Постанова

від 07.09.2023 по справі 565/1123/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року

м. Рівне

Справа № 565/1123/18

Провадження № 22-ц/4815/751/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Боймиструка С.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Садово-Городнє товариство «Пролісок»

розглянув впорядку письмовогопозовного провадженняв м.Рівне апеляційнускаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кузнецовського міськогосуду Рівненськоїобласті від 04 травня 2023 року, ухвалене в складі судді Зейкан І.Ю. текст якого складено 04.05.2023 року у справі № 565/1123/18

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Садово-Городнього товариства «Пролісок» про визнання недійсними та скасування протоколів загальних зборів членів Садово-Городнього товариства "Пролісок",

Рішенням Кузнецовського міськогосуду Рівненськоїобласті від 19 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до садово-городнього товариства «Пролісок» задоволено.

Визнано недійсними рішення загальних зборів членів садово-городнього товариства «Пролісок», оформлених протоколом 1 зборів членів садово-городнього товариства «Пролісок» від 20.01.2016 та протоколом № 1 загальних зборів садово-городнього товариства «Пролісок» від 25.02.2016.

Стягнуто з садово-городнього товариства «Пролісок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) грн .

Додатковим рішенням Кузнецовського міськогосуду Рівненськоїобласті від 04 травня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з садово-городнього товариства «Пролісок» на користь позивача ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

У задоволенні вимог заяви у іншій частині відмовлено.

В поданій на додаткове рішення суду апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність з підстав порушення судом норм процесуального права просить суд змінити судове рішення в оскаржуваній частині яким збільшивши розмір витрат з 3000 грн до 13 500 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дана справа є складною, її позовні вимоги задоволено повністю, проте суд не навів будь-яких обґрунтувань щодо зменшення витрат на правничу допомогу. При цьому судом не враховано обсяг виконаних робіт адвокатом, а відтак витрати у розмірі 3000 грн є заниженими. Крім того, зазначає, що клопотання відповідача про зменшення судових витрат не було підкріплене належними доказами і носить формальний характер.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи останньої просить рішення суду залишити без зміни, апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги,входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 зробив висновок, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Представник відповідача СГТ «Пролісок» заявив клопотання про зменшення судових витрат та відмову в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі №565/1123/18 та зменшення судових витрат, що можуть бути стягнуті з СГТ «Пролісок» на користь ОСОБА_1 , як оплата правової допомоги. Покликається на те, що СГТ «Пролісок» є неприбутковою юридичною особою, а тому стягнення будь-яких коштів з СГТ «Пролісок» матиме негативні наслідки для його діяльності.

На підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу позивач надав: договір № 18/01 про надання правової допомоги від 24.07.2019, додаток № 1 до вказаного договору від 24.07.2019, рахунки-фактури, акти приймання-передачі наданих послуг та квитанції до прибуткового касового ордеру, які підтверджують оплату позивачем ОСОБА_1 послуг представника ОСОБА_2 за участь у судових засіданнях у період з 27.05.21 по 19.04.23,у сумі1500,00грн закожне судовезасідання назагальну суму13500,00грн.

Повноваження представникапозивача адвоката РусінТ.С. підтверджуються долученим до справи ордером на надання правничої (правової) допомоги.

Зазначені документи є належними доказами, які підтверджують наявність договірних відносин між адвокатом та позивачем, факт надання юридичних послуг.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, який враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт за період з травня 2021 року по квітень 2023 року, клопотання про зменшення судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кузнецовського міськогосуду Рівненськоїобласті від 04 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 07 вересня 2023 року.

Головуючий :

Судді :