Рішення

від 07.09.2023 по справі 420/9909/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9909/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» (вул. Теплична, буд. 1, смт. Авангард, Овідіопольский р-н, Одеська обл., 67806, ЄДРПОУ 40489427) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС України в Одеській області №2901-п від 26.04.2023 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 року закрито провадження у справі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 року скасовано, справу №420/9909/23 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 14.07.2023 справу прийнято до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч ст. 80 ПК України позивачу не було повідомлено про реальну наявну та/або отриману в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а здійснення функцій, визначених також законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Окрім того, позивач звертає увагу, що п.81.1 ст.81 ПК України передбачено обов`язкові відомості, які мають вказуватись у наказі про проведення перевірки, зокрема, підстави для її проведення. Позивач вважає, що під поняттям «підстава» слід розуміти не перелік положень ПК України, а обставини, які згідно цих положень розкриваються та мають об`єктивно існувати.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ГУ ДПС, в якому він зазначає, що не погоджується з доводами позивача, позов не визнає та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідач стверджує, що Підставою для прийняття даного наказу слугував проведений доперевірочний аналіз, за результатами якого встановлено можливі порушення податкового законодавства та іншого законодавства допущене суб`єктом господарювання ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40489427) у лютому місяці 2023 року, а саме: згідно податкової накладної від 24.01.2023 (зареєстрована 01.02.2023), яка відображена у декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 в розділі І. «Податкові зобов`язання» задекларована реалізація товару «Електрогенераторні установки Perkins з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) 75 кВхА, потужністю понад 7,5 кВхА, але не більше 75 кВхА» не платнику податку на додану вартість по коду 100000000000 на загальну суму 660330 грн., в т.ч. ПДВ 110055 грн.

Вищезазначене може свідчити про здійснення розрахунків готівкою неплатником ПДВ з підприємством, фізичною особою підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами і доповненнями).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» зареєстровано як юридична особа з 18.05.2016 року та основним видом економічної діяльності є: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

На ім`я заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області начальником управління податкового аудиту підготовлена доповідна записка від 20.04.2023 року № 2797/15-32-07-06-11 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ». (а.с.39)

У доповідній записці вказано, що остання фактична перевірка не проводилась.

Щодо пропозиції: у зв`язку з вищевикладеним, керуючись ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) й відповідно до пп. 80.2.2 п. 80,2 ст. 80 Податкового кодексу України «...у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за ЯКИМ покладено На контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів...» контролюючий орган просить дозволу на проведення фактичної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ».

26.04.2023 року Головним управління ДПС в Одеській області було прийнято наказ №2901-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» на підставі ст. 20, пл. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, яка свідчить про можливі порушення здійснення розрахункових операцій в готівковій формі, які перевищують граничну суму розрахунків готівкою.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пункту 80.1. статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Матеріалами справи підтверджено, що в оскаржуваному наказі не зазначено про інформацію, яка була отримана контролюючим органом, що послугувало підставою для призначення фактичної перевірки.

Крім того, суд звертає увагу, що прийняттю наказу від 26.04.2023 року №2901-п передувало доповідна записка від 20.04.2023 року, в якій не зазначено інформацію щодо порушення норм чинного законодавства позивачем.

Таким чином, відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю та прийняття оскаржуваного наказу від 26.04.2023 року №2901-п.

У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Суд враховує, що не доведення наявності підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки є правовою підставою для визнання такого наказу протиправним та його скасування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.10.2021 року по справі № 520/10214/2020.

Враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними, а тому належать задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2023 року №2901-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40489427)».

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію щодо викладених позивачем правових позицій, не довів та не обґрунтував.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 2684 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд дійшов наступного висновку.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником позивача надані: копія договору про надання правової допомоги №113від 03.05.2023, детальний опис робіт від 03.05.2023, згідно з яким їх вартість склала 10 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи представником позивача фактично були вчинені дії з підготовки та подання адміністративного позову.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Суд критично ставиться до посилання адвоката, що вартість роботи по підготовці адміністративного позову у вказаній справі становить 10 000 грн. Дана адміністративна справи є типовою справою незначної складності та така вартість не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 1000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» (вул. Теплична, буд. 1, смт. Авангард, Овідіопольский р-н, Одеська обл., 67806, ЄДРПОУ 40489427) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2023 року №2901-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40489427)».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору розмірі у розмірі 2684 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса