Рішення

від 06.09.2023 по справі 520/10077/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 вересня 2023 року № 520/10077/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (далі по тексту позивач, лікарня) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (далі по тексту відповідач, Офіс), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 17.04.2023 р. про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 квітня 2023 року Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України був опублікований висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії». У Висновку відповідач зобов`язав Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської міської ради Харківської області «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» здійснити заходи щодо усунення виявленою порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач вважає вказану вимогу відповідача неправомірною, а Висновок - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час моніторингу закупівлі № UA-2023-02-28-003044-a аналізував тендерну документацію Позивача, яка затверджена рішенням тендерного комітету 28 лютого 2023 р. протокол № 116 (далі Тендерна документація) Про здійснення аналізу вказаних документів Відповідач вказав у своєму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-02-28-003044-a від 17.04.2023р. (пункт 1 Констатуючої частини).

Північно-східним офісом Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-02-28-003044-a встановлено, що пунктом 35 Постанови № 1178 передбачено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Тобто, Замовником при складанні тендерної документації в частині істотних умов договору не враховано особливості внесені пунктом 35 Постанови №1178.

Отже, тендерна пропозиція позивача не відповідає вимогам пункту 35 Постанови №1178. Вказує, що Позивачем в позовній заяві не надано доказів, які б спростували встановлене Офісом порушення. Відповідач зазначає, що позивачем не дотримано вимоги пункту 35 Постанови №1178, а тому висновок в цій частині є вірним та обґрунтованим.

Також відповідачем встановлено, що учасником ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог пункту 4 Додатку 1 до тендерної документації у складі тендерної пропозиції не надано фінансову звітність за останній звітний період.

Проаналізувавши відповідь позивача на запит відповідачем було встановлено, що в додатку до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям (сторінки 14-27) відображено податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2021 - 2022 роки та додатки до податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи підприємця, тоді як згідно з вимогами тендерної документації учасник процедури закупівель повинен надати фінансову звітність за останній звітний період.

Відповідач вказує, що надані позивачем пояснення не спростовують факт наявності порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

28 лютого 2023 року позивачем була розпочата процедура відкритих торгів з особливостями в електронній системі закупівель (електронна торговельна площадка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») по закупівлі устаткування для патанатомії (UA-2023-02-28-003044- а). Позивачем при здійсненні закупівлі були дотримані всі вимоги діючого законодавства України у сфері публічних закупівель.

За результатами відкритих торгів переможцем був визнаний ФО-П ОСОБА_1 . з яким 16.03.2023 р. був укладений договір поставки № 229.

21 березня 2023 р. ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу та ввів в експлуатацію обладнання для відділення патанатомії, яке було передбачене вказаною закупівлею. Цей факт підтверджується видатковою накладною № РН-0000025 від 21.03.2023 р. та чотирма актами вводу в експлуатацію від 21.03.2023 р.

21 березня 2023 р. позивач сплатив ФОП ОСОБА_1 вартість всього обладнання для відділення патанатомії, що підтверджується платіжною інструкцією № 1337.

28 березня 2023 року відповідач розпочав процедуру моніторингу по закупівлі «Устаткування для патанатомії» (UА-2023-02-28-003044-а), що підтверджується наказом № 86 від 28.03.2023 р., який був опублікований в електронній системі закупівель (електронна торговельна площадка « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

29.03.2023 р. відповідач через електронну систему закупівель (електронна торговельна площадка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») надіслав позивачу запит про надання пояснень, в якому вимагав від позивача надати роз`яснення щодо обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмету закупівлі та яким чином було визначено його очікувану вартість.

31.03.2023 р. позивач надав відповідачу пояснення на вказаний запит та повідомив, що обладнання по цій закупівлі було доставлено позивачу та оплачено. До пояснень додавались копії видаткової накладної та платіжної інструкції.

10.04.2023 р. позивач отримав від відповідача другий запит про надання пояснень, в якому пропонувалось надати пояснення щодо виконання учасником процедури закупівлі обладнання для відділення патанатомії ФОП ОСОБА_1 вимог тендерної документації в частині підтвердження фінансової спроможності учасника процедури закупівель.

10.04.2023 р. позивач надав відповідачу пояснення (вих. № 557) та повідомив, що ФОП ОСОБА_1 надав у складі своєї тендерної пропозиції свою звітність платника єдиного податку за 2021-2022 роки

10.04.2023 р. відповідач надіслав позивачу третю вимогу, в якій вимагав від позивача надати наступні пояснення: «Яким чином, учасником процедури закупівель (ФОП ОСОБА_1 ) виконано вимогу тендерної документації щодо надання листа-роз`яснення в якому зазначено законодавчі підстави ненадання фінансової звітності за останній звітний період?

Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставлених питань, необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту».

11.04.2023 р. позивач відповів на третій запит відповідача, та пояснив, що учасник процедури закупівлі «Устаткування для патанатомії» ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником єдиного податку третьої групи, що підтверджується витягом № 69327 від 24.05.2021 р. з реєстру платників єдиного податку, наданого цим учасником у складі тендерної пропозиції «Документи, що підтверджують повноваження ФОП» (стор. 14).

У складі тендерної пропозиції ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надав податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2022 рік (додаток до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям» (сторінки 23-27), чим виконав вимогу тендерної документації щодо надання фінансової звітності за останній звітний період. Саме тому жодних листів - роз`яснень відносно підстав ненадання звітності ФО-П ОСОБА_1 не повинен був надавати у складі своєї тендерної пропозиції.

17 квітня 2023 року Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України був опублікований висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії». У Висновку відповідач зобов`язав Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської міської ради Харківської області «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» здійснити заходи щодо усунення виявленою порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач оскаржує вищевказаний висновок, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі також - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України, у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правовідносини стосовно яких виник спір, врегульовано положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) і Закону України від 26.01.1993р. № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі по тексту - Закон №2939-XII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону №2939-XII встановлено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».

За ч. 4. ст. 3 Закону № 922-VIII відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі "Прикінцеві положення" (перехідні положення) проекту закону про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Положеннями частини 6,7 ст. 8 Закону № 922-VIII встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Частиною 10 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

За визначенням у п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону №922 тендерна документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону №922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (Особливості).

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до п. 28. Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону.

Тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам ст. 22 Закону №922.

Суд при цьому зауважує, що норми Закону України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а тому першочерговому застосуванню підлягають норми Закону.

У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба вказує, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови 1178 встановлено порушення вимог пункту 35 Постанови №1178. Так, пунктом 2 Розділу VI тендерної документації передбачено, що «…Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу…». Також, пунктом 1 розділу V передбачено, що «...Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону…». В пункті 4 розділу VІ тендерної документації зазначено, що «…Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків: - визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; - перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; - перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки…». Крім того, у додатку 3 до тендерної документації зазначено, що «…Вивчивши тендерну документацію, у тому числі технічні вимоги до предмету закупівлі, ми маємо можливість та гарантуємо виконати всі вимоги замовника за ціною, визначеною нами за результатами електронного аукціону…». При цьому пунктом 35 Постанови № 1178 передбачено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону. Тобто, Замовником при складанні тендерної документації в частині істотних умов договору не враховано особливості внесені пунктом 35 Постанови №1178.

Щодо порушення позивачем у тендерній документації вимог пункту 35 Особливостей, що полягає у зазначенні у пункті 1 розділу V про застосування електронного аукціону, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1495, пункт 35 Особливостей викладено у новій редакції, а саме визначено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Частиною 3 статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Судом встановлено, що позивачем у пункті 1 розділу V технічної документації визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Позивачем ані у позовній заяві, ані у наданих додаткових поясненнях не вказано жодних аргументів на підтвердження або спростування висновків за наслідками моніторингу процедури закупівлі, а саме щодо застосування електронного аукціону.

Разом з тим, в роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.01.2023 № 3323-04/1723-06 зазначено: «Так, тимчасово, строком на шість місяців, змінено механізм проведення відкритих торгів, а саме оцінка тендерних пропозицій електронною системою закупівель здійснюється без попереднього проведення електронного аукціону. Тобто, з 03.01.2023 відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону навіть у випадку, якщо подані дві і більше тендерні пропозиції. ЕСЗ після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, буде розкривати всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, у тому числі інформацію про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції. Оцінка тендерної пропозиції проводиться ЕСЗ автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною, тобто, ЕСЗ визначає найбільш економічно вигідною ту тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою на момент закінчення прийому тендерних пропозицій.».

З вказаного вбачається, що пункт 1 розділу V тендерної документації, позивачем викладено з порушенням пункту 35 Особливостей.

За результатами моніторингу встановлено також, що вимогами пункту 1 розділу 3 тендерної документації передбачено, що учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (Додаток 1 до тендерної документації). Пунктом 5 розділу 3 тендерної документації передбачено, що відповідно до статті 16 Закону Замовник встановлює кваліфікаційні критерії одним з яких це наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю за останній звітний період.

Згідно з Додатком 1 до тендерної документації учасник повинен надати документи, які підтверджують відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, а саме: наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Для документального підтвердження цієї інформації учасник повинен надати копію фінансових звітів за останній звітний період.

Проте, у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 фінансова звітність за останній звітний період відсутня.

Суд зазначає, що відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, передбачено, проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Отже, останнім звітним періодом, за який мала бути подана фінансова звітність, з урахуванням положень статті 13 Закону № 996-XIV, річна, а саме за 2022 рік.

Звітність платників єдиного податку складається з: декларації єдиного податку (щоквартальна або річна - залежно від групи) та об`єднаної звітності (квартальна, якщо проводилися виплати фізичним особам).

Відповідні документи містяться у тендерній документації.

Втім з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Спірний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, також контролюючим органом запропоновано шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник. Висновок відповідача конкретизований.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника державної закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд зауважує, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Тобто, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Суд зі змісту оспорюваного висновку встановив, що відповідач конкретизував які саме заходи має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

За цих обставин суд вважає, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.05.2023 р. у справі № 640/17543/20, від 31.01.2023 р. у справі № 260/2993/21, від 24.01.2023 р. у справі № 280/8475/20, від 26.10.2022 р. у справі № 420/693/21.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 вересня 2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.