Рішення

від 08.09.2023 по справі 520/17409/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 вересня 2023 р. справа № 520/17409/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6 поверх, 61166, м. Харків, код ЄДРПОУ 40324829) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Адміністрація Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 37459114) про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг пов`язаних із зберігання утильсировини, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, пов`язаних із зберіганням утильсировини фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на складі тимчасового зберігання утильсировини у підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , з порушенням вимог абзацу 1 пункту 5.5 глави 5 додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, вимог абзацу 1 пункту 5.13 глави 5 додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, до повного усунення таких порушень вимог санітарного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Актом №41 від 11.04.2023 встановлено порушення вимог санітарного законодавства ФОП ОСОБА_1 , а саме: 4 - розміри санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови не витримано (підприємство ФОП ОСОБА_1 розташоване в підвальному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_3 ), що є порушенням вимог абзацу 1 пункту 5.5 глави 5 додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173; - територія санітарно захисної зони не розпланована та не упорядкована що є порушенням вимог абзацу 1 пункту 5.13 глави 5 додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173. Враховуючи той факт, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність в санітарно-захисній зоні, а саме в житловому будинку по АДРЕСА_3 та те, що тимчасове зберігання утильсировини в житловому будинку є небезпечним та може спричинити шкоду здоров`ю населення, виникнення гострих інфекційних та неінфекційних захворювань та призвести до погіршення умов проживання мешканців житлового будинку АДРЕСА_3 , є підставами для повного зупинення діяльності складу тимчасового зберігання утильсировини, до усунення порушень санітарного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 встановлено відповідачу строк, не більше шістнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для надання до суду відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

Згідно з приписами п. 12 та п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції, ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомлення.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт повернувся на адресу суду 22.08.2023 з відміткою відділення Укрпошти «За закінченням терміну зберігання» від 21.08.2023.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 1 ст. 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, відповідач вважається такою, що повідомлена про відкриття провадження у справі №520/17409/23.

Крім того, суд зазначає, що ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 направлено судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 10.07.2023 та оприлюднено 12.07.2023.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.06.2015 зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець та взята на облік в ГУ ДПС у Харківській області як платник податку з єдиного внеску, що підтверджується даними з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за КВЕД: 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (основний); 38.11 Збирання безпечних відходів; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, одним із видів якої є приймання вторинної сировини, розташоване в підвальному поверсі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 .

На підставі листа голови Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 23.03.2023 №474/0/187-23 щодо погіршення умов проживання внаслідок діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів з державного нагляду (контролю) у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення на період воєнного стану» від 07.06.2022№6969, керуючись пп. 2 п. 4, п. 8, пп. 11 п. 11 «Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області», затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, Головним управлінням Держпродспоживслужбою в Харківській області винесено наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 07.04.2023 №277 та направлення на проведення позапланової перевірки від 07.04.2023 №41 до ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Термін проведення перевірки з 10.04.2023 по 11.04.2023.

Копію направлення від 07.04.2023 №41 отримала ФОП ОСОБА_1 11.04.2023, про що свідчить її підпис.

За результатами проведення перевірки складений акт №41 від 11.04.2023, від підписання ФОП ОСОБА_1 відмовилась, про що зазначено в акті.

Актом № 41 від 11.04.2023 встановлено порушення вимог санітарного законодавства, ФОП ОСОБА_1 , а саме:

- розміри санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови не витримано (підприємство ФОП ОСОБА_1 розташоване в підвальному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_3 ), що є порушенням вимог абзацу 1 пункту 5.5 глави 5 додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173;

- територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована, що є порушенням вимог абзацу 1 пункту 5.13 глави 5 додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173.

18.04.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено припис №32 про усунення порушень санітарного законодавства, який поштовим зв`язком направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 . В приписі містилась вимога усунути встановлені перевіркою порушення у строк до 10.05.2023.

20.04.2023 відносно ФОП ОСОБА_1 складено Протокол про порушення санітарних норм, а саме абзацу 1 п. 5.5 глави 5, абзацу 1 п. 5.13 глави 5, додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, що передбачено ст. 42 КУпАП.

20.04.2023 листом за вих. №19.2-057/576-23 Протокол направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 .

Постановою від 25.04.2023 №2 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області визнано винною ФОП ОСОБА_1 у тому, що станом на 15:00 год. 11.04.2023 в складі тимчасового зберігання утильсировини ФОП ОСОБА_1 при здійсненні діяльності розмір санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови не витримано; територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована, що є порушенням абзацу 1 п. 5.5 глави 5, абзацу 1 п. 5.13 глави 5, додатку 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, та накладено штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 136,00 грн.

Згідно Акту комісійної перевірки від 30.05.2023 щодо виконання вимог припису, у діяльності ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює діяльність з приймання вторинної сировини у підвальному приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3 , зафіксовані численні порушення норм чинного законодавства України, в тому числі, порушення вимог ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки", п. 5.40 п.п. б: Не допускається розміщення у житлових будинках пунктів приймання склотари та вторинної сировини, а також магазинів сумарною площею більше 1000 кв.м.

Враховуючи, що за результатами перевірки встановлено, що припис про усунення порушень санітарного законодавства не виконаний, підвальному приміщенні багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_1 продовжується здійснення діяльності зі збирання та тимчасового зберігання утильсировини, при цьому санітарно-захисна зона підприємства не дотримується, її упорядкування та планування не забезпечено, що є небезпечним та може спричинити шкоду здоров`ю населення, виникнення гострих інфекційних та неінфекційних захворювань та призвести до погіршення умов проживання мешканців житлового будинку АДРЕСА_3 , є підставами для повного зупинення діяльності складу тимчасового зберігання утильсировини, до усунення порушень санітарного законодавства.

На підставі викладеного, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлено:

- санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров`я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами;

- державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов`язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров`ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загроз; виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення;

- вимоги безпеки для здоров`я і життя людини - розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров`я і життя людини), розроблення, обґрунтування, контроль і нагляд за якими відноситься виключно до медичної професійної компетенції;

- небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров`я людини.

Отже, недотримання санітарних норм порушує законні права громадян на безпеку для здоров`я і життя населення та може в подальшому завдати шкоди їх здоров`ю.

Предметом позову у справі є вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, пов`язаних із зберіганням утильсировини, до усунення порушень вимог санітарного законодавства.

За приписами п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.

Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті.

На установи, заклади, частини і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях, об`єктах, у частинах і підрозділах.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби №164 від 24.02.2020, визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства: реалізує державну політику y сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць 1 доз опромінення працівників), попередження та зменшених вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення; здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) за: дотриманням санітарного законодавства; біологічними продуктами, патологічним матеріалом; додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів в імпортованих лікарських травах, водних об`єктах, воді, що використовується для господарського постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення; дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, та проводить моніторинг ефективності вжитих заходів з попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення; забезпечує та здійснює проведення профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, здійснює державний санітарно-епідеміологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України; здійснює санітарні заходи щодо охорони території України шляхом проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, медико-санітарного контролю (огляду) з метою запобігання в`їзду на територію України транспортних засобів, ввезення вантажів, товарів та інших предметів, у тому числі лікарських засобів, біологічних, хімічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів і відходів, що можуть створювати небезпеку для життя і здоров`я населення (крім заходів, пов`язаних із здійсненням медико-санітарного спостереження (епідеміологічного нагляду (спостереження)), та крім виконання функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників); здійснює передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства; здійснює в межах компетенції контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення; організовує проведення відповідних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю; подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в`їзду на територію України ї громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв`язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території, забезпечує проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи; здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; 8 розробляє та здійснює санітарні заходи, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством, зокрема щодо обмеження, заборони, тимчасового припинення діяльності, вживання відповідно до закону інших заходів реагування, у тому числі обмеження або заборони ввезення (пересилання) на митну територію України, перевезення через митну територію України (транзит) біологічних продуктів, патологічного матеріалу; бере участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду з питань профілактики захворювань людини, а також факторів середовища життєдіяльності людини, реалізації державної політики в інших визначених сферах; бере участь розробленні санітарних протиепідемічних (профілактичних) заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів, кормів, технічних регламентів та стандартів: бере участь у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на здоров`я людини, у проведенні оцінки ризику та встановленні ступеня створюваного ними ризику; бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, та вживає заходів щодо їх усунення відповідно до законодавства; здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень фізичних та юридичних осіб щодо дотримання санітарного законодавства та випадків заподіяння шкоди здоров`ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею) та впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини; бере участь та проводить заходи, спрямовані на підвищення рівня гігієнічних знань працівників, в тому числі, тих які підлягають обов`язковим медичним оглядам, а також тих, які зазнають у виробництві, сфері послуг, інших галузях ризику дії небезпечних факторів.

Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є органом, на який покладено повноваження щодо реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, а також функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного законодавства та епідеміологічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Так, за результатами позапланової перевірки відповідача посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання законодавства у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення №41 від 11.04.2023, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, а саме: розміри санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови не витримано, територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована.

Відповідно до положень абзацу першого пункту 5.5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів.

У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно-захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології 11 виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття.

Додатком №4 до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173, склади тимчасового зберігання вторинної сировини неорганічного походження без її переробки 100 м, склади утильсировини, зберігання кісток без їх переробки 300 м.

Частинами 1 та 2 ст. 114 Земельного кодексу України визначено, що санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Тобто, санітарно-захисна зона - територія, розташована між промисловими підприємствами і найближчими житловими і громадськими та ін. непромисловими будівлями. Створюється для захисту населення від впливу несприятливих виробничих чинників (токсичні викиди, забруднене повітря та ґрунти, промисловий пил, шум, вібрації і ін.), величина яких на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати гігієнічних нормативів, встановлених для населених місць. Ширина санітарно-захисної зони залежить від характеру і потужності виробництва, досконалості технологічних процесів, рівня несприятливих чинників, рози вітрів, застосування газо- і пилоочисних пристроїв, наявності протишумових, проти вібраційних і інших захисних заходів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи і організації зобов`язані:

за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;

у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров`я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;

на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров`ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю;

відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров`ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

Власники підприємств, установ і організацій та уповноважені ними органи зобов`язані забезпечувати їх необхідними для розробки та здійснення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів санітарними нормами.

Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до припису про усунення порушень санітарного законодавства, виявлених посадовими особами позивача, зобов`язано відповідача надати інформацію щодо виконання припису до 10.05.2023.

Однак, відповідачем на виконання припису не проведені відповідні заходи усунення порушень санітарного законодавства, що підтверджується доказами, наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи, зокрема, актом комісійної перевірки, протоколом про порушення санітарних норм, постановою про накладення штрафу.

Таким чином, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 не виконано припису, оскільки протягом встановленого строку не було усунуто виявлені порушення.

Недотримання санітарного законодавства порушує законні права громадян на безпеку для здоров`я і життя населення та може в подальшому завдати шкоди їх здоров`ю, життю або працездатності людини чи здоров`ю майбутніх поколінь.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність в санітарно-захисній зоні, а саме в житловому будинку по АДРЕСА_3 , тимчасове зберігання утильсировини в житловому будинку є небезпечним та може спричинити шкоду здоров`ю населення, виникнення гострих інфекційних та неінфекційних захворювань та призвести до погіршення умов проживання мешканців житлового будинку.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» заходами щодо припинення порушення санітарного законодавства, зокрема, є обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об`єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги чинного законодавства щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення, а тому відповідач зобов`язана повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, пов`язаних із зберіганням утильсировини в житловому будинку по АДРЕСА_3 , до усунення порушень вимог санітарного законодавства.

Вищезазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 17 травня 2019 року по справі №826/3031/18, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту усунення порушень вимог санітарного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6 поверх, 61166, м. Харків, код ЄДРПОУ 40324829) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Адміністрація Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 37459114) про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг пов`язаних із зберігання утильсировини задовольнити.

Повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, пов`язаних із зберіганням утильсировини фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на складі тимчасового зберігання утильсировини у підвальному приміщенні за адресою: 61093, м. Харків, вул. Іллінська, буд. 61, до повного усунення порушень вимог санітарного законодавства.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.