Рішення

від 18.05.2023 по справі 911/2669/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2669/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016"

07361, Київська область, Вишгородський район, село Нижча Дубечня, проспект Миру, будинок 49-А, код ЄДРПОУ 40984014

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Безштанько В.В., посвідчення адвоката України №8138/10 від 18.07.2019, довіреність №57/2023 від 01.04.2023;

відповідача: не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №788 від 16.12.2022) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.01.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №130/22 від 16.01.2023) про відкладення підготовчого засідання.

У судове засідання 17.01.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2023 підготовче засідання відкладено на 14.02.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2207/23 від 03.02.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2686/23 від 10.02.2023).

У судове засідання 14.02.2023 з`явились представники сторін, представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.03.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №2923/23 від 14.02.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №4232/23 від 06.03.2023) про відкладення судового засідання.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №4369/23 від 07.03.2023) про відкладення судового засідання.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №760/23 від 13.03.2023) про відкладення розгляду справи.

Перед судовим засіданням на території міста Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу повітряна тривога суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду негайно необхідно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2023 повідомлено учасників справи №911/2669/22, що судове засідання відбудеться 04.04.2023.

У судове засідання 04.04.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2023 повідомлено учасників справи №911/2669/22, що судове засідання відбудеться 02.05.2023.

У судовому засіданні 02.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позов (вх. №788 від 16.12.2022) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2669/22 (вх. №8858/23 від 08.05.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.05.2023 призначено судове засідання з розгляду заяви (вх. №8858/23 від 08.05.2023) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2669/22 на 18.05.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (вх. №9487/23 від 16.05.2023).

У судове засідання 18.05.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

За результатами розгляду заяви, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2023 позов (вх. №788 від 16.12.2022) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 08.05.2023 направило до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та покладення на відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 16800,00 грн.

2. Аргументи заявника (позивача)

Позивачем заявлене покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 16800,00 грн. На підтвердження понесення цих судових витрат позивачем надані на розгляд суду такі документи:

- копія договору від 01.12.2020 №1913-КОЕ про надання правової допомоги між позивачем та адвокатським об`єднанням «ПЕРШИЙ РАДНИК»;

- копія додаткової угоди від 15.06.2021 №43 до договору від 01.12.2020 №1913-КОЕ про надання правової допомоги;

- копія додаткової угоди від 30.12.2021 №1913-КОЕ/44 до договору від 01.12.2020 №1913-КОЕ про надання правової допомоги;

- копія додаткової угоди від 28.12.2022 №45 до договору від 01.12.2020 №1913-КОЕ про надання правової допомоги;

- копія акту наданих послуг від 04.05.2023 №128;

- роздруківка скріншоту кабінета адвоката Безштанька Віталія Васильовича з сайту Національної Асоціації Адвокатів України.

3. Аргументи відповідача

Відповідач заперечує покладення на нього судових витрат позивача на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи №911/2669/22 з таких підстав.

Відповідач зазначає, що поданий позивачем договір не містить положень про вартість послуг, що надаються адвокатом, а містить лише загальну ціну договору. Тобто, відсутність в договорі положень про вартість тої чи іншої послуги (у вигляді специфікації, калькуляції тощо) адвоката свідчить про неузгодженість сторонами цих умов.

Окрім цього, відповідач заявляє, що послуги зі збору доказів по справі та визначення засобів доказування (пункт 1 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128) на суму 2000,00 грн., надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту (пункт 2 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128) на суму 1000,00 грн., є фактично підготовкою до написання позовної заяви та, відповідно, поглинаються пунктом 3 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128, а саме: «підготовка та направлення позовної заяви», що оцінено у 4000,00 грн. Також відповідач відзначає, що серед послуг, які передували написанню позовної заяви у справі було консультування клієнта (пункт 2 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128), а як зазначається в постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №922/3858/20: «...спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя;». Таким чином, відповідач вважає, що дана послуга не може бути врахована судом. Крім того, відповідач зазначає, що послуги з аналізу та опрацювання відзиву на позовну заяву (пункт 4 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128) на суму 1000,00 грн. є фактично підготовкою до написання відповіді на відзив (пункт 5 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128) на суму 1800,00 грн. та, відповідно, поглинаються пунктом 5 акту, а саме: «підготовка та направлення відповіді на відзив». Окрім цього, відповідач вважає, що послуги за пунктом 6 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128 (аналіз заперечень на відповідь на відзив, на суму 1000,00 грн.) не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, в розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, тому що представник вже знав всі деталі справи, а факт аналізу заперечень на відповідь на відзив, обсяг яких становив всього 2 сторінки, не призвів до відповідних заяв представника позивача.

Також відповідач зазначає, що позивачем не наданий детальний опис робіт (наданих послуг) саме адвокатом Безштаньком Віталієм Васильовичем, оскільки долучений акт наданих послуг №128 від 04.05.2023 укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Перший радник», а тому даний акт неможливо ототожнювати з детальним описом робіт, що складений адвокатом.

Окрім цього, відповідач зауважив, що він є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Враховуючи статус неприбутковості відповідача, заявлені позивачем витрати є неспівмірними та обтяжливими для відповідача.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного учасниками справи та висновки суду за результатами розгляду заяви

Суд відзначає, що у позовній заяві, на виконання вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав попередній розрахунок витрат, які він поніс чи планує понести у зв`язку із розглядом справи, та які орієнтовно будуть становити 20000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №922/3858/20, зокрема, зазначається: «Судом апеляційної інстанції досліджено акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021 та встановлено, що послуги загальним обсягом витраченого часу 5 години та загальною вартістю 2450,00 грн є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не є співмірними зі складністю справи, оскільки: послуги у вигляді зустрічі із замовником з метою з`ясування обставин справи № 922/3858/20 не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя; здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця в обсязі 1 години поглинаються підготовкою скарги, з урахуванням того, що для підготовки скарги знадобилося 4 години; надання адвокатських послуг щодо ознайомлення із змістом та сутністю ухвали Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 922/3858/20 в обсязі 2 годин повністю поглинаються підготовкою апеляційної скарги, для підготовки якої знадобилося 3 години; не надано доказів на підтвердження фактичного виконання послуги на виготовлення необхідної кількості примірників заяви про часткове закриття провадження у справі № 922/3858/20 та направлення поштою з обсягом витраченого часу 1 година.»

За результатами аналізу цієї правової позиції Верховного Суду, а також аргументів відповідача, суд дійшов висновку, що послуги за пунктом 1 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128 зі збору доказів по справі та визначення засобів доказування (2000,00 грн.) та пунктом 2 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128 з надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту (1000,00 грн.) є фактично підготовкою до написання позовної заяви та, відповідно, поглинаються пунктом 3 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128 з підготовки та направлення позовної заяви (4000,00 грн.). Окрім цього, серед послуг, які передували написанню позовної заяви по справі є консультування клієнта, пункт 2 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128, що у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя, а тому не може бути включено до правничої допомоги. Крім того, послуги за пунктом 4 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128 з аналізу та опрацювання відзиву на позовну заяву (1000,00 грн.) є фактично підготовкою до написання відповіді на відзив та, відповідно, поглинаються пунктом 5 акту наданих послуг від 04.05.2023 №128 з підготовки та направлення відповіді на відзив (1800,00 грн.).

У той же час, у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначається таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.».

Також суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначається таке: «132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. 134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.».

Суд зауважує, що згідно з пунктом 4.1. додаткової угоди від 15.06.2021 №43 до договору від 01.12.2020 №1913-КОЕ про надання правової допомоги ціна договору становить 500000,00 гривень, але, у той же час, визначили, що розмір гонорару визначається згідно з актом наданих послуг та може визначатись як погодинно, так і у фіксованому розмірі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 також зазначається таке: « 129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. 130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:- фіксованого розміру; - погодинної оплати. 131. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару необчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.».

За результатами аналізу вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що договір від 01.12.2020 №1913-КОЕ або додатки до нього не містять ані визначеної вартості конкретної послуги, ані фіксованої вартості надання усіх послуг адвокатом саме у межах даної справи (договір стосується будь-яких випадків необхідності у клієнта в професійній правничій допомозі протягом дії договору), ані погодинної оплати. Натомість, договір містить лише загальну ціну в 500000,00 гривень в яку входить весь широкий спектр правових послуг щодо невизначеного кола випадків без погодження умов, як ця ціна буде розподілятися щодо конкретних послуг. Дана обставина унеможливлює встановлення судом узгодженого між сторонами розміру витрат на правничу допомогу у даній справі, а й, відповідно, встановлення суми, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про неможливість задоволення вимог позивача про відшкодування відповідачем його витрат на правничу допомогу.

6. Результати розгляду заяви

6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про покладення на відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні заяви (вх. №8858/23 від 08.05.2023) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) про стягнення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу з відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-2016" (07361, Київська область, Вишгородський район, село Нижча Дубечня, проспект Миру, будинок 49-А, код ЄДРПОУ 40984014) відмовити повністю.

2. Судові витрати Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 14.09.2023.

Суддя С.О. Саванчук