Ухвала

від 08.09.2023 по справі 361/10325/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/10325/21 Головуючий у суді І інстанції Петришин Н.М.

Провадження № 22-ц/824/12321/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги

08 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», Броварського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних системи «Київоблгаз», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про захист прав споживачів та відновлення становища, що існувало до порушення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 04 липня 2023 року третя особа ОСОБА_1 звернувся у власних інтересах з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам статті 356 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме: подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

09 серпня 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що він являється військовослужбовцем, учасником бойових дій.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:

1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, є вичерпним.

Отже, положення статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Як вбачається матеріали справи, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, третя особа ОСОБА_1 надав суду копію військового квитка від 04 травня 2022 року.

Однак, ОСОБА_1 не має процесуального статусу позивача у даній справі, тому підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги відповідно до вищезазначених норм не вбачається. Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18.

Тобто, ОСОБА_1 , будучи третьою особою, яка діє у власних інтересах у цій справі, не є таким, який згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» може бути звільнений від сплати судового збору (див. постанову Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 760/28246/20).

При цьому надана копія військового квитка на засвідчена належним чином, у зв`язку з чим взагалі не можуть братися до уваги.

При вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій у розумінні вимог Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядкунадання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, тому немає обґрунтованих підстав для звільнення його від сплати судового збору в силу вимог пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Слід також зазначити, що перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами апеляційної скарги, подібними до тих, з якими скаржник звернувся у цій справі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших.

Крім того, предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому правові підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» також відсутні.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Ураховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у особи, яка подала апеляційну скаргу, пільг щодо його сплати за оскарження незадоволених позовних вимог, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами скаржника стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

За таких обставин, обґрунтованих підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у вказаній справі немає, тому скаржнику слід сплатити судовий збір відповідно до вимог ухвали Київського апеляційного суду від 25 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини першої статті 126 та частини другої статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Положеннями статей 185, 357 ЦПК визначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року, які були визначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 25 липня 2023 року щодо сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, додатково на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 127, 136, 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.А. Голуб