Постанова

від 19.01.2024 по справі 520/10077/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 р. Справа № 520/10077/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Бадюков Ю.В.) від 06.09.2023 року по справі №520/10077/23

за позовом Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування"

до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КНП Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 17.04.2023 р. про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що що 17 квітня 2023 року Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України був опублікований висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії». У Висновку відповідач зобов`язав Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської міської ради Харківської області «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» здійснити заходи щодо усунення виявленою порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач вважає вказану вимогу відповідача неправомірною, а Висновок - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року по справі №520/10077/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року по справі № 520/10077/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2023 року позивачем була розпочата процедура відкритих торгів з особливостями в електронній системі закупівель (електронна торговельна площадка «SmartТender.biz») по закупівлі устаткування для патанатомії (UA-2023-02-28-003044- а).

За результатами відкритих торгів переможцем був визнаний ФО-П ОСОБА_1 . з яким 16.03.2023 р. був укладений договір поставки № 229.

21 березня 2023 р. ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу та ввів в експлуатацію обладнання для відділення патанатомії, яке було передбачене вказаною закупівлею. Цей факт підтверджується видатковою накладною № РН-0000025 від 21.03.2023 р. та чотирма актами вводу в експлуатацію від 21.03.2023 р.

21 березня 2023 р. позивач сплатив ФОП ОСОБА_1 вартість всього обладнання для відділення патанатомії, що підтверджується платіжною інструкцією № 1337.

28 березня 2023 року відповідач розпочав процедуру моніторингу по закупівлі «Устаткування для патанатомії» (UА-2023-02-28-003044-а), що підтверджується наказом № 86 від 28.03.2023 р., який був опублікований в електронній системі закупівель (електронна торговельна площадка « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

29.03.2023 р. відповідач через електронну систему закупівель (електронна торговельна площадка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») надіслав позивачу запит про надання пояснень, в якому вимагав від позивача надати роз`яснення щодо обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмету закупівлі та яким чином було визначено його очікувану вартість.

31.03.2023 р. позивач надав відповідачу пояснення на вказаний запит та повідомив, що обладнання по цій закупівлі було доставлено позивачу та оплачено. До пояснень додавались копії видаткової накладної та платіжної інструкції.

10.04.2023 р. позивач отримав від відповідача другий запит про надання пояснень, в якому пропонувалось надати пояснення щодо виконання учасником процедури закупівлі обладнання для відділення патанатомії ФОП ОСОБА_1 вимог тендерної документації в частині підтвердження фінансової спроможності учасника процедури закупівель.

10.04.2023 р. позивач надав відповідачу пояснення (вих. № 557) та повідомив, що ФОП ОСОБА_1 надав у складі своєї тендерної пропозиції свою звітність платника єдиного податку за 2021-2022 роки

10.04.2023 р. відповідач надіслав позивачу третю вимогу, в якій вимагав від позивача надати наступні пояснення: «Яким чином, учасником процедури закупівель (ФОП ОСОБА_1 ) виконано вимогу тендерної документації щодо надання листа-роз`яснення в якому зазначено законодавчі підстави ненадання фінансової звітності за останній звітний період? Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставлених питань, необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту».

11.04.2023 р. позивач відповів на третій запит відповідача, та пояснив, що учасник процедури закупівлі «Устаткування для патанатомії» ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником єдиного податку третьої групи, що підтверджується витягом № 69327 від 24.05.2021 р. з реєстру платників єдиного податку, наданого цим учасником у складі тендерної пропозиції «Документи, що підтверджують повноваження ФОП» (стор. 14).

У складі тендерної пропозиції ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надав податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2022 рік (додаток до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям» (сторінки 23-27), чим виконав вимогу тендерної документації щодо надання фінансової звітності за останній звітний період. Саме тому жодних листів-роз`яснень відносно підстав ненадання звітності ФО-П ОСОБА_1 не повинен був надавати у складі своєї тендерної пропозиції.

17 квітня 2023 року Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України був опублікований висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії». У Висновку відповідач зобов`язав Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської міської ради Харківської області «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» здійснити заходи щодо усунення виявленою порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII).

На виконання статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з вимогами частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі Порядок № 552).

За змістом розділу ІІІ вказаного Порядку, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Абзацом другим п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом 1 ч. 3 ст. 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Згідно з абзацом 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Виходячи зі змісту пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Судовим розглядом встановлено, що за змісто висновку відповідача, контролюючий орган посилався на те, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови 1178 встановлено порушення вимог пункту 35 Постанови № 1178.

Так, пунктом 2 Розділу VI тендерної документації передбачено, що «…Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу…».

Також, пунктом 1 розділу V передбачено, що «...Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону…».

В пункті 4 розділу VІ тендерної документації зазначено, що «…Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків: - визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; - перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; - перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки…».

Крім того, у додатку 3 до тендерної документації зазначено, що «…Вивчивши тендерну документацію, у тому числі технічні вимоги до предмету закупівлі, ми маємо можливість та гарантуємо виконати всі вимоги замовника за ціною, визначеною нами за результатами електронного аукціону…».

При цьому, пунктом 35 Постанови № 1178 передбачено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону. Тобто, Замовником при складанні тендерної документації в частині істотних умов договору не враховано особливості внесені пунктом 35 Постанови № 1178.

За результатами моніторингу встановлено, що вимогами пункту 1 розділу 3 тендерної документації передбачено, що учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (Додаток 1 до тендерної документації).

Пунктом 5 розділу 3 тендерної документації передбачено, що відповідно до статті 16 Закону Замовник встановлює кваліфікаційні критерії одним з яких це наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю за останній звітний період.

Згідно з Додатком 1 до тендерної документації учасник повинен надати документи, які підтверджують відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, а саме: наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Для документального підтвердження цієї інформації учасник повинен надати копію фінансових звітів за останній звітний період.

Проте, як вказав відповідач, у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 фінансова звітність за останній звітний період відсутня.

Керуючись частиною п`ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10.04.2023 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації стосовно того, яким чином учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 виконано вимогу тендерної документації в частині підтвердження фінансової спроможності учасника процедури закупівель, а саме: надання фінансової звітності за останній звітний період.

На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10.04.2023 Замовник оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель, що: «Уповноважена особа Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (далі замовник) на Ваш запит про надання пояснень у межах проведення моніторингу закупівлі «Устаткування для патанатомії» (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером UA-2023-02-28-003044-a) повідомляє: Учасник процедури закупівлі «Устаткування для патанатомії» ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином виконав вимогу тендерної документації щодо підтвердження фінансової спроможності учасника шляхом надання своєї звітності за 2021 та 2022 роки в додатку до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям (сторінки 14-27).».

Однак, відповідач зазначає, що в додатку до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям (сторінки 14-27) відображено податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2021 - 2022 роки та додатки до податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи підприємця, тоді як згідно з вимогами тендерної документації учасник процедури закупівель повинен надати фінансову звітність за останній звітний період.

Відповідач вказує, що відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; Згідно з пунктом 1 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Відповідно до статті 46 глави другої Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Крім того, відповідач зазначив, що пунктом 1 розділу 3 тендерної документації передбачено, що у разі, якщо учасник відповідно до норм чинного законодавства не зобов`язаний складати якийсь із вказаних документів, такий учасник надає лист-роз`яснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірений печаткою (у разі її використання), в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вище зазначених документів.

Проте, за висновком контролюючого органу, у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 лист-роз`яснення відсутній.

Керуючись частиною п`ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10.04.2023 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації стосовно того, яким чином учасником процедури закупівель ФОП ОСОБА_1 виконано вимогу тендерної документації щодо надання листа-роз`яснення в якому зазначено законодавчі підстави ненадання фінансової звітності за останній звітний період.

На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 11.04.2023 Замовник оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель, що «Уповноважена особа Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (далі замовник) на Ваш запит про надання пояснень у межах проведення моніторингу закупівлі «Устаткування для патанатомії» (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером UA-2023-02-28-003044-a) повідомляє: Відповідно до вимог абз. 2 п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітнім) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. У відповідності до приписів п.п. 49.18.2 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України такі платники податків зобов`язані подавати податкові декларації в обумовлений законодавством термін. Учасник процедури закупівлі «Устаткування для патанатомії» ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником єдиного податку третьої групи, що підтверджується витягом № 69327 від 24.05.2021 р. з реєстру платників єдиного податку, наданого цим учасником у складі тендерної пропозиції «Документи, що підтверджують повноваження ФОП» (стор. 14). У складі тендерної пропозиції ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надав податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2022 рік (додаток до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям» (сторінки 23-27), чим виконав вимогу тендерної документації щодо надання фінансової звітності за останній звітний період. Саме тому жодних листів-роз`яснень відносно підстав ненадання звітності ФО-П ОСОБА_1 не повинен був надавати у складі своєї тендерної пропозиції.».

Однак, на думку відповідача, зазначене пояснення не спростовує факт наявності порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону. Таким чином, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону та уклав з ним договір.

На підставі цього, відповідачем за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону. Також, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови № 1178 встановлено порушення вимог пункту 35 Постанови № 1178. В свою чергу, за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані та його відповідність вимогам Закону та Постанови №1178, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , наявності підстав для внесення змін до договору та їх оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи оцінку висновкам відповідача, судова колегія зазначає, що на момент прийняття відповідачем спірного висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2023-02-28-003044-a «Устаткування для патанатомії», порядок проведення публічних закупівель окрім, Закону № 922-VIII, регулюється також ще Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент проведення відповідачем моніторингу закупівлі (далі Постанова № 1178).

Зі змісту висновку вбачається, що порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері публічних закупівель, відповідач пов`язує з невідповідністю пропозиції учасника - переможця торгів вимогам тендерної документації (відсутність в тендерній пропозиції ФО-П ОСОБА_1 листа-роз`яснення, в якому зазначено підстави неподання фінансової звітності за останній звітній період).

З матеріалів справи судом встановлено, що учасник процедури закупівлі «Устаткування для патанатомії» ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником єдиного податку третьої групи, що підтверджується витягом № 69327 від 24.05.2021 р. з реєстру платників єдиного податку, наданого цим учасником у складі тендерної пропозиції «Документи, що підтверджують повноваження ФОП» (стор. 14). У складі тендерної пропозиції ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надав податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2022 рік (додаток до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям» (сторінки 23-27), чим виконав вимогу тендерної документації щодо надання фінансової звітності за останній звітний період.

У зв`язку з цим, жодних листів-роз`яснень відносно підстав ненадання звітності ФО-П ОСОБА_1 не повинен був надавати у складі своєї тендерної пропозиції.

Щодо посилання відповідача на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якого фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства та яка складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності, колегія суддів зазначає, що дійсно, цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Разом з тим, у спірному висновку відповідач не конкретизує, які саме документи фінансової звітності повинен був надати учасник процедури закупівлі, окрім тих документів, які ним були надані, а також не зазначає, як відсутність (не надання) конкретного документа фінансової звітності впливає на результати проведеної процедури закупівлі.

Також судова колегія зазначає, що податкова декларація за своєю суттю фактично є офіційною заявою платника податків про отримані ним за певний період прибутки та розповсюджувані на них податкові знижки та пільги.

Згідно з приписами ПК України, податкова декларація визначається як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Відповідно до вимог абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітнім) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. У відповідності до приписів п.п. 49.18.2 п. 49.18. статті 49 Податкового кодексу України такі платники податків зобов`язані подавати податкові декларації в обумовлений законодавством термін.

Таким чином, на момент розгляду пропозиції учасника процедури закупівлі, замовник вважав, що надані ФО-П ОСОБА_1 податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2021-2022 роки, які містяться в додатку до тендерної пропозиції «Інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям», свідчать про виконання вимог тендерної документації щодо надання фінансової звітності за останній звітний період.

В межах спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що у спірному висновку відповідач не посилається на наявність певних корупційних дій чи зловживання з боку замовника та не зазначає про наявність порушень з боку позивача щодо завищення ціни предмета закупівлі або які призвели до бюджетних втрат. Наведене свідчить про те, що хоча такі певні недоліки в частині ненадання фінансової звітності в повному обсязі і могли мати місце, однак суть таких порушень не має жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни та жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси, оскільки очікувана вартість предмета закупівлі прогнозувалася на рівні 870000,00 грн. з ПДВ, в той час як учасник процедури запропонував ціну у розмірі 857943,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.

Також, Верховний Суд у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі № 160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі № 160/6501/19. серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що з метою виконання завдань і функцій державного фінансового контролю, відповідно до ст. 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Проте, Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо розірвання договору відповідно до законодавства, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

Такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу зловживанням.

Аналізуючи обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень у вказаній частині, суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними контролюючим органом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що договір про поставку № 229 укладено 16.03.2023 р., а оскаржуваний висновок винесено 17.04.2023 р.

Таким чином, усунення виявлених у процесі проведення моніторингу недоліків тендерної пропозиції переможця закупівлі у запропонований контролюючим органом спосіб, а саме шляхом розірвання договору про закупівлю, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для господарської діяльності позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

В свою чергу, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів зазначає, що висновок Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 17.04.2023 р. про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії» є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року по справі №520/10077/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 17.04.2023 р. про результати моніторингу закупівлі UА-2023-02-28-003044-а «Устаткування для патанатомії».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40478572) на користь Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (код ЄДРПОУ 02003793) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк