Постанова

від 06.09.2023 по справі 260/493/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/493/23 пров. № А/857/10852/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, головуючий суддя Дору Ю.Ю., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом Карпатського біосферного заповідника до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2023 року позивач - Карпатський біосферний заповідник звернувся в суд з позовом до Закарпатської ОД(В)А, третя особа - Мукачівський ПЗ ЗРУ ДПС України - ВЧ 2142, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.09.2018 року № 611 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок»; визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування державній організації (установа, заклад) військова частина НОМЕР_1 для облаштування та утримання інженерно- технічних споруд і огорож (для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України); визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації №727 від 03.11.2022 року «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення уповноваженого органу про зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду, а саме земельних ділянок №4 площею 13, 3501 га та №6 площею 15, 0580 га та вилучення їх з постійного користування Заповідника у встановленому порядку не приймалося. Вказує, що скаржуваними розпорядженнями порушуються права позивача вільно володіти і користуватися земельною ділянкою, що перебуває у його постійному користуванні відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії І-ЗК №001672 від 24.11.2000 року та перешкоджає подальшому встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приймаючи спірні розпорядження, які торкаються прав та законних інтересів позивача, відповідач, діяв очевидно недобросовісно та нерозсудливо.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Карпатський біосферний заповідник оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд попередньої інстанції не надав належну оцінку доводам, наведеним у поданому адміністративному позові.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Карпатський біосферний заповідник (надалі також - КБЗ, Заповідник) створено на базі Карпатського державного заповідника згідно з Указом Президента України від 26.11.1993 року №563 «Про біосферні заповідники в Україні».

Згідно Положення про КБЗ, Заповідник розташований на території Берегівського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпатської області.

Територію Заповідника загальною площею 58035,8 гектара разом з його транзитною зоною загальною площею 136900 гектарів включено в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».

Заповідник є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково- дослідною установою міжнародного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення, збереження та використання. Загальна площа Заповідника становить 66417,4 гектарів земель, у тому числі 57399,4 гектара земель, що надаються у постійне користування та 9018 гектарів земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Право Заповідника на постійне користування земельними ділянками оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Межі Заповідника встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Заповідника у натурі його межі визначаються відповідно до Проекту створення Заповідника.

У постійному користуванні КБЗ перебуває земельна ділянка площею 2501,4 га на території Видричанської сільської ради (на даний час - Богданської теритоіальної громади), за межами населеного пункту. Право постійного користування на земельну ділянку посвідчено державним актом серії І-ЗК №001672 від 24.11.2000 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №338.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером: 2123682200:09:001:0002, площею 78,7446 га, яка розташована на території Богданської територіальної громади за межами населеного пункту зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування державній організації (установа, заклад) військова частина НОМЕР_1 для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож (для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України), розробленого відповідно до розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.09.2018 року №611. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 22.12.2021 року.

Як слідує зі змісту вказаного розпорядження ним надано державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок загальною орієнтовною площею 199 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Рахівського району Закарпатської області, для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож (для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України, код класифікації видів цільового призначення земель 15.03).

Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації №727 від 03.11.2022 року «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування», затверджено державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 44,7787 га (кадастровий номер 2123682500:05:001:0005) та площею - 78,7446 га (кадастровий номер 2123682200:09:001:0002), розташованих за межами населених пунктів на території Рахівської та Богданської територіальних громад Рахівського району Закарпатської області, у постійне користування для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України (код виду цільового призначення земель - 15.03); надано державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності у постійне користування земельні ділянки площею 44,7787 га (кадастровий номер 2123682500:05:001:0005) та площею 78,7446 га (кадастровий номер 2123682200:09:001:0002), розташовані за межами населених пунктів на території Рахівської та Богданської територіальних громад Рахівського району Закарпатської області, для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України (код виду цільового призначення земель - 15.03), державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельними ділянками відповідно до вимог законодавства

Вважаючи розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.09.2018 року №611 та №727 від 03.11.2022 року протиправними, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження голови облдержадміністрації від 19.09.2018 року №611 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок» та розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.2022 року № 727 «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування» видане в межах повноважень щодо розпорядження землями оборони і в спосіб передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено статтею 17 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених Кодексом, Законом.

У відповідності до ст.. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 77 ЗК України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з російською федерацією і республікою білорусь - шириною до 2 кілометрів.

Статтею 1 Закону України «Про державний кордон» визначено, що державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державний кордон» державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про державний кордон» з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 затверджено Положення про прикордонний режим (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до термінів, що вживаються у Положенні:

прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

Згідно з приписами статті 3 Закону України „Пpo використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слід зазначити, що земельні ділянки в межах прикордонної смуги (від лінії кордону по лінії інженерних прикордонних споруд) належать до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 807/246/16.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Ради Міністрів УРСР від 24 березня 1947 року № 342/0012 (розсекречена) передано в розпорядження прикордонних військ МВС, землі прилеглих до державного кордону в межах Закарпатської області (далі - мова оригіналу): "1. Установить в пределах Закарпатской области на участках государственной границы, пограничные полосы: Границы пограничных полос определить по прилагаемой карге в масштабе 1:100 000, издание 1944 года. 2. Земли пограничных полос, установленных в п. 1 настоящего постановления, передать в полное распоряжение пограничных войск Министерства ОСОБА_1 ".

Мукачівським прикордонним загоном отримано з ЦДАВО України карту в масштабі 1:100000, видання 1944 року (Карта 2-х кілометрової та 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області УРСР), на якій встановлені межі прикордонних смуг.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України на території Берегівського, Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів орієнтовною площею 8821,38 га. та з метою їх формування як об`єкта цивільних прав вартістю понад 232 млн. грн.; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) вжити заходи, передбачені статтями 92, 1 16, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування наступними земельними ділянками у межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Берегівського, Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів орієнтовною площею 8821,38 га та з метою їх формування як об`єкта цивільних прав вартістю понад 232 млн. грн. та оформлення речових прав на них, зокрема щодо земельної ділянки - прикордонна смуга орієнтовною площею 3222,7 га на території Великобичківської селищної ради, Білоцерківської, Лужанської, Діловецької, Видричанської сільських рад (за межами населених пунктів) Рахівського району.

При цьому, у відповідності до ст.. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Так, для отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військова частина НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулась до облдержадміністрації із клопотаннями від 03.08.2018 року №901/8192, №901/8191 та №901/8187, що містяться в матеріалах справи. До вищезазначених клопотань зацікавленою особою додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

За результатами розгляду вказаних клопотань, головою облдержадміністрації видано розпорядження від 19.09.2018 року № 611 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок» відповідно до якого військовій частині НОМЕР_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок орієнтовною площею 199 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та оборони та іншого призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Рахівського району Закарпатської області, для облаштування га утримання інженерно-технічних споруд і огорож (для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України).

Відповідно до статей 4, 8 і 15 Закону України „Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), статті 50 Закону України „Про землеустрій", законів України „Про регулювання містобудівної діяльності", „Про використання земель оборони", „Про Державну прикордонну службу України", „Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 17, 77, 79-1, 92, 116, 122, 123, 125, 186 Земельного кодексу України, розглянувши клопотання державної організації (установа, заклад) військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №'713/8413-22-вих та №713/8412-22-вих, враховуючи витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, головою Закарпатської обласної військової адміністрації 03.11.2022 року постановлено розпорядження №727 від 03.11.2022 року «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування», яким затверджено державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 44,7787 га (кадастровий номер 2123682500:05:001:0005) та площею -78,7446 га (кадастровий номер 2123682200:09:001:0002), розташованих за межами населених пунктів на території Рахівської та Богданської територіальних громад Рахівського району Закарпатської області, у постійне користування для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України (код виду цільового призначення земель - 15.03); надано державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності у постійне користування земельні ділянки площею 44,7787 га (кадастровий номер 2123682500:05:001:0005) та площею 78,7446 га (кадастровий номер 2123682200:09:001:0002), розташовані за межами населених пунктів на території Рахівської та Богданської територіальних громад Рахівського району Закарпатської області, для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України (код виду цільового призначення земель - 15.03), державній організації (установа, заклад) військовій частині НОМЕР_1 зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельними ділянками відповідно до вимог законодавства.

При цьому, відповідно до опису меж земель площею 2501,4 га, право на які Карпатському біосферному заповіднику посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії І - ЗК № 001672 від 24.1 1.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів па право постійного користування землею за № 338, у межових точках від „В" до „І" землі Карпатського біосферного заповідника межують із землями Держкордону.

Згідно з описом меж земельної ділянки площею 464,0038 га з кадастровим номером 2123682200:09:001:0003, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру на підставі розробленої Карпатським біосферним заповідником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 2501,4 га, встановлено що земельна ділянка у межових точках від Л до Б межує із землями оборони державної власності, про що в матеріалах справи міститься витяг.

Згідно з описом меж на кадастровому плані земельної ділянки площею 274,2858 га з кадастровим номером 2123682200:09:002:0002, що є складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 2501,4 га (сторінка 138 документації із землеустрою), відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру на підставі розробленої Карпатським біосферним заповідником встановлено, що земельна ділянка у межових точках від А до В межує із землями оборони державної власності (кадастровий номер 2123682200:09:001:0002).

Опис меж цієї земельної ділянки у документації із землеустрою не відповідає опису меж, вказаному у витязі з ДЗК про земельну ділянку площею 274,2858 га з кадастровим номером 2123682200:09:002:0002.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2123682200:09:001:0002 площею 78,7446 га, сформована згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 199 га у постійне користування для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України, дозвіл на розроблення якої надано розпорядженням голови облдержадміністрації від 19.09.2018 року № 611 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок», розташована уздовж лінії державного кордону України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що розпорядження голови облдержадміністрації від 19.09.2018 № 611 „Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок" та розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.2022 № 727 „Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування" видане в межах повноважень щодо розпорядження землями оборони і в спосіб передбачений чинним законодавством.

З огляду на викладене та на підставі досліджених доказів наявних у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що розпорядження голови облдержадміністрації від 19.09.2018 року № 611 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок» та розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.2022 року №727 «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування» прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі №260/493/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Ніколін