Рішення

від 07.09.2023 по справі 120/4525/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 вересня 2023 р. Справа № 120/4525/23

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністратвиного суду надійшла позовна заява ТОВ "Компанія-Будінвест" (далі ТОВ "Компанія-Будінвест") до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем винесено постанову від 28.03.2023 №352447про застосування до ТОВ "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною, оскільки Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області безпідставно винесено постанову щодо власника одного із транспортних засобів, а не щодо автомобільного перевізника. Як зазначає представник позивача, жодних договорів на перевезення вантажу товариство не укладало і товарно-транспортних накладних не оформляло.

У свою чергу, транспортний засіб MAN TGS 18.400 ж.н.з НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Компанія-Будінвест", з 10.10.2022 передано у користування ТОВ "Каскад-Бетон" на підставі Договору оренди транспортних засобів № 10/22-2 від 10.10.2022. Транспортний засіб MEGA MNW, д.н.з. НОМЕР_2 , належить «Каскад-Будінвест» та на підставі Договору оренди транспортного засобу №101 від 22.07.2021 переданий в оренду ТОВ "Каскад-Бетон".

Крім того, позивач вважає, що його позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи, призначеної на 28.03.2023, оскільки ТОВ "Компанія-Будінвест" отримало повідомлення про розгляд справи лише 06.04.2023.

Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Окрім того, цією ухвалою вирішено витребувати у Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті всі належним чином засвідченні копії документів, які слугували підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.03.2023 №352447.

10.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представником відповідача вказує, що посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті зупинено транспортний засіб марки MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом MEGA MNW державний номерний знак НОМЕР_2 , який використовувався у своїй діяльності ТОВ «Компанія-Будінвест». За результатами проведення перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №351882 в якому зафіксовані виявлені порушення передбачені ст. 35 Закону України "Про дорожній рух", відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки: оформленого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу).

Як зазначає, представник Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, під час проведення рейдової перевірки, інспектору водієм ОСОБА_1 було надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та товарно-транспортну накладну від 13.03.2023 №46116, інших документів ним не надавалось.

Щодо послання позивача на договір оренди № 10/22-2 від 10.10.2022 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, що укладений між ТОВ «Компанія-Будінвест» та ТОВ «Каскад-Бетон», сторона відповідача звертає увагу, що вказаний договір під час перевірки транспортного засобу MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом MEGA MNW реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм інспектору не надавався. Також про такий договір не було відомо і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивач не з`явився на її розгляд. По-друге позивач додає до позову, серед інших додатків, ТТН № 13/03-1 від 13.03.2023, в якій перевізником вказано ТОВ «Каскад-Бетон».

Відповідач вважає, що надані позивачем докази суд не повинен брати до уваги, оскільки ані на момент перевірки, ані під час розгляду справи вона були відсутні у відповідача.

16.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій сторона позивача повторно наголошує на відсутності факту порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесення постанови щодо особи, яка не є автомобільним перевізником.

23.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області подано до суду заперечення, у яких вказується на безпідставність доводів позивача.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

13.03.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 10.03.2023 за №002381, на автодорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський 286 км+274 м проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом MEGA MNW, номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом № 351882 від 13.03.2023, яким зафіксовано порушення вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за які передбачено абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпом MEGA номерний знак НОМЕР_2 .

28.03.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області прийнято постанову № 352447, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344-ІІІ).

Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак саме на відповідача покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом положень ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Однак перелік документів, визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, не є вичерпним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, в силу приписів частини першої статті 60 Закону № 2344-III відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту саме автомобільний перевізник.

Згідно із статтею 1 Закону № 2344-III:

автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Крім того, статтею 33 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Тобто відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 ПДР України.

Перш за все доводи позивача щодо протиправності постанови від 28.03.2023 №352447 зводяться до того, що ТОВ «Компанія-Будінвест» не є автомобільним перевізником, а отже, суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-III.

Таким чином, необхідним є встановлення того факту, чи є позивач перевізником в розумінні положень Закону № 2344-III, адже позивач посилається на те, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарський штраф до неналежного суб`єкта правопорушення, оскільки ТОВ "Компанія-Будінвест" на підставі договору оренди від 10.10.2022 №10/22-2 передано транспортний засіб MAN TGS 18.400 у користування ТОВ "Каскад-Бетон".

Надаючи оцінку наведеним аргументам, суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Отже, як видно зі змісту наведених нормативних положень, у товарно-транспортній накладній повинні міститися відомості про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення

Вказані відомості зазначає вантажовідправник, оскільки саме він в розумінні вимог закону вважається особою, відповідальною за оформлення товарно-транспортної накладної.

В матеріалах адміністративної справи наявні дві ТТН від 13.03.2023 №46116 (долучена відповідачем до відзиву) та №13/03-1 (долучена позивачем до позову), у яких містяться розбіжності щодо особи, яка виступала автомобільним перевізником.

Зокрема, у ТТН від 13.03.2023 №46116 вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ «Компанія-Будінвест».

Відповідно до ТТН від 13.03.2023 №13/03-1 автомобільним перевізником є ТОВ «Каскад-Бетон».

Суд зазначає, що в обох ТТН вантажовідправником є саме ТОВ "Іванівський кар`єр", на яке покладено обов`язок щодо заповнення ТТН та зазначення у ній необхідних (правдивих) відомостей.

Окрім того, суд зазначає, що надані сторонами до суду ТТН містять всі необхідні реквізити, дані, засвідчені підписами посадових осіб вантажовідправника та печаткою ТОВ "Іванівський кар`єр", тому, суд не може надати перевагу будь-якій з таких ТТН.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Правила).

Відповідно до п. 1.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Слід зауважити, що ця норма є альтернативною та установлює, що обов`язковою інформацією в товарно-транспортній накладній має бути інформація про перевізника та/або експедитора.

Отже, за своїм призначенням товарно-транспортна накладна є документом для обліку товарно-матеріальних цінностей. Водночас товарно-транспортна накладна не може вважатись належним джерелом інформації про фактичного перевізника товару та користувача транспортного засобу.

У свою чергу, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті при зазначенні, в акті від 13.03.2023 №351882 та у постанові від 28.03.2023 №352447 особи автомобільного перевізника (особи, до якої застосовується адміністративно-господарський штраф) спирались лише на відомості ТТН від 13.03.2023 №46116, яка, як зазначалось судом вище, не є належним джерелом інформації про фактичного перевізника товару.

Крім того, згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (Інструкція № 379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16 зазначив, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, але його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.

Таким чином, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.04.2023 у справі № 120/7423/22.

Суд враховує, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ "Компанія-Будінвест".

Відповідно до договору оренди транспортного засобу від 10.10.2022 №10/22-25 ТОВ «Компанія-Будінвест» передало, зокрема, спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, модель TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 орендарю ТОВ «Каскад-Бетон».

Як слідує з п. 8.2 Договору строк цього Договору починається з моменту його підписання сторонами та закінчується 31.12.2023.

Згідно з актом приймання-передачі від 10.10.2022 ТОВ "Компанія-Будінвест" передала, а ТОВ "Каскад-Бетон" прийняло у строкове платне користування транспортні засоби, зокрема й спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, модель TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 орендарю ТОВ «Каскад-Бетон».

Відтак, на момент здійснення рейдової перевірки транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.480 перебував у користуванні ТОВ «Каскад-Бетон».

Крім того, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 власником транспортного засобу спеціалізованого напівпричіпа самоскида марки MEGA, модель MNV, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ТОВ «Каскад-Будінвест».

Отже, позивач не є власником зазначеного транспортного засобу. У свою чергу, ТОВ «Каскад-Будінвест» передало такий транспортний засіб у строкове корситування ТОВ «Каскад-Бетон» на підставі договору від 22.07.2021.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в Акті №351882 від 13.03.2023 зафіксовано порушення вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу) саме щодо напівпричіпу MEGA номерний знак НОМЕР_2 , який не перебуває у власності або користуванні позивача.

У відзиві на позов відповідач підтверджує, що під час проведення рейдової перевірки інспектору надавалися, зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Також в матеріалах справи відсутній тимчасовий реєстраційний талон на вищезазначені транспорті засоби чи інші докази перебування транспортних засобів у користуванні позивача ТОВ "Компанія-Будінвест".

Отже, з огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих й достатніх доказів, на підставі яких можливо встановити, що саме ТОВ "Компанія-Будінвест" була автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

Щодо доводів сторони відповідача, що вказані договори оренди не були надані ані під час здійснення рейдової перевірки, ані під час розгляду справи про правопорушення, суд враховує доводи позивача з приводу того, що під час рейдової перевірки позивач не міг надати будь-яких договорів, адже не здійснював перевезення вантажу та дізнався про складення акту від 13.03.2023 №351882 лише після отримання повідомлення про розгляд справи.

При цьому, позивач вказує на неналежне повідомлення його про розгляд справи, що позбавило його права прибути на розгляд справи та висловити свої заперечення.

Як встановлено судом, вчинене порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III виявлено 13.03.2023.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пункт 26 Порядку № 1567 містить загальне правило, в силу якого справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку № 1567).

З матеріалів справи видно, що 16.03.2023 посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на адресу позивача (21021, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 10) надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт: з 10 до 14 год. 28.03.2023 за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 29, 3 поверх. При цьому у повідомленні зазначено, що в разі неявки представника товариства, матеріали справи будуть розглянуті без його участі.

Разом з тим суд враховує, що позивач отримав вказане повідомлення 06.04.2023, що підтверджується відомостями веб-сайту АТ «Укрпошта», тобто вже після винесення оскаржуваної постанови.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача щодо незабезпечення його права на участь у розгляді справи особисто або через свого представника, і що відповідач, призначаючи справу до розгляду, повинен був врахувати час, необхідний для вручення адресату письмового повідомлення або ж його повернення на адресу Відділу з відміткою про неможивість вручення адресату.

Окрім того, щодо відсутності Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпу MEGA номерний знак НОМЕР_2 , суд вважає за необхіне зазначити, що відповідно до статті 35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засобинезалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (даліПорядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далітранспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засобинезалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації до двох років.

Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації щороку.

Так, в матеріалах справи наявний протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01511-00199-23 від 14.02.2023, відповідно до якого транспортний засіб марки MEGA модель MNV, реєстраційний номер НОМЕР_2 після технічного контролю визнано технічно справним.

Відтак, на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови транспортний засіб був технічно справним, що підтверджується належними доказами, що додатково свідчить про протиправність постанови про застосування адміністративно-господарсього штрафу.

Отже, за сукупністю встановлених під час розгляду адміністративної справи обставин, суд дійшов висновку, що позивач не є належним суб`єктом відповідальності, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, тому, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області № 352447 від 28.03.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за № 352447 від 28.03.2023 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" (вул. Айвазовського, 10, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 35111044).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду сформовано: 07.09.2023.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна