Постанова

від 07.09.2023 по справі 555/147/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року

м. Рівне

Справа № 555/147/22

Провадження № 22-ц/4815/897/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя доповідач Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання

соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району

Рівненської області

розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадження,без повідомленняучасників справиапеляційну скаргуКомунального закладу"Територіальнийцентр соціальногообслуговування (наданнясоціальних послуг)Березнівської міськоїради Рівненськогорайону Рівненськоїобласті на додаткове рішення Березнівського районногосуду Рівненськоїобласті від 01травня 2023року (ухвалене у складі судді Мельничук Н.В.) у справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 13 липня 2022 року позов ОСОБА_1 до КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ комунального закладу "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області № 147-к від 13 грудня 2021 року "Про оголошення догани ОСОБА_1 ".

Стягнуто з комунального закладу "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 гривень 40 коп.

19 липня 2022 року представником ОСОБА_1 адвокатом Губар Наталією Всеволодівною подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення правничої допомоги в розмірі 5000 гривень.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 понесла судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн, що підтверджується договором від 21.12.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання правничої допомоги, актом виконаних робіт, квитанцій АТ КБ ПриватБанк № 0.0.2611990637.1 та № 0.0.2611989952.1.

22 березня 2023 року КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області" подав заперечення на заву про ухвалення додаткового рішення, які обґрунтовані тим, що під час подання позивачем первинного позову та заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутній договір, як доказ про надання правничої допомоги, що позбавляє можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру та порядку обчислення витрат понесених позивачем.

Подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі також не дає можливості спростувати не співмірність витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відсутній порядок обчислення витрат які поніс позивач (як погодинної оплати або фіксованого розміру) та детальний опис робіт (наданих послуг) викопаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт.

Додатковим рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 01 травня 2023 року стягнуто з комунального закладу "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 5000 гривень.

Рішення мотивовано тим, що ухваленим по справі судовим рішенням від 13 липня 2022 року не вирішувалося питання про судові витрати на професійну правничу допомогу. Оскільки ОСОБА_1 поніс судові витрати у зв`язку з правничою допомогою адвоката Губар Н.В. в сумі 5000 грн, такі витрати підлягають до стягнення з відповідача на його користь.

Не погоджуючись із додатковим рішенням місцевого суду, КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Копія договору про надання правничої допомоги від 04.04.2022 року не може вважатися поданою до суду у встановлений строк.

Прийняття судом даного договору до розгляду порушує принцип верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності цивільного судочинства, а винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу ґрунтувалося на припущеннях.

Під час подання позивачем первинного позову та заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутній договір як доказ про надання правничої допомоги, що позбавляє можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру та порядку обчислення витрат понесених позивачем.

Подання договору із заявою позивача про ухвалення додаткового рішення у справі не дає можливості спростувати неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в копії долученого договору відсутній порядок обчислення витрат які поніс позивач та детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, а отже винесене додаткове рішення у справі ґрунтувалося на припущеннях.

Просить суд скасувати додаткове рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 01 травня 2023 року та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

10 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу.

Пояснює, що 02.06.2022 року під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1 через канцелярію суду, на виконання ч. 8 ст. 141 ЦПК України, подав письмову заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, подавши 02.06.2023 року письмову заяву до закінчення судових дебатів, позивач зробив відповідну заяву про необхідність стягнення з відповідача судових витрат.

У судовому засіданні по даній справі ОСОБА_1 на запитання судді підтвердив, що підтримує свою заяву від 02.06.2022 та просить стягнути витрати на правничу допомогу. Тобто заява ОСОБА_1 була зроблена і у письмовій, і у усній формі.

Таким чином, судом були усунуті сумніви в тому, що заява могла бути подана іншою особою.

Окрім того, будь-яких доказів (висновок експерта і т.д.) на спростування того, що заява підписана не ОСОБА_1 , а іншою особою, відповідач суду не надав, а зробив такий висновок лише шляхом візуального огляду позовної заяви та додатків до неї.

Отже, суд правильно врахував при вирішенні питання про стягнення правової допомоги заяву позивача від 02.06.2022 року, зроблену ним до судових дебатів, оскільки вона була заявлена ним як у письмовому вигляді, так і підтверджена усно у судовому засіданні

Щодо твердження апелянта про неможливість прийняття судом договору як доказу, через подання його у невстановлений строк (не одночасно з позовною заявою), то копія договору про надання правничої допомоги, копія акту виконаних робіт та копії двох квитанцій про сплату гонорару були подані разом із заявою про ухвалення додаткового рішення 18.07.2022 року.

Тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду від 13.07.2023 року, що повністю узгоджується з вимогами ч.8 ст. 141 ЦПК, відповідно до якої докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (договора, рахунки тощо), подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тому твердженні відповідача про неможливість прийняття копії договору про надання правничої допомоги від 21.12.2021 року в якості доказу є голослівним та суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства, яке не містить вимоги подання копії такого Договору одночасно з позовною заявою.

Детальний опис виконаних робіт наведено у акті виконаних робіт від 18.07.2022 року, що поданий до суду.

Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

21 серпня 2023 року КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області" подав відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на безпідставність доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 1Закону України"Проадвокатуру таадвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

Як вбачається з матеріалів справи, заява про стягнення витрат на правову допомогу подана позивачем до суду 02 червня 2022 року, окрім того вказана заява була оголошена суддею в судовому засіданні 02 червня 2022 року та підтримана представником позивача Губар Н.В., що підтверджується звукозаписом судового засідання від 02.06.2022 року (а.с. 57, диск звукозапису від 02.06.2022 року).

Наведене дає підстави для висновку про те, що сторона позивача в дотримання вимог ч. 8 ст.141ЦПК України у встановлений процесуальним законом строк зробила заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано Договір про надання правничої допомоги від 21 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Губар Н.В.; акт від 18.07.2022 року виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 21.12.2021 року; квитанції від 18.07.2022 року № 0.0.2611990637.1 та № 0.0.2611989952.1 (а.с. 70-72).

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно стягнув з КЗ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване додаткове рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуКомунального закладу"Територіальнийцентр соціальногообслуговування (наданнясоціальних послуг)Березнівської міськоїради Рівненськогорайону Рівненськоїобласті залишити без задоволення, а додаткове рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 01 травня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Суддя доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.