Постанова

від 06.09.2023 по справі 420/2200/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2200/23

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

повний текст судового рішення

складено 07.04.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН ПАУЕР» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН ПАУЕР» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №27234000706 від 19 грудня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 521 616 грн. за травень 2022 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 260 808 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на Акті перевірки, у якому вказується, що господарські операції між ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та контрагентами ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» У ВИГЛЯДІ ТОВ та ТОВ ФІРМА «АДВЕРС» не відбулися, первинні документи, надані до перевірки, не відповідають фактичному руху активів, відсутнє придбання або виробництво (вирощування) ідентифікованої сільськогосподарської продукції.

Висновки контролюючого органу ґрунтуються на аналізі податкової інформації щодо взаємовідносин між вказаними контрагентами позивача та далі по ланцюгу постачання.

Позивач вважає, що можливе недотримання податкової дисципліни контрагентами по ланцюгу постачання не повинно позбавляти ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» права на податковий кредит.

Окрім цього позивач звертає увагу, що відповідачем не досліджувались операції зі зберігання зерна, перевалки в порту та експортна діяльність ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», що у сукупності підтверджує дійсний рух зерна, яке поставлялося, зберігалося та транспортувалося, рух грошових коштів, зміни станів зобов`язань ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» як покупця, поклажодавця та постачальника.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в той час як позивач надав всі докази на підтвердження здійснення господарських операцій зі своїми контрагентами та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що під час проведеної перевірки встановлено неможливість транспортування товару на адресу ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» від постачальника ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС».

Крім того, ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» відповідно до рішення від 17.08.2022 року визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Також відповідачем проаналізовано ланцюг постачання товару та встановлено, що виробником пшениці, що реалізована ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» на адресу позивача є ФГ «ДНІПРОВІ ХВИЛІ». Проте останнє використовує земельні ділянки, які не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та взагалі відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, крім того, відсутні й трудові ресурси. Відносно ФГ «ДНІПРОВІ ХВИЛІ» прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 10.02.2022 року.

TОB «ГРЕЙН ПАУЕР» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні.

Фактичні обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.06.2022 року ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2022 року, що за заявою платника підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 600 401 грн.

Наказом Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.09.2022 року №80 на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.11.2022 року №316/34-00-07-06/40427580 (далі Акт перевірки) (т.1 а.с.230-246).

За висновками контролюючого органу, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «ГРЕЙІН ПАУЕР» допустило порушення пп. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за травень 2022 року, на суму 521 616,3 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2022 року є придбання сільськогосподарської продукції на території України. Перевіряючими констатовано, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме з: ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ», ТОВ «АРТ-09», ТОВ «АГЕНСТВО БАРОН К», ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» та ТОВ «КВІК ТРАНС».

При цьому проведеною відповідачем перевіркою підтверджено ризиковість взаємовідносин ТОВ «ГРЕЙІН ПАУЕР» лише з ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС».

На підставі Акту перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове-повідомлення рішення №27234000706 від 19.12.2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 521 616 грн. за травень 2022 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 260 808 грн. (т.1 а.с.247).

Законність вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог пп.201.1, 201.10 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктами 200.1, 200.2, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

В свою чергу, відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За змістом наведених норм слідує, що право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту, формування від`ємного значення та обов`язок формування податкових зобов`язань обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання та реалізація цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, перевіркою підтверджено ризиковість взаємовідносин ТОВ «ГРЕЙІН ПАУЕР» з ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС».

Колегія суддів дослідила наявні в матеріалах справи первинні документи щодо господарських операцій позивача з вказаними контрагентами та встановив, що між ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» у вигляді ТОВ (Постачальник) та ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» (Покупець) укладено договір поставки №84 від 23.07.2021 року, предметом якого є постачання пшениці 2, 3, 4 класу врожаю 2021 року (т.1 а.с.41-49).

Постачальник здійснює поставку Товару на умовах CPT (Carriage Paid To (…named place of destination) згідно Інкотермс 2020 року. Місце поставки визначається у додаткових угодах до даного договору («Склад покупця» або «Пункт накопичення») (пункт 1.3 Договору). Постачальник заявляє та гарантує, що Товар має українське походження, цілком вирощений та зібраний на території України, крім тимчасово окупованих (п.1.4 Договору).

Сторонами укладено додаткові угоди №3 від 18.11.2021 року та №4 від 19.11.2021 року до договору поставки №84 від 23.07.2021 року, відповідно до яких сторони погодили постачання пшениці 2, 3, 4 кл. врожаю 2021 року у кількості 100 тон та 75 тон відповідно, місце поставки: Ніка-Терра, МСП, ТОВ, 54052, Миколаївська область, місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Айвазовського, 23 (т.1 а.с.48-49, 60-61).

На підтвердженням виконання вказаних договірних правовідносин позивачем надано та судом першої інстанції ретельно досліджено видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с.50-59, 62-69).

На підтвердження перевезення товару позивачем до суду надано товарно-транспортні накладні та довідку ТОВ «Морський спеціалізований порт «НІКА-ТЕРА» від 03.10.2022 №367-03/10, відповідно до якої в квоту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» було прийнято та вивантажено транспорт з вантажем пшениця врожаю 2021 року (т.1 а.с.70).

Також між ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» (Постачальник) та ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» (Покупець) укладено договір поставки №107 від 30.07.2021 року, предметом якого є постачання пшениці 2, 3, 4 класу врожаю 2021 року на умовах поставки СРТ згідно Інкотермс 2020 року («Склад покупця» або «Пункт накопичення») (т.1 а.с.90-96).

Сторонами укладено додаткову угоду від 08.12.2021 року до договору поставки №107 від 30.07.2021 року, відповідно до умов якої сторони погодили постачання пшениці у кількості 500 т. (т.1 а.с.97-98).

На виконання умов договору поставки №107 від 30.07.2021 позивачем надано та судом першої інстанції ретельно досліджено видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с.99-132).

Відповідно до довідки ТОВ «Морський спеціалізований порт «НІКА-ТЕРА» від 14.10.2022 року №377-14/10, повідомлено, що на терміналі в квоту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» від було прийнято та вивантажено транспорт з вантажем пшениця з кл. врожаю 2021 року (т.1 а.с.133).

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вони містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Між тим, під час перевірки посадові особи відповідача здійснювали аналіз вказаних первинних документів, однак висновки акту перевірки не містять жодних зауважень щодо їх оформлення, повноти чи змісту.

При цьому контролюючий орган поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій внаслідок дослідження поставок товару по ланцюгу постачання.

Апелянт вказує, що ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» у вигляді ТОВ та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» не є виробником реалізованої на адресу позивача сільськогосподарської продукції або ж не мали змоги її виростити з урахуванням площ посівів та врожайності.

Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про нереальність здійснення господарських операцій за перевірений період між позивачем та його контрагентами.

В контексті зазначеного колегія суддів зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. При цьому у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно відображено у податковому обліку витрати, або документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вже зазначалось, надані позивачем первинні документи були проаналізовані інспекторами під час проведення перевірки та у висновку акту не міститься жодних відомостей щодо виявлених зауважень до них.

Більш того, під час розгляду справи у суді першої інстанції на підтвердження наявності у ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» придбаної сільськогосподарської продукції, позивачем надано договір поставки між ФІРМОЮ «ТРАНСФЕРРИ» та Фермерським господарством «АГРОФІРМА ВІКТОР» №149 від 10.10.2021 року, а також відповідні їм специфікації, видаткові накладні, податкові накладні та звіти про посіви (т.1 а.с.76-89).

На підтвердження наявності у ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» поставленої сільськогосподарської продукції позивачем надано договір поставки №25/11-ПР-ПШ від 25.11.2021 року, укладений між Фермерським господарством «ДНІПРОВІ ХВИЛІ» (Постачальник) та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» (Покупець), а також відповідні їм специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, довідки про наявні посівні площі та звіти про посіви (т.1 а.с.134-163).

Таким чином колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу здійснили вибірковий аналіз по ланцюгу постачання, обмежившись виключно податковою інформацією та нехтуючи обов`язком проведення перевірок. Висновки акту перевірки не ґрунтуються на об`єктивно досліджених господарських операціях та не містять аналізу експортної діяльності ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР», на реалізацію якої і були направлені господарські операції з ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» у вигляді ТОВ та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС».

Крім цього, судом першої інстанції досліджено подальший рух товарів, придбаних позивачем у контрагентів, які віднесені податковим органом до стану ризикових.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.05.2019 року між ТОВ «МСП Ніка-Тера» та ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» укладено Договір про надання послуг перевалки та зберігання №115/нк-19, за умовами якого ТОВ «МСП «НІКА-ТЕРА» здійснює приймання, зважування та розвантаження вантажу з вагонів та/або автотранспорту на склад; надання послуг зберігання вантажу (накопичення корабельної партії) та його завантаження зі складу в трюм на морське судно, а також за «прямим варіантом»: із залізничних вагонів/автотранспорту на морське судно (п.2.1 Договору №115/нк-19) (т.1 а.с.178-182).

29.06.2021 року ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» та компанією ORSETT TRADING SA укладено Контракт №MW-FOB-29-06-21. За умовами Контракту ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» зобов`язується поставити, а ORSETT TRADING SA прийняти і оплатити пшеницю українського походження врожаю 2021 р., насипом. Загальна вага Товару становить 500 000,00 метричних тон, +/-10% за вибором ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР». Товар має бути поставлений на умовах FOB (Free on Board), один безпечний причал та/чи один безпечний рейд (п. 1.1., 3.1., 4.1 Контракту) (т.1 а.с.184-190).

Окрім цього, наявними у матеріалах справи доказами, а саме: інвойсами, митними деклараціями та коносаментами підтверджується факт здійснення ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» експортних операції з товарами, придбаними зокрема у контрагентів ФІРМА «ТРАНСФЕРРИ» у вигляді ТОВ та ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС» на виконання умов контракту № MW-FOB-29-06-21 (т.1 а.с. 194-196).

Таким чином позивачем підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування податкового кредиту за травень 2022 року.

Враховуючи ту обставину, що у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач І.П. КосцоваСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко