Ухвала

від 06.09.2023 по справі 600/752/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 600/752/22-а

06 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області), в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 05.01.2022 №5-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

-зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області поновити ОСОБА_1 з 07.01.2022 на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення, а саме посаді державного кадастрового реєстратора відділу №3 управління, надання адміністративній послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області;

-стягнути з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 суми заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07.01.2022 по день поновлення на роботі;

-стягнути з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 24000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, яка була завдана шляхом перевищення службових повноважень при порушенні процедури звільнення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 05.01.2022 №5-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

-зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області поновити ОСОБА_1 з 07.01.2022 на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення, а саме посаді державного кадастрового реєстратора відділу №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області;

-стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 157116,66 гривень;

-стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 24000 грн моральної шкоди.

-стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 29567 грн та витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 4430,45 грн.;

-рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць в сумі 10278,66 грн звернуто до негайного виконання.

24.07.2023 позивачем подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні позивач підтримав заяву та просив її задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи уповноваженого представника, в судове засідання не направив, що виходяи із норм ч.2 ст.313 КАС України, не перешкоджає розгляду заяви позивача.

Надаючи правову оцінку вказаній заяві, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України врегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною третьою статті 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС України щодо судових витрат передбачене для тих випадків, коли суд з певних причин не вирішив одного із питань, які передбачені в частині першій цієї статті, хоча мав - до ухвалення рішення/постанови за наслідками розгляду справи - для цього підстави. Розподіл судових витрат є одним із питань, яке має вирішити суд касаційної інстанції - позаяк у цій ситуації мовиться про витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції - у постанові, ухваленій за наслідками розгляду касаційної скарги.

Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина третя статті 132 КАС України), суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів і з уваги на приписи статті 134 КАС України визначити ту співмірну суму витрат, яка підлягатиме розподілу між сторонами.

Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останні етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що на стадії апеляційного розгляду справи участь сторін та інших учасників справи не є обов`язковою, а тому, у разі неявки сторін, справа може розглядатися в порядку письмового провадження без проведення судових дебатів. А тому, сторона вправі заявити до суду апеляційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до початку розгляду справи по суті, тобто до ухвалення цим судом остаточного судового рішення.

Якщо до завершення розгляду апеляційної скарги сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Іншими словами, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду апеляційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим-з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, висловленою в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21.

Як з`ясовано колегією суддів, заяву про відшкодування судових витрат, а саме-витрат на правничу допомогу (42567 грн.), банківські послуги (473 грн.), копіювання документів (240 грн.), поштові послуги (655 грн.), транспортні витрати (6652,37 грн.), докази які, на думку позивача, їх підтверджують, останній висловив і подав до суду апеляційної інстанції 24.07.2023, після того, як колегією суддів ухвалено постанову від 20.07. 2023.

До заяви додано квитанції про оплату коштів з надання правничої допомоги, банківських та поштових послуг, а також копіювання документів, в тому числі і ті, які свідчать про оплату, здійснену ще до прийняття рішення судом першої інстанції, тобто до 21.04.2023; копії виписок з карт про оплату проїзду та квитків, в тому числі тих, з яких неможливо встановити дату. Однак, такі докази подано лише 24.07.2023.

Варто зазначити, що представник позивача Анфьорова К.С. не була присутня під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та просила відкласти розгляд справи в зв`язку з неможливістю останньої прибути до суду. В задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки позивач не обмежений представництвом лише одного адвоката Анфьорової К.С., та вправі скористатися правничою допомогою іншої особи.

Разом з цим, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, і мав змогу особисто зробити відповідну заяву.

Крім того, 17.07.2023 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, підписаний адвокатом Анфьоровою К.С., в якому остання не порушувала питання щодо судових витрат.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем не дотримано порядку подання заяви про відшкодування судових витрат, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, вказану заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, витрат на професійну правничу допомогу, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.