Постанова

від 06.09.2023 по справі 440/9114/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 р. Справа № 440/9114/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2022, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/9114/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2021 № 2993194/31773312;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.07.2021 № 7, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" на реєстрацію 30.07.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 визнано неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновкам суду обставинам справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

На підставі положень ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач звернувся до суду з даним позовом 20.10.2022, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснено позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

26 жовтня 2022 року з урахуванням рішення Ради суддів України № 26 від 05.08.2022 копія ухвали суду від 25 жовтня 2022 року про залишення позовної заяви без руху у цій справі направлена представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" на електронну пошту, що зазначена позивачем у позовній заяві.

04 листопада 2022 року до суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, яка здана позивачем на пошту 31 жовтня 2022 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що 03.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУДМОНТАЖ» уклало договір з ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" про надання правової допомоги, в рамках виконання якого ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" було підготовлено та подано до Полтавського окружного адміністративного суду позов на рішення відповідача від 16.08.2021 №2993194/31773312. Разом з тим, після початку збройної агресії Російської Федерації та оголошення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022 будь-якого зв`язку із представником ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" немає. Про відсутність провадження в суді позивачу стало відомо після відновлення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень - 20.06.2022.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, після залишення позовної заяви без руху, тому наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України для повернення позовної заяви позивачеві.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідності до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Разом з тим, зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк, є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 18.08.2021 у справі № 200/10626/19-а, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту.

За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Так, у спірних правовідносинах для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який розпочав перебіг з 16.08.2021 та закінчився 17.02.2022.

Як встановлено судовим розглядом, єдиною обставиною, на яку позивач посилається у своїй заяві як на причину пропуску строку звернення до суду, є те, що позивач вважав, що ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" подало позовну заяву про оскарження рішення від 16.08.2021 №2993194/31773312, про що складено акт приймання-передачі від 04.11.2021 до договору про надання юридичних послуг № 088 від 03.09.2020, а про відсутність судового провадження позивач дізнався 20.06.2022 після відновлення роботи Єдиного державного реєстру судових рішень.

В апеляційній скарзі, як на підставу вчасного звернення до суду в межах 6-місячного строку, позивач посилається на те, що на виконання договору про надання юридичних послуг №088 від 03.09.2020 ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" подало позовну заяву про оскарження рішення від 16.08.2021 №2993194/31773312, про що складено акт приймання-передачі від 04.11.2021 та надано поштову квитанцію зі штриховим ідентифікатором №3960022335862 від 03.11.2021.

Зі змісту акту приймання-передачі від 04.11.2021 до договору про надання юридичних послуг № 088 від 03.09.2020, вбачається надання ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" позивачу наступних послуг:

- Усні консультації Сторони 2;

- Складання та подання до суду адміністративних позовів про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Полтавській області:

від 01.10.2021 року №3189555/31773312,

від 01.10.2021 року №3189556/317733 12,

від 01.10.2021 року №3189557/31773312,

від 01.10.2021 року №3189558/31773312,

від 01.10.2021 року №3189559/31773312,

від 01.10.2021 року №3189560/31773312,

від 25.10.2021 року №3277470/31773312,

від 25.10.2021 року №3277471/31773312,

від 25.10.2021 року №3277472/31773312;

- Юридичний аналіз наданих Стороною 2 документів на предмет відповідності чинному законодавству;

- Представництво інтересів Сторони 2 перед третіми особами;

Зауважень до кількості та якості послуг Сторона 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж") не має (а.с. 14).

Так, предметом позову в даній справі є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2021 № 2993194/31773312.

Судова колегія критично відноситься до посилань апелянта як на докази вчасного звернення до суду в межах 6-місячного строку, а саме: поштову квитанцію зі штриховим ідентифікатором №3960022335862 від 03.11.2021 та акт приймання-передачі від 04.11.2021 до договору про надання юридичних послуг № 088 від 03.09.2020, оскільки позивач стверджує, що адміністративний позов на рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 16.08.2021 № 2993194/31773312 подано до суду поштовою кореспонденцією 03.11.2021 згідно вказаної вище квитанції та акту приймання-передачі від 04.11.2021, однак даний акт не містить доказів, що ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" надало позивачу послуги зі складання та подання до суду адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 16.08.2021 № 2993194/31773312, що є предметом позову в даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим доводи апелянта щодо вчасного звернення до суду (03.11.2021 поштовою кореспонденцією) в межах 6-місячного строку з адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 16.08.2021 № 2993194/31773312, що є предметом позову в даній справі.

Крім того, як встановлено судовим розглядом, у період з 04.11.2021 (дати підписання акту приймання-передачі послуг від 04.11.2021 до договору про надання юридичних послуг №088 від 03 вересня 2020 року) по 23 лютого 2022 року включно (за день до дня введення в Україні воєнного стану) ТОВ "Шляхбудмонтаж" не виявило належної зацікавленості щодо стану розгляду такого позову, який на його думку, було подано представником ПП "Легал Консалтинг".

Так, Радою суддів України 02.03.2022 було надано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

При цьому, такі рекомендації не зобов`язують суд поновлювати строк звернення до суду з позовом без наявності поважних причин його пропуску.

Доводи апелянта стосовно відсутності будь-якого зв`язку із представником ПП "Легал Консалтинг" Юровим Віктором Максимовичем після введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року судова колегія відхиляє як недоведений, оскільки позивачем, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження цієї обставини.

Судова колегія звертає увагу, що суд першої інстанції надаючи оцінку доказам по справі, дійшов вірного висновку, що доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» було тимчасово призупинено з початку збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24.02.2022, натомість, у 2021 році, у січні - лютому 2022 року відповідні інформаційні системи працювали і позивач не був позбавлений можливості дізнатися про наявність провадження у суді та стан його розгляду.

Крім того, під час тимчасового обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень позивач мав можливість отримати відповідну інформацію, звернувшись із письмовим запитом до суду або у телефонному режимі.

Тобто, звертаючись до суду, позивач не надав доказів неможливості подати адміністративний позов, у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Позивачем також не наведено жодних причин неподання ним позову про оскарження рішення 16.08.2021 №2993194/31773312 у період із 20 червня 2022 року по 20 жовтня 2022 року.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем не зазначено поважних підстав для поновлення процесуального строку, то відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку на звернення до суду та позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в заяві аргументи заявника, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому підстав для скасування судового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 у справі №440/9114/22 суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі №440/9114/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк