Постанова

від 30.08.2023 по справі 380/14285/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14285/22 пров. № А/857/5362/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

представника позивача Владики В. В.,

представника відповідача Холявки І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (прийняте в місті Львові суддею Лунь З. І.; складене в повному обсязі 22 лютого 2023 року) в адміністративній справі № 380/14285/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрейдинг ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтрейдинг ЛТД» (далі також - ТОВ «Будтрейдинг ЛТД», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області за формою «ВЗ» від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07.

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року в цій справі адміністративний позов ТОВ «Будтрейдинг» задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26 липня 2022 року № 4765/13-01-07-07.

Вирішено питання про судові витрати.

10.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» про виправлення описки у резолютивній частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі № 380/14285/22 та зазначити: «Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтрейдинг ЛТД» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766».

Ухвалою суду від 22.02.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про виправлення описки в судовому рішенні в адміністративній справі за позовом ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, 22 лютого 2023 року суд ухвалив додаткове рішення у справі, яким зобов`язав ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати додаткове рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що повноваження ДПС України щодо внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області сформувати висновок, є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необґрунтованими та просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

З матеріалів справи видно, що ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області за формою «ВЗ» від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07.

Крім того, разом із заявою про усунення недоліків від 18.10.2022 позивач подав до суду «уточнений адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07», в якому також просив суд зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766.

Водночас, як видно з цього рішення суд не вирішив заявлену позовну вимогу про зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг ЛТД» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766.

З метою вирішення цієї позовної вимоги 22 лютого 2023 року суд ухвалив додаткове рішення у справі про її задоволення.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що як видно з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у цій справі, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до вимог ст. 200 ПК України правильно заповнив податкову декларацію з ПДВ та додатки до неї, подав заяву платника на повернення суми ПДВ, в якій вказав спосіб такого повернення, сума ПДВ по податковому кредиту сплачена контрагентом позивача, а тому позивач має право на бюджетне відшкодування в розмір 14 000 000,00 грн. Зазначене стало підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 4765/13-01-07-07 від 26.07.2022.

Тому відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування, для подальшого її виконання.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Згідно пункту 200.1, підпунктів «б» - «в» пункту 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пункту 187.1 статті 187 ПК України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абз. 6, 8 пункту 200.12 статті 200 ПК України у випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до абз. 1 та 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26, встановлено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно пункту 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Як видно з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у цій справі, суд дійшов висновку, що позивач, відповідно до вимог ст. 200 ПК України, правильно заповнив податкову декларацію з ПДВ та додатки до неї, подав заяву платника на повернення суми ПДВ, в якій вказано спосіб такого повернення, сума ПДВ по податковому кредиту сплачена контрагентом позивача, а тому позивач має право на бюджетне відшкодування в розмір 14 000 000,00 грн. Зазначене стало підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26.07.2022 № 4765/13-01-07-07.

З урахуванням викладеного, ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою відновлення прав позивача в повному обсязі необхідно зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування, для подальшого її виконання.

Також вказав, що зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.07.2021 (справа № 560/3705/18), від 26.10.2022 (справа № 280/1477/20).

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача. Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року в справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З приводу покликань апелянта на те, що зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг», буде втручанням в його дискреційні повноваження, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Натомість, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Умови, за яких орган відмовляє у внесенні даних до Реєстру, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен внести такі дані до Реєстру. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу внести дані до Реєстру або не внести (відмовити у внесенні). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Як уже зазначено вище, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27 лютого 2018 року в справі № 816/591/15-а, від 18 жовтня 2018 року в справі № 818/1976/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 816/318/18, від 09 жовтня 2020 року в справі № 1840/3664/18.

При цьому у постанові від 11 вересня 2018 року в справі № 816/318/18 Верховний Суд зазначив, що втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити певні дії, а саме прийняття ним рішення за клопотанням заявниці замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто, в цьому випадку зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Будтрейдинг» в податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 за звітний (податковий) період січень 2022, реєстраційний номер 9036959766 не є втручанням суду у дискреційні повноваження ГУ ДПС у Львівській області, а є обґрунтованим та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року в адміністративній справі № 380/14285/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 08 вересня 2023 року.