Рішення

від 06.09.2023 по справі 727/5718/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/5718/21

Провадження № 2/727/316/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Чебан В.М.

при секретарі: Бружа В.М.

за участю представника позивача: Загарії Д.О.

за участю:представникавідповідача:

Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний

кооператив «Парк Тауер»: Пустовіт І.Я.

за участю: представника відповідача

Інспекції державного архітектурно-будівельного

контролю Чернівецької міської ради: Сірман Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (далі ЖБК «Парк Тауер») про скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданого 06.11.2020р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

В подальшому позивачка змінила позовні вимоги, залучивши до справи нових відповідачів. Відповідно до позовної заяви в останній редакції, ОСОБА_1 звернулась з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, ЖБК «Парк Тауер» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва, в якому просила:

визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.11.2020 року № ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (ЄДРПОУ 43147095) на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 ;

скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13.08.2020р. за № 718-МО;

зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (ЄДРПОУ 43147095) знести за свій рахунок самочинне будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

Свій позов обґрунтовувала тим, що вона на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ЧВ № 003135 від 01.09.1997р. є власником земельної ділянки площею 0,0805 га та розміщеного на ній триповерхового із мансардним поверхом садибного житлового будинку, загальною площею 573,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість, на суміжній їй земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:25:002:1091, площею 0,2252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: АДРЕСА_2 відповідач ЖБК «Парк Тауер» розпочав будівництво багатоповерхового житлового будинку.

Будівництво здійснюється на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13.08.2020р. № 718-МУО (далі Містобудівні умови та обмеження) (т.1 а.с. 30) та дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданих 06.11.2020р. Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради (т.1 а.с. 92).

Позивач стверджує, що вказане будівництво здійснюється з порушенням державних будівельних норм, її прав та інтересів як власника сусіднього житлового будинку та земельної ділянки.

Зауважує, що забудовником ЖБК «Парк Тауер» не дотримано мінімальних відстаней від його об`єкта будівництва як до її земельної ділянки, так і до її житлового будинку, а саме порушено вимоги примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Відповідно до абзацу другого примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» при розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігаються, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого садибного будинку не менше висоти будинку, що зводиться, для багатоквартирних будинків до 3 поверхів відстань від фасадів до меж земельних ділянок не менше 10 м для забезпечення проїзду пожежних машин.

Відповідно до пунктів 1, 2 Містобудівних умов та обмежень гранично допустима висотність будинку, що будується ЖБК «Парк Тауер», складає 36,5 метрів, а поверховість 8 поверхів.

Таким чином, відстань від нового будівництва до ділянки ОСОБА_1 повинна складати не менше 15м, а до найближчої стіни її будинку 36,5м.

Натомість,фактично на сьогоднішній день відстань від нового будівництва до межі земельної ділянки позивачки становить 2,25м, а відстань до найближчої стіни її житлового будинку орієнтовно 8,70 м.

Однак в Містобудівних умовах та обмеженнях, зокрема в їх пункті 4 «мінімально допустимі відстані від об`єктів, що проектуються, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків і споруд» орган, який їх видавав Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, не зобов`язав забудовника дотримуватись вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема їх примітки 1 пункту 6.1.22, що є окремою підставою для їх скасування.

При цьому зобов`язано забудовника під час проектування будівництва дотримуватись вимог таблиці 1 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єкта будівництва», врахувати нормативні вимоги ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В. 2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» нормативні розриви (побутові, протипожежні, санітарні тощо) та вимоги інших будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.

Позивач зазначає, що її садибний будинок та присадибна земельна ділянка по АДРЕСА_2 знаходяться згідно Плану зонування території м. Чернівці, яка є частиною Генерального плату міста, в зоні з буквено-цифровим індексом Ж-3, яка згідно Пояснювальної записки до Плану зонування є зоною багатоквартирної житлової та громадської забудови.

Вказана зона виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків без обмеження рівня поверховості з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків. Переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок в цій зоні є багатоквартирні житлові будинки до 4-9 поверхів включно.

Проте, посилаючись на позицію Державного підприємства державного інституту проектування міст «Містопроект», яке є розробником Генерального плану м. Чернівці, викладену в листах від 29.03.2021р. № 225/12-1 (т. 1 а.с. 103), від 27.10.2021р. № 727/12-1 (т.4 а.с. 50), Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя (є розробником ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» від 12.06.2023р. № Д-527), вбачається, що незважаючи на розміщення садибного будинку та присадибної ділянки позивачки в зоні Ж-3, при будівництві ЖБК «Парк Тауер» 8-ми поверхового житлового будинку слід дотримуватись вимог примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Свої вимоги щодо порушення при новому будівництві вимог вказаних ДБН позивачка також обґрунтовувала Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18.01.2023 р.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, де третьою особою на стороні відповідача виступає Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ 012201106541 від 06.11.2020 року державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради.

03.03.2022 року позивачем подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2022 року за клопотанням позивача було залучено до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ 012201106541 від 06.11.2020 року та знесення самочинного будівництва, в якості співвідповідачів по справі Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради та Чернівецьку міську раду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.07.2022 року було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам СП «Західно-Український Експертно-консультативний Центр». На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2022 року апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 липня 2022 року залишено без змін.

10 березня 2023 року від СП «Західно-Український Експертно консультативний Центр» повернулись матеріали цивільної справи №727/5718/21 з висновком експерта №6 від 18 січня 2023 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 березня 2023 року було поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ 012201106541 від 06.11.2020 року, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ЖБК «Парк Тауер» в судовому засіданні просила відмовити в задоволені позову, за безпідставністю посилаючись на викладене у відзиві в якому зазначені заперечення проти позову ОСОБА_1 .

Як на підставу своїх заперечень, представники ЖБК «Парк Тауер» стверджують, що при проектуванні та будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не потрібно дотримуватись вимог примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо відстаней до сусідньої земельної ділянки та житлового будинку позивачки, оскільки останні знаходяться в зоні багатоповерхової громадської житлової забудови Ж-3, а не в зоні садибної забудови Ж-1, відтак не мають статусу садибної забудови. Більше того, в зоні Ж-3 не передбачено збереження садибної забудови забудови ОСОБА_1 .

Свою позицію відповідач обґрунтовував також Актом № 49 від 10.12.2021р. Інспекції ДАБК Чернівецької міської ради за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого будівельні роботи по АДРЕСА_1 виконані відповідно до затверджених проектних рішень та з дотриманням вимог таблиці 15.2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Окрім наведеного, відповідач посилався на Висновок експерта за результатами проведення на замовлення сторони у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 15.12.2022р. № 108/109/22-29.

А також, представник ЖБК «Парк Тауер» на спростування доказів позивача листів-роз`яснень Державного підприємства «ДІПМ «Містопроект» м. Львів» щодо потреби в дотриманні вимог примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» посилався на відповідь Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, в якій зазначено, що вказане підприємство не є базовою організацією у будівництві, а тому на його думку, не може надавати роз`яснення будівельних норм. Крім цього, зауважили, що в даному випадку були дозвольні документи, а тому немає підстав для визнання спірного об`єкта самочинним будівництвом, а відповідно, і відсутні підстави для знесення.

Представник Чернівецької міської ради та виконавчого комітету Чернівецької міської ради в судове засіданні не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, однак на адресу суду спрямував відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначає, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці» поруч з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , відсутні квартали житлової садибної забудови, що зберігаються.

Крім того, пунктом 6.1.24 Державних будівельних норм ДБН Б.2.2.- 12:2019 «Планування та забудова територій» зазначено, що мінімальні розміри житлових кварталів та внутрішньоквартальних просторів у групах житлових будинків, кварталів визначаються вимогами: інсоляції та освітленості житлових приміщень, забезпечення відстані між фасадами (довгими сторонами) з вікнами протилежно розташованих будинків не менше 15 м при забудові до 4 поверхів, 20 м - при забудові більшої поверховості (побутовий розрив) та протипожежними вимогами.

Пункт 6.1.24 Державних будівельних норм ДБН Б.2.2,-12:2019 «Планування та забудова територій» стосується підрозділу «Багатоквартирна забудова».

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

У зв`язку з чим, просить в повному обсязі відмовити у позовних вимогах ОСОБА_2 за безпідставністю, справу розглядати у відсутність представника Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету.

Представник відповідача Інспекції ДАБК Чернівецької міської ради в судовому засіданні підтримала викладене у відзиві та пояснила, що Інспекція, під час розгляду заяви ЖБК «Парк Тауер» з доданими до неї документами щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством та нормативно-правовими актами. Не вбачає порушень при видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Вважала, що позивач не навів доказів, що при видачі дозволу ДАБК порушила Закон. Експертиза проектної документації була проведена. Був позитивний експертний висновок (проектної документації). Ствердила, що вони не повинні зазначати всі ДБН. У зв`язку з викладеним просила відмовити в задоволені позову.

Стосовно заперечень, викладених у відзиві Чернівецької міської ради та ДАБК ЧМР, то суд зазначає наступне.

Так, суд не погоджується з твердженням представників відповідачів про те, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці» поруч з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 відсутні квартали забудови, що зберігаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 цього ж Закону план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

Дійсно, земельна ділянка позивачки по АДРЕСА_2 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований садибний житловий будинок, при коригуванні генерального плану м. Чернівці рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014р. № 1171 була віднесена в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.

Однак, поміщення присадибної ділянки в зону Ж-3 не змінює її цільового призначення, як і не надає розміщеній на ній садибній забудові статусу такої, що не зберігається.

За приписами ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Частиною 5 ст. 20 ЗК Українипередбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, з положень ЗК України слідує, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.

Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 24 «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З урахуванням наведених норм законодавства, слід дійти висновку про те, що віднесення Планом зонування території присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 до зони Ж-3 не змінює її цільового призначення та не перешкоджає позивачці використовувати її за таким цільовим призначенням, і користуватись невизначено довго вже наявним садибним житловим будинком.

Окрім наведеного, відповідно до пункту 5 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Згідно підпунктів 5.1.2, 5.1.3 пункту 5.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107 (далі ДБН Б.1.1-14:2012) до складу графічної частини детального плану території входять в тому числі й план існуючого використання території та опорний план.

Відповідно до пункту 5.1.2. цих ДБН на плані існуючого використання території зображаються в тому числі:

існуюча планувальна структура території;

існуюча забудова та споруди усіх видів із зазначенням їх поверховості, у тому числі установи, заклади і підприємства обслуговування, автомобільні стоянки, гаражі, автозаправні станції, пішохідні переходи в різних рівнях, транспортні споруди (шляхопроводи, мости, тунелі тощо), вид покриття вулиць, доріг, визначені червоні лінії вулиць, доріг, майданів;

земельні ділянки, на яких розташована забудова, а також земельні ділянки, відведені для будівництва об`єктів, із зазначенням їх функціонального призначення;

нерухомі об`єкти культурної спадщини, території історичних ареалів населених пунктів, землі історико-культурного призначення;

зелені насадження загального користування, водні об`єкти;

основні магістральні та розподільні (крім внутрішньоквартальних) мережі та споруди інженерного обладнання.

Відповідно до пункту 5.1.3 вказаних ДБН на опорному плані зображають складові, визначені у пункті 5.1.2, які пропонуються для збереження та подальшого використання.

Згідно пункту 5.10 ДБН Б.1.1-14:2012 якщо детальним планом передбачається збереження всієї існуючої забудови, опорний план території не виконують.

Отже, віднесення забудови до такої, що не зберігається визначається детальним планом території, а не генеральним планом населеного пункту.

Таким чином, враховуючи те, що на територію на якій розміщена земельна ділянка ОСОБА_1 та її садибна забудова по АДРЕСА_2 детальний план не розроблявся (такий відсутній в матеріалах справи), то твердження про те, що така садибна забудова не планується до збереження є безпідставним і передчасним.

Тому забудовник при будівництві нового багатоповерхового будинку зобов`язаний дотримуватись вимог державних будівельних норм, які регулюють відстані від такого будівництва до існуючої суміжної садибної забудови та присадибної земельної ділянки.

Представник відповідача Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялись судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Суд, вислухавши доводи сторін, об`єктивно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований частково, а тому підлягає задоволенню в частині визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.11.2020 року № ЧВ 012201106541 та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 ». В іншій частині щодо знесення багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником садибного житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 7310136300:25:002:1072, з цільовим призначенням 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

На суміжній позивачці земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:25:002:1091, площею 0,2252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: АДРЕСА_2 відповідачем ЖБК «Парк Тауер» запроектовано та ведеться будівництво багатоповерхового житлового будинку.

Відповідно до пунктів 1, 2 Містобудівних умов та обмежень поверховість будинку складає 8 поверхів, а його висота 36,5 м.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно п.7ч.5ст.29вказаного вищеЗакону містобудівніумови таобмеження містять мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені в т.ч. урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Згідно ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови.

Відповідно до ст. 27 вказаного Закону замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Таким чином, Містобудівні умови та обмеження повинні обов`язково містити вимоги щодо мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд.

Відповідно до пункту 4 Містобудівних умов та обмежень «мінімально допустимі відстані від об`єктів, що проектуються, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків і споруд» вказані відстані до вбудовано-прибудованих громадських приміщень (1,91 м), до червоної лінії магістральної вулиці (6 м), до об`єктів ІІ ступеня вогнестійкості (6 м) і до об`єктів ІІІа, ІІІб, IV, IVа, V ступенів вогнестійкості (10м).

Однак, в Містобудівних умовах та обмеженнях не вказані відстані до існуючого суміжного садибного будинку, який належить ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , з врахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» ці державні будівельні норми поширюються на планування та забудову територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні й застосовуються у відповідності з Законом України «Про будівельні норми».

Ці норм є обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.

Згідно статті 1 Закону України «Про державні будівельні норми» державні будівельні норми нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Будівельні норми нормативний акт технічного характеру, що встановлює обов`язкові вимоги до об`єкта нормування у будівництві.

Таким чином, вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» є обов`язковими при проектуванні і будівництві спірного багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

При цьому, суд зважає на ту обставину, що як нове будівництво по АДРЕСА_1 , так і садибний житловий будинок позивачки по АДРЕСА_2 знаходяться в зоні багатоповерхової громадської житлової забудови Ж-3.

Однак, поміщення житлового будинку ОСОБА_1 в зону Ж-3 не змінює його статусу (типу) як садибного, як і цільового призначення земельної ділянки, яка є присадибною.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу другого пункту 1.5.1. Пояснювальної записки до Плану зонування території міста до території невідповідного використання відносяться земельні ділянки: на яких розташовані існуючі об`єкти містобудування, що за функціональним використанням території не відповідають встановленим містобудівними регламентами, переважним і допустимим видам використання земельних ділянок в певній зоні.

Згідно пункту 1.5.4 вказаної Пояснювальної записки об`єкти нерухомості, які розташовані на земельних ділянках, що набули статусу невідповідного використання, можуть використовуватися надалі без встановлення терміну приведення цих об`єктів до відповідності з містобудівними регламентами, подальше їх існування та експлуатація, якщо не створює загрози життю та здоров`ю людей, а також природному та історико-культурному середовищу. Для об`єктів з негативним впливом на людей і середовище міською радою встановлюється термін приведення їх до відповідності з містобудівними регламентами.

З матеріалів справ не вбачається, що садибний житловий будинок ОСОБА_1 створює загрозу життю і здоров`ю людей, природному та історико-культурному середовищу, знаходиться в аварійному стані чи несе будь-який інший негативний вплив, а відтак, він є таким, що експлуатується невизначено довго і не відноситься до забудови, що не зберігається, а відтак нова (запроектована) забудова повинна здійснюватись з дотриманням державних будівельних норм щодо відстаней (розривів) між різними видами (типами) будинків, визначених в ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Такої позиції (висновку) дотримується й Державне підприємство державний інститут проектування міст «Містопроект», яке є розробником Генерального плану м. Чернівці, до якого входить і План зонування території міста в листах від 29.03.2021р. № 225/12-1 (т. 1а.с. 103), від 27.10.2021р. № 727/12-1 (т.4 а.с. 50).

В відповіді від 27.10.2021р. № 727/12-1 на адвокатський запит Державне підприємство державний інститут проектування міст «Містопроект» констатує, що забудовником при будівництві багатоповерхового житлового будинку (від 4 і більше поверхів) повинні дотримуватись вимоги примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 щодо відстаней від проектованого багатоповерхового житлового будинку до існуючої садибної забудови, яка перебуває згідно схеми зонування території м. Чернівці у зоні багатоповерхової громадської житлової забудови (Ж-3).

Щодо позиції відповідача ЖБК «Парк Тауер», що вказане підприємство не є базовою організацією у будівництві, а тому на їх думку, не може надавати роз`яснення будівельних норм, суд зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДП «Містопроект» є діяльність у сфері архітектури (КВЕД 71.11), а також це підприємство є розробником діючого генерального плану м. Чернівці та плану зонування території. Відтак роз`яснення ДП «Містопроект» щодо застосування будівельних норм суд оцінює в сукупності з іншими доказами у справі. Враховуючи те, що роз`яснення ДП «Містопроект» підтверджено й іншими письмовими доказами у справі, зокрема листами-роз`ясненнями Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя та висновком судової будівельно-технічної експертизи, то суд вважає таку позицію обґрунтованою.

Щодо Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя, то останнє включено до переліку базових організацій у будівництві, що підтверджується інформацією з офіційного сайту (веб-порталу) Міністерства інфраструктури України за посиланням: https://mtu.gov.ua/content/bazovi-organizacii-u-budivnictvi.html.

Відповідно до підпункту 5 пункту 12 Положення про базову організацію у будівництві, затвердженого Постановою КМУ від 14.07.2010р. № 589, базова організація відповідно до основного завдання виконує такі функції:проводить на безоплатній основі моніторинг будівельних норм, надає роз`яснення, консультації, інформаційну підтримку.

Аналогічної позиції ДП «Містопроект» дотримується і сам розробник ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» Державне підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя, яке є базовою організацією у будівництві.

У своїх письмових роз`ясненнях примітки 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 від 12.06.2023р. № Д-527 в контексті ситуації, яка має місце в цьому спорі, дослідивши викопіювання з генерального плану міста Чернівці, плану зонування території, генерального плану будівництва 8 поверхового житлового будинку ЖБК «Парк Тауер», вказане державне підприємство роз`яснило, що при розміщенні вказаного нового багатоповерхового будинку слід дотримуватись змісту примітки 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019. Таке роз`яснення є офіційним і не спростоване відповідачами.

Крім цього, відповідно до Висновку № 06 судової будівельно-технічної експертизи від 18.01.2023р., призначеної ухвалою суду від 27.07.2022р., відстань від об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 складає 2,25м, а найменша відстань до стіни її ж садибного житлового будинку 8,65м-8,70м-8,73м.

При будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 не дотримано вимоги примітки 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

В виданих містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », що затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13.08.2020р. за № 718-МО не врахована примітка 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Наведені докази спростовують вищевказану позицію представників ЖБК «Парк Тауер».

Твердження ж представників ЖБК «Парк Тауер», що вимоги вказаної примітки стосуються тільки при плануванні територій нових кварталів з периметральною забудовою є безпідставними з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 при плануванні територій нових кварталів з периметральною забудовою допускається зменшувати розриви між будинками до однієї висоти вищого будинку за умов розміщення в перших поверхах приміщень громадського призначення, з дотриманням вимог пожежної безпеки, норм інсоляції та освітленості житлових приміщень.

Тобто, в пункті 6.1.22 зазначено про можливість зменшення розривів між будинками, які є частиною нових кварталів з периметральною забудовою. В свою чергу примітка 1 до цього пункту закріплює мінімальні відстані від багатоквартирних житлових будинків до садибної забудови, що зберігається, та до меж земельних ділянок таких садибних будинків, що й підлягає застосуванню в даному випадку в цьому спорі.

При цьому, суд критично відноситься до поданого представниками ЖБК «Парк Тауер» Акту №49 від 10.12.2021 р. Інспекції ДАБК Чернівецької міської ради за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого будівельні роботи по АДРЕСА_1 виконані відповідно до затверджених проектних рішень та з дотриманням вимог таблиці 15.2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Предметом вказаної перевірки було тільки дотримання забудовником протипожежних відстаней між новим будівництвом та житловим будинком позивачки. Питання дотримання вимог примітки 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» органом, що здійснював перевірку не перевірялось.

Разом з тим, суд відхиляє Висновок експерта Созонтової К.С. за результатами проведення на замовлення сторони у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 15.12.2022р. № 108/109/22-29, виходячи з наступного: в розпорядження експерта не було надано всіх матеріалів справи з метою дослідження ним всіх обставин справи (на відміну від наявної в справі судової експертизи); в день, час та місце проведення експертизи не було запрошено всіх учасників справи (на відміну від наявної судової експертизи); експертом не здійснювалось точних вимірів земельної ділянки позивачки та відстаней до неї від нового будівництва, не було залучено інженера-геодезиста (про це вказано самим експертом) (на відміну від наявної судової експертизи); експертом зазначено, що визначити відстані від фасадів багатоквартирного житлового будинку до межі ділянки ОСОБА_1 і її будинку не вдається можливим (сторінка 5 Висновку) (незрозуміло яким чином тоді експерт вказує такі відстані в своєму висновку).

Висновок експерта Созонтової К.С. суперечить іншим матеріалам справи, які в сукупності дають обґрунтовані підстави суду стверджувати, що вимоги примітки 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 при проектуванні та будівництві будинку по АДРЕСА_1 порушено.

Відповідно до частини 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання при аеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Неухильне дотримання містобудівної документації є основою забезпечення правопорядку у сфері містобудування. Саме тому за ч. 2 ст. 5 вказаного Закону вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно пункту 3 ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» скасування містобудівнихумов таобмежень здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », що затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13.08.2020р. за № 718-МО.

Щодо скасування дозволу на виконання будівельних робіт, то суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» (в редакції на день видачі дозволу) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку :

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Тобто, визначальним для проектування та будівництва об`єкту є отримання замовником або проектувальником вихідних даних, якими є містобудівні умови та обмеження (п. 1 ч. 1 ст. 223 Закону України «Про регулювання містобудівної документації»). В подальшому, на підставі отриманого дозволу забудовник може приступати до виконання будівельних робіт.

Таким чином, враховуючи той факт, що суд прийшов до висновку про необхідність скасування Містобудівних умов та обмежень, на підставі яких розроблялась проектна документація, а в подальшому видавався дозвіл на виконання будівельних робіт, наявні підстави і для скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.11.2020 року № ЧВ 012201106541, що виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

Щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про знесення самочинного будівництва, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1,2, 4 та 7 ст.376ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами 4 та 7 ст. 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 19 квітня 2017 року в справі № 354/612/13-ц зроблено висновок щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, де зазначено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Згідно пунктів 5, 22, 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 36Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» та положень ч.7 ст. 376 ЦК України, мають встановити чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис на усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до Висновку № 06 від 18.01.2023р. судової будівельно-технічної експертизи демонтаж будівель та їх елементів являється одним з найбільш складних і небезпечних видів будівельних робіт, який як і інші будівельні роботи повинні виконуватись після виконання відповідної проектної та дозвільної документації, відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та нормативних актів у сфері містобудування, організаціями та кваліфікованими робітниками, що мають право проводити діяльність в сферах проектування та будівництва, з ретельним дотриманням будівельних технологій та техніки безпеки.

За результатами проведеного дослідження експертом встановлено, що проведення перебудови об`єкта незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення в АДРЕСА_1 у відповідності до норм ДБН можливе після виконання відповідної проектної та дозвільної документації у відповідності вимог до ДБН А.2.2-3:2014 та нормативних актів у сфері містобудування, організаціями та кваліфікованими робітниками, що мають право проводити діяльність в сферах проектування та будівництва, з ретельним дотриманням будівельних технологій та техніки безпеки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави знесення незавершеного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.1, 5, 223, 24, 26, 29, 37, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ст.376 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 13, 18, 76-81, 259, 263-265, 273, ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва- задовольнити частково.

Скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13.08.2020р. за № 718-МО.

Визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.11.2020 року № ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (ЄДРПОУ 43147095) на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 11 вересня 2023 року.

СУДДЯ: