ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2023м. ХарківСправа № 922/1755/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
секретар судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЛОГІСТИК ПЛЮС" до Приватне підприємство "МАКРЕЛЬ" про стягнення коштів за участю представників:
позивача Сільченко Т.І.
відповідача не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЛОГІСТИК ПЛЮС" (Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "МАКРЕЛЬ" (Відповідач) 2 504 736,65 грн заборгованості за поставлений товар згідно накладних №0000011445 від 13.09.2022, №0000011631 від 15.09.2022, 0000011934 від 20.09.2022 №0000012126 від 23.09.2022 та № 0000012320 від 27.09.2022.
Судові витрати просить також стягнути з відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 02.05.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/1755/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою суду від 04.05.2023 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.
Ухвалою суду від 28.06.2023 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та поштове повідомлення про отримання ухвал суду.
Ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача, яку зазначено в ЄДРПОУ, повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".
Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, судом робилися оголошення на сайті "Судова влада" для відповідача про розгляд справи.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд даної справи здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 28.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, судом встановлено наступне.
Позивач, в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР ЛОГІСТИК ПЛЮС» (далі - Позивач та/або Постачальник) та Приватним підприємством «МАКРЕЛЬ» (далі Відповідач та/або Покупець) було досягнуто домовленості про поставку Позивачем Відповідачу молочної продукції партіями (далі - товар, продукція).
Позивач вказує, що ним, за період з 13.09.2022 по 27.09.2022 поставлено відповідачу товар на суму 2 504 736,65 грн, який було прийнято останнім, однак оплачено не було.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за поставлений товар, а тому доведенню в даному випадку підлягає саме факт поставки товару відповідачу від позивача та, відповідно факт отримання цього товару відповідачем.
Надаючи оцінку обставинам, вказаним позивачем в позовній заяві, суд зазначає наступне.
В якості доказу поставки відповідачу товару, позивачем надані до справи копії видаткових накладних :
№ 0000011445 від 13.09.2022 року на загальну суму 541 223,20 грн. (в тому числі ПДВ 90 203,86 грн.);
№ 0000011631 від 15.09.2022 року на загальну суму 724 014,17 грн. (в тому числі ПДВ 120 669,03 грн.);
№ 0000011934 від 20.09.2022 року на загальну суму 458 279,60 грн. (в тому числі 1ІДВ 76 379,93 грн.);
№ 0000012126 від 23.09.2022 року па загальну суму 487 719,68 грн. (втому числі ПДВ 81 286,61 грн.);
№ 0000012320 від 27.09.2022 року па загальну суму 293 500,00 грн. (в тому числі ПДВ 48 916,67 грн.).
Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 1 даного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як унормовано ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфін України 24.05.1995, № 88 (редакція на момент виникнення спірних відносин): 2.1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Разом з цим cуд звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичнi обставини здійснення постачання товару. Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.
У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже судам у розгляді справ у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару. слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця. iншi обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів. свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та якi давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15 вiд 29.11.2019 у справі № 914/2267/18 вiд 29.01.2020 у справі № 916/922/19 вiд 25.06.2020 у справі No 924/233/18.
Дослідивши накладні, на які позивач посилається як на доказ отримання товару відповідачем, суд встановив, що вони в графі "одержав" містять підпис без вказівки ні на посаду особи, яка поставила цей підпис, ні на її ПІБ.
Будь-яких довіреностей виданих відповідачем на отримання товару до матеріалів справи не надані.
Покупцем в спірних накладних зазначено ПП "Макрэль" без відомостей про код ЄДРПОУ цієї особи, тоді як позовні вимоги заявлені до відповідача у справі - ПП "Макрель" (код ЄДРПОУ 40851851).
Такі обставини ставлять під сумнів факт того, що саме відповідач у справі - ПП "Макрель" отримував товар.
Крім того, позивачем не було надано будь яких інших доказів, які б в своїй сукупності могли б підтвердити поставку товару, а саме, товарно-транспортних накладних з яких би вбачався рух товару, доказів того, що позивач виробив цю продукцію або отримав її від інших осіб для перепродажу, тощо.
Зокрема, позивачем не надано документи бухгалтерської та/або податкової звітності, які б підтверджували відсутність відображення господарських операцій за доданими до позову первинними бухгалтерськими документами. Не надано ні доказів внесення коштів в касу позивача коштів отриманих від відповідача як не надано і банківських виписок щодо руху коштів по своїх рахунках, з яких суду можливо було б встановити наявність відповідних оплат від відповідача за іншими накладними, тоді як в судовому засіданні та в своїх поясненнях представник позивача зазначав, що товар поставлявся і в серпні, однак з позовом він звернувся лише в рамках неоплачених накладних.
При цьому, суд зауважує, що як визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148, Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами (п. 6 розд. ІІ Положення № 148): між собою - у розмірі до 10000 грн. уключно; з фізичними особами - у розмірі до 50000 грн. уключно, тоді як накладні, копії яких надані позивачем до пояснень вх.№ 22836 від 25.08.2023 значно перевищують ці суми.
Також, в своїх поясненнях позивач зазначає, що поставка здійснювалась на складах позивача, тоді як доказів наявності цих складів у власності чи користування позивача, як і доказів які б підтверджували надходження продукції на ці склади, до суду не надано.
Щодо наданого позивачем до пояснень витягу з реєстру досудових розслідувань, суд зазначає, що кримінальне провадження, на яке посилається позивач, зареєстровано взагалі за заявою ТОВ ТК "Партнер" (код ЄДРПОУ 32949923) який не є учасником правовідносин що досліджуються судом в рамках цієї господарської справи.
Таким чином, дослідивши усі обставини та наявні у справі докази, суд визнав недоведеним позивачем належними і допустимими доказами факт поставки товару відповідачу та, як наслідок, виникнення у останнього заборгованості перед позивачем.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладенеі та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, 191, 192, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЛОГІСТИК ПЛЮС" (61098, м. Харків, вул. Барикадна, 53, код ЄДРПОУ 43689334).
Відповідач Приватне підприємство «МАКРЕЛЬ» (вул. Академіка Павлова, 162-А, кв. 143, код ЄДРПОУ 40851851).
Повне рішення складено "07" вересня 2023 р.
СуддяС.А. Прохоров
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2023 |
Оприлюднено | 11.09.2023 |
Номер документу | 113292559 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні