Постанова

від 22.08.2023 по справі 500/4223/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4223/22 пров. № А/857/11935/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Подлісна І.М.,

час ухвалення рішення: 11:35:50,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення: 08.06.2023,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС у Тернопільській області) про скасування наказу від 21.10.2022 №8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », скасування наказу від 21.10.2022 № 303-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », поновлення її на посаді начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень належними та допустимими доказами.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на його незаконність та необгрунтованість, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не враховано, що акт перевірки не містить посилань на нормативно-правовий акт чи посадову інструкцію, якими визначається компетенція відповідної посадової особи, які конкретно службові обов`язки неналежно виконала позивач, не з`ясовано чи могла у даних обставинах вона виконати певні службові обов`язки, які наслідки спричинило невиконання службових обов`язків та чи був причинний зв`язок між невиконанням обов`язків та відповідними наслідками. Вважає, що судом першої інстанції не виявлено та не досліджено жодного факту перевищення нею службових повноважень.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що станом на 02 червня 2022 року ОСОБА_1 перебувала на посаді заступника начальника управління - начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області.

З 12 липня 2022 року позивач займала посаду начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області.

У період червень-серпень 2022 року ОСОБА_1 не була членом Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 15.09.2022 року № 366 «Про проведення перевірки», проведено позапланову перевірку по вивченню та оцінці дотримання вимог нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів посадовими особами комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН щодо правильності, повноти та своєчасності вжитих заходів, спрямованих на відпрацювання ТОВ «СОКЕРЛАЙФ», за період з червня по серпень 2022 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 30.09.2022 № 36/19-00-02-03.

Згідно висновків акту перевірки - начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області Франчишин В.М. при підготовці службової записки від 02.06.2022 № 19-00-18-04-05/132 не забезпечено належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищено службові повноваження при проведенні відпрацювання ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» за період з червня по серпень 2022 року.

На підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 05 жовтня 2022 року № 398 порушено дисциплінарне провадження стосовно

ОСОБА_2 начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Цвігуном Р. 21 жовтня 2022 року прийнято два накази:

- від 21.10.2022 № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 »;

- від 21.10.2022 № 303-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Відповідно до зазначених наказів підставами звільнення позивача є:

- правова - п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу України»;

- фактична - незабезпечення належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищення службових повноважень при проведенні відпрацювання ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» за період з червня по серпень 2022 року, в результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС.

Вважаючи такі накази незаконними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №889-VIII).

Як передбачено ст.8 Закону №889-VIII, державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Вимогами ст.64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.65 Закону №889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Як передбачено ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII, за вчинення дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно з ч.1 ст.69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Статтею71 Закону №889-VIII визначено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Вимогами п. 4, 7, 13, 24 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Як передбачено п. 33 Порядку № 1039, комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до п.34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Відтак, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Крім того, наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 09.12.2019 справі № 813/3820/17 та від 01.11.2022 у справі № 380/3045/21.

Як встановлено судом, на виконання наказу Державної податкової служби України від 27.09.2022 №683 «Про проведення тематичної перевірки» проведено тематичну перевірку ГУ ДПС у Тернопільській області. Підставою для проведення тематичної перевірки слугувала інформація, яка надійшла листом Тернопільської обласної прокуратури від 05.09.2022 №22/3-12 вих-22 (вх.ДПС від 12.09.2022 №60153/5) про те, що 30.08.2022 близько 20:00 години у м.Тернопіль, співробітниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, у ході розслідування кримінального провадження №62022140140000050, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2022 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, в порядку ст. 208 Кримінального процесуального України затримано заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_4 під час отримання неправомірної вигоди від посередника, який діяв в інтересах ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133).

Досудове розслідування здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури.

Під час досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, виконуючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи надані йому повноваження всупереч інтересам служби, з метою виконання свого злочинного умислу, 30.08.2022 протиправно отримав грошові кошти в сумі 5000 доларів США від посередника за вирішення питання щодо виключення ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та уникнення в майбутньому перепон у веденні господарської діяльності.

30.08.2022 співробітниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, близько 20 години у м. Тернопіль затримано ОСОБА_6 під час отримання неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США за вирішення питання щодо виключення ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та уникнення в майбутньому перепон у веденні господарської діяльності.

31.08.2022 слідчим у вказаному кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_6 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 05.10.2022 №396 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно Франчишин Віри» відкрито дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 за незабезпечення належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищення службових повноважень при проведенні відпрацювання ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ - 43610133) за період з червня по серпень 2022 року, в результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Підставами для порушення дисциплінарного провадження слугувала доповідна записка керівника робочої групи з проведення перевірки (наказ ГУ ДПС від 15.09.2022 №366 «Про проведення перевірки») від 03.10.2022 №37/19-00-02-05 та матеріали позапланової перевірки, проведеної відповідно до наказу ГУ ДПС від 15.09.2022 №366 «Про проведення перевірки» (акт від 30.09.2022 №36/19-00-02-03).

Як встановлено судом з посадової інструкції, ОСОБА_1 відповідальна, зокрема, за здійснення керівництва та організації роботи очолюваного відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Так, проведеною перевіркою (актом позапланової перевірки від 30.09.2022 №36/19-00-02-03) встановлено неналежну організацію роботи управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків за виконанням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та наказу ДПС України від 12.05.2020 №204 «Щодо упорядкування роботи Комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС та регіональних підрозділів, а також взаємодії зі структурними підрозділами ДПС».

При підготовці листа від 02.06.2022 №19-00-18-04-05/132 через неналежне виконання посадових обов`язків начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області Франчишин Віри допущено перевищення службових повноважень в частині надання комісії ГУ ДПС недостовірної інформації про те, що копії документів для підтвердження господарської діяльності на виключення з реєстру ризикових платників не спростовують попередньо відібрані ймовірні ризики та не дають підстави для виключення з журналу ризикових платників, оскільки ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» надано не повний пакет копій документів для підтвердження реальності господарських операцій. В результаті зазначеного, за відсутності об`єктивних підстав. 19.07.2022 ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» направлено рішення №2457 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що спричинило завдання невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Враховуючи зазначене, в діях начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у перевищенні службових повноважень, якщо він не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Дисциплінарний проступок кваліфікується за ознаками, передбаченими пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», та відповідно до пункту 3 статті 66 цього Закону за даний дисциплінарний проступок передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Серед обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, є завдання невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області.

Відтак, оскільки під час проведення відповідних перевірок наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у перевищенні службових повноважень ОСОБА_1 , суд дійшов вірного висновку, що до неї слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

При цьому судом також враховано, що юридична відповідальність державних службовців характеризується певною специфікою, що зумовлена їх правовим статусом та функціями й повноваженнями, що покладені на них. Державні службовці є особливими складовими системи державної влади, а отже, до них висуваються особливі вимоги щодо виконуваних зобов`язань. Державні службовці є дещо обмеженими в контексті реалізації ними своїх інтересів й задоволенні потреб. Такі обмеження знову ж таки обумовлені специфічністю їх правового положення у суспільних правовідносинах. Важливість їх суспільної ролі у функціонуванні усіх державно-владних інституцій впливає на об`єм зобов`язань, якими вони наділяються, за невиконання або неналежне виконання яких вони нестимуть юридичну відповідальність.

Згідно з положеннями Закону Україні «Про державну службу», державна служба здійснюється з дотриманням такого принципу як професіоналізм, що означає - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону.

Таким чином, як вірно зазначено судом, позивач, як державний службовець зобов`язаний був діяти і поводитись у відповідності до вимог чинного законодавства та не вчиняти дій, спрямованих на завдання невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області.

Отже, суд вірно вважав, що ГУ ДПС у Тернопільській області вжито всіх заходів, спрямованих на забезпечення та дотримання прав ОСОБА_1 . До того ж, оспорювані накази прийняті на підставі документів, які встановлюють наявність численних порушень вимог законодавства в діяльності органів ДПС, перевищення службових повноважень. Дисциплінарний проступок кваліфікується за ознаками, передбаченими пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», та відповідно до пункту 3 статті 66 цього Закону за даний дисциплінарний проступок передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що накази Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21 жовтня 2022 року № 303-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах свої компетенції, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами, враховуючи як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що накази Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21 жовтня 2022 року № 303-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » є об`єктивно обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягали до задоволення.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 500/4223/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення складено у зв`язку з перебуванням судді Затолочного В.С. у відпустці 07.09.2023.