Рішення

від 28.08.2023 по справі 643/11492/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.08.2023Справа № 643/11492/21 Провадження № 2/554/5952/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЛАК.НЕТ», ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЛАК.НЕТ», ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якій просить суд стягнути солідарно з ТОВ «МОБІЛЛАК.НЕТ» та ФОП ОСОБА_2 на його користь 10740 грн. (десять тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок - неповернуті кошти за товар. Стягнути солідарно з ТОВ «МОБІЛЛАК. НЕТ» та ФОП ОСОБА_2 на його користь 89464,20 грн. (вісімдесят дев?ять тисяч чотириста шістдесят чотири) гривень 20 копійок - неустойки за затримку повернення грошей. Стягнути солідарно з ТОВ «МОБІЛЛАК.НЕТ» та ФОП ОСОБА_2 на його користь 10000,00 грн. (десять тисяч) гривень 00 копійок - моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказував, що 19 січня 2019 року, ОСОБА_1 на інтернет-сторінці магазину Мобіллак (веб адреса https://www.mobilluck.com.ua) в особистому кабінеті було здійснено замовлення товару №193420004, а саме бігової доріжки USA Style SS-261, вартістю 12343,00 (дванадцять тисяч триста сорок три) грн. 00 коп. Згідно повідомлення, яке надійшло йому до особистого кабінету та адресу електронної пошти про те, що замовлення прийнято за №193420004 та інструкція про порядок сплати замовлення. Кошти за товар повинен був сплатити на рахунок ФОП ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_1 , ПАТ «Альфа-банк», р/р № НОМЕР_2 , МФО банку 300346.

19 січня 2019 року позивачем було сплачено 12343,00 грн. за вказаний вище товар, що підтверджується копією квитанції №0.0.1244492954.1 від 19 січня 2019 року. Однак, по сьогодення, товар не направили, грошові кошти у повному обсязі не повернули. Строк поставки придбаного товару було зазначено 1-5 днів.

21 січня 2019 року позивач телефонував на гарячу лінію відповідача з метою встановлення строків доставки товару, однак, не отримав жодної відповіді.

29 січня 2019 року оператор гарячої лінії повідомив, що товар за такою ціною відсутній і йому необхідно доплатити до нової ціни. Цю пропозицію позивачем було відхилено і оформлено заяву на повернення коштів.

З вищевикладених підстав, 07 лютого 2019 року позивачем було подано заяву про порушення кримінального провадження до Франківського відділу поліції ГУ національної поліції у Львівській області (за місцем фактичного мешкання) за фактом шахрайських дій з боку відповідача. Однак, як стало відомо, кримінальне провадження було закрито ще 05 березня 2019 року з підстав цивільно-правового характеру правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем.

Весь цей час оператори відповідача обіцяли йому повернення грошових коштів частинами, в результаті чого позивачем були отримані наступні повернення від ФОП ОСОБА_3 у розмірі 1603, 00 грн., 07 лютого 2019 року у сумі 1000, 00 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача за період з 07 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року, 15 лютого 2019 року у сумі 250, 00 грн. що підтверджується випискою по картковому рахунку Позивача за період з 07 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року; 15 березня 2019 року у сумі 353, 00 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача за період 15 лютого 2019 року.

В подальшому виплати припинилися. Таким чином, на сьогодні сума заборгованості відповідача складає - 10740,00 грн., які відповідач відмовився добровільно повернути. Тому позивач змушений був звернутися з позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

10.02.2022на адресусуду відФОП ОСОБА_2 надійшов відзивна позовнузаяву,зі змістуякого вбачається,що відповідачзаперечує протизадоволення позовнихвимог.В обґрунтуваннязаперечень відповідачпосилається нате,що ТОВ«МОБІЛЛАК.НЕТ»не отримувавкошти відпозивача,не здійснювавпоставку товару,а ніпозивачу,а ніФОП ОСОБА_2 ,жодним чиномне укладавдоговорів порукита невиступав гарантом,тобто ТОВ«МОБІЛЛАК.НЕТ»не маєжодного неподільногопредмета зобов`язаннямз ФОП ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 .. Щодо стягнення коштів за товар у розмірі 10740,00грн., неустойку за затримку повернення грошей у розмірі 89464,20грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00грн. повідомляють, що вони дійсно не в змозі були поставити вищезазначений товар в узгоджений позивачем термін, та було запропоновано позивачу подовжити термін поставки або повернути кошти, позивач повідомив про повернення коштів. Оскільки необхідної кількості коштів не було на рахунку відповідача, повернення відбувалося 09.02.2022 року, що підтверджується відповідними платіжками (додаються). Таким чином на даний час грошові кошти у розмірі 10740,00грн. повернуті позивачу у повному обсязі.

Вказували, що позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував чи вказував про порушення відповідачем принципу справедливості, добросовісності, рівності, пропорційності і розумності в даних правовідносинах.

24.04.2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава було прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як було встановлено судом, 19 січня 2019 року, ОСОБА_1 на інтернет-сторінці магазину Мобіллак (веб адреса https://www.mobilluck.com.ua) в особистому кабінеті було здійснено замовлення товару №193420004, а саме бігової доріжки USA Style SS-261, вартістю 12343,00 (дванадцять тисяч триста сорок три) грн. 00 коп. Згідно повідомлення, яке надійшло йому до особистого кабінету та на адресу електронної пошти замовлення прийнято за №193420004 та інструкція про порядок сплати замовлення. Кошти за товар повинен був сплатити на рахунок ФОП ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_1 , ПАТ «Альфа-банк», р/р № НОМЕР_2 , МФО банку 300346.

19 січня 2019 року позивачем було сплачено 12343,00 грн. за вказаний вище товар, що підтверджується копією квитанції №0.0.1244492954.1 від 19 січня 2019 року.

Від ФОП ОСОБА_3 були отримані наступні повернення у розмірі 1603, 00 грн.:

- 07 лютого 2019 року у сумі 1000, 00 грн.,

- 15 лютого 2019 року у сумі 250, 00 грн.,

- 15 березня 2019 року у сумі 353, 00 грн..

09.02.2022 року від ФОП ОСОБА_3 були отримані грошові кошти 10740,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №IFT3-K5TU-83J7-2DQD-X6GС. Тобто грошові кошти сплачені в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду доказів того, що він не отримав повернуті грошові кошти у розмірі 10740 грн. у рахунок оплати за придбаний товар.

Щодо неустойки за затримку повернення грошей суд приходить до висновку:

Відповідно до ст. 549 ЦПК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушения боржником зобов`язання. Штрафом с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного бо неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки с грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Виходячи із змісту ч. 2 ст. 55ЦК України, тільки договірна неустойка може визначатися як у вигляді грошової суми, так і у виді іншої майнової цінності. Так відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків, а саме (У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець)повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.) продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей. Крім того нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання договірного зобов`язання припиняється через 6 місяців з дня, коли боржник повинен був виконати зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 6 ст. 232 ГК). Тобто за законом неустойка може бути нарахована тільки за 6 місяців, навіть якщо боржник і затримує виконання зобов`язань на 12 місяців і довше. Також розмір пені для суб?єктів господарювання не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Виходячи з аналізу зазначених норм вважаю, що ця вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування й моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення того можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона с підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Як роз?яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явиш, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності. престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Згідно роз`яснень, наданих у п.п. 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв?язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір вілкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (іх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров?я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені ст. ст.1166, 1167 ЦК України. Згідно зі ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами вважаються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхні: представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказі, зокрем звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦІК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Сам факт спричинення позивачу моральної шкоди, пов`язаної з несвоєчасним повернення грошових коштів та відповідними у зв?язку з цим душевними стражданнями і переживаннями, вочевидь не мали місце.

Таким чином суд вважає, що наявність збитків, моральної та матеріальної шкоди не доведена.

У зв?язку із поширенням коронавірусу 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України було винесено Постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із наступними змінами та доповненнями, відповідно до положень якої відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України на території України з 12 березня 2020 року по 11 травня 2020 року було введено у дію карантин, на підставі розпоряджень відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування було, зокрема, припинено дію роботи міжміського, міжобласного та всеукраїнського авто, авіа та залізничного пасажирського транспорту, припинено роботу навчальних закладів, ТРЦ, ресторанів, кафе, спортивних закладів, переведено на дистанційну роботу тощо.

Відповідно до умов договору, зокрема, встановлено, що жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов?язань по договору, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили - обставин, які не можуть бути передбачені при укладанні договору і проти виникнення яких вони не можуть прийняти відповідні заходи.

У випадку неможливості виконання зобов?язання внаслідок обставин непереборної сили, строк його виконання відповідно переноситься на період існування таких обставин і їхніх наслідків.

Окрім того, під час засідання Кабінету Міністрів України 25 березня 2020 року було введено надзвичайний режим на всій території України.

Відповідно до п. 14 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19)» встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку нарахування пені та штрафних санкцій не здійснюється».

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні відмовити.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 628, 629, 655, 693 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовитиу задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЛАК.НЕТ», ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЛАК.НЕТ», код ЄДРПОУ:40045623, адреса: м. Харків, вул. Бучми, буд. 1Б.

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 А

Суддя В.М.Бугрій