Ухвала

від 04.09.2023 по справі 463/7597/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/7597/23

Провадження №1-кс/463/6255/23

У Х В А Л А

про арешт майна

04 вересня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140110000156 від 20.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

прокурор як сторона кримінального провадження звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля УРАЛ 375 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено вищевказаний транспортний засіб, 12 колод деревини, які знаходились на автомобілі. Окрім цього, в ході обшуку виявлено та вилучено техпаспорт та ключ до вищевказаного автомобіля, записник з чорновими записами, а також 3 пакети з бирками, які поміщено в 2 пакети, що опечатані биркою та скріплено підписами понятих.

Клопотання мотивує тим, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові перебувають матеріали кримінального провадження за № 62023140110000156 від 20.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування 30.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2023 було проведено обшук автомобіля УРАЛ 375 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_4 .

Під часпроведення обшукувиявлено тавилучено вищевказанийтранспортний засіб,12колод деревини,які знаходилисьна автомобілі. Окрімцього, в ході обшуку виявлено та вилучено техпаспорт та ключ до вищевказаного автомобіля, записник з чорновими записами, а також 3 пакети з бирками. Названі предмети є тимчасово вилученим майном, адже не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

У ході проведення обшуку, з урахуванням наявної інформації, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, отримано відомості про те, що вилучені речі, документи та цінності мають важливе значення для досудового розслідування, подальшого можливого судового розгляду, та в цілому є доказами у кримінальному провадженні, відтак 30.08.2023 постановою прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Львівської обласної прокуратури, вилучене в ході проведення обшуку майно визнано речовим доказом.

З метою збереження речових доказів, забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, наявна необхідність в тимчасовому позбавленні його власника можливості володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним вище майном до завершення кримінального провадження та вирішення його подальшої долі згідно вимог КПК, а тому просить клопотання задоволити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просить таке задоволити. Пояснив, що речі, вилучені під час обшуку, мають ознаки речових доказів, а відтак з метою забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей, виникла необхідність у накладенні арешту на обумовлене тимчасово вилучене майно.

Власник майна у судове засідання не з`явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду такого.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали клопотання, вважаю, що його слід задоволити, за наступних підстав.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши представлені матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, про арешт якого заявлено клопотання, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту це може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту підлягає задоволенню.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись вимогамист.ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

клопотання задоволити.

Накласти арештна майно,вилучене підчас проведенняобшуку в автомобілі УРАЛ 375 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_4 , а саме:

- транспортний засіб марки УРАЛ 375 д.н.з. НОМЕР_1 ;

- колоди деревини в кількості 12 штук, які були навантажені на вищевказаний транспортний засіб;

- свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу;

- ключ від транспортного засобу;

- записник з чорновими записами;

- 3 пакети з бирками.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно положень ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає оприлюдненню не раніше дня її звернення до виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1