні з даним позовом до суду позивач свою позицію щодо незаконності спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 року №ПШ019329 обґрунтовував посиланнями на те, що він не був ані перевізником, ані власником вантажу, згідно накладної №Рка-144206 від 15 квітня 2023 року (продукти); не перебував ані в день проведення перевірки, ані на час винесення оскаржуваної постанови у трудових відносинах з водієм, якого було зазначено в Акті, а сам транспортний засіб перебував в оренді, що підтверджується відповідним договором оренди.

Позивач зауважив, що на розгляд питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, представником позивача - Бакалов В.М. (за довіреністю) направлені пояснення та додані до них документи (як-то копія договору оренди, укладеного між позивачем та його контрагентом). Проте, відповідач всупереч викладеному, прийняв оскаржуване рішення, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Вирішуючи спір, суд встановив, що матеріалами справи підтверджуються вказані доводи позивача, а ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт встановлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме для автомобільних перевізників.

Так, стаття 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Матеріалами справи підтверджується, що під час рейдової перевірки водій транспортного засобу надав посадовим особам Укртрансбезпеки Накладну №Рка-144206 від 15.04.2023 року на перевезення кондитерських виробів перевізником ТОВ «Багіра-Трейд Плюс», автомобіль: Mercedes-Benz, НОМЕР_1 , за адресою доставки: Дачне, вул. Миру, 25 (а.с. 111 (зворот).

Отже, згідно з накладною, яку було надано при проведенні перевірки 15.04.2023 року, автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Багіра-Трейд Плюс».

З матеріалів справи судом встановлено, що представником ПП КФ «Багира і Ко» - Бакалов В.М., на підставі довіреності від 12.05.2023 року №1205/23 (а.с. 118), подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті документи для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема:

Договір оренди транспортних засобів №16 від 03.01.2023 року, укладений між ТОВ «Багіра-Трейд Плюс» (Орендар) та ПП КФ «Багира і Ко» (Орендодавець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове, на строк до 1 календарного року, платне користування автомобіль марки Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , Тип ТС - спеціалізований вантажний фургон-рефрижератор, техпаспорт серія НОМЕР_2 (надалі іменується «автомобіль»), а Орендар зобов`язується прийняти названий автомобіль та використовувати його виключно з метою транспортування продуктів, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату (а.с. 84-85, 114).

Також відповідачу до розгляду справи було подано Акт приймання-передачі від 03.01.2023 року до Договору оренди транспортних засобів №16 від 03.01.2023 року, яким Орендодавець передав Орендарю: автомобіль марки Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , Тип ТС - спеціалізований вантажний фургон-рефрижератор, техпаспорт серія НОМЕР_2 ; у належному стані, придатний до експлуатації (а.с. 115).

На підтвердження того, що 15.04.2023 року (дата перевірки) ПП КФ «Багира і Ко» не було перевізником позивачем надано до суду письмові докази про те, що водій ОСОБА_1 є штатним працівником ТОВ «Багіра-Трейд Плюс» та 11.04-15.04.2023 року виконував перевезення на користь перевізника - ТОВ «Багіра-Трейд Плюс».

Так, позивачем надано до суду Наказ ТОВ «Багіра-Трейд Плюс» від 17.05.2022 року №31 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду водія автотранспортного засобу 18.05.2022 року з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 83); Індивідуальну контрольну книжку водія, видану перевізником ТОВ «Багіра-Трейд Плюс», водію ОСОБА_2 , на обліковий період 11.04-15.04.2023 року, автомобіль Mercedes-Benz, НОМЕР_1 (а.с. 81); Відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, видану перевізником ТОВ «Багіра-Трейд Плюс», водію ОСОБА_2 , на обліковий період 11.04-15.04.2023 року (а.с. 82).

Таким чином, з наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що ПП КФ «Багира і Ко» не було перевізником вантажу транспортним засобом, щодо якого 15.04.2023 року здійснювалась перевірка та встановлено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протокол про повірку та адаптацію тахографа.

Натомість, спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято відносно ПП КФ «Багира і Ко».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що уповноважені посадові особи Укртрансбезпеки необґрунтовано та безпідставно притягнули до відповідальності на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт позивача - ПП КФ «Багира і Ко».

Що стосується оформлення результатів перевірки, процедури розгляду справи про порушення та застосування адміністративно-господарських штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20-24 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Акти, зазначені у пунктах 20, 21 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Як встановлено судом, за результатами рейдової перевірки посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті складений Акт №356188 від 15.04.2023 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Вищезазначеним актом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутній протокол про повірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №356188 від 15.04.2023 року підписаний водієм.

Відповідно до п.п. 25-30 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

За наявності в діях фізичної особи - автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Позивач не заперечує щодо факту його повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення.

Однак, як вже було зазначено судом, оскаржувана постанова прийнята відповідачем за відсутності підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу до ПП КФ «Багира і Ко», оскільки відповідачем не доведено, що саме позивач був перевізником 15.04.2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішення по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 15.05.2023 року №ПШ019329 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ПП КФ «Багира і Ко» прийнята відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Вирішуючи цей спір, суд не надає оцінку складу порушення, виявленого під час здійснення рейдової перевірки, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, оскільки оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнята відносно неналежної особи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру у 10000, 00 грн. позивачем надано:

копію Договору про надання правової допомоги №144 від 24.05.2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «МІТРАКС ЮГ» (Виконавець) та приватним підприємством комерційна фірма «Багира і Ко» (Замовник) (а.с. 56-59);

копію Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №144 від 24.05.2023 року Замовлення №1 на надання правової допомоги від 24.05.2023 року (а.с. 60), яким установлено перелік послуг та орієнтовний строк їх надання;

копію Додатку №2 до Договору про надання правової допомоги №144 від 24.05.2023 року Розрахунок гонорару за надання правової допомоги від 24.05.2023 року, у якому наведений розрахунок гонорару загальною сумою 10000, 00 грн. (а.с. 61).

На підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВН №125057 від 24.05.2023 року, правову допомогу ПП комерційна фірма «Багира і Ко» надавала адвокат Легенченко О.А. (а.с. 24), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003930 від 18.09.2019 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги ПП комерційна фірма «Багира і Ко» у справі №420/12078/23.

Відповідач у відзиві посилався на завищення вартості адвокатських послуг та неспівмірність зі складністю справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд враховує заперечення відповідача щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить розподілити.

Суд враховує, що даний спір не є занадто складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, згідно ч. 5 ст. 262 КАС України.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Відтак, суд вважає клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу частково обґрунтованим та що його слід задовольнити в частині стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., згідно платіжного документа №74 від 31.05.2023 року (а.с. 90).

Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, який є юридичною особою, за відсутності статусу юридичної особи у територіального органу Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, яким прийнято оскаржувану постанову.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 132, 134, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства комерційна фірма «Багира і Ко» (вул. Радянська, 10, м. Білявка, Одеська обл., 67600, код ЄДРПОУ 30342910) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області (пл.. Бориса Дерев`янка, 1, м. Одеса, 65008), Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 року №ПШ019329.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства комерційна фірма «Багира і Ко» (вул. Радянська, 10, м. Білявка, Одеська обл., 67600, код ЄДРПОУ 30342910) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн. (дві тисячі гривень).

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства комерційна фірма «Багира і Ко» (вул. Радянська, 10, м. Білявка, Одеська обл., 67600, код ЄДРПОУ 30342910) витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук