Ухвала

від 08.09.2023 по справі 761/32445/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32445/23

Провадження № 1-кс/761/21082/2023

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2023 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102100000195 від 04.11.2022

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000195 від 04.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Попередньо встановлено, що державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» ЄДРПОУ 41660219, м. Київ, проспект Перемоги, 15 ОСОБА_4 , після отримання ключів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передав їх директор вищевказаного підприємства та після цього ними особисто не користувався та діяльність державного реєстратора не здійснював.

Крім цього встановлено, що група невстановлених осіб разом із ОСОБА_5 , на території міста Києва створили злочину схему щодо набуття фіктивних підстав, які в подальшому були ними використанні для реєстрації право власності за собою на самочинно побудовану (встановлену) будівлю на самоправно зайнятій земельній ділянці та подальшого протиправного набуття ними права на отримання в оренду земельної ділянки на якій знаходиться самочинно збудована (встановлена) будівля.

Так, група невстановлених осіб разом із ОСОБА_5 про наявність так званої будівельної амністії, а саме щодо можливості проведення державними реєстраторами (нотаріусами) реєстраційних дій на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 р., на підставі спрощеного пакету документів, до переліку якого не входять документи щодо підтвердження ведення об`єкта будівництва у експлуатацію, вирішила використати вказану норму законну на свою користь з метою особистого збагачення.

Таким чином, з метою приховання допущених порушень будівельного та земельного законодавства а такожготування до вчинення ними подальших шахрайських дій, невстановлені особи,з метою легалізації незаконної господарської діяльності, на самовільно зайнятій земельній ділянці у місті Києві розмістили нежитлову будівлю.

В подальшому, невстановлені особи з метою створення законних підстав для подальшого проведення реєстраційних дій щодо визнання права власності на незаконно встановлену будівлюза ними, виготовили підроблену технічну документацію та довідку про результати проведення інвентаризації об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , до яких внесли неправдиві відомості щодо власника будівлі, часу її побудови та її площі.

Як наслідок, отримавши вищевказану завідому підроблену технічну документацію, нібито виготовлену ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ оформлення землі та нерухомості» код ЄДРПОУ 38912155, невстановлені особи разом із ОСОБА_5 ,нібито звернулись до державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут -Гарант» ОСОБА_4 , з метою проведення подальшої державної реєстрації право власності ОСОБА_6 .

В подальшому в той же день, а саме 30.07.2018від імені державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут -Гарант» ОСОБА_4 , у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 №1127, здійснено реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності документів, що підтверджують адресу, ведення об`єкта в експлуатацію та на підставі документів, які містять неправдиві відомості, та не підтверджують набуття третіми особами речових прав на нерухоме майно.

Як наслідок, невстановлені особи разом з ОСОБА_5 , на підставі підроблених документів протиправно отримали у власність вищевказану нежитлову будівлю, самоправно зайняли земельну ділянку на якій вона знаходиться та шахрайським шляхом отримали першочергове право на отримання земельної ділянки в оренду від територіального громади.

В подальшому, ОСОБА_5 вчинялись діїщодо отримання в оренду від Київської міської ради на 5 років земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:048:0016, на якій розміщено незаконно встановлену нежитлову будівлю, право власності на яку зареєстровано по підробленим документам.

В подальшому 16.01.2020 року вищевказану будівлю ОСОБА_5 , податковий номер НОМЕР_1 подарувала ОСОБА_7 , податковий номер НОМЕР_2 .

На даний час ОСОБА_7 вчиняються дії з метою отримання в оренду вищевказаної земельної ділянки на 5 років від Київської міської ради.

У ході досудового розслідування отримано відповідь відТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ оформлення землі та нерухомості» код ЄДРПОУ 38912155, яке повідомило, що жодних інвентаризаційних документів за адресою: м. Київ, вул. Залізняка Максима, будинок 1товариством не виготовлялосьта не підписувалось.Інвентаризацію за вказаною адресою не проводилась. ОСОБА_8 або треті особи до них за проведенням інвентаризації за вищевказаною адресою не звертались. Окрім цього, послуги у сфері інвентаризації підприємство проводить виключно в рамках державних закупівель за тендерами, що містяться на платформі PROZORRO.

Допитаний в статусі свідка ОСОБА_4 , повідоми, що електронний ключ після отримання, передав директор ТОВ «Добробут-Гарант» та вони домовились, що для проведення реєстраційних його викликатимуть, та він особисто буде вчиняти реєстраційні дії, однак жодного разу його не викликали, та від його імені проводили реєстраційні дії.

У ході досудового розслідування прокурором вживались заходи щодо отримання документації від ОСОБА_5 метою підтвердження законності розміщення на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, однак останняпід час допиту в статусі свідка 09.03.2023 та 19.07.2023 не змогла повідомити жодної інформації з вказаних питань.

06.09.2023 постановою в порядку ст. 98 КПК України нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_7 , визнана в якості речового доказу по кримінальному провадженню так як вона є матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, а також отримана у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

Арешт вказаного нерухомого майнанеобхідний відповідно до вимог ч.2 ст.170 КПК для збереження речового доказу, а також недопущення реалізаціїнежитлової будівлі на користь третіх осіб.

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, зібрано матеріали, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, а також набуття ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_7 , ІПН НОМЕР_2 права власності на вказану нежитловубудівлювнаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, який вимагається у даному клопотання, і вимоги пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, використання, перетворення, передачі, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.

Враховуючи викладене з метою збереження речового доказу прокурор просить накласти арешт.

Прокурор просив проводити розгляд клопотання без його участі.

Слідчий суддя вважає за необхідне здійснити розгляд клопотання без участі власника майна, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1612478880000 із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію,зміну власника нерухомого майна, а також із забороною користування будь-якими особами вказаним приміщенням.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1