Ухвала

від 06.09.2023 по справі 340/4197/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 340/4197/21

адміністративне провадження № К/990/30425/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року

у справі №340/4197/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс"

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

05 вересня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі №340/4197/21, предметом спору в якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2021 року №00013470712, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вагонокомплектсервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями 10 388 865 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 597 216 гривень та № 0013460712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями у сумі 9 088 501 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2 272 125,00 гривень.

Суд апеляційної інстанції здійснюючи апеляційний перегляд, з огляду на фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів цієї справи, та приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення пункту 44.1 статті 44, підпункту14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 ПК України, дійшов до висновку про те, що відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог частини першої статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень №00013470712 та №00013460712 від 20 квітня 2021 року, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у справі правильне рішення про визнання протиправним та скасування таки рішень відповідача у справі.

Звертаючись із касаційною скаргою відповідач зазначив про наявність підстав для касаційного оскарження встановлених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2,198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункти 5, 6, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №804/588/17, від 30 червня 2021 року у справі №804/1267/16, від 31 серпня 2021 року у справі №20/4373/16, від 02 грудня 2021 року у справі №809/1652/17, від 03 лютого 2022 року у справі №810/2827/18, від 15 квітня 2022 року у справі №826/3995/17, від 07 лютого 2023 року у справі №2140/1696/18, від 21 лютого 2023 року у справі №820/4281/18, від 05 травня 2023 року у справі №160/15514/18.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою від 05 вересня 2023 року, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Касаційна скарга відповідача переважно утримує наявність підстав визначених цим пунктом, разом із тим підстави касаційного оскарження ним встановлені не зазначені в поданій скарзі.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі від 05 вересня 2023 року не доведені.

Суд зазначає, що зазначені відповідачем норми у наведених рішеннях Верховного Суду здебільше застосовані як норми прямої дії, виходячи з фактичних обставин, які були встановлені у цих справах.

Суд визнає вимоги процесуального закону відповідачем не виконаними, що зумовлює неможливість відкриття касаційного провадження за касаційної скаргою від 05 вересня 2023 року.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі №340/4197/21 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова