Рішення

від 04.09.2023 по справі 280/12384/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2023 року Справа № 280/12384/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Келюх К.С.

за участю:

представника позивача Діденко О.В.

представника відповідача Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, код ЄДРПОУ 05402588)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя»(даліПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить суд

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від № 00118240706, прийняте 26.08.2021 року Головним управлінням державної податкової служби у Запорізькій області, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 2 833 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України внаслідок нереальності здійсненних господарських операції між позивачем та ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» (ЄДРПОУ 42206747), ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ» (ЄДРПОУ 43365564), що викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки, є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами. Стверджує, що доводи контролюючого органу про відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, відсутність працівників не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди може мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, а будья-які нормативи (розрахунки) щодо достатньої кількості зазначених ресурсів для виконання тих чи інших господарсьх операцій чинним законодавством не визначені. Вказує, що звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів. Також звертає увагу на те, що використані податковим органом інформаційні бази даних не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, тому вони не можуть розглядатись, як належні докази, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Крім того, зазначає, що досліджувані в ході перевірки первинні документи є первинними документами за будь-якої обставини і підтверджують здійснення господарських операцій в будь-якому разі, за винятком скасування судом самих первинних документів або визнанням судом угоди, здійснення якої вони підтверджують, недійсною. З огляду на таке, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовільнити.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.02.2022.

Відповідач адміністративний позов не визнав, надав відзив, в якому вказав на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача були встановлені порушення п. 44.1, ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за травень 2021 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 2833000 грн. Посилається на встановлену відсутність у контрагентів позивача ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ» необхідних трудових ресурсів, техніки, матеріалів та нерухомого майна у власності, ліцензії на проведення робіт, даних про залучення контрагентами позивача субпідрядників, відсутність документального підтвердження проведення робіт за місцезнаходженням позивача. Крім того, за господарською операцією позивача з контрагентом ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» посилається на неможливість встановлення події, що відбулася раніше (фактичну дату віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) та відповідно правомірність включення сум ПДВ по виписаним податковим накладним до податкового кредиту у січні 2021р, а також на віднесення ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» до ризикових платників подату рішенням ГУ ДПС у Львівській області № 10634 від 08.04.2021 року. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Протокольною ухвалою суду від 09.02.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.03.2022.

Указом Президента УкраїниПро введення воєнного стану в Україніз 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022№12, від 11.03.2022№13, від 18.03.2022№14, від 25.03.2022№15, від 01.04.2022№16, від 08.04.2022№17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022№21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного станупродовжений до 06.05.2022 включно. Роботу суду відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 21.03.2022підготовче засідання не відбулось, та його було відкладено на 04.07.2022.

Ухвалою суду від 04.07.2022 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 17.10.2022.

Ухвалою суду від 17.10.2022провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 17.10.2022 відкладено підготовче засідання на 14.11.2022.

Ухвалою суду від 14.11.2022 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 06.02.2023.

Ухвалою суду від 06.02.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.02.2023 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 03.04.2023.

Ухвалою суду від 03.04.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.04.2023 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 22.05.2023.

Ухвалою суду від 22.05.2023 поновлено провадження у справі.

14.06.2023 від позивача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою суду від 19.06.2023 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 21.08.2023.

Протокольною ухвалою суду від 28.08.2023 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 04.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2023 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

В період з 01.07.2021 по 19.07.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП44118663) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, про що складено акт № 6745/08-01-07-06/05402588 від 26.07.2021р.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» вимог п. 44.1, ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 2 833 000 грн.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість року за господарською операцією позивача з контрагентом ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» на суму 989000 грн, та за господарською операцією позивача з контрагентом ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ» на суму 1844000 грн., а загалом 2 833 000 грн. Такий став висновок контролюючий орган зробив у звязку з відсутністю у контрагентів позивача ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ» необхідних трудових ресурсів, техніки, матеріалів та нерухомого майна у власності, дозволів та ліцензій на проведення робіт, даних про залучення контрагентами позивача субпідрядників, відсутністю документального підтвердження проведення робіт за місцезнаходженням позивача. Крім того, за господарською операцією позивача з контрагентом ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» посилається на неможливість встановлення події, що відбулася раніше (фактичну дату віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) та відповідно правомірність включення сум ПДВ по виписаним податковим накладним до податкового кредиту у січні 2021р, а також на віднесення ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» до ризикових платників подату рішенням ГУ ДПС у Львівській області № 10634 від 08.04.2021 року та початок ліквідаційної процедури ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» з 04.06.2021 року. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в частині надання послуг не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не мають юридичної сили первинних документів.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» надало свої заперечення (вих. № 06/08-3 від 06.08.2021), на які контролюючий орган надав відповідь (вих. № 51479/6/08-01-07-06-07 від 25.08.2021), залишивши висновки акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки № 6745/08-01-07-06/05402588 від 26.07.2021р. відповідачем 26.08.2021р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00118240706, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 2 833 000,00 грн. по взаємовідносинах із постачальниками послуг ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» та ТОВ «ЕКОСТРОЙІНФОРМ» з причини включення сум податку на додану вартість по операціях, оформлених первинними документами, які суперечать вимогам діючого законодавства через відсутність підтвердження факту надання послуг і неможливістю їх виконання.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» в порядку ст. 56 ПКУ оскаржив його до Державної податкової служби України (вих. № 08/09-3 від 08.09.2021 року). За результатами розгляду скарги позивачем 10.11.2021 року було отримано рішення, відповідно до якого ДПС України залишено без змін ППР ГУ ДПС України у Запорізькій області № 00118240706 від 26.08.2021р., а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» звернулось до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Виходячи з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом норм пп. 200.1, пп. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. (пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.Зі змісту наведених норм можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18. Окрім того, у своїх постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 20.10.2020 у справі № 806/705/15, від 10.11.2020 № 822/6302/15 Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Господарські операції з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» та ТОВ «ЕКОСТРОЙІНФОРМ» були проведені ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» в межах цивільного, господарського та податкового законодавства.

Так, 04.12.2020 між ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» та ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» було укладено Договір підряду № 24/12-2020 за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації і умов договору, виконання робіт з контрольного складання конструкцій механізму монтажного спеціального пересувного (маса = 0,12 тн), який необхідний для будівництва Об`єкту «Капітальний ремонт двостулкових робочих воріт нижньої голови Дніпродзержинського шлюзу». Пунктом 1.2. договору передбачено, що роботи проводитимуться за місцезнаходженням Замовника: Україна, 69008, м. Запоріжжя, Заводський район. Пунктом 2.3. договору передбачено, що платежі за даним договором здійснюються Замовником шляхом перерахування безготівкових коштів протягом п`яти банківських днів з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт. Підпунктом 6.1.1. договору встановлено, що Підрядник зобов`язаний власними силами та на власний ризик виконати усі роботи, обумовлені Договором. Умовами договору не встановлено обмежень щодо залучення до виконання робіт третіх осіб.

Факт виконання умов договору підтверджується наступними документами: актом виконаних робіт № 1 від 15.01.2021 року за договором підряду № 24/12-2020 від 04.12.2020 року, протоколом контрольного складання № 1 від 15.01.2021 року, податковими накладними №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 15.01.2021 року, засвідчені ксерокопії яких долучені до матеріалів справи.

Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями №№ 67, 68,69, 70, 71, 72 від 26.01.2021 року.

Земельна ділянка, на якій розташовано ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя», належить підприємству на праві постійного користування, однак територіальне розташування (земельна ділянки підприємства по всьму периметру межує з земельною ділянкою ПАТ «Запоріжсталь») обумовлює доступ на територію підприємства через територію ПАТ «Запоріжсталь». Взаємовідносини ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» та ПАТ «Запоріжсталь» щодо вимог пропускного та внутрішньооб`єктового режиму, порядку проходу на територію заводу працівників ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя», відвідувачів, порядок в`їзду, виїзду та проїзду транспорту, а також порядок ввезення (внесення) та вивезення (винесення) матеріальних цінностей визначаються «Положенням про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим», затвердженим ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» та погодженим ПАТ «Запоріжсталь» 23.12.2006 року, договором № 5402588/3/20/1 від 30.10.2019 року, та листами-погодженнями на бездосмотровий в`їзд-виїзд автомобілів ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» №№ 115, 118, 120 від 23.06.2020 року, засвідчені ксерокопії яких долучені до матеріалів справи.

Так, згідно п. 2.2. Положення, підставою для допущення на територію є постійні, тимчасові та разові перепустки. Постійні перепустки видаються працівникам, що постійно працюють на заводі, підписуються генеральним директором підприємства або його заступниками. Облік видачі, заміни ведеться у відділі кадрів. Тимчасові перепустки видаються строком до двох місяців, з наступним подовженням на один місяць працівникам підрядних організацій, тощо. Порядок видачі та облік тимчасових перепусток тотожний порядку видачі постійних перепусток. Підприємство веде журнал реєстрації тимчасових перепусток.

Таким чином, ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» не потребує погодження чи дозволу ПАТ «Запоріжсталь», та самостійно видає перепустки працівникам підрядних організацій, з якими співпрацює.

На підтвердження виконання Підрядником робіт саме на території ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» позивачем надано копію (виписку) з Журналу реєстрації тимчасових перепусток, що підтвердж є знаходження на території позивача працівників представників Підрядника, які виконували роботи відповідно протоколу контрольного складання № 1 від 15.01.2021.

15.10.2020 між ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» та ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ» укладено договір на надання послуг № 0101-У, розділом 1 якого визначено предмет договору надання послуг неруйнівного контролю при виробництві обладнання та металоконструкцій, необхідних для будівництва Об`єкту: «Капітальний ремонт двостулкових робочих воріт нижньої голови Дніпродзержинського шлюзу», а саме (1) неруйнівний контроль зварних з`єднань візуально-оптичним методом; (2) неруйнівний контроль зварних з`єднань магніто-порошковим методом. Пунктом 1.4. договору визначено місце надання послуг: територія Замовника. Пунктом 9.6. договору встановлено, що Виконавець самостійно визначає співвиконавців з надання послуг за договором, та має право на перерозподіл коштів за статтями витрат без зміни вартості Договору та без додаткового узгодження з Замовником.

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі-приймання №№ 1-23 від 30.04.2021 року за договором на надання послуг № 0101-У від 15.10.2020 року, податковими накладними №№ 82-84, 87-94, 99-106, 112, 113, 115 від 30.04.2021 року засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями №№ 587, 588 від 13.05.2021, № 1217 від 16.11.2021, №№ 1233, 1234 від 18.11.2021, № 1268 від 02.12.2021

Крім того, позивачем на підтвердження факту виконання умов договору надано надано копії наступних документів:

- Технічний акт № 1-02452 від 30.04.2021 року «Про перебіг надання послуг договором на надання послуг № 02452 від 20.10.2020 року», затвердженим ДП «ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України» та ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ».;

- Протокол № 15.04.21 VТ за результатами візуального контролю зварних з`єднань металоконструкцій двостулкових воріт нижньої «голови» Дніпродзержинського шлюзу на річці Дніпро, виготовлених згідно проектів 16ПД.2020.КМД, 811-2020 КМД, затвердженим ДП «ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України» 30.04.2021 року, де замовником виступає ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ»;

- Протокол № 14.04.21 МТ за результатами магнітного контролю зварних з`єднань металоконструкцій Дніпродзержинського судноплавного шлюза на річці Дніпро, виготовлених згідно проектів 16ПД.2020.КМД, 811-2020 КМД затвердженим ДП «ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України» 30.04.2021 року виступає ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ»;

- Дозвіл № 312.13.30 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України строком до 26.03.2023 року, на проведення робіт підвищеної небезпеки, наданий ДП «ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України».

Надання Виконавцем послуг, передбачених договором саме на території ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» підтверджується наданими позивачем копіями Протоколу № 15.04.21 VТ та Протокол № 14.04.21 МТ, пунктами 2.4. яких визначено, що контроль проводився в період 11.01-14.04.2021 року на території ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», м. Зпоріжжя.

Із наданих документів, беручи до уваги предмет договору на надання послуг № 0101-У від 15.10.2020 року між ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» та ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ», та предмет Технічного акту № 1-02452 від 30.04.2021 року та Протоколів №№ 14.04.21 МТ, 15.04.21 VТ, а саме ексклюзивний Об`єкт - металоконструкції двостулкових воріт нижньої «голови» Дніпродзержинського шлюзу та місце надання послуг - територія ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», м. Зпоріжжя.можна зробити висновок, що саме ДП «ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України», як субпідрядник, надало послуги, передбачені Договором на надання послуг № 0101-У від 15.10.2020 року, укладеним між ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» (Замовник) та ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ».

Згідно пояснення позивача, неможливість надання ним договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ЕКО-СТРОЙІНФОРМ» та ДП «ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України» зумовлена положеннями договору № 0101-У від 15.10.2020 року, які дозволяли Виконавцю самостійно залучати співвиконавців без додаткового узгодження з Замовником (пункт 9.6.). Тобто Виконавець не мав обов`язку звітувати Замовнику про залучення третіх осіб до виконання договору та надавати субпідрядні договори, а відповідно зазначені документи не могли бути витребувані під час податкової перевірки та надані контролюючим органам.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду 11.12.2018 року у справі №803/2094/15, де Верховний Суд зазначив, що реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість, що доводить додаткове не передбачене законом обтяження, у межах спірних відносин позивача, як платника податку.

Посилання відповідача на віднесення постачальника позивача ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» до ризикових платників подату рішенням ГУ ДПС у Львівській області № 10634 від 08.04.2021 року та початок ліквідаційної процедури ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» з 04.06.2021 року суд вважає необгрунтованним, з наступних причин. Договір підряду № 24/12-2020 між ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» та ПрАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» укладено 04.12.2020 року, роботи за договором виконано 15.01.2021 року, а оплату за договором здійснено 26.01.2021 року. Таким чином, віднесення ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» до категорії ризикових в квітні 2021 року жодним чином не може підтверджувати недійсності господарської операції, яку було завершено в січні 2021 року.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти долучення позивачем до матеріалів справи документів, наданих позивачем листом від 04.07.2022 року, так як такі документи надавалися відповідачу під час проведення податкової перевірки, що відображено в акті № 6745/08-01-07-06/05402588 від 26.07.2021р., за винятком протоколу контрольного складання № 1 від 15.01.2021 і акта виконаних робіт № 1 від 15.01.2021 за договором підряду № 24/12-2020 від 04 грудня 2020 року.

Судом встановлено, що під час податкової перевірки позивачем було надано протокол контрольного складання № 1 і акта виконаних робіт № 1, датовані 29.01.2021 роком, що стало підставою для правомірного висновку відповідача щодо неможливості встановлення події, що відбулася раніше (фактичну дату віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) та відповідно правомірність включення сум ПДВ по виписаним податковим накладним до податкового кредиту у січні 2021р. Позивач зазначений факт підтверджує, пояснюючи механічною помилкою, тоді як відповідні події відбулися 15.01.2021 року. Це підтверджують і складені постачальником - ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» податкові накладні №№ 5, 6, 7, 8, 9 від 15.01.2021 року. Їх фактична наявність та належне документальне оформлення відповідачем не заперечується.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до статті 4 Податкового кодексу, є принцип презумпції правомірності рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, ст. 201 п. 201.10. ПК України було доповнено абзацом 3 такого змісту: "Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження".

Зміни до ст. 201 п. 201.10 ПК України свідчать про те, що законодавець безальтернативно визначив, що сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено податкову чистоту господарської операції і з цією метою контролюючий орган наділений повноваженнями зупинення реєстрації податкових накладних платника податку, господарські операції якого викликають сумнів в їх реальності.

Тобто, після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган має право донарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, виключно на підставі рішення кримінального суду, яким встановлено факт фіктивного підприємництва.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкові накладні від постачальників позивача прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» до податкових декларацій з ПДВ за травень 2021 року, які прийняті відповідачем без заперечень.

На час складання податкових накладних та подачі їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови у їх реєстрації не приймалося. А відтак, якщо податковий орган указує, що постачальники ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» є недобросовісними, мають негативну історію платника податків, а їхня діяльність не спрямована на досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявлені саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм якраз і створений державою для того, щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків. Як наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних, складених вищезазначеними контрагентами-постачальниками, у ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» були усі підстави вважати, що його постачальники відповідають усім критеріям добросовісності та мають показники позитивної податкової історії платника податку. Аналогічна позиція висловлена 03.08.2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 460/4568/19.

З огляду на викладене, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вищевказаними документами, а також здійснення ПрАТ «ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Аналогічна позиція висловлена 03.08.2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 460/4568/19.

Суд вважає неприйнятними доводи податкового органу стосовно обсягу документів, які можуть бути предметом судового розгляду, з огляду на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладено в Постанові від 12.02.2019 року у справі № 820/6512/16.

Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Разом з тим, контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про те, що операції з контрагентом позивача неможливо підтвердити стосовно врахування наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання таких робіт. Вказані висновки контролюючий орган здійснив на підставі інформації з бази даних ІТС «Податковий блок», Архів електронної звітності, Єдиний реєстр податкових накладних, інших баз.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Інформація з комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказана позиція також підтримується Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17. Також, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Натомість, суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно -господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, а також доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Отже, враховуючи, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер, суд також не бере до уваги посилання контролюючого органу на те, що згідно баз даних ДПС України встановлена зловживання по ланцюгу товарів, що реалізовані контрагентами на адресу позивача.

Дефектність або наявність ознак фіктивності контрагентів у попередніх ланках постачання сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності таких суб`єктів господарювання або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність вказаних правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 22700,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1319 від 28.12.2021 на суму 20430 грн та № 1283 від 09.12.2021 на суму 2270 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, код ЄДРПОУ 05402588) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00118240706 від 26.08.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Приватного акціонерного товариства Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя (69008, м. Запоріжжя, Заводський район, код ЄДРПОУ 05402588) судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписане 08.09.2023.

Суддя А.В. Сіпака