Рішення

від 16.08.2023 по справі 911/1893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1893/23

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1893/23

за позовом Держваного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

с. Гора Бориспільськог району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта»,

с. Мартусівка, Борисіпільського району Київської області

про стягнення 14 600,00 грн та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Шишкін І.В., статут, витяг із наказу № 11-28/8-277 від 05.04.2023, посадова інструкція № 35-05/1-2 від 18.06.2021;

від відповідача: Гаврин Д.В., адвокат, довіреність від 01.02.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі-позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (надалі-відповідач) про стягнення 14 600,00 грн та зобов`язати вчнити дії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свій обов`язок за Договором від 09.09.2014 № 80.1-14/1-34 щодо надання довідки про чистий дохід підприємства у орендованому приміщенні за лютий 2022 та не сплачує суму штрафу, який відповідно до умов договору нарахований позивачем в загальній сумі 14 600,00 грн, у зв`язку з неподанням відповідачем довідки про чистий дохід.

Звертаючись до суду позивач, у прохальній частині просив суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2023 постановлено відкрити провадження у справі № 911/1893/23; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 09.08.2023.

19.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» подало до суду відзив на позовну заяву № 62/23 від 14.07.2023 (вх. № 13852/23), в якому відповідач заперечував проти доводів позивача, викладених у позовній заяві та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Так, в обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що згідно з умовами договору, балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, визначені у таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору, при цьому які за своїм змістом та видом є різними та окремими послугами, а отже відповідачу не зрозуміло які саме рахунки та акти орендар зобов`язаний одержувати самостійно в бухгалтерії балансоутримувача і, які саме акти вважаються підписаними сторонами в разі не їх не повернення. Також відповідач зазначав про настання форс-мажорних обставин - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022, настання яких звільняють суб`єктів господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань. У зв`язку із зазначеним, починаючи з 24.02.2022 товариство не здійснює господарську діяльність.

28.07.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 2442/23), в якій позивач стверджував на помилкові твердження відповідача стосовно не визначенності умовами договору щодо необхідності отримання всіх або окремих рахунків та актів і за які послуги, оскільки умовами договору чітко визначений порядок отримання як рахунків, так і актів. Крім того, позивачем зазначено, що настання форс-мажору не звільняє від зобов`язань щодо виконання договору, а лише скасовує відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань і, що саме посилання на форс-мажорні обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності не є достатнім, оскілки такі обставини ще потребують доведенню з боку відповідача.

В судовому засіданні 09.08.2023 судом оголошено переву до 16.08.2023.

11.08.2023 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь № 136/23 від 07.08.2023 (вх. № 15429/23), в яких відповідача зазначає, що введення на території України з 24.04.2022 воєнного стану є загальновідомим фактом і, що з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТТП України та уповноважених нею регіональних органів і підготовки документів у період дії воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Присутнім в судових засіданнях представником позивача було підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти позову вважаючи заявлені вимог не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» - орендар було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1582 (договір - оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 270,4 кв.м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (п. 1.1 договору оренди).

Відповідно до п. 5.10 договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг, податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.

Відповідно до п. 5.18 договору оренди орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір оренди укладено строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно (п. 10.1 договору оренди).

Орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно - державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 270,4 кв.м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014.

09.09.2014 між сторонами у справі було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-34 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу, загальною площею 270,4 кв.м, для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі: балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 цього договору, а саме: 1) забезпечення теплом (теплова енергія), 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, сплата за які визначається від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг.

Пунктом 5 таблиці № 1 п.п. 1.1.1. п. 1 договору передбачено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18 % від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів в орендованому приміщенні. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору орендар зобов`язався, щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Згідно з п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору орендар зобов`язується щомісяця з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт приймання-здачі виконаних послуг.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024. Сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, положення цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.07.2014 (дати підписання сторонами акту приймання-передавання орендованого майна до договору оренди) (п. 6.1, 6.2 договору).

Як зазначав позивач, відповідач в порушення умов Договору № 80.1-14/1-34 не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022, що і спричинило звернення ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до суду з даним позовом про зобов`язання надати довідку про чистий дохід за лютий 2022 та стягнення штрафу в розмірі 14 600,00 грн за неподання довідки за лютий 2022 року.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, які зводяться до того, що згідно з умовами договору, балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, визначені у таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору, які за своїм змістом та видом є різними та окремими послугами і, що відповідачу не зрозуміло які саме рахунки та акти орендар зобов`язаний одержувати самостійно і, які саме акти вважаються підписаними сторонами в разі їх не повернення.

Крім того, відповідач у відзиві послався на форс-мажорні обставини спричинені військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у зв`язку з чим починаючи з 24.02.2022 товариство не здійснює господарську діяльність.

Позивач зазначив, про те, що умови Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 містять застереження щодо письмового повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору, а тому, оскільки відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажору та не надав відповідного документу ТПП України, то у відповідача відсутнє право посилатися на форс-мажорні обставини, як на причину неподання довідки про чистий дохід за лютий 2022 року та несплату штрафних санкцій. Крім того, позивачем зазначено, що настання форс-мажору не звільняє від зобов`язань щодо виконання договору, а лише скасовує відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 за своєю правовою природою є договором надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу статті 629 Цивільного кодексу України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у пункті 1.1 та підпункті 2.2.2 пункту 2.2 Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014, сторони домовились, що ТОВ «Київріанта» зобов`язується надавати ДП «МА «Бориспіль» довідку про чистий дохід, отриманий в орендованому приміщенні, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, з метою розрахунку оплати відповідних послуг позивача.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 910/3547/21, зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд.

Проаналізувавши зміст Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 суд зазначає, що умовами останнього не встановлено примірної форми відповідної довідки про чистий дохід, проте, умовами Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 чітко визначена мета цієї довідки, а саме, розрахунок розміру наданих позивачем послуг. Отже, вказана довідка повинна містити у собі інформацію, яка б дала змогу позивачу виконати свої обов`язки, визначені договором.

Суд констатує, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що останнім, на виконання умов Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014, була надавана позивачу довідка будь-якої форми, яка б містила розмір чистого доходу, отриманого від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022 року, як це передбачено умовами вказаного договору.

Поруч з цим, відповідач зазначав про те, що згідно з умовами Договору№ 80.1-14/1-34 від 09.09.2014, балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, визначені у таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору, зокрема, як вже було зазначено: «1) забезпечення теплом (теплова енергія), 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, сплата за які визначається від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг, 5) послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування. Однак, на переконання відповідача зазначені послуги за своїм змістом та видом є різними та окремими послугами і, що відповідачу не зрозуміло які саме рахунки та акти орендар зобов`язаний одержувати самостійно в бухгалтерії балансоутримувача і, які саме з них вважають підписаними сторонами в разі їх не повернення.

Водночас, суд зауважує, що умовами договору не передбачено вставлення рахунків-фактур окремо за кожною послугою, проте як умовами Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014, зокрема п.п. 2.2.3 п. 2.2 чітко визначено, що орендар зобов`язується щомісяця з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт приймання-здачі виконаних послуг і, що орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання.

Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022, суд зазначає.

Листом-роз`ясненням Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Приписами ч. 1 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України Про торгово-промислові палати в Україні та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 р. № 40(3) (з наступними змінами).

За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).

Оцінюючи лист ТПП України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 в контексті правил засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які містяться в регламенті, суд відзначає, що вказаний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 р. не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, використання листа ТПП України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання через військову агресію російської федерації проти України має супроводжуватися іншими доказами на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином.

Щодо посилання відповідача на неможливість користування орендованим приміщенням у зв`язку із настанням форс-мажорних, суд зазначає, що в разі відсутності доходу від продажу товарів в орендованому приміщенні під час дії договору, відповідач мав би подавати довідки про чистий дохід з відповідними показниками. Договором не передбачено звільнення від виконання зобов`язань в односторонньому порядку у зв`язку із неможливістю користування приміщенням.

Посилання ж відповідача як на підставу неможливості здійснення господарської діяльності на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", спростовується судом, оскільки суд зауважує, що даний акт передбачає тимчасове закриття з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, та жодного відношення до обмеження права доступу до орендованих приміщень та їх використання не регулює.

Також, суд зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про неможливість виконання ТОВ «Київріанта» зобов`язання за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, як це передбачено пунктом 5.2 договору.

Пунктом 5.2 Договору № 80.1-14/1-34 передбачено, що сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 календаних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону посилатись на форс-мажор у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем належним чином не виконано обов`язку встановленого вищезазначеним договором щодо надання позивачеві відповідної довідки, у зв`язку із чим, у ДП «МА «Бориспіль» наявне право вимагати від ТОВ «Київріанта» належного виконання самого Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 та сплати штрафу.

З огляду на наведене, позивач на підставі пункту 4.3 Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 100,00 грн без врахування ПДВ за кожний день прострочення, який за розрахунком позивача за період з 08.03.2022 по 31.07.2022 складає 14 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного надання довідки про чистий дохід, позивачем було складено рахунок-фактура від 02.08.2022 № 897/550 на суму 14 600,00 грн (штраф за несвоєчасне надання довідки про чистий дохід за лютий 2022 року).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу є арифметично вірним, суд дійшов висновку щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 600,00 грн.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» виконати встановлені підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 зобов`язання, а саме надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022 року, з огляду на відсутність у матеріалах справи на час прийняття у ній рішення доказів такого надання, суд зазначає, що така вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на відповідача у разі задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Промислова, 72, літера «А», 2-й поверх, код ЄДРПОУ 00452417) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 14 600 (чотирнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп штрафу та 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп судового збору.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Промислова, 72, літера «А», 2-й поверх, код ЄДРПОУ 00452417) виконати зобов`язання встановлені у п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) довідку про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за лютий 2022 року.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 06.09.2023.

Суддя О.О. Христенко