Постанова

від 21.11.2023 по справі 120/4173/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4173/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

21 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.,

представника відповідача: Богдашевського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "МУРчик" до Вінницькаої митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «МУРчик» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2022 між ТОВ «МУРчик» (далі - Покупець), та Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ (найменування англійською мовою SC TS GROUP RO SRL, зареєстровано в Румунії) (далі Продавець) укладено Контракт №1.

Відповідно до вищезазначеного контракту Продавець зобов`язався продавати Покупцеві товар згідно з інвойсом та додатків до Договору, а Покупець зобов`язався отримувати та оплачувати Товар, у порядку і розмірі передбаченому цим Договором (пункти 1.1, 1.5, 3.1 Контракту).

Згідно з п. 3.3, 3.4 Контракту №1 від 20.12.2022 повна оплата Товару Покупцем здійснюється заздалегідь на підставі рахунку-проформи. Загальна сума Контракту складає 200000 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ «МУРчик» через свого представника ТзОВ «Брок-Сервіс», який діє на підставі підписаного із позивачем Договором доручення №ДГ-100522 від 05.05.2022, подано до Вінницької митниці ряд митних декларацій, а саме: №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, №23UA401020005167U7 від 03.02.2023, №23UA401020005169U5 від 03.02.2023, №23UA401020005295U0 від 03.03.2023, до яких долучено документи, які підтверджують заявлену митну вартість.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005171U7 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №6 FT 129 від 31.01.2023; сертифікат якості б/к від 20.01.2023, рахунок- фактура (інвойс) FT №129 від 31.01.2023; автотранспортна накладна №0000012 від 31.01.2023; сертифікат про проходження товару №43 від 31.01.2023; банківський платіжний документ щодо оплати товару №(MUR) 93 від 01.02.2023; Довідка перевізника ФОП ОСОБА_1 №2 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 31.01.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 10.05.2022; Договір перевезення вантажів №260123 від 26.01.2023; заява декларанта, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23ROIS4650E0008437 від 01.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно з рахунком-фактурою FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно з довідкою про транспортні витрати від 01.02.2023 №1 включені витрати з м. Констанца;

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR)93 в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснено оплату;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000155.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005167U7 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №8 FT 131 від 31.01.2023; сертифікат якості б/н від 20.01.2023; рахунок- фактура (інвойс) FT №131 від 31.01.2023; автотранспортна накладна №0000011 від 31.01.2023; сертифікат про проходження товару №45 від 31.01.2023; банківський платіжний документ щодо оплати товару №(MUR) 93 від 01.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка перевізника ФОП ОСОБА_1 №3 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 31.01.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 10.05.2022; Договір перевезення вантажів №260123 від 26.01.2023; заява декларанта, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23ROIS4650E0008429 від 01.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно з рахунком-фактурою FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно з довідкою про транспортні витрати від 01.02.2023 №1 включені витрати з м. Констанца;

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR)93 в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснено оплату;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000153.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005169U5 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №7 FT 130 від 31.01.2023; сертифікат якості б/н від 20.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) FT №130 від 31.01.2023; автотранспортна накладна №0000013 від 31.01.2023; сертифікат про проходження товару №44 від 31.01.2023; банківський платіжний документ щодо оплати товару № (MUR) 93 від 01.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка перевізника ФОП ОСОБА_1 №1 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 03.02.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 05.05.2022; Договір перевезення вантажів №260123 від 26.01.2023; заява декларанта, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23ROIS4650E0008445 від 01.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000003/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно з рахунком-фактурою FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно з довідкою про транспортні витрати від 01.02.2023 №1 включені витрати з м. Констанца;

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR)93 в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснено оплату;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не являється виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000154.

За результатами опрацювання відомостей, які містить митна декларація №23UA401020005295U0 від 03.02.2023 та додані до неї документи (Контракт №1 від 20.12.2022; додаток до Контракту №10 від 01.02.2023; додаток до Контракту №9 FT 134 від 01.02.2023; сертифікат якості б/н від 20.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) FT №134 від 01.02.2023; автотранспортна накладна б/н від 01.02.2023; сертифікат про проходження товару №43 від 31.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка перевізника ФОП ОСОБА_2 №1 від 02.02.2023р; прейскурант (прайс-лист) продавця товару б/н від 01.02.2023; договір із брокером (представником), а саме: Договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №ДГ-100522 від 10.05.2022; Договір перевезення вантажів №310123/1 від 31.01.2023; заява декларанта, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні б/н від 02.02.2023; митна декларація країни відправлення №23КОІБ4650Е0009019 від 02.02.2023), відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення задекларованої митної вартості товару та викликають обґрунтований сумнів щодо її достовірності. Тому, 03.02.2023 відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вважаючи, що митному органу надано повний пакет необхідних документів, ТОВ «МУРчик» додаткові документи на вимогу Вінницької митниці не надавало.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

- згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.12.2022 №1 оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з ЕМД, та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був наданий;

- разом з ЕМД та на вимогу митного органу декларантом не було надано підтвердження про оплату товару, при цьому, згідно з умовами оплати, які зазначені в зовнішньоекономічному договорі та інвойсі, на момент подання ЕМД товар мав бути повністю оплачений;

- для підтвердження митної вартості надано прайс-лист виробника від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», проте дане підприємство не є виробником товару, оскільки виробником товару є «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Co.-MOPCO. EG.», про що вказано декларантом в ЕМД;

- на виконання ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано документів, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування.

Окрім того, цим рішенням позивачу роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Рішення від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2 про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000158.

Вважаючи протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з додатком до Контракту №6 FT 129 від 31.01.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ продано, а Позивачем придбано товар - Карбамід у кількості 24,96 тон, за ціною - 640,00 доларів США за тону, загальна вартість 15974,40 доларів США.

З метою митного оформлення товару уповноваженою особою позивача подано митну декларацію №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, у якій визначено митну вартість товару за основним методом, а саме у розмірі 16658,05 доларів США.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000004/2 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, Вінницькою митницею зазначено, що згідно з рахунком-фактурою FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно з довідкою про транспортні витрати від 01.02.2023 №1 включені витрати з м. Констанца.

Оцінюючи зазначені вище доводи відповідача, суд враховує, що Оnesti це місто на сході Румунії, повіт Бакеу. За таких умов, представником позивачем у графі 20 розділу «Умови поставки» митної декларації зазначено: FCA RO Onesti, де RO - стандарт Міжнародної організації зі стандартизації, який визначає ГеоКод, є частиною стандарту ІSO 3166-2, що належать Румунії.

Водночас, у графі 15 ЕМД зазначено країна відправлення/експорту: Румунія, Констанца. Відповідно до пояснень позивача машини замовлялися ТОВ «МУРчик» у перевізника, саме з міста Констанца, які заїжджали до міста Оnesti з метою завантаження, що і зазначено перевізником в довідці про транспорті витрати №2 від 01.02.2023, в частині маршруту перевезення товару, а саме: з м. Констанца (Румунія) до м. Вінниця (Україна).

Вартість перевезення товару визначено перевізником - ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного з позивачем Договору перевезення вантажів №260123 від 26.03.2023.

Так, згідно з п. 1.1 цього Договору Перевізник зобов`язався здійснювати перевезення вантажів, що надаються Замовником на замовлення його клієнтів, автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а Замовник сприяє здійсненню перевезень вантажів та своєчасно оплачувати послуги, що надаються Перевізником.

Згідно з довідкою про вартість транспортних витрат №2 від 01.02.2023 ФОП ОСОБА_1 визначенні транспорті витрати про перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_1 н/п № НОМЕР_2 .

Вказані реквізити автомобілів, найменування сторін Контракту повністю відповідають реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній від 31.01.2023 (графа 18). У графі 6 вказаної накладної також зазначено реквізити рахунку-фактури - FТ 129 від 31.01.2023.

Відтак, з вищезазначених документів встановлено, що ціну сформовано перевізником саме за перевезення товару за цим рахунком та зовнішньоекономічним контрактом.

За таких умов визначена перевізником ціна перевезення вантажу за наданою автотранспортною накладною на перевезення конкретного товару сформована ним самостійно та не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства України.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу не був наданий рахунок-проформа та в платіжному дорученні від 01.02.2023 № (МUR) 93 в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснюється оплата, суд захначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару надано інвойс серії FТ № 129 від 31.01.2023, який підтверджує запропоновану ціну, що не заперечується Вінницькою митницею.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, відповідно до змісту статті 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості у тому випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. Якщо товар є об`єктом купівлі-продажу, то митному органу надається рахунок-фактура (інвойс). Водночас, згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Оскільки задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положенням статті 53 МК України.

Водночас, згідно з п. 1.1 Договору продавець зобов`язаний надати покупцеві товар згідно з інвойсом та додатку до цього Договору. Згідно з п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється 100% в день доставки Товару та отримання Покупцем за кожну партію згідно Контракту та додатків до цього Контракту.

За таких умов наданий позивачем інвойс є документом, що підтверджує митну вартість товару та відповідає положенням Контракту і вимогам чинного законодавства України.

Наданий позивачем інвойс мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, а також реквізитів договору, на підставі якого його було виписано. Така інформація повністю відповідає Додатку №6 FТ 129 від 31.01.2023 до Договору, згідно з яким здійснювалась поставка товару, та про що зазначено у митній декларації.

Оцінюючи доводи апелянта про відсутність у платжному документі посилання на конкретний інвойс, суд враховує, що позивачем за контрактом придбано не одну партію товару, що оформленні декількома інвойсами: № FT 129 від 31.01.2023 на суму 15974,40 дол. США, № FT 131 від 31.01.2023 на суму 16038,40 дол. США., № FT 130 від 31.01.2023 на суму 15974,40 дол. США.

Отже, позивач здійснив оплату за отриманий товар на підставі зазначених інвойсів одним платіжним документом № (MUR) 93 від 01.02.2023 на загальну суму 47987,20 дол. США.

У графі №70 (деталі по оплаті) даного платіжного документа зазначено реквізити контракту - дату та номер, а також товар, що підлягає поставці, що дає можливість ідентифікавати оплати за який товар та по якому контракту здійснена.

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо)

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відповідність вартості імпортованого ТОВ «МУРчик» товару згідно з інвойсами № FT 129 від 31.01.2023, № FT 131 від 31.01.2023, № FT 130 від 31.01.2023 з даними платіжної інструкції від 01.02.2023 №(MUR) 93, першої інстанції суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів Вінницької митниці щодо непідтвердження належними документами митної вартості товару.

Доводи апелянта про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со.-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару. Окрім того, в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару.

За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач посилається на те, що ТОВ «МУРчик» не було подано документів на підтвердження витрат з транспортування товару.

Згідно з розділом III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Колегія суддів варховує, що діючим законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які можуть надаватись декларантом на підтвердження витрат на транспортування товару.

Водночас, позивачем разом з митною декларацією надано митному органу Договір перевезення вантажів №260123 від 26.02.2023, укладений між Позивачем, як Замовником, та ФОП ОСОБА_3 , як Перевізником, відповідно до п. 1.1. якого Перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантажів, що надаються Замовником на замовлення його клієнтів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а Замовник сприятиме здійсненню перевезень вантажів та своєчасно оплачувати послуги, що надаються Перевізником.

Для митного оформлення також надано автотранспортну накладну №0000012 від 31.01.2023 та Довідку №2 від 01.02.2023, сформовану перевізником ФОП ОСОБА_1 , в якій зазначено вартість перевезення товару та реквізити автомобілів, що здійснювали перевезення товару, а саме: держ. № НОМЕР_1 , н/п № НОМЕР_2 . Вказані реквізити автомобілів повністю відповідаю реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній.

З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додані до митної декларації №23UA401020005171U7 документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат товариства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000002/2 від 03.02.2023, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з додатком до Контракту №8. FT 131 від 31.01.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП РО ТОВ продано, а Позивачем придбано Карбамід у кількості 25,06 тон, за ціною - 640,00 дол. США за тонну, загальною вартістю - 16038,40 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем 03.02.2023 через свого представника подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №23UA401020005167U7, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною Договору, що складає 16722,05 дол. США.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000002/2 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, Вінницькою митницею зазначено, що згідно з рахунком-фактурою FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно з довідкою про транспортні витрати від 01.02.2023 №1, включені витрати з м. Констанца.

Водночас, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «МУРчик» замовило перевізника, саме з міста Констанца, які заїжджав до міста Оnesti з метою завантаження, що і зазначено перевізником в довідці про транспорті витрати №3 від 01.02.2023, в частині маршруту перевезення товару, а саме: з м. Констанца (Румунія) до м. Вінниця (Україна).

Згідно з довідкою про вартість транспортних витрат №3 від 01.02.2023 ФОП ОСОБА_1 визначені транспорті витрати про перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_3 н/п № НОМЕР_4 . Вказані реквізити автомобілів, найменування сторін Контракту повністю відповідають реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній №0000011 від 31.01.2023 (графа 18). У графі 6 вказаної накладної також зазначено реквізити рахунку-фактури - FТ 131 від 31.01.2023, що містить товар, який підлягав перевезенню.

За таких умов визначена перевізником ціна перевезення вантажу за наданою автотранспортною накладною на перевезення конкретного товару сформована ним самостійно та не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства України.

Оцінюючи посилання апелянта на те, що згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного Договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був поданий, суд враховує, що, оскільки задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, то вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положенням статті 53 МК України.

Водночас, наданий позивачем інвойс (рахуно-фактура) мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, а також реквізитів договору, на підставі якого його було виписано. Така інформація повністю відповідає Додатку №8. FТ 129 від 31.01.2023 до Договору, згідно з яким здійснювалась поставка товару, про що зазначено у митній декларації

Крім того, суд враховує, позивач здійснив оплату за отриманий товар на підставі трьох інвойсів одним платіжним документом № (MUR) 93 від 01.02.2023 на загальну суму 47987,20 дол. США.

У графі №70 (деталі по оплаті) даного платіжного документа зазначено реквізити контракту - дату та номер, а також товар, що підлягає поставці, що дає можливість ідентифікувати оплати за який товар та по якому контракту здійснена.

Відтак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відповідність вартості імпортованого ТОВ «МУРчик» товару згідно з інвойсами № FT 129 від 31.01.2023, № FT 131 від 31.01.2023, № FT 130 від 31.01.2023 з даними платіжної інструкції від 01.02.2023 №(MUR) 93 та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2020 у справі №814/190/16, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Вінницької митниці щодо не підтвердження належними документами митної вартості товару.

Отже, наданий позивачем інвойс № FT 131 від 31.01.2023 є документам, що підтверджує митну вартість товару в силу положень Контракту та вимогам чинного законодавства України.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця вказує на те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со.-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Оскільки в силу ст. 53 МК України прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару, то позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару. За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем цілком правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Висновок відповідача про те, що декларантом не було подано документів на підтвердження витрат з транспортування товару колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки позивачем разом з митною декларацією надано Договір перевезення вантажів №260123 від 26.02.2023, автотранспортну накладну №0000011 від 31.01.2023 та довідку №3 від 01.02.2023 сформовану перевізником ФОП ОСОБА_1 , з якої вбачається що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем держ. № НОМЕР_3 н/п № НОМЕР_5 . Реквізити саме цього автомобілю зазначено у автотранспортній накладній.

З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що долучені до митної декларації №23UA401020005167U7 документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат позивача на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000003/2 від 03.02.2023, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з додатком до Контракту №7. FT 130 від 31.01.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ продано, а позивачем придбано Карбамід у кількості 24,96 тон, за ціною - 640 дол. США за тону, загальна вартість 15974,40 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем 03.02.2023 через свого представника подано електронну митну декларацію №23UA401020005169U5, у якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною Договору, що складає 609161,44 грн.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 № UA401020/2023/000003/2 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів. Зокрема, Вінницькою митницею зазначено, що згідно рахунку-фактури FT 130 від 31.01.2023 товар поставлявся на умовах FCA Onesti, проте згідно довідки про транспортні витрати включені витрати з м. Констанца.

Судом встановлено, що ТОВ «МУРчик» замовило посилуги перевізника звідправлення з міста Констанца, який заїжджав до міста Оnesti з метою завантаження, що і зазначено перевізником в довідці про транспорті витрати №1 від 01.02.2023, в частині маршруту перевезення товару, а саме: з м. Констанца (Румунія) до м. Вінниця (Україна).

Згідно з довідкою про вартість транспортних витрат №1 від 01.02.2023 ФОП ОСОБА_1 визначені транспорті витрати про перевезення вантажу автомобілем держ. № НОМЕР_6 н/п № НОМЕР_7 . Вказані реквізити автомобілів, найменування сторін Контракту повністю відповідають реквізитам зазначеним в автотранспортній накладній №0000013 від 31.01.2023 (графа 18). У графі 6 вказаної накладної також зазначено реквізити рахунку-фактури - FТ 130 від 31.01.2023, що містить товар, який підлягав перевезенню.

Отже, визначена перевізником ціна перевезення вантажу за наданою автотранспортною накладною на перевезення конкретного товару сформована ним самостійно та не суперечить жодним положенням договору та нормам чинного законодавства України.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що згідно з п. 3.3 зовнішньоекономічного Договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був поданий, суд враховує, що, оскільки задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положенням статті 53 МК України.

Водночас, наданий позивачем інвойс (рахуно-фактура) мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, а також реквізитів договору, на підставі якого його було виписано. Така інформація повністю відповідає Додатку №7. FТ 130 від 31.01.2023 до Договору, згідно якого здійснювалась поставка товару, про що зазначено у митній декларації.

З приводу посилання митного органу на те, що у платіжному дорученні від 01.02.2023 № (MUR) 93, в призначенні платежу відсутнє посилання на конкретні інвойси, або доповнення до договору, в яких визначено обсяг та вартість партії товару, за яку саме здійснюється оплата, суд зазанчаєзазначити, що позивач здійснив оплату за отриманий товар на підставі трьох інвойсів одним платіжним документом № (MUR) 93 від 01.02.2023 на загальну суму 47987,20 дол. США

У графі №70 (деталі по оплаті) даного платіжного документа зазначено реквізити контракту - дату та номер, а також товар, що підлягає поставці, що дає можливість ідентифікувати оплати за який товар та по якому контракту здійснена.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відповідність вартості імпортованого ТОВ «МУРчик» товару згідно з інвойсами № FT 129 від 31.01.2023, № FT 131 від 31.01.2023, № FT 130 від 31.01.2023 з даними платіжної інструкції від 01.02.2023 №(MUR) 93, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів Вінницької митниці щодо непідтвердження належними документами митної вартості товару.

Наданий позивачем інвойс № FT 130 від 31.01.2023 є документам, що підтверджує митну вартість товару в силу положень Контракту та вимогам чинного законодавства України.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця вказує про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со.-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Оскільки в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару, то позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару. За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем цілком правомірно надано прайс-лист сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Також в оскаржуваному рішенні від 03.02.2023 №UA401020/2023/000003/2 Вінницька митниця дійшла висновку, що декларантом не було подано документів на підтвердження витрат з транспортування товару.

Однак, судом встановлено, що позивачем разом з митною декларацією надано Договір перевезення вантажів №260123 від 26.02.2023, автотранспортну накладну №0000013 від 31.01.2023 та довідку №1 від 01.02.2023 сформовану перевізником ФОП ОСОБА_1 , з якої встановлено що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем держ. № НОМЕР_6 н/п № НОМЕР_8 . Реквізити цього автомобілю зазначено у автотранспортній накладній.

При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено чіткого переліку документів, що підтверджують розмір витрат на перевезення товарів, тому надані позивачем товаротранспортні документи, у тому числі довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження понесених витрат.

Отже, суд першої інстанціїх дійшов обгрунтованого висновку про те, що долучені до митної декларації №23UA401020005169U5 документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат позивача на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Оцінюючи доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000015/2 від 06.02.2023, суд враховує наступне.

Згідно з додатком до Контракту №9. FT 134 від 01.02.2023 Комерційним товариством ТС ГРУП PO ТОВ продано, а позивачем придбано карбамід у кількості 21,98 тон, за ціною - 640,00 дол. США за тону, загальна вартість 14067,20 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем 03.02.2023 через свого представника подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію №23UA401020005295U0,у якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору, що складає 534417,81 грн.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2023/000015/2 від 06.02.2023 відповідач вказав на наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості товарів.

Зокрема, відповідачем зазначено, що згідно умов зовнішньоекономічного договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-проформи, проте до митного оформлення разом з митною декларацією та на вимогу митного органу рахунок-проформа не був поданий. В той же час разом з ЕМД та на вимогу митного органу декларантом не було надано підтвердження про оплату товару, при тому, що згідно умов оплати, які зазначенні в зовнішньоекономічному договорі та інвойсі, на момент подання ЕМД товар мав би бути повністю оплачений.

Матеріалами справи підтверджується, що до митного оформлення ТОВ «МУРчик» надано інвойс № FТ 134 від 01.02.2023, який підтверджує запропоновану ціну.

При цьому згідно п. 1.1 Контракту №1 від 20.12.2022 Продавець зобов`язаний надати Покупцеві Товар згідно з інвойсом та додатком до цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Контракту оплата Товару здійснюється 100% в день доставки Товару та отримання Покупцем, за кожну партію згідно з Контрактом та додатків до цього Контракту,

За приписами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

За таких умов наданий позивачем інвойс є документам, що підтверджує митну вартість товару у відповідності до положень Контракту та вимог чинного законодавства України.

Наданий позивачем інвойс мітить повну інформацію щодо товару, його кількості, вартості, реквізитів договору на підставі якого його виписано. І така інформація повністю відповідає Додатку №9. FТ 134 від 01.02.2023 до Контракту згідно якого здійснювалась поставка товару про що зазначено у митній декларації.

З приводу ненадання позивачем документа про оплату товару, суд зазначає, що відповідно до додатку №10 від 01.02.2023 до контракту, який було подано декларантом разом із митною декларацією, сторони Контракту погодили, що оплата за товар по інвойсу-фактурі №134 від 01.02.2023 здійснюється протягом п`яти днів після отримання товару.

Отже, оскільки оплата товару за погодженням сторін здійснювалася позивачем після його поставки, то відповідно документ про оплату до митного органу не подавався, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товару є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Окрім того, в оскаржуваному рішенні Вінницька митниця зазначає про те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано прайс-лист виробника товару від 03.02.2023, який складений підприємством «SC TS GROUP RO S.R.L.», однак дане підприємство не є виробником товару, оскільки ним являється «MISR FERTILIZERS PRODUKT ION Со-МОРСО. EG», про що вказано декларантом в поданій ЕМД.

Проте, у жодному із поданих позивачем документів, в тому числі ЕМД, не вказано, що наданий прайс-лист сформований виробником товару. У графі 44 митної декларації прайс-лист зазначено наступним чином: 65056 б/н від 02.02.2023.

Водночас, як було зазначено судом, позивач не зобов`язаний надавати прайс-лист саме виробника товару, адже, в силу ст. 53 МК України, прайс-лист виробника товару не є обов`язковим документом при визначенні митної вартості товару.

За таких умов на підтвердження митної вартості товару позивачем правомірно надано прайс-лист, сформований продавцем товару за Контрактом, а саме: SC NS GROUP RO S.R.L.

Крім того, необгрунтованим є висновок відповідача про те, що декларантом не було подано транспорті (перевізні) документи та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Оскільки судом встановлено, що позивачем разом з митною декларацією надано Договір перевезення вантажів №310123/1 від 31.01.2023, укладений між Позивачем, як Замовником, та ФОП ОСОБА_4 . До договору надано погоджену сторонами заяву щодо перевезення товару, що підлягав декларуванню.

Для митного оформлення також було надано автотранспортну накладну б/н від 01.02.2023 та Довідку сформовану перевізником ФОП ОСОБА_4 №1 від 02.02.2023, з якої встановлено що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем держ. №AM3975CH/SHMITZ АІ28-64ХІ. Реквізити саме цих автомобілів зазначено у автотранспортній накладній.

Враховуючи, що діючим законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які можуть надаватись декларантом на підтвердження витрат на транспортування товару, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що подані документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат підприємства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 МК України.

Подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Водночас, в хожі судового розгляду справи встановлено, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару. Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не підтверджують наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Зазначені митним органом у повідомленнях та в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття карток відмови і коригування митної вартості товару, не є об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТОВ "МУРчик" для підтвердження заявленої митної вартості товарів подано разом з митними деклараціями: №23UA401020005171U7 від 03.02.2023, №23UA401020005167U7 від 03.02.2023, №23UA401020005169U5 від 03.02.2023, №23UA401020005295U0 від 03.02.2023 повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Отже, рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2023 №UA401020/2023/000004/2, від 03.02.2023 №UA401020/2023/000002/2, від 03.02.2023 №UA401020/2023/000003/2, від 06.02.2023 № UA401000/2023/000015/2, та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA401020/2023/000155, №401020/2023/000153, №401020/2023/000154, №401020/2023/000158 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 грудня 2023 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.