Рішення

від 02.05.2023 по справі 911/2669/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2669/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016"

07361, Київська область, Вишгородський район, село Нижча Дубечня, проспект Миру, будинок 49-А, код ЄДРПОУ 40984014

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Безштанько В.В., посвідчення №8138/10 від 18.07.2019, довіреність №57/2023 від 01.04.2023;

відповідача: Приходько І.А., посвідчення №4533/10 від 18.05.2011, свідоцтво №4533/10 від 18.05.2011, ордер серії АІ №1223119 від 24.01.2023;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №788 від 16.12.2022) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.01.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №130/22 від 16.01.2023) про відкладення підготовчого засідання.

У судове засідання 17.01.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2023 підготовче засідання відкладено на 14.02.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2207/23 від 03.02.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2686/23 від 10.02.2023).

У судове засідання 14.02.2023 з`явились представники сторін, представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.03.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №2923/23 від 14.02.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №4232/23 від 06.03.2023) про відкладення судового засідання.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №4369/23 від 07.03.2023) про відкладення судового засідання.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №760/23 від 13.03.2023) про відкладення розгляду справи.

Перед судовим засіданням на території міста Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу повітряна тривога суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду негайно необхідно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2023 повідомлено учасників справи №911/2669/22, що судове засідання відбудеться 04.04.2023.

У судове засідання 04.04.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2023 повідомлено учасників справи №911/2669/22, що судове засідання відбудеться 02.05.2023.

У судовому засіданні 02.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" (далі відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №220075389 від 28.07.2017

03.09.2020 назву Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (код ЄДРПОУ 23243188) змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (код ЄДРПОУ 23243188) (далі позивач).

Відповідно до паспорту точки (точок) розподілу електричної енергії від 22.03.2019 відповідач являється споживачем електричної енергії за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, пр-т. Миру, буд. 49 А.

24.02.2020 уповноваженими представниками позивача на об`єкті відповідача за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, просп. Миру, буд. 49-А виявлений факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до мереж енергопостачальника без внесення електроустановок в договір. Електроенергія споживається без обліку..».

За результатом проведеної перевірки, відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії позивачем складений Акт про порушення №К042156 від 24.02.2020 у присутності керівника відповідача Ребекевши Катерини Сергіївни.

Відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідач повідомлений про засідання комісії пунктом 11 акту про порушення, в якому зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 19.03.2020 з 09.00 год. за адресою: м. Вишгород, вул Кургузова, 12.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020.

Так, 19.03.2020 проведено засідання комісії з розгляду акту №К042156 від 24.02.2020. Рішенням комісії, оформленим протоколом №182, прийнято перенести засідання комісії на іншу дату у зв`язку із введенням на території України суворого карантину.

23.06.2020, за участю уповноваженого представника відповідача, проведено повторне засідання комісії з розгляду акту №К042156 від 24.02.2020.

Комісією, за наслідками розгляду акту №К042156 від 24.02.2020, прийнято рішення, що оформлено протоколом №206 від 23.06.2020, про проведення нарахування відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення з 24.02.2019 до 24.02.2020 нараховано обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (365 днів; потужність визначена відповідно з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі 40А). Відтак, згідно із розрахунком вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії становить 745008,13 грн.

Не погоджуючись з сумою нарахованої вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач 07.07.2020 звернувся до позивача з листом про перегляд акту №К042156 від 24.02.2020.

05.08.2020 проведено, за участю уповноваженого представника відповідача, повторне засідання комісії з розгляду акту №К042156 від 24.02.2020.

Комісією, за наслідками перегляду акту №К042156 від 24.02.2020, прийнято рішення, що оформлено протоколом №088 від 05.08.2020, про проведення нарахування відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення з 24.02.2019 до 24.02.2020 нараховано обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі 104069 кВт/год. (365 днів; потужність визначена відповідно з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі 40 А). Відтак, згідно із розрахунком, вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії становить 278338,93 грн.

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що споживач (відповідач) має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Позивач відзначає, що відповідно 17.08.2020 відповідачу надіслано копію протоколу комісії №088 від 05.08.2020, розрахунок по акту про порушення №К042156, повідомлення про оплату за серпень 2020 року від 13.08.2020 по Акту про порушення №К042156, які вручені відповідачу 22.08.2020. Отже, позивач відзначає, що враховуючи положення пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії (датою отримання рахунку слід вважати 22.08.2020), відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 21.09.2020.

Позивач заявляє, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати нарахувань за необліковану електроенергію, починаючи з 22.09.2020, з огляду на сплив 30-денного строку на оплату з моменту отримання рахунку.

Оскільки відповідач за період з 22.09.2020 до 23.08.2022 належним чином не виконав зобов`язання, в частині своєчасної оплати вартості необлікованої електричної енергії згідно з актом про порушення №К042156 у розмірі 278338,93 грн., позивачем також нараховані до стягнення 3% річних у розмірі 16030,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 99526,36 грн.

Окрім цього, у відповіді на відзив позивач навів такі аргументи.

Позивач відзначає, що акт №К042156 від 24.02.2020 складений на друкованому бланку за типовою формою, що затверджена Правилами роздрібного ринку електричної енергії, в двох примірниках, один з яких є оригіналом, а інший - копією, яка виготовляється одночасно із заповненням основного бланку шляхом перебивання напису основного тексту під дією натиску. На думку позивача, відсутність саме у примірнику відповідача року складення може свідчити лише про те, що при заповненні бланку акту про порушення не було достатнього натиску кулькової ручки, який би зміг надати можливість перебити напис з основного документу на копію. Також позивач зазначає, що вимоги пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії не визначають як підставу недійсності акту про порушення, одночасне його підписання з боку споживача та свідка, який був залучений до складання акту про порушення.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснює розрахунок за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб фізичних осіб - побутових споживачів, оскільки власники квартир в ОСББ «МИР-2016» здійснюють розрахунок за спожиту електроенергію самостійно на підставі окремих індивідуальних договорів. Відповідач здійснює розрахунок за спожиту електроенергію за окремими точками обліку, що визначені в паспорті точок розподілу, а саме: котелень, а тому позивач відзначає, що відповідач є непобутовим споживачем.

3. Аргументи відповідача

Відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним та заявляє про відмову в його задоволенні у повному обсязі з таких підстав.

Відповідач вважає, що доданий до позову акт є недостовірним, неналежним та недопустимим доказом, тому що, зокрема, наданий позивачем суду акт про порушення №К042156 від 24.02.2020 відрізняється від акту про порушення №К042156, врученого ним відповідачу. Наявний у відповідача примірник акту не містить дати його складання, зокрема, в даті відсутній рік складання. Також відповідач заявляє, що відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, а текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Однак, на думку відповідача, акт №К042156 від 24.02.2020 не містить однозначного, без можливості подвійного тлумачення, змісту виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил. Відтак, відповідач відзначає, що в акті №К042156 від 24.02.2020 зазначається про виявлене порушення розділу 8.2., пункту 8.2.3., пункту 8.2.5., підпункту 1 пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії. Положення пункту 8.2.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії врегульовують порядок вирішення претензії споживача щодо перерв (обмеження) в електропостачанні, що виникли внаслідок технологічних порушень у роботі мереж оператора системи або планових робіт без повідомлення споживачів в установленому порядку. Положення пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії вругульовують порядок складання акту про порушення. Відповідно до підпунтку 1 пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів). Отже, на думку відповідача, зазначені позивачем в акті №К042156 від 24.02.2020 пункти Правил роздрібного ринку електричної енергії взагалі не визначають види порушень.

Відповідач зазначає, що акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі, акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. Відповідач наголошує, що положення пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії не передбачають можливості одночасного підпису як споживача, так і свідка, який підтверджує відмову споживача підписати акт. Однак, акт №К042156 від 24.02.2020 підписаний як представником споживача, так і свідком Миронець В.Г., який засвідчив відмову споживача підписувати акт про порушення. Таким чином, викладені вище недоліки, на думку відповідача, свідчать про недійсність акта, оскільки останній не підтверджує кваліфікації правопорушення за відповідним його видом, вказаним у відповідних пунктах Правил роздрібного ринку електричної енергії, та не дає можливості однозначно встановити, що він підписаний належними особами та у належний спосіб.

Також відповідач відзначає, що в акті №К042156 від 24.02.2020 наведена схема електроживлення споживача, в якій виявлено порушення. Згідно із зазначеною в акті схемою, самовільне підключення електроустановки відбулось на лінії від трансформаторної підстанції 616. При цьому, згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 28.07.2017, що є додатком до договору на постачання електричної енергії №220075389 від 28.07.2017, приєднання відповідача здійснено лише від однієї трансформаторної підстанції 74, а тому відповідач не має ніякого відношення до підключення від трансформаторної підстанції 616, виявлених позивачем, а, отже, не є суб`єктом спірного порушення.

Також відповідач відзначає, що позивач при здійсненні нарахувань невірно визначив статус відповідача як непобутового споживача. У той же час, відповідач як об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може мати статус виключно колективного побутового споживача в силу законодавчих приписів.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Пунктом 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено обов`язки споживача, а саме (але не виключно): користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Також в абзаці чотири даного пункту зазначено таке: споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В абзаці вісім пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Відповідно до пункту 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. У разі причетності споживача до порушення цих Правил, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4. цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно пункту 8.4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до підпункту 5 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо факту несанкціонованого підключення до електромережі.

Пунктом 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії для споживача, зокрема, встановлено обов`язок користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

В акті №К042156 від 24.02.2020 зафіксовано порушення, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до мереж енергопостачальника без внесення електроустановок в договір. Електроенергія споживається без обліку.».

Відповідно до договору про постачання електричної енергії №220075389 від 28.07.2017 та паспорту точки (точок) розподілу електричної енергії від 22.03.2019 відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, пр-т. Миру, буд. 49 А, та згідно із зазначеним договором визначається здійснення електропостачання споживача (відповідача) від трансформаторної підстанції 74.

У той же час, суд відзначає, що підставою складання акту №К042156 від 24.02.2020 є виявлення факту самовільного підключення відповідачем своїх електроустановок від трансформаторної підстанції 616, що не відповідає схемі електропостачання споживача (відповідача), що визначена договором про постачання електричної енергії №220075389 від 28.07.2017.

Окрім цього, суд зауважує, що представник відповідача, яким була його керівниця Ребекевша Катерина Сергіївна, під час складання акту №К042156 від 24.02.2020 у графі «зауваження до складеного акта» зазначила таке: «підключення здійснено не нашою організацією, а минулим балансоутримувачем». Суд відзначає, що дане зауваження керівника відповідача свідчить про наявність відповідного несанкціонованого підключення, а також є підтвердженням обізнаності відповідача про таке підключення.

Таким чином, суд вбачає наявність порушення відповідачем пунктів 5.5.5. та 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до яких споживач зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та порушенням є самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

5.2. Щодо недійсності акту №К042156 від 24.02.2020.

У постанові Вищого господарського суд України у справі №23/5005/780/2012 зазначено, що дефекти акту не спростовують факту порушення правил користування електроенергією, що знайшло своє відображення у зазначеному акті. Для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися, у тому числі, але не виключно, актом.

У той же час, в постанові Вищого господарського суд України у справі №918/851/13 також зауважено, що дефекти акту не можуть спростовувати факту порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів, наприклад, в акті експертизи, протоколі засідання комісії тощо.

Судом враховано, що вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, необхідним є дослідження обставин щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірки правильності визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції.

При цьому, обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків визначаються на підставі акта про порушення, відтак, визначальними для його змісту є зазначення змісту виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил роздрібного ринку електричної енергії та вихідних даних, що необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, і акт №К042156 від 24.02.2020 містить такі відомості.

За результатами дослідження акту №К042156 від 24.02.2020 та врахування правової позиції Верховного Суду з питань оцінки оформлення актів перевірки, суд дійшов висновку, що допущені при оформленні акту формальні помилки та застосовані формулювання не впливають на фактичну наявність порушення і, відповідно, на вірність ухваленого рішення комісією з розгляду актів про порушення, оскільки аналізуючи дефекти акта про порушення, не може бути залишена поза увагою наявність самого факту правопорушення, і даний факт доводиться зокрема, але не виключно, відповідним актом.

5.3. Щодо роміру заборгованості та правильності розрахунку інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» непобутовий споживач це фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання, а побутовий споживач це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Суд відзначає, що відповідач не надав доказів, що він здійснює розрахунок за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб фізичних осіб - побутових споживачів, тобто, що він дійсно є колективним побутовим споживачем.

Оскільки відповідно до договору про постачання електричної енергії №220075389 від 28.07.2017 відповідач споживає електричну енергії для живлення котолень, то суд дійшов висновку, що відповідач відноситься до категорії непобутових споживачів. Таким чином, суд відзначає, що позивач правомірно застосував для розрахунку умови пункту 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Суд, враховуючи умови пункту 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, перевірив розрахунок позивача розміру вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та дійшов висновку про його правильність.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

Відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Суд відзначає, що 17.08.2020 позивач надіслав відповідачу копію протоколу комісії №088 від 05.08.2020, розрахунок по акту №К042156, повідомлення про оплату за серпень 2020 року від 13.08.2020 по Акту про порушення №К042156, які були вручені відповідачу 22.08.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0413606135559.

Таким чином, відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 21.09.2020. Суд відзначає, що позивачем правильно встановлений період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а саме: з 22.09.2020 до 23.08.2022.

Окрім цього, суд здійснив власний розрахунок розміру інфляційних втрат, який повністю співпадає із заявленим позивачем та становить 99526,36 грн. Також судом здійснений власний розрахунок розміру 3% річних, який повністю співпадає із заявленими позивачем та становить 16030,58 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум, та, відповідно, позовні вимоги в цій частині, також підлягають задоволенню.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №788 від 16.12.2022) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" (07361, Київська область, Вишгородський район, село Нижча Дубечня, проспект Миру, будинок 49-А, код ЄДРПОУ 40984014) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 278338,93 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч триста тридцять вісім гривень дев`яносто три копійки), 3% річних у розмірі 16030,58 грн. (шістнадцять тисяч тридцять гривень п`ятдесят вісім копійок), інфляційні втрати у розмірі 99526,36 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень тридцять шість копійок) та 5908,75 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень сімдесят п`ять копійок) судового збору, сплаченого за подання позову.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.09.2023.

Суддя С.О. Саванчук