Постанова

від 14.11.2023 по справі 420/12078/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12078/23

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року по справі за позовом Приватного підприємства Комерційна фірма «Багира і Ко» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Приватне підприємство Комерційна фірма «Багира і Ко» (далі ПП) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ/019329 від 15 травня 2023 року.

В обгрунтування позову було зазначено, що позивач не був ані перевізником, ані власником вантажу згідно накладної №Рка-144206 від 15 квітня 2023 року (продукти), так само як і не перебував ані в день проведення перевірки, ані на час винесення оскаржуваної постанови у трудових відносинах з водієм, якого було зазначено в акті, а сам транспортний засіб перебував в оренді, що підтверджується відповідним договором оренди. У зв`язку з викладеним, на розгляд питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт представником позивача Бакаловим В.М. (за довіреністю) направлені пояснення та додані до них документи (копія договору оренди, укладеного між позивачем та його контрагентом). Проте відповідач, всупереч викладеному, прийняв оскаржуване рішення без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ПП, код ЄДРПОУ 30342910, зареєстроване юридичною особою 07.04.1999 року. Відомості про юридичну особу внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.04.2023 року о 10 год. 00 хв. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на ділянці автодороги М-15 (Одеса- Рені) 12 км+125 м, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 06.04.2023 року №15/В, проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель АТЕGO815 номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчую особу водія: посвідчення водія НОМЕР_3 від 30.11.1996 року, виданий ДАІМВС УВС Одеської області, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатом чого складено акт перевірки №356188.

В акті зафіксовано, що власником транспортного засобу є ПП.

Під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону, а саме протоколу про повірку та адаптацію тахографа.

У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено «ознайомлений».

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №356188 від 15.04.2023 року підписаний водієм ОСОБА_1 .

Для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки №356188 від 15.04.2023 р. Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу ПП запрошення від 02.05.2023 року, яким запропоновано прибути 15.05.2023 року з 10.00 до 12.00 за адресою: м.Одеса, пл.Б.Дерев`янко, буд.1, оф.203, на розгляд справи, маючи при собі документ, що підтверджує особу; документ що підтверджує повноваження представництва інтересів юридичної особи; належним чином завірені копії: виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, наказу(ів) про призначення водія, виписки з книги реєстрації наказів про призначення на посаду водія.

Запрошення на розгляд справи від 02.05.2023 року направлено позивачу засобами поштового зв`язку. Позивач надав до суду копію конверта з трек номером поштового відправлення (6500840505140). Також, позивач не заперечував завчасного отримання запрошення на розгляд справи.

Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 15.05.2023 року №ПШ019329 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту перевірки від 15.04.2023 року №356188, притягнуто ПП до відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн., що істало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами перевірки підтверджено, що перевіряємий транспортний засіб був обладнаний тахографом, у зв`язку з чим облік режиму праці та відпочинку має здійснюватись з використанням тахографа.

Таким чином, в розумінні вказаних норм, 15.04.2023 року водій транспортного засобу Mercedes-Benz, НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення вантажу, зобов`язаний був мати при собі та надати посадовій особі Укртрансбезпеки протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. При цьому, належну експлуатацію тахографів забезпечують перевізники.

При зверненні з даним позовом до суду, позивач свою позицію щодо незаконності спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 року №ПШ019329 обґрунтовував посиланнями на те, що він не був ані перевізником, ані власником вантажу, згідно накладної №Рка-144206 від 15 квітня 2023 року (продукти); не перебував ані в день проведення перевірки, ані на час винесення оскаржуваної постанови у трудових відносинах з водієм, якого було зазначено в акті, а сам транспортний засіб перебував в оренді, що підтверджується відповідним договором оренди.

Позивач зауважив, що на розгляд питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, представником позивача - Бакаловим В.М. (за довіреністю) направлені пояснення та додані до них документи (копія договору оренди, укладеного між позивачем та його контрагентом). Проте, відповідач всупереч викладеному, прийняв оскаржуване рішення, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Вирішуючи спір, суд встановив, що матеріалами справи підтверджуються вказані доводи позивача, а ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт встановлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме для автомобільних перевізників.

Суд вказав, що з наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що ПП не було перевізником вантажу транспортним засобом, щодо якого 15.04.2023 року здійснювалась перевірка та встановлено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протоколу про повірку та адаптацію тахографа.

Натомість, спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято відносно ПП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що уповноважені посадові особи Укртрансбезпеки необґрунтовано та безпідставно притягнули позивача до відповідальності на підставі ч.1 абз.3 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон) передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями статті 34 Закону визначено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокартита забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

З аналізу наведеного вбачається, що при перевезенні водій повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, водночас, з матеріалів справи не вбачається, а ПП ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не доведено взагалі наявність вказаного протоколу станом на дату складання акту 15 квітня 2023 року.

Згідно положень ч.1 та 5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що в даному випадку в першу чергу спірним моментом у цій справі є визначення належного суб`єкта, який має нести відповідальність за виявлене порушення згідно з Законом, а саме: це має бути ПП, як власник транспортного засобу, або інша ооба, в даному випадку ТОВ «Багіра Трейд Плюс» за посиланнями позивача.

Відповідно до ст.1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до ст.33 Закону автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Як вже зазначалось, 15.04.2023 року о 10 год. 00 хв. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на ділянці автодороги М-15 (Одеса- Рені) 12 км+125 м, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 06.04.2023 року №15/В проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель АТЕGO815 номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчую особу водія: посвідчення водія НОМЕР_3 від 30.11.1996 року, виданий ДАІМВС УВС Одеської області, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатом чого складено акт перевірки №356188.

В акті зафіксовано, що власником транспортного засобу є ПП.

Під час перевірки виявлено порушення - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону, а саме протоколу про повірку та адаптацію тахографа. У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено «ознайомлений».

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки №356188 містить посилання на позивача, як на власника транспортного засобу, при цьому, водієм ОСОБА_1 (який за посиланнями ПП є працівником ТОВ «Багіра Трейд Плюс»), у графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено лише, що він «ознайомлений». Вказаною особою не надано жодних відомостей з приводу того, що перевізником є не ПП, а його «роботодавець» - ТОВ «Багіра Трейд Плюс».

Крім того, справа містить тех.талон на вказане авто - Mercedes-Benz модель АТЕGO815 номерний знак НОМЕР_1 , де ПП зазначено як власника, водночас позивач наголошує, що авто було передано в оренду іншому суб`єкту.

З цього приводу суд зазначає, що процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 14.11.2018 року №1197 (далі Порядок №1197).

Згідно з п.п.3 п.2 Порядку №1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозалису).

Відповідно до п.п.2 п.3 вищезазначеного Порядку №1197 підставою внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем.

Згідно з п.24 Порядку №1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.

З аналізу наведеного вбачається, що орендар ТЗ має обов`язок внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача такого ТЗ.

Водночас, положеннями статті 319 ЦК України регламентовано питання здійснення права власності.

Так, вказаною статтею передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не було перевірено дотримання «наймачем» (в разі дійсності договору оренди ТЗ) обов`язку щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача такого ТЗ, з огляду на відсутність жодних матеріалів з приводу того, що позивач вимагав від наймача внести відповідні відомості до вказаного реєстру, та враховуючи обізнаність позивача яким саме чином наймач буде використовувати переданий ТЗ та ту обставину, що саме позивач є власником вказаного ТЗ, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість прийняття спірної постанови саме щодо позивача.

Крім того, відповідно до Розділу 1 наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 "Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Наведене формулювання свідчить, що ТТН є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Поряд з цим, позивачем ні під час притягнення до відповідальності, ні в судах першої та апеляційної інстанцій не було надано ТТН із зазначенням ТОВ «Багіра Трейд Плюс» перевізником.

При цьому, суд вважає, що позивач мав можливість надати таку ТТН (в разі її наявності), оскільки з матеріалів справи (а.с.70) вбачається, що засновником ПП є ОСОБА_2 , при цьому з відкритих джерел Opendatabot та Youcontrol судом встановлено, що керівником ТОВ «Багіра Трейд Плюс» є також ОСОБА_2 .

З наведеного вбачається, що в разі якщо ТОВ «Багіра Трейд Плюс» є дійсно перевізником в розумінні даної справи, то у ПП, зокрема, його керівництва, є всі належні способи подати беззаперечні дані з цього приводу.

Більше того, суд зазначає, що справа містить протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу - Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, номерний знак НОМЕР_1 , від 03 травня 2023 року і в графі 4 «Найменування автомобільного перевізника» зазначено саме ПП, що також спростовує вказані доводи позивача з приводу того, що він не є перевізнимком.

З урахуванням всіх вказаних обставин, суд зазначає, що подання позивачем договору оренди транспортних засобів №16 від 03.01.2023 року, який нібито укладений між ТОВ «Багіра-Трейд Плюс» (Орендар) та ПП КФ «Багира і Ко» (Орендодавець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове, на строк до 1 календарного року, платне користування автомобіль марки Mercedes-Benz, модель АТЕGO815, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , є вчиненням ПП та його представниками дій щодо уникнення позивачем відповідальності за допущене порушення та введення суду в оману стосовно спірних правовідносин.

Також, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства комерційна фірма «Багира і Ко» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук