ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 39/165
13.09.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр"
до Приватного акціонерного товариства "Атлас"
про стягнення 505 308,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Остапенко І.В. –директор (протокол загальних зборів № 1/01,
Сніжко О.Ю. –представник за довіреністю № б/н від 01.06.2010 р.,
Колодник Л.О. - представник за довіреністю № 1/25 від 01.07.2010 р.,
Задорожня О.Ю. - представник за довіреністю № 1/26 від 01.07.2010 р.,
Кудрявцев В.О. - представник за довіреністю № 1/29 від 01.09.2010 р.,
Від відповідача Мороз В.В. - представник за довіреністю № 04/10 від 22.03.2010 р.,
Король Н.Ю. –представник за довіреністю № 13/10 від 04.08.2010 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
30.03.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Атлас" (відповідача) 505308,00 грн. збитків на підставі Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р. та додаткових угод до нього. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р. та Додаткових угод № 1 від 01.02.2004 р.. № 2 від 10.03.2004 р. до нього позивач оплатив у загальній сумі 505308,00 грн. виконані відповідачем роботи, передбачені цим договором та додатковими угодами № 1, № 2 до нього. Проте, відповідач повністю не виконав зобов»язання згідно вказаного договору та додаткової угоди № 2 до нього, зокрема, п. 1.5 ст. 1 Додатку № 3 Додаткової угоди № 2, що призвело до неможливості повноцінного функціонування автоматизованих систем обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС- Тепло»та «АБС –Електро». З огляду на наведене, позивач вважає суму здійсненої ним оплати за спірним договором та додатковими угодами № 1, № 2 до нього в розмірі 505308,00 грн. збитками, які були завдані йому відповідачем з огляду на порушення останнім його договірного зобов»язання та які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. № 05-5-39/3879 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" і додані до неї документи були повернуті позивачеві без розгляду на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2010 р. № 05-5-39/3879 (колегія суддів: Григорович О.М. (головуючий), Гольцова Л.А. (доповідач), ОСОБА_1) ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. № 05-5-39/3879 скасовано, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" і додані до неї документи передані на розгляд Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 05-5-39/3879 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 р., на підставі ст. 86 ГПК України, позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 39/165, розгляд справи призначено на 26.07.2010 р. о 11:30 год.
13.07.2010 року відповідач через відділ діловодства суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Судом заяву задоволено.
23.07.2010 року відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечував з огляду на наступне:
- відповідно до умов Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р. відповідач зобов'язувався провести науково-дослідницькі, дослідно-конструкторські та технологічні роботи зі створення для позивача програмно-апаратного комплексу «Корпоративна інформаційна система Муніципального розрахункового центру»(далі - КІС МРЦ). При цьому створення КІС МРЦ здійснюється поетапно відповідно до додаткових угод до Договору, з використанням матеріалів відповідача, кожний етап створення КІС МРЦ окремо визначається у відповідній додатковій угоді до Договору, для кожного етапу сторони узгоджують об'єм матеріалів, графік виконання робіт, умови розрахунків;
- 01.02.2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами «АБС - Тепло», 10.03.2004 р. - Додаткову угоду № 2 до Договору щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС - Електро», 01.10.2004 р. - Додаткову угоду № 3 до Договору на підтримку та супровід автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами «АБС-Тепло»;
- роботи, передбачені Додатковою угодою № 1 до Договору були виконані відповідачем в повному обсязі, про що складені та підписані відповідні акти здачі –приймання виконаних робіт № 1 від 31.03.2004 р., № 2 від 19.05.2004 р., № 3 від 23.06.2004 р., № 4 від 21.12.2004 р. на загальну суму 343308,00 грн., які засвідчують той факт, що відповідач належним чином виконав роботи за період, визначений Календарним планом, а позивач їх прийняв без будь –яких претензій. Крім того, позивачем були оплачені виконані відповідачем згідно Додаткової угоди № 1 до Договору роботи повністю у сумі 343308,00 грн. до кінця 2004 року;
- за результатами виконання робіт, передбачених Додатковою угодою № 2 до Договору, сторонами були підписані Акт виконання робіт щодо адаптації та впровадження першої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію в рамках виконання робіт першого етапу від 29.03.2005 року, Акт виконання робіт щодо передачі та розгортання програмного забезпечення першої черги системи АБС-Електро в рамках виконання робіт першого етапу від 29.03.2005 року, Акт виконання робіт щодо створення загальносистемного програмного середовища на серверах центру та районів системи АБС-Електро в рамках виконання робіт першого етапу від 29.03.2005 року, Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2004 року за першим етапом Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2004 р. до Договору № 890-НД/03 від 24.04.2003 р. «Адаптація та впровадження першої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію»на суму 162 000,00 грн., Акт виконання робіт щодо передачі та розгортання програмного забезпечення другої черги системи АБС-Електро в рамках виконання робіт другого етапу від 17.11.2005 року, Акт виконання робіт щодо адаптації та впровадження другої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію в рамках виконання робіт першого етапу від 17.11.2005 року, які засвідчують той факт, що відповідач належним чином виконав роботи першого та другого етапів, які визначені Календарним планом (Додаток № 2 до Додаткової угоди № 2 до Договору), а позивач їх прийняв без зазначення будь -яких претензій щодо виконаних робіт;
- відповідач двічі, 02.11.2005 року та 17.11.2005 року, направляв на адресу позивача Акт № 2 здачі - приймання виконаних робіт за другим етапом Додаткової угоди № 2 від 10.03.2004 року до Договору № 890-НД/03 від 24.04.2003 р. «Адаптація та впровадження другої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію»на суму 162 000,00 грн., проте позивач безпідставно вказаний акт не підписав, до відповідача в процесі виконання Додаткової угоди № 2 до Договору із мотивованою письмовою відмовою від прийняття спірних робіт не звертався, двосторонній акт з переліком необхідних доробок і визначенням термінів їх виконання, як це передбачено пунктами 4.3, 4.4., 4.5. Додаткової угоди № 2 Договору, сторонами не складався. За таких обставин та відповідно до умов п. 4.4. Додаткової угоди № 2 до Договору виконана відповідачем робота за Актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 17.11.2005 року за другим етапом вважається прийнятою позивачем, однак в порушення п. 3.1. Додаткової угоди № 2 до Договору позивачем фактично не оплачена, що є порушенням умов спірного договору зі сторони самого позивача;
- з урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає, що заявлена позивачем вимога про стягнення грошової суми у розмірі 505308,00 грн. не підпадає під визначення ст. 22 ЦК України, а тому не може розглядатися як завдані позивачу відповідачем збитки, крім того, позивачем не надано будь-яких беззаперечних доказів завдання йому збитків відповідачем.
26.07.2010 року позивач через відділ діловодства суду подав Заяву про уточнення позовних вимог від 26.07.2010 р., відповідно до якої позивач додатково до вимоги про стягнення з відповідача 505308,00 грн. збитків на підставі Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р., заявив вимогу про розірвання даного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв»язку з істотним порушенням його умов відповідачем, а саме: позивачем під час експлуатації програмно-апаратного комплексу «Корпоративна інформаційна система Муніципального розрахункового центру», зокрема, автоматизованих систем обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС- Тепло»та «АБС –Електро», були виявлені недоліки, що призводили до неможливості повноцінного функціонування вищезазначених систем.
Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2010 р. подав письмові пояснення № б/н від 23.07.2010 р. та документи на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2010 р. Зокрема, у письмових поясненнях позивач наводить недоліки, які, на його думку, призводять до неможливості повноцінного функціонування автоматизованих систем обліку реалізації електроенергії та розрахунків.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.07.2010 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду.
Представники сторін в судовому засіданні подали спільну заяву про продовження термінів розгляду справи. Судом заяву задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 39/165 та відкладено її розгляд на 13.09.2010 р. о 11:10 год.
10.09.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав Заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення № 560 від 10.09.2010 р. Судом задоволено заяву відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2010 р. звернувся до суду з усним клопотанням про заміну відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Атлас" його правонаступником –Приватним акціонерним товариством "Атлас", на підтвердження чого надав суду Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Атлас" (серія А01 №647699) та довідку АА № 280131 з ЄДРПОУ щодо останнього станом на 04.08.2010 р.
Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Судом встановлено, що відповідно до вищенаведених свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ Приватне акціонерне товариство "Атлас" є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Атлас", при цьому відповідні реєстраційні зміни в свідоцтво про державну реєстрацію внесені 03.08.2010 р.
З урахуванням наведеного, в судовому засіданні 13.09.2010 р. суд здійснює заміну Акціонерного товариства закритого типу "Атлас" його правонаступником Приватним акціонерним товариством "Атлас"та визначає останнє в якості відповідача по справі № 39/165.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2010 р. подав Доповнення до відзиву № 557 від 13.09.2010 р. та залучив додаткові документи до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2010 р. подав додаткові документи для залучення до матеріалів справи, а також Клопотання про призначення судової комп»ютерно –технічної експертизи функціонування спірного програмно – апаратного комплексу.
Подане позивачем клопотання про проведення експертизи судом розглянуте і задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз», а саме те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В ході розгляду справи не виникли питання, для роз’яснення яких необхідні спеціальні знання. Крім того, суд приймає до уваги достатній проміжок часу знаходження спірного програмно –апаратного комплексу в користуванні у позивача та без обслуговування цього комплексу з боку відповідача. За таких обставин, клопотання позивача про призначення експертизи судом відхилено.
В судовому засіданні 13.09.2010 р. було розглянуто подану позивачем Заяву про уточнення позовних вимог від 26.07.2010 р. (надалі –Заява).
Стаття 22 ГПК України визначає процесуальні права та обов’язки сторін, якими вони наділяються з метою їх використання щодо всебічного, повного то об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Зокрема, позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч. 4 ст. 22 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V)).
Предмет позову –це певна матеріально –правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову –це фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до позивача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасно їх зміна не допускається. (п. 3.7. Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/1289 з послідуючими змінами та доповненнями та п. 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228).
Враховуючи вищенаведене, суд приймає до розгляду Заяву про уточнення позовних вимог від 26.07.2010 р. у якості заяви позивача про зміну предмету позову, яка подана до початку розгляду господарським судом справи по суті. А тому вимогами позивача, виходячи з яких розглядається справа по суті, є вимоги про:
- розірвання Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" та Акціонерним товариством закритого типу "Атлас";
- стягнення з відповідача 505308,00 грн. збитків на підставі Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р.
При цьому суд враховує, що до Заяви позивачем додані докази надсилання її копії за адресою місцезнаходження відповідача, а саме: фіскальний чек № 04030 від 26.07.2010 р., а рівно дії позивача не суперечать приписам статей 4-2 та 4-3 та частин першої –третьої статті 22 ГПК України.
В судовому засіданні 13.09.2010 р. справа розглядалась по суті.
Представник позивача надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача позовні вимоги заперечував повністю з огляду на викладене ним у відзиві та доповненнях до нього.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.09.2010 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
24.04.2003 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" (позивачем), визначеним як Замовник, та Акціонерним товариством закритого типу "Атлас" (відповідачем), визначеним як Виконавцем, було укладено Договір № 890-НД/ОЗ на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язувався провести науково-дослідницькі, дослідно-конструкторські та технологічні роботи по створення для позивача програмно-апаратного комплексу «Корпоративна інформаційна система Муніципального розрахункового центру»(далі - КІС МРЦ), а позивач зобов'язувався прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов Договору.
Згідно п. 2.1 Договору створення КІС МРЦ здійснюється поетапно відповідно до додаткових угод до Договору, з використанням матеріалів та нематеріальних активів Виконавця (відповідача).
Відповідно до п. 2.2, 2.3 Договору виконавчим документом до Договору є система додаткових угод до цього Договору на кожний етап створення КІС МРЦ. Кожний етап створення КІС МРЦ окремо визначається у відповідній додатковій угоді до Договору. Для кожного етапу сторони, зокрема, узгоджують об'єм матеріалів Виконавця, графік виконання робіт, умови розрахунків.
Згідно п. 5.1 Договору, його ціну складає сукупна вартість виконаних Виконавцем (відповідачем) робіт, що поетапно виконуються останнім протягом дії Договору.
Ціна Договору визначається на підставі кошторисів, які узгоджуються сторонами окремо для кожного етапу створення КІС МРЦ та фіксуються у відповідних додаткових угодах до Договору (п. 5.2 Договору).
Вартість виконаних робіт фіксується сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт, які складаються по завершенню виконання робіт кожного з етапів створення КІС МРЦ (п. 5.3 Договору).
Згідно п. 6.1. Договору сторони узгодили, що розрахунок з Виконавцем (відповідачем) за виконані роботи здійснюється Замовником (позивачем) в порядку, способом та в строки, визначені в додаткових угодах до Договору.
Відповідно до п. 10.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за Договором.
01.02.2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами «АБС - Тепло» (надалі –Додаткова угода № 1).
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 1 позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов»язання провести адаптацію та впровадження автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами «АБС - Тепло»(далі –Система «АБС - Тепло») згідно з технічними вимогами (Додаток № 3 до Додаткової угоди № 1).
Згідно п. 2.1. Додаткової угоди №1 загальна вартість виконання робіт за цією угодою становить 343308,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1 сторони узгодили, що Замовник (позивач) оплачує вартість виконаних робіт на підставі актів здачі-приймання робіт згідно календарного плану протягом 5 банківських днів після підписання відповідних актів.
Пунктами 4.1, 4.2 Додаткової угоди № 1 передбачено виконання робіт за цією угодою поетапно згідно Календарного плану (Додаток 2 до Додаткової угоди № 1) - у чотири етапи протягом 4 місяців, та згідно технічних вимог (Додаток 3 до Додаткової угоди № 1).
Сторони узгодили, що по завершенню робіт кожного етапу за Календарним планом Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт за етапом, та по завершенню всіх робіт - акт здачі-приймання виконаних робіт за Додатковою угодою в цілому. Замовник протягом 10 днів повинен підписати акт і повернути його Виконавцю, або надати мотивовану письмову відмову від прийняття робіт. При відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 10 днів робота вважається прийнятою згідно акту Виконавця (п. 4.3 Додаткової угоди № 1).
10.03.2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС - Електро» (надалі –Додаткова угода № 2).
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 2 позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов»язання провести адаптацію та впровадження автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС - Електро»(далі - Система «АБС - Електро») згідно з технічними вимогами (додаток № 3 до Додаткової угоди № 2).
Згідно п. 2.1 Додаткової угоди № 2 загальна вартість робіт за цією угодою складає 540000,00 грн.
Відповідно до п.3.1 Додаткової угоди № 2 Замовник (позивач) оплачує вартість виконаних робіт на підставі актів здачі-приймання робіт згідно Календарного плану протягом 5 банківських днів після підписання відповідних актів.
Пунктами 4.1, 4.2 Додаткової угоди № 2 передбачено виконання робіт за цією угодою поетапно згідно Календарного плану (Додаток 2 до Додаткової угоди № 2) - у чотири етапи протягом 16 місяців, та згідно технічних вимог (Додаток 3 до Додаткової угоди № 2).
Сторони узгодили, що по завершенню робіт кожного етапу за Календарним планом Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт за етапом, та по завершенню всіх робіт - акт здачі-приймання виконаних робіт за Додатковою угодою в цілому. Замовник протягом 10 днів повинен підписати акт і повернути його Виконавцю, або надати мотивовану письмову відмову від прийняття робіт. При відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 10 днів робота вважається прийнятою згідно акту Виконавця (п. 4.3 Додаткової угоди № 2).
Відповідно до п. 4.4. Додаткової угоди № 2 Замовник (позивач) протягом 10 (десяти) днів після отримання акту здачі-приймання робіт повинен підписати цей акт і повернути його Виконавцю (відповідачу), або надати мотивовану письмову відмову від приймання робіт. При відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 10-ти днів робота вважається прийнятою згідно акту, який підготував Виконавець.
Згідно п. 4.5 Додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку мотивованої відмови Замовника (позивача) від приймання робіт, сторонами протягом 10 днів складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і визначенням термінів їх виконання. Після усунення зауважень згідно складеного акту роботи пред'являються до приймання відповідно до п. 4.4 даної додаткової угоди.
Відповідно до п. 1.5 Додатку № 3 Додаткової угоди № 2 сторони передбачили, що автоматизована система обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС - Електро»повинна функціонувати в єдиному інформаційному просторі з автоматизованою системою обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами «АБС – Тепло.»
01.10. 2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору на підтримку та супровід автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами «АБС-Тепло» (надалі –Додаткова угода № 3).
Вищенаведені умови Договору та додаткових угод до нього свідчать, що між сторонами по справі фактично укладений договір підряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Позивач стверджує, що на виконання вимог Договору та Додаткових угод № 1, № 2 до нього оплатив виконані відповідачем роботи, передбачені цим Договором та Додатковими угодами № 1, № 2 до нього, у загальній сумі 505308,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії наявні в матеріалах справи), згідно яких:
платіжним дорученням № 181 від 31.03.2004 р. оплачено 40000,00 грн.;
платіжним дорученням № 182 від 31.03.2004 р. оплачено 50654,00 грн.;
платіжним дорученням № 275 від 19.05.2004 р. оплачено 40000,00 грн.;
платіжним дорученням № 332 від 14.06.2004 р. оплачено 30000,00 грн.;
платіжним дорученням № 336 від 17.06.2004 р. оплачено 20654,00 грн.;
платіжним дорученням № 365 від 29.06.2004 р. оплачено 20000,00 грн.;
платіжним дорученням № 370 від 30.06.2004 р. оплачено 20000,00 грн.;
платіжним дорученням № 427 від 21.07.2004 р. оплачено 13200,00 грн.;
платіжним дорученням № 428 від 21.07.2004 р. оплачено 15600,00 грн.;
платіжним дорученням № 429 від 21.07.2004 р. оплачено 12200,00 грн.;
платіжним дорученням № 878 від 21.12.2004 р. оплачено 20000,00 грн.;
платіжним дорученням № 887 від 22.12.2004 р. оплачено 50000,00 грн.;
платіжним дорученням № 891 від 24.12.2004 р. оплачено 11000,00 грн.;
платіжним дорученням № 208 від 29.03.2005 р. оплачено 80000,00 грн.;
платіжним дорученням № 268 від 21.04.2005 р. оплачено 82000,00 грн.
Позивач вважає, що відповідач повністю не виконав зобов»язання згідно Договору та Додаткової угоди № 2 до нього, зокрема, п. 1.5 ст. 1 Додатку № 3 Додаткової угоди № 2, що призвело до неможливості повноцінного функціонування автоматизованих систем обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС- Тепло»та «АБС –Електро», а тому вищезазначена сума здійсненої позивачем оплати за спірні роботи є збитками, які завдані позивачу відповідачем з огляду на порушення останнім його договірного зобов»язання та які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Виявлені позивачем недоліки (їх перелік міститься у письмових поясненнях позивача № б/н від 23.07.2010 р.) під час експлуатації програмно-апаратного комплексу «Корпоративна інформаційна система Муніципального розрахункового центру»свідчать, на думку позивача, про те, що відповідач істотно порушив умови Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р. та додаткових угод до нього. З огляду на наведене, позивач направив відповідачу 17.02.2010 р. телеграму про розірвання Договору та про повернення суми одержаних відповідачем за цим договором коштів (копія телеграми наявна в матеріалах справи) та 30.03.2010 р. звернувся з відповідним позовом до господарського суду.
Заявлені позивачем вимоги стосуються виконаних відповідачем робіт за Договором та Додатковими угодами № 1, № 2 до нього, а тому судом не досліджуються умови Додаткової угоди № 3 та виконані на її підставі роботи. До того ж стягнення грошових коштів у сумі 221329,27 грн. на підставі Додаткової угоди № 3 було предметом спору у справі № 36/168, яка розглядалась Господарським судом міста Києва за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Атлас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр".
Наявні в матеріалах докази свідчать про те, що за результатами виконання робіт за Додатковою угодою № 1 сторонами були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт, які засвідчують той факт, що відповідач виконав роботи за першим, другим, третім та четвертим етапами робіт якісно та у повному обсязі згідно умов Додаткової угоди № 1 та вимог Замовника на загальну суму 343308,00 грн., який не має претензій щодо фактично виконаних робіт за Додатковою угодою № 1, а саме:
- Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 31.03.2004 року за першим етапом Додаткової угоди № 1 до Договору «Впровадження першої черги системи АБС-Тепло в дослідну експлуатацію»на суму 90 654,00 грн.;
- Акт № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 19.05.2004 року за другим етапом Додаткової угоди № 1 до Договору «Впровадження першої черги системи АБС-Тепло в промислову експлуатацію»на суму 90 654,00 грн.;
- Акт № 3 здачі-приймання виконаних робіт від 23.06.2004 року за третім етапом Додаткової угоди № 1 до Договору «Впровадження другої черги системи АБС-Тепло в дослідну експлуатацію»на суму 81 000,00 грн.;
- Акт № 4 здачі-приймання виконаних робіт від 21.12.2004 року за четвертим етапом Додаткової угоди № 1 до Договору «Впровадження другої черги системи АБС-Тепло в промислову експлуатацію»на суму 81 000,00 грн. (разом – Акти за Додатковою угодою № 1).
Наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать, що на виконання умов Договору і Додаткової угоди № 1 позивач повністю оплатив відповідачу роботи за Додатковою угодою № 1 у загальній сумі 343308,00 грн. до кінця 2004 р.
Судом встановлено, що за результатами виконання робіт за Договором та Додатковою угодою № 2 сторонами були підписані відповідні акти, які засвідчують той факт, що відповідач виконав роботи першого та другого етапів, які визначені Календарним планом (Додаток № 2 до Додаткової угоди № 2 до Договору) якісно та у повному обсязі згідно умов Додаткової угоди № 2 та вимог Замовника на загальну суму 162000,00 грн., який не має претензій щодо фактичного виконання робіт за Додатковою угодою № 2, а саме:
- Акт виконання робіт щодо адаптації та впровадження першої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію в рамках виконання робіт першого етапу від 29.03.2005 року;
- Акт виконання робіт щодо передачі та розгортання програмного забезпечення першої черги системи АБС-Електро в рамках виконання робіт першого етапу від 29.03.2005 року;
- Акт виконання робіт щодо створення загальносистемного програмного середовища на серверах центру та районів системи АБС-Електро в рамках виконання робіт першого етапу від 29.03.2005 року;
- Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2004 року за першим етапом Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2004 р. до Договору № 890-НД/03 від 24.04.2003 р. «Адаптація та впровадження першої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію»на суму 162 000,00 грн.;
- Акт виконання робіт щодо передачі та розгортання програмного забезпечення другої черги системи АБС-Електро в рамках виконання робіт другого етапу від 17.11.2005 року;
- Акт виконання робіт щодо адаптації та впровадження другої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію в рамках виконання робіт першого етапу від 17.11.2005 року.
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач безпідставно не підписав Акт № 2 здачі - приймання виконаних робіт за другим етапом Додаткової угоди № 2 від 10.03.2004 року до Договору № 890-НД/03 від 24.04.2003 р. «Адаптація та впровадження другої черги системи АБС-Електро в дослідну експлуатацію»на суму 162 000,00 грн., оскільки до відповідача в процесі виконання Додаткової угоди № 2 до Договору із мотивованою письмовою відмовою від прийняття спірних робіт не звертався, двосторонній акт з переліком необхідних доробок і визначенням термінів їх виконання, як це передбачено пунктами 4.3, 4.4., 4.5. Додаткової угоди № 2 Договору, сторонами не складався.
За таких обставин та відповідно до умов п. 4.4. Додаткової угоди № 2 до Договору виконана відповідачем робота за Актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 17.11.2005 року за другим етапом на загальну суму 162000,00 грн. вважається прийнятою позивачем, а рівно підлягає оплаті на підставі п. 3.1. Додаткової угоди № 2 до Договору. В той же час, дане питання не предметом розгляду спору по справі № 39/165.
З матеріалів справи вбачається, а позивачем не спростовано, що ним не оплачена виконана відповідачем робота за Актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 17.11.2005 року за другим етапом на загальну суму 162000,00 грн., що є порушенням умов спірного договору зі сторони самого позивача, тоді як згідно приписів ст. 538 ЦК України, взаємні зобов»язання за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, звичаїв ділового обороту, договору або змісту зобов»язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов»язання є його невиконання чи виконання в порушення умов, визначених змістом зобов»язання.
Судом не приймаються до уваги твердження позивача про неналежну якість виконаних відповідачем робіт щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС - Тепло» та «АБС - Електро», оскільки позивачем не надано жодного письмового доказу на підтвердження того, що він звертався до відповідача в процесі виконання Додаткових угод № 1 та № 2 із мотивованою письмовою відмовою від прийняття робіт та складав з відповідачем двосторонні акти з переліком необхідних доробок і визначенням термінів їх виконання, як це передбачено пунктами 4.3, 4.4, 4.5 Додаткових угод № 1 та № 2.
Наявні у справі докази також свідчать, що по жодному з перелічених позивачем у його письмових поясненнях № б/н від 23.07.2010 р. недоліків спірної системи не було надано письмових зауважень в процесі виконання Додаткових угод № 1 та № 2 та при підписанні актів виконаних робіт відповідно до умов п.п. 4.3., 4.4. наведених додаткових угод.
Крім того, як свідчать матеріали справи, виявлені позивачем недоліки в роботі автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС - Тепло» та «АБС - Електро», могли бути усунені відповідачем в процесі завершення проекту «АБС - Електро»(Додаткова угода № 2, третій, четвертий етапи), однак самим позивачем, в порушення умов Договору та Додаткової угоди № 2, не була сплачена заборгованість за роботи по другому етапу Додаткової угоди № 2 у сумі 162000,00 грн., а рівно й не узгоджені з відповідачем шляхи удосконалення спірної системи. Протягом тривалого часу відповідач виконував свої зобов'язання, не зважаючи на те, що оплата від позивача не надходила.
Суд також звертає увагу, що Акти за Додатковою угодою № 1 були підписані у 2004 р., а Акти за Додатковою угодою № 2 –29.03.2005 р., в той час як з вимогою про розірвання Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р. та про стягнення з відповідача 505308,00 грн. збитків у зв»язку неналежною якістю виконаних відповідачем робіт за Договором та Додатковими угодами № 1, № 2 до нього позивач звернувся до суду тільки в березні 2010 р., тоді як з моменту прийняття спірних робіт та до цього часу продовжує користуватись створеним відповідачем програмно-апаратним комплексом «Корпоративна інформаційна система Муніципального розрахункового центру».
Таким чином, суд прийшов до висновку, що здійснене позивачем перерахування відповідачу коштів у загальній сумі 505308,00 грн. є оплатою позивачем робіт, які якісно та у повному обсязі згідно умов Договору та Додаткових угод № 1, № 2 до Договору були виконані відповідачем, а про будь –які недоліки цих робіт позивачем в порядку п.п. 4.3, 4.4, 4.5 наведених додаткових угод відповідачу не повідомлялось. Зокрема, згідно п. 4.3 Додаткових угод № 1, № 2 до Договору сторони встановили 10 – денний строк для пред»явлення замовником письмової відмови від приймання робіт після отримання ним від виконавця відповідного акту здачі –приймання робіт.
З урахуванням наведеного спростовується і твердження позивача про те, що через неналежне виконання відповідачем умов Договору та Додаткових угод № 1, № 2 (неможливість повноцінного функціонування автоматизованих систем обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами «АБС- Тепло»та «АБС –Електро») позивачем були понесені збитки, які обраховуються в сумі здійсненої ним оплати за Договором та додатковими угодами до нього у розмірі 505308,00 грн. за неналежно надані відповідачем послуги.
Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Збитками, у відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, є:
- втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
З урахуванням правових норм викладених вище, заявлена позивачем вимога про стягнення грошової суми у розмірі 505 308,00 грн. (вище судом встановлено, що ця сума є оплатою позивачем робіт згідно умов Договору та Додаткових угод № 1, № 2 до Договору) не підпадає під визначення збитків статтею 22 ЦК України, крім того, позивачем не доведено суду наявність повного складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а рівно завдання йому збитків відповідачем.
Суд також приходить до висновку і про відсутність підстав для розірвання Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" та Акціонерним товариством закритого типу "Атлас" виходячи з такого:
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.
Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543)
Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зібрані у справі докази свідчать, що умовами Договору не передбачено його розірвання в односторонньому порядку.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували порушення відповідачем умов Договору та додаткових угод до нього.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що позивач належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р. та про стягнення з відповідача 505308,00 грн. збитків на підставі наведеного Договору та додаткових угод до нього нормативно та документально позивачем не доведені, а тому в позові належить відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при відмові в позові витрати по сплаті державного мита розмірі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Статтею 45 ГПК України передбачена сплата державного мита за подання позовних заяв і заяв про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду, крім випадків встановлених законодавством.
Відповідно до п. 4.5 Роз»яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 № 02-5/78, у випадках об»єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15, підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до пунктів а, б ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів, майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).
Фактично позивач звернувся з позовом до суду з вимогами майнового (про стягнення 505308,00 грн. збитків) та немайнового характеру (про розірвання Договору № 890-НД/03 на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт від 24.04.2003 р.), а тому повинен був оплатити державне мито у загальному розмірі 5138,08 грн. (5053,08 грн. + 85,00 грн. = 5138,08 грн.). Платіжним дорученням № 417 від 18.02.2010 р. позивач перерахував державне мито на загальну суму 6483,10 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 1345,02 грн. (6483,10 грн. –5053,08 грн. –85,00 грн. = 1345,02 грн.).
Керуючись ст.ст. 11, 14, 22, 525, 526, 538, 610, 611, 623, 651, 837, 838 ЦК України, ст.ст. 188, 224 ГК України, ст.ст. 22, 25, 32, 33, 34, 41, 43, 45, 47, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Замінити відповідача - Акціонерне товариство закритого типу "Атлас" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Атлас".
2. В задоволенні позову відмовити повністю.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31; ідентифікаційний код 31999858) з доходу Державного бюджету України 1345,02 грн. (одну тисячу триста сорок п»ять гривень 02 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 417 від 18.02.2010 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/165.
4. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О.В.
Дата підписання
повного рішення: 17.09.2010 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2010 |
Оприлюднено | 29.09.2010 |
Номер документу | 11329828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні