Рішення

від 31.08.2023 по справі 363/832/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.08.2023 Справа № 363/832/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

за участі третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вм.Вишгородіцивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до Пірнівськоїсільської радиВишгородського районуКиївської області,треті особи П`ятнадцятакиївська державнанотаріальна контора, ОСОБА_1 ,про визнанняправа власностіна спадковемайно,

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221882801:27:068:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 червня 2012 року серія ЯМ №589006, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після його смерті.

Свої вимоги мотивувала тим, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221882801:27:068:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка надана ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на правах спільної сумісної власності, без зазначення належних їм часток, рішенням Жукинської сільської ради №57 від 19 жовтня 2006 року.

10 червня 2022 року позивачка звернулася до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак 27 січня 2023 року ОСОБА_4 постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у Державному акті не визначено частку спадкодавця в спільному сумісному майні.

Позивачка подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа в суді висловила застереження щодо неможливості поділу земельної ділянки в натурі, зазначила, що при спадкуванні у позивачки має залишитися все так, як було у спадкодавця.

Заслухавши третю особу, дослідивши матеріали справи , суд дійшов наступного.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 11 лютого 2022 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частину земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221882801:27:068:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту серії ЯМ №589006 від 01 червня 2012 року, зазначена вище земельна ділянка належить спільно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі рішення Жукинської сільської ради 03 сесії 05 скликання №57 від 19 жовтня 2006 року. Зазначена інформація також підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3200776132022 від 23 червня 2022 року.

Крім того встановлено, що ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 05 листопада 1974 року.

10 червня 2022 року ОСОБА_4 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

04 січня 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (діти спадкодавця) відмовилися від прийняття спадщини за законом та подали до державної нотаріальної контори відповідні заяви про це, які зареєстровано за №24 та №25.

Відтак, ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №603/2022 від 10 червня 2022 року.

Разом з тим, 27 січня 2023 року постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 3221882801:27:068:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у Державному акті серії ЯМ №589006 від 01 червня 2012 року не визначена частка спадкодавця в спільному майні.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як вбачається з ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду (п. «г» ч. 1 ст. 87 ЗК України).

Згідно роз`яснень даних у абз. 2 п.п. 12 та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено,що зазначена вище земельна ділянка належить ОСОБА_1 (третій особі по справі) та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Відтак, у разі відсутності спору між співвласниками щодо рівності їх часток та за наявності презумпції рівності часток у спільній власності, частка кожного з них становить 1/2 від спільного майна.

Таким чином, при оформленні спадкоємцем права на спадщину враховується рівність часток співвласників зазначених земельних ділянок.

Отже, судом встановлено, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 становлять по 1/2 частини на земельну ділянку, а відтак належне ОСОБА_3 нерухоме майно має бути нею успадковано за законом.

Оскільки позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину за законом в позасудовому порядку, внаслідок відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва, визнання за нею права на спадкування 1/2 частин земельної ділянки має відбутися в суді.

Відтак за ОСОБА_4 слід визнати в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221882801:27:068:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що буде достатнім для визнання належних їй прав.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення майна.

Відтак, заявлене позивачкою право підлягає визнанню, а пред`явлений позов задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221882801:27:068:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 червня 2012 року серія ЯМ №589006, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після його смерті.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20 вересня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359643, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Пірнове, вул. Спортивна, 1.

Треті особі: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 24377382, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, 47.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 12 серпня 1998 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя