Рішення

від 07.09.2023 по справі 120/4173/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 вересня 2023 р. Справа № 120/4173/23

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МУРчик" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МУРчик» (далі ТОВ «МУРчик», позивач) з адміністративним позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ «МУРчик» через свого представника ТзОВ «Брок-Сервіс», який діє на підставі підписаного із позивачем Договором доручення №ДГ-100522 від 05.05.2022, подано до відповідного структурного підрозділу Вінницької митниці наступні митні декларації: №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, №23UA401020005167U7 від 03.02.2023, №23UA401020005169U5 від 03.02.2023, №23UA401020005295U0 від 03.02.2023, а також визначенні чинним законодавством України документи. Митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною Контракту.

Однак, за результатами митного оформлення, розглянувши подані позивачем документи, митниця дійшла висновку про необґрунтованість обраного позивачем методу визначення митної вартості товару і прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів та склала Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, 03.02.2023 Вінницькою митницею сформовано картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA401020/2023/000155, №401020/2023/000153, №401020/2023/000154, №401020/2023/000158 та винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023: №UA401020/2023/000004/2, №UA401020/2023/000002/2, №UA401020/2023/000003/2 та від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2.

Представник позивача вказує, що у відповідача були наявні всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту), тому ТОВ «МУРчик» просить суд позов задовольнити та скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

Ухвалою суду від 14.04.2023 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Одемо" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

Вінницька митниця зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Контроль правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Сторона відповідача зазначає, що під час перевірки документів, які були надані на підтвердження митної вартості товару встановлено, що згідно рахунків-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах поставки FCA Onesti, проте згідно довідок про транспортні витрати, включені витрати з м. Констанца. Також згідно п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2020 № 1, оплата товару здійснювалася на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом із ЕМД та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий. В той же час, в платіжному доручені від 01.02.2023 № (MUR)93, в призначені платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснюється оплата.

Також відповідач зауважив, що для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством, яке не являється виробником товару, Крім того, позивачем не надано документів, які підтверджують витрати на транспортування, що суперечить ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МК України. З огляду на вищевикладене, на переконання відповідача, існує обґрунтований сумнів у достовірності задекларованої митної вартості.

Відтак, представник відповідача просить відмовити у задорволенні позовних вимог ТОВ «МУРчик».

08.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві, та просить задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач наголошує на тому, що на підтвердження митної вартості товару митному органу надавалися усі необхідні документи, що передбачені нормами чинного законодавства, зокрема частиною другою статті 53 МК України.

Правом на подачу заперечення сторона відповідача не скористалась.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 20.12.2022 між ТОВ «МУРчик» (далі - Покупець), та Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ (найменування англійською мовою SC TS GROUP RO SRL, зареєстровано в Румунії) (далі Продавець) укладено Контракт №1.

Відповідно до вищезазначеного контракту Продавець зобов`язався продавати Покупцеві товар згідно з інвойсом та додатків до Договору, а Покупець зобов`язався отримувати та оплачувати Товар, у порядку і розмірі передбаченому цим Договором (пункти 1.1, 1.5, 3.1 Контракту).

Згідно з п. 3.3, 3.4 Контракту №1 від 20.12.2022 повна оплата Товару Покупцем здійснюється заздалегідь на підставі рахунку-проформи. Загальна сума Контракту складає 200000 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ «МУРчик» через свого представника ТзОВ «Брок-Сервіс», який діє на підставі підписаного із позивачем Договором доручення №ДГ-100522 від 05.05.2022, подано до Вінницької митниці ряд митних декларацій, а саме: №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, №23UA401020005167U7 від 03.02.2023, №23UA401020005169U5 від 03.02.2023, №23UA401020005295U0 від 03.03.2023, до яких долучено документи, які підтверджують заявлену митну вартість.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005171U7 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №6 FT 129 від 31.01.2023; сертифікат якості б/к від 20.01.2023, рахунок- фактура (інвойс) FT №129 від 31.01.2023; автотранспортна накладна №0000012 від 31.01.2023; сертифікат про проходження товару №43 від 31.01.2023; банківський платіжний документ щодо оплати товару №(MUR) 93 від 01.02.2023; Довідка перевізника ФОП ОСОБА_1 №2 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 31.01.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 10.05.2022; Договір перевезення вантажів №260123 від 26.01.2023; заява декларанта, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23ROIS4650E0008437 від 01.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

Відтак, за результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати від 01.02.2023 №1, включені витрати з м. Констанца;

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR)93, у призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснено оплату;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000155.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005167U7 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №8 FT 131 від 31.01.2023; сертифікат якості б/н від 20.01.2023; рахунок- фактура (інвойс) FT №131 від 31.01.2023; автотранспортна накладна №0000011 від 31.01.2023; сертифікат про проходження товару №45 від 31.01.2023; банківський платіжний документ щодо оплати товару №(MUR) 93 від 01.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка перевізника ФОП ОСОБА_1 №3 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 31.01.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 10.05.2022; Договір перевезення вантажів №260123 від 26.01.2023; заява декларанта, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23ROIS4650E0008429 від 01.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

Відтак, за результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати від 01.02.2023 №1 включені витрати з м. Констанца;

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR)93, у призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснено оплату;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000153.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005169U5 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №7 FT 130 від 31.01.2023; сертифікат якості б/н від 20.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) FT №130 від 31.01.2023; автотранспортна накладна №0000013 від 31.01.2023; сертифікат про проходження товару №44 від 31.01.2023; банківський платіжний документ щодо оплати товару № (MUR) 93 від 01.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка перевізника ФОП ОСОБА_1 №1 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 03.02.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 05.05.2022; Договір перевезення вантажів №260123 від 26.01.2023; заява декларанта, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23ROIS4650E0008445 від 01.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

Відтак, за результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000003/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати від 01.02.2023 №1 включені витрати з м. Констанца;

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR)93, у призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснено оплату;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000154.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005295U0 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №10 від 01.02.2023; додаток до Контракту №9 FT 134 від 01.02.2023; сертифікат якості б/н від 20.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) FT №134 від 01.02.2023; автотранспортна накладна б/н від 01.02.2023; сертифікат про проходження товару №43 від 31.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка перевізника ФОП ОСОБА_2 №1 від 02.02.2023р; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 01.02.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 10.05.2022; Договір перевезення вантажів №310123/1 від 31.01.2023; заява декларанта, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23КОІБ4650Е0009019 від 02.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

Відтак, за результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- разом з ЕМД та на вимогу митного органу декларантом не було надано підтвердження про оплату товару, при цьому, згідно умов оплати, які зазначені в зовнішньоекономічному договорі та інвойсі, на момент подання ЕМД товар мав бути повністю оплачений;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000158.

Вважаючи протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

1) Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з додатком до Контракту №6 FT 129 від 31.01.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ продано, а Позивачем придбано товар - Карбамід у кількості 24,96 тон, за ціною - 640,00 доларів США за тону, загальна вартість 15974,40 доларів США.

З метою митного оформлення товару уповноваженою особою позивача подано митну декларацію №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, у якій визначено митну вартість товару за основним методом, а саме у розмірі 16658,05 доларів США.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, Вінницькою митницею зазначено, що згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати від 01.02.2023 №1, включені витрати з м. Констанца.

З приводу таких доводів відповідача, суд враховує, що Оnesti це місто на сході Румунії, у повіті Бакеу. За таких умов, представником позивачем у графі 20 розділу «Умови поставки» митної декларації зазначено: FCA RO Onesti, де RO - стандарт Міжнародної організації зі стандартизації, який визначає ГеоКод, є частиною стандарту ІSO 3166-2, що належать Румунії.

Водночас, у графі 15 ЕМД зазначено країна відправлення/експорту: Румунія, Констанца. Суд враховує пояснення позивача, згідно з якими машини замовлялися ТОВ «МУРчик» у перевізника, саме з міста Констанца, які заїжджали до міста Оnesti з метою завантаження, що і зазначено перевізником в довідці про транспорті витрати №2 від 01.02.2023, в частині маршруту перевезення товару, а саме: з м. Констанца (Румунія) до м. Вінниця (Україна).

Вартість перевезення товару визначено перевізником - ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного з позивачем Договору перевезення вантажів №260123 від 26.03.2023.

Так, згідно п. 1.1 цього Договору Перевізник зобов`язався здійснювати перевезення вантажів, що надаються Замовником на замовлення його клієнтів, автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а Замовник сприяє здійсненню перевезень вантажів та своєчасно оплачувати послуги, що надаються Перевізником.

Згідно з довідкою про вартість транспортних витрат №2 від 01.02.2023 ФОП ОСОБА_1 визначенні транспорті витрати про перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_1 н/п № НОМЕР_2 .

Вказані реквізити автомобілів, найменування сторін Контракту повністю відповідають реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній від 31.01.2023 (графа 18). У графі 6 вказаної накладної також зазначено реквізити рахунку-фактури - FТ 129 від 31.01.2023.

Відтак, з вищезазначених документів вбачається, що ціну сформовано перевізником, саме за перевезення товару за цим рахунком та зовнішньоекономічним контрактом.

За таких умов визначена перевізником ціна перевезення вантажу за наданою автотранспортною накладною на перевезення конкретного товару сформована ним самостійно та не суперечить жодним положенням договору та нормам чинного законодавства України.

З приводу доводів відповідача про те, що до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу не був наданий рахунок-проформа та в платіжному дорученні від 01.02.2023 № (МUR) 93 в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснюється оплата, суд захначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару надано інвойс серії FТ № 129 від 31.01.2023, який підтверджує запропоновану ціну, що не заперечується Вінницькою митницею.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Відтак, зі змісту статті 53 МК Українивбачається, що рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. Якщо товар є об`єктом купівлі-продажу, то митному органу надається рахунок-фактура (інвойс). Водночас, згідно з частиною 5статті 53 МК Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак, оскільки задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положеннямстатті 53 МК України.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.08.2023 у справі № 813/4203/16.

Разом з цим, згідно п. 1.1 Договору продавець зобов`язаний надати покупцеві товар згідно інвойсу та додатку до цього Договору. Згідно п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється 100% в день доставки Товару та отримання Покупцем, за кожну партію згідно Контракту та додатків до цього Контракту.

За таких умов наданий позивачем інвойс є документам, що підтверджує митну вартість товару та відповідає положенням Контракту і вимогам чинного законодавства України.

Наданий позивачем інвойс мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, а також реквізитів договору на підставі якого його було виписано. Така інформація повністю відповідає Додатку №6 FТ 129 від 31.01.2023 до Договору згідно якого здійснювалась поставка товару та про що зазначено у митній декларації.

Щодо зауважень митного органу стосовно оформлення банківського платіжного документа, а саме відсутність у ньому посилання на конкретний інвойс, слід зазначити, що позивачем за контрактом придбано не одну партію товару, що оформленні декількома інвойсами: № FT 129 від 31.01.2023 на суму 15974,40 дол. США, № FT 131 від 31.01.2023 на суму 16038,40 дол. США., № FT 130 від 31.01.2023 на суму 15974,40 дол. США.

З огляду на зазначене, позивач здійснив оплату за отриманий товар на підставі зазначених інвойсів одним платіжним документом № (MUR) 93 від 01.02.2023 на загальну суму 47987,20 дол. США.

У графі №70 (деталі по оплаті) даного платіжного документа зазначено реквізити контракту - дату та номер, а також товар, що підлягає поставці, що дає можливість ідентифікавати оплати за який товар та по якому контракту здійснена.

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо)

При цьому, у постанові від 03.03.2020 у справі №814/190/16 Верховний Суд дійшов висновку, що діючим законодавством не встановлено обов`язкових вимог щодо оформлення оплати за кожним окремим інвойсом, тому оплата декількох інвойсів згідно з одним платіжним дорученням не є доказом відсутності цінової інформації щодо вартості товару.

Відтак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відповідність вартості імпортованого ТОВ «МУРчик» товару згідно з інвойсами № FT 129 від 31.01.2023, № FT 131 від 31.01.2023, № FT 130 від 31.01.2023 з даними платіжної інструкції від 01.02.2023 №(MUR) 93, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Вінницької митниці щодо не підтвердження належними документами митної вартості товару.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця вказує про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со.-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Суд не бере такі доводи відповідача до уваги, адже позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару. Окрім того, в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару.

За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем цілком правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Також при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач на те, що ТОВ «МУРчик» не було подано документів на підтвердження витрат з транспортування товару.

Згідно з розділом III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд звертає увагу, що діючим законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які можуть надаватись декларантом на підтвердження витрат на транспортування товару.

У свою чергу, позивачем разом з митною декларацією надано митному органу Договір перевезення вантажів №260123 від 26.02.2023, укладений між Позивачем, як Замовником та ФОП ОСОБА_3 , як Перевізником, відповідно до п. 1.1. якого Перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантажів, що надаються Замовником на замовлення його клієнтів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а Замовник сприятиме здійсненню перевезень вантажів та своєчасно оплачувати послуги, що надаються Перевізником.

Також для митного оформлення надано автотранспортну накладну №0000012 від 31.01.2023 та Довідку №2 від 01.02.2023, сформовану перевізником ФОП ОСОБА_1 , в якій зазначено вартість перевезення товару та реквізити автомобілів, що здійснювали перевезення товару, а саме: держ. № НОМЕР_1 , н/п № НОМЕР_2 . Вказані реквізити автомобілів повністю відповідаю реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній.

Суд вважає, що додані до митної декларації №23UA401020005171U7 документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат товариства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про не надання жодного документу, який підтверджує витрати на транспортування товару.

Щодо Рішень про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000002/2 від 03.02.2023, № UA401020/2023/000003/2 від 03.02.2023, суд зазначає, що такі рішення містять аналогічні мотиви тим, що зазначені у рішенні Вінницької митниці від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2.

Водночас, суд з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи вважає за необхідне надати оцінку мотивам прийняття таких оскаржуваних рішень.

Так, щодо Рішення про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000002/2 від 03.02.2023, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком до Контракту №8. FT 131 від 31.01.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП РО ТОВ продано, а Позивачем придбано Карбамід у кількості 25,06 тон, за ціною - 640,00 дол. США за тонну, загальною вартістю - 16038,40 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем 03.02.2023 через свого представника подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №23UA401020005167U7, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною Договору, що складає 16722,05 дол. США.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, Вінницькою митницею зазначено, що згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати від 01.02.2023 №1, включені витрати з м. Констанца.

Як уже зазначалось судом, враховує пояснення позивача, ТОВ «МУРчик» замовило перевізника, саме з міста Констанца, які заїжджав до міста Оnesti з метою завантаження, що і зазначено перевізником в довідці про транспорті витрати №3 від 01.02.2023, в частині маршруту перевезення товару, а саме: з м. Констанца (Румунія) до м. Вінниця (Україна).

Згідно з довідкою про вартість транспортних витрат №3 від 01.02.2023 ФОП ОСОБА_1 визначенні транспорті витрати про перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_3 н/п № НОМЕР_4 . Вказані реквізити автомобілів, найменування сторін Контракту повністю відповідають реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній №0000011 від 31.01.2023 (графа 18). У графі 6 вказаної накладної також зазначено реквізити рахунку-фактури - FТ 131 від 31.01.2023, що містить товар, який підлягав перевезенню.

За таких умов визначена перевізником ціна перевезення вантажу за наданою автотранспортною накладною на перевезення конкретного товару сформована ним самостійно та не суперечить жодним положенням договору та нормам чинного законодавства України.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного Договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був поданий, суд зазначає, що, оскільки задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положеннямстатті 53 МК України.

У свою чергу, наданий позивачем інвойс (рахуно-фактура) мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, а також реквізитів договору на підставі якого його було виписано. Така інформація повністю відповідає Додатку №8. FТ 129 від 31.01.2023 до Договору згідно якого здійснювалась поставка товару, про що зазначено у митній декларації

З приводу посилання митного органу на те, що у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR) 93, в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснюється оплата, слід повторно зазначити, що позивач здійснив оплату за отриманий товар на підставі трьох інвойсів одним платіжним документом № (MUR) 93 від 01.02.2023 на загальну суму 47987,20 дол. США

У графі №70 (деталі по оплаті) даного платіжного документа зазначено реквізити контракту - дату та номер, а також товар, що підлягає поставці, що дає можливість ідентифікувати оплати за який товар та по якому контракту здійснена.

Відтак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відповідність вартості імпортованого ТОВ «МУРчик» товару згідно з інвойсами № FT 129 від 31.01.2023, № FT 131 від 31.01.2023, № FT 130 від 31.01.2023 з даними платіжної інструкції від 01.02.2023 №(MUR) 93 та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2020 у справі №814/190/16, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Вінницької митниці щодо не підтвердження належними документами митної вартості товару.

Отже, наданий позивачем інвойс № FT 131 від 31.01.2023 є документам, що підтверджує митну вартість товару в силу положень Контракту та вимогам чинного законодавства України.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця вказує про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со.-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Оскільки в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару, то позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару. За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем цілком правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Також в оскаржуваному рішенні від 03.02.2023 №UA401020/2023/000002/2 Вінницька митниця дійшла висновку, що декларантом не було подано документів на підтвердження витрат з транспортування товару.

Однак, суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, адже позивачем разом з митною декларацією надано Договір перевезення вантажів №260123 від 26.02.2023, автотранспортну накладну №0000011 від 31.01.2023 та довідку №3 від 01.02.2023 сформовану перевізником ФОП ОСОБА_1 , з якої вбачається що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем держ. № НОМЕР_3 н/п № НОМЕР_5 . Реквізити саме цього автомобілю зазначено у автотранспортній накладній.

При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено чіткого переліку документів, що підтверджують розмір витрат на перевезення товарів, тому надані позивачем товаротранспортні документи, у тому числі довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження понесених витрат.

Отже, суд дійшов висновку, що долучені до митної декларації №23UA401020005167U7 документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат позивача на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Щодо Рішення про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000003/2 від 03.02.2023, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком до Контракту №7. FT 130 від 31.01.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ продано, а позивачем придбано Карбамід у кількості 24,96 тон, за ціною - 640 дол. США за тону, загальна вартість 15974,40 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем 03.02.2023 через свого представника подано електронну митну декларацію №23UA401020005169U5, у якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною Договору, що складає 609161,44 грн.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000003/2 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, Вінницькою митницею зазначено, що згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати включені витрати з м. Констанца.

Як уже зазначалось судом, враховує пояснення позивача, ТОВ «МУРчик» замовило перевізника, саме з міста Констанца, які заїжджав до міста Оnesti з метою завантаження, що і зазначено перевізником в довідці про транспорті витрати №1 від 01.02.2023, в частині маршруту перевезення товару, а саме: з м. Констанца (Румунія) до м. Вінниця (Україна).

Згідно з довідкою про вартість транспортних витрат №1 від 01.02.2023 ФОП ОСОБА_1 визначенні транспорті витрати про перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_6 н/п № НОМЕР_7 . Вказані реквізити автомобілів, найменування сторін Контракту повністю відповідають реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній №0000013 від 31.01.2023 (графа 18). У графі 6 вказаної накладної також зазначено реквізити рахунку-фактури - FТ 130 від 31.01.2023, що містить товар, який підлягав перевезенню.

За таких умов визначена перевізником ціна перевезення вантажу за наданою автотранспортною накладною на перевезення конкретного товару сформована ним самостійно та не суперечить жодним положенням договору та нормам чинного законодавства України.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного Договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був поданий, суд зазначає, що, оскільки задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положеннямстатті 53 МК України.

У свою чергу, наданий позивачем інвойс (рахуно-фактура) мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, а також реквізитів договору на підставі якого його було виписано. Така інформація повністю відповідає Додатку №7. FТ 130 від 31.01.2023 до Договору згідно якого здійснювалась поставка товару, про що зазначено у митній декларації.

З приводу посилання митного органу на те, що у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR) 93, в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснюється оплата, слід повторно зазначити, що позивач здійснив оплату за отриманий товар на підставі трьох інвойсів одним платіжним документом № (MUR) 93 від 01.02.2023 на загальну суму 47987,20 дол. США

У графі №70 (деталі по оплаті) даного платіжного документа зазначено реквізити контракту - дату та номер, а також товар, що підлягає поставці, що дає можливість ідентифікувати оплати за який товар та по якому контракту здійснена.

Відтак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відповідність вартості імпортованого ТОВ «МУРчик» товару згідно з інвойсами № FT 129 від 31.01.2023, № FT 131 від 31.01.2023, № FT 130 від 31.01.2023 з даними платіжної інструкції від 01.02.2023 №(MUR) 93 та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2020 у справі №814/190/16, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Вінницької митниці щодо не підтвердження належними документами митної вартості товару.

Отже, наданий позивачем інвойс № FT 130 від 31.01.2023 є документам, що підтверджує митну вартість товару в силу положень Контракту та вимогам чинного законодавства України.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця вказує про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со.-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Оскільки в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару, то позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару. За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем цілком правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Також в оскаржуваному рішенні від 03.02.2023 №UA401020/2023/000003/2 Вінницька митниця дійшла висновку, що декларантом не було подано документів на підтвердження витрат з транспортування товару.

Однак, суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, адже позивачем разом з митною декларацією надано Договір перевезення вантажів №260123 від 26.02.2023, автотранспортну накладну №0000013 від 31.01.2023 та довідку №1 від 01.02.2023 сформовану перевізником ФОП ОСОБА_1 , з якої вбачається що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем держ. № НОМЕР_6 н/п № НОМЕР_8 . Реквізити саме цього автомобілю зазначено у автотранспортній накладній.

При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено чіткого переліку документів, що підтверджують розмір витрат на перевезення товарів, тому надані позивачем товаротранспортні документи, у тому числі довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження понесених витрат.

Отже, суд дійшов висновку, що долучені до митної декларації №23UA401020005169U5 документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат позивача на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

З приводу рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000015/2 від 06.02.2023, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком до Контракту №9. FT 134 від 01.02.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ продано, а позивачем придбано карбамід у кількості 21,98 тон, за ціною - 640,00 дол. США за тону, загальна вартість 14067,20 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем 03.02.2023 через свого представника подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №23UA401020005295U0,у якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору, що складає 534417,81 грн.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2023/000015/2 від 06.02.2023 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, відповідачем зазначено, що згідно умов зовнішньоекономічного договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був поданий. В той же час разом з ЕМД та на вимогу митного органу декларантом не було надано підтвердження про оплату товару, при тому, що згідно умов оплати, які зазначенні в зовнішньоекономічному договорі та інвойсі, на момент подання ЕМД товар мав би бути повністю оплачений.

Матеріалами справи підтверджується, що до митного оформлення ТОВ «МУРчик» надано інвойс № FТ 134 від 01.02.2023, який підтверджує запропоновану ціну.

При цьому згідно п. 1.1 Контракту №1 від 20.12.2022 Продавець зобов`язаний надати Покупцеві Товар згідно з інвойсом та додатком до цього Договору.

Згідно п. 3.1 Контракту оплата Товару здійснюється 100% в день доставки Товару та отримання Покупцем, за кожну партію згідно з Контрактом та додатків до цього Контракту,

За приписами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

За таких умов наданий позивачем інвойс є документам, що підтверджує митну вартість товару у відповідності до положень Контракту та вимог чинного законодавства України.

Наданий позивачем інвойс мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, реквізитів договору на підставі якого його виписано. І така інформація повністю відповідає Додатку №9. FТ 134 від 01.02.2023 до Контракту згідно якого здійснювалась поставка товару про що зазначено у митній декларації.

З приводу ненадання позивачем документа про оплату товару, суд зазначає, що відповідно до додатку №10 від 01.02.2023 до контракту, який було подано декларантом разом із митною декларацією, сторони Контракту погодили, що оплата за товар по інвойсу-фактурі №134 від 01.02.2023 здійснюється протягом п`яти днів після отримання товару.

Отже, оскільки оплата товару за погодженням сторін здійснювалася позивачем після його поставки, то відповідно документ про оплату до митного органу не подавався, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товару є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця вказує про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Проте, у жодному із поданих позивачем документів, в тому числі ЕМД, не вказано, що наданий прайс-лист сформований виробником товару. У графі 44 митної декларації прайс-лист зазначено наступним чином: 65056 б/н від 02.02.2023.

Більш того, позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару, адже, в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару.

За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем цілком правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Також в оскаржуваному рішенні митниця дійшла висновку, що декларантом не було подано транспорті (перевізні) документи та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що позивачем разом з митною декларацією надано Договір перевезення вантажів №310123/1 від 31.01.2023, укладений між Позивачем, як Замовником та ФОП ОСОБА_4 . До договору надано погоджену сторонами заяву щодо перевезення товару, що підлягав декларуванню.

Також для митного оформлення було надано автотранспортну накладну б/н від 01.02.2023 та Довідку сформовану перевізником ФОП ОСОБА_4 №1 від 02.02.2023, з якої вбачається що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем держ. №AM3975CH/SHMITZ АІ28-64ХІ. Реквізити саме цих автомобілів зазначено у автотранспортній накладній.

Суд звертає увагу, що діючим законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які можуть надаватись декларантом на підтвердження витрат на транспортування товару.

У свою чергу, подані документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат підприємства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 МК України.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові № 1140/3242/18 від 23.07.2019 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому, суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленнях та в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття карток відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТОВ "МУРчик" для підтвердження заявленої митної вартості товарів подано разом з митними деклараціями: №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, №23UA401020005167U7 від 03.02.2023, №23UA401020005169U5 від 03.02.2023, №23UA401020005295U0 від 03.02.2023 повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задвоолення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 №UA401020/2023/000004/2, від 03.02.2023 №UA401020/2023/000002/2, від 03.02.2023 №UA401020/2023/000003/2, від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2, а також шляхом визнання протиправними та скасування карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA401020/2023/000155, №401020/2023/000153, №401020/2023/000154, №401020/2023/000158.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000155.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000153.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000154.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000158.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МУРчик" витрати на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "МУРчик" (вул. Миколаївська, 26, кв. 1, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 43507270).

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ ВП 43997544).

Рішення суду сформовано: 07.09.2023.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна