Ухвала

від 07.09.2023 по справі 908/1019/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1019/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" за вх. № 6026/2023

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

та на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023

у складі судді Проскурякова К.В.

у справі № 908/1019/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"

до Управління Державної казначейської служби у Дніпровському районі м.Запоріжжя Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України

про відшкодування збитків у розмірі 150 000,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Управління Державної казначейської служби у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області про відшкодування збитків у розмірі 150 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями службовця Управління Державної казначейської служби у Дніпровському районі м .Запоріжжя Запорізької області Васильченко Н.Г., який на власний розсуд змінив спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 у справі №908/2300/16, позивачу була спричинена немайнова шкода. Внаслідок вказаних дій була принижена ділова репутація Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" перед учасниками товариства, в т.ч. іноземними.

30.03.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1019/23 в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України.

29.05.2023 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/1019/23 у задоволенні позову відмовлено.

11.08.2023 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/1019/23 рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 залишено без змін.

30.08.2023 (через підсистему "Електронний Суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 у справі №908/1019/23; справу направити на новий розгляд.

30.08.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Огородніка К.М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/1019/23 з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684 грн.

Предметом позову у даній справі є відшкодування збитків у розмірі 150 000,00 грн, що загалом менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2023 році (2 684 грн х 100 = 268 400 грн). Отже, справа №908/1019/23 є малозначною в силу статті 12 ГПК України. При цьому справу №908/1019/23 визнано малозначною ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

З касаційної скарги вбачається, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 у справі № 908/1019/23 оскаржуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України. Скаржник зазначає, що судами було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, перевіривши доводи та аргументи касаційної скарги, колегією суддів встановлено, що вказана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань щодо підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за умови наявності яких можливе відкриття Верховним Судом касаційного провадження за касаційною скаргою на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. Відтак, підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" немає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 у справі № 908/1019/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

При цьому колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження №12-90гс20) про те, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 908/1019/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік