Ухвала

від 07.09.2023 по справі 520/3078/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/3078/22

адміністративне провадження № К/990/29312/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №520/3078/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Харківського районного суду Харківської області (далі - відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківської області (далі - відповідач 2), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського районного суду Харківської області щодо необхідності виконання вимог частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відносно судді Харківського районного суду Харківської області - ОСОБА_1 та невстановлення йому, за наявності настання стажу роботи на посаді судді більше 25 років, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків;

- визнати протиправними дії Харківського районного суду Харківської області щодо відмови у виконанні вимог частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402- VIII відносно судді Харківського районного суду Харківської області - ОСОБА_1 до 31 липня 2018 року і ненарахуванні та невиплаті йому, з дня настання у нього стажу роботи на посаді судді більше 25 років, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків;

- зобов`язати голову Харківського районного суду Харківської області виконати вимоги частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відносно судді Харківського районного суду Харківської області - ОСОБА_1 і встановити йому, відповідно до стажу роботи на посаді судді 25 років 08 місяців 03 дні, тобто, більше 25 років, щомісячну доплату за вислугу років у розмірі - 60 відсотків з дня настання права на доплату за вислугу років у цьому розмірі, а також про внесення відповідних виправлень у наказ Голови Харківського районного суду Харківської області № 05-05/76 від 26 липня 2018 року про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського районного суду Харківської області у зв`язку з відставкою, а також направити завірену копію відповідного наказу до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області;

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо необхідності виконання вимог частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-УШ відносно судді Харківського районного суду Харківської області - ОСОБА_1 до 31 липня 2018 року і не нарахуванні та невиплаті йому, з дня настання у нього стажу роботи на посаді судді більше 25 років, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо відмови у виконанні вимог частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402- VIII відносно судді Харківського районного суду Харківської області - ОСОБА_1 до 31 липня 2018 року і не нарахуванні та невиплаті йому, з дня настання у нього стажу роботи на посаді судді більше 25 років, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків;

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо необхідності виконання вимог частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відносно судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 і не нарахуванні йому з 31 липня 2018 року у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2018-2022 роки, при наявності у нього стажу роботи суддею більше 25 років, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, викладені у відповіді за № 02-29/102/22 від 12 січня 2022 року, щодо відмови у виконанні вимог частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відносно судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 і ненарахуванні йому з 31 липня 2018 року у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2018-2022 роки, при наявності у нього стажу роботи суддею більше 25 років, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області зробити перерахунок та виплату суддівської винагороди судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 з дня настання у нього права передбаченого частиною п`ятою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402- VІІІ на доплату за вислугу років у розмірі - 60 відсотків, у зв`язку з настанням стажу роботи на посаді судді більше 25 років, а також, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплатити йому суму боргу недоплаченої суддівської винагороди, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми - до 31 липня 2018 року, тобто, до дня відрахування ОСОБА_1 зі штату Харківського районного суду Харківської області у зв`язку з відставкою;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області зробити перерахунок суддівської винагороди судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 з 31 липня 2018 року, тобто, з дня відрахування судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 зі штату Харківського районного суду Харківської області у зв`язку з відставкою і видати виправлені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2018 - 2022 роки, а також, відповідно до ст. 625 ЦК України, донарахувати ОСОБА_1 суму боргу недоплаченої з 31 липня 2018 року за 2018 - 2022 роки суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ст. 625 ЦК України, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми.

- відповідно до частини третьої статті 129-1 Конституції України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Харківського районного суду Харківської області щодо невстановлення щомісячної доплати за вислугу років у розмірі - 60 відсотків посадового окладу судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Харківський районний суд Харківської області встановити ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків посадового окладу з дня настання права на доплату за вислугу років згідно з ч.5 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", із внесенням відповідних виправлень у наказ голови Харківського районного суду Харківської області № 05-05/76 від 26 липня 2018 року про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського районного суду Харківської області у зв`язку з відставкою та направленням відповідного наказу до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 по справі № 520/3078/22 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувя з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 24 серпня 2023 року через систему «Електронний суд».

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №520/3078/22 і направити справу на новий розгляд у загальному позовному провадженні у будь-який інший апеляційний суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що судові рішення скаржником оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Тобто необхідно зазначити підставу, визначену частинами другою та третьою статті 353 КАС України, а також обґрунтувати наявність порушення процедури розгляду справи, передбаченої частиною другою статті 353 КАС України, та обґрунтувати наявність такої підстави.

За змістом пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

Так, скаржник зазначає, що усі вище перелічені підстави для скасування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року наявні у цій справі.

Водночас, належного обґрунтування таких обставин касаційна скарга не містить, що унеможливлює відкриття провадження з цих підстав.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не обґрунтовано належним чином підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у сукупності з частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Отже, касаційну скаргу належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №520/3078/22.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №520/3078/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

3. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду