Рішення

від 16.08.2023 по справі 909/453/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. м. УжгородСправа № 909/453/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Адамант", с. Зимна Вода до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент", м. Ужгород про стягнення 666 511,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу

За участю представників:

від позивача - Чаплінський Ігор Михайлович, довіреність № 2 - Д від 13 липня 2022 року - в режимі відеоконференції

від відповідача - Олександров Олексій Петрович, довіреність № 11/02/22-03 від 11 лютого 2022 року - в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 666 511,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу, з яких 604 380,00 грн основної заборгованості та 62 131,00 грн пені, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та вимог положень статей 525, 615 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2022 р. справу № 909/453/22 за позовом ТзОВ виробничо-комерційного підприємства "Адамант" до ТзОВ "М-Торент" про стягнення 666 511,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу передано за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2022 справу передано для розгляду судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою суду від 11.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №909/453/22 призначено на 07.12.2022 року.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року задоволено клопотання представника ТзОВ "М-Торент", м. Ужгород, адвоката Олександрова О.П. (за вх.№02.3.1-02/6380/22) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon".

Ухвалою суду від 07.12.2022 відкладено підготовче засідання на 17 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 16.01.2023 р. задоволено клопотання ТзОВ виробничо-комерційного підприємства "Адамант", представника Чаплінського І.М. (за вх.№02.3.1-02/63/23 від 04.01.2023) про участь у судовому засіданні, яке призначено на 17.01.2023 року.

На день реєстрації Господарським судом Закарпатської області надходження справи №909/453/22 у матеріалах справи міститься відзив відповідача по суті заявлених позовних вимог із доказами його надіслання на поштову адресу позивача. Натомість, позивачем не подано суду відповіді на відзив у порядку, передбаченому вимогами ГПК України.

Ухвалою суду від 17.01.2023 р. відкладено підготовче засідання на 07.02.2023 року.

Ухвалою суду від 07.02.2023 р. відкладено підготовче засідання на 28.02.2023 року.

У засіданні суду 28.02.2023 відповідно до ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 21.03.2023 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

В судовому засіданні 21.03.2023 відповідно до ст. 183 ГПК України за згодою представників сторін оголошено перерву на 05 квітня 2023 р. на 14:30 год. за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

В судовому засіданні 05.04.2023 відповідно до ст. 183 ГПК України за згодою представників сторін оголошено перерву на 26 квітня 2023 р. на 10:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою суду від 26.04.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.05.2023 року.

Проте, судове засідання призначене на 24.05.2023 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни на навчанні для підтримання кваліфікації голів та заступників голів апеляційних судів, місцевих загальних, господарських, окружних адміністративних судів на робочому місці в режимі онлайн трансляції в Національній школі суддів України з 22.05.2023 року по 24.05.2023 року, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/16-к від 22.05.2023 року.

Ухвалою суду від 25.05.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 14.06.2023 року.

Проте, судове засідання призначене на 14.06.2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 14.06.2023 року по 23.06.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/13-к від 13.06.2023 року.

Ухвалою суду від 27.06.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 16 серпня 2023.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині здійснення оплати за надані послуги, у відповідача виникла та рахується заборгованість в розмірі 666 511,00 грн, з яких 604 380,00 грн основної заборгованості та 62 131,00 грн пені.

Крім того, позивач звертає увагу на наявні недоліки вагонів, яким був проведений ремонт на суму 11 880,00 грн. про що Орендарю надано відповідні рахунки та акти виконаних робіт.

Водночас, твердження відповідача, щодо наявності форс мажорних обставин вважає неприпустимими та такими, що не підлягають дослідженню.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Торент", м. Ужгород проти позовних вимог заперечує повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відповідно до наданої банківської виписки по рахунку на виконання Договору оренди залізничного рухомого складу, ТОВ «М-ТОРЕНТ» сплатив на користь позивача 2 162 600,00 грн, чим повністю виконав взяті на себе зобов`язання по договору. Також зазначає, що позивач не надавав рахунки для здійснення передоплати як це передбачалось договором, а тому несплата відповідачем передоплати до 10 числа поточного місяця була наслідком бездіяльності (прострочення зобов`язання) позивача.

Разом з тим, на переконання відповідача, починаючи з 24.02.2022 р. ТОВ «М-ТОРЕНТ» якщо й допустило прострочення платежів, то саме в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (війни), а тому в силу закону звільняється від господарсько-штрафних санкцій. Окрім того, оскільки орендар забезпечує поточний ремонт вагонів виключно під час їх оренди, а акти виконаних робіт не містять робіт щодо усунення виявлених недоліків, то відповідно вимога про відшкодування вартості поточного ремонту також є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Також у поданих письмових запереченнях відповідач вказує на не підписання додаткової угоди №8 відповідачем.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.08.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо комерційним підприємством «АДАМАНТ» (далі Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-ТОРЕНТ» (далі Відповідач, Орендар) укладено договір оренди № АД10/8-20пв (далі- Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) для перевезень вантажів по залізницях України, країнах СНД і Балтії рухомий склад (далі - «РС») за актами прийому - передачі, в яких вказується найменування, модель, кількість і номери рухомого складу, які є невід`ємною частиною даного Договору.

За умовами п. 2.1 Договору, орендодавець, зокрема, зобов`язаний передати Орендарю РС в технічно справному та комерційно придатному стані, очищений від залишків раніше перевезених вантажів; надати інформацію Орендарю про плановане проведення капітального і деповського ремонту вагонів не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати нормативного терміну проведення ремонту, із зазначенням переліку вагонів; протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення місяця оренди надати Орендарю: - рахунок; - акт наданих послуг; - податкову накладну; акт звірки по фактично наданим послугам; провадити за свій рахунок та своїми силами планові види ремонту РС (деповський, капітальний).

Крім іншого, за умовами п. 2.2 Договору Орендар зобов`язаний за свій рахунок забезпечувати збереження РС, його обладнання та комплектуючих, а також підтримувати його в технічно справному стані; забезпечувати заходи протипожежної безпеки і безпеки перевезення. Протягом всього терміну оренди забезпечувати і оплачувати поточний ремонт і сервісне обслуговування, переданого в оренду РС, крім ремонтів, що виникли за претензіями до проведеним планових (деповского або капітального) ремонтів з обов`язковим оформленням форми ВУ-41.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що передача РС в оренду проводиться за датою прибуття РС на станцію на території України, зазначену Орендарем, відповідно з штемпелем в залізничній накладній (або інформації ПОЦ) і оформляється двостороннім Актом прийому-передачі РС, із зазначенням відповідних номерів, року випуску, дат деповського та капітального ремонту кожної одиниці РС, комплектацію РС. Оплату залізничного тарифу на станцію прибуття на території України, зазначену Орендарем, оплачує Орендодавець. Оренда РС починається в день підписання Акту прийому-передачі РС від Орендодавця до Орендарю. День підписання акту вважається першим днем оренди.

Акти прийому-передачі підписуються уповноваженими представниками Сторін. В актах прийому-передачі фіксується технічний стан РС, рік виготовлення вагонів, дати деповського та капітального ремонтів (п. 3.2 Договору).

Після закінчення терміну Оренди, Орендар зобов`язаний повернути РС Орендодавцю протягом 20 (двадцяти) діб, і передати по акту прийому-передачі, який підписується на станції Укрзалізниці, зазначеної Орендодавцем. Датою повернення РС є календарний штемпель в залізничній накладній станції прибуття або інформації ГІОЦ. Всі витрати по поверненню РС несе Орендар. Оренда РС припиняється в день підписання Акту прийому-передачі РС від Орендодавця до Орендарю. День підписання акту вважається останнім днем оренди. Повернення РС в зв`язку з припиненням терміну дії Договору або в разі його розірвання за погодженням Сторін здійснюється протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту розірвання або припинення терміну дії договору або на вимогу однієї зі сторін. Передача вагонів з оренди здійснюється на станції узгодженої сторонами з оформленням актів прийому-передачі (п. 3.3 Договору).

Орендна плата нараховується за кожну добу Оренди РС. Сума договору в цілому складається з Орендної плати за всі одиниці РС, які були передані в оренду відповідно до п.1.1. даного договору, за винятком кількості одиниць РС, які тимчасово не експлуатуються у зв`язку з проведенням планових ремонтів (п. 5.1 Договору).

Розмір Орендної плати становить 560,00 грн. (п`ятсот шістдесят грн. 00 копі з урахуванням ПДВ 20% - 93,33 грн., за один вагон на добу (п. 5.2 Договору).

Відповідно до підпункту 5.2.1 Договору, Орендар здійснює передоплату в розмірі 100% орендної плати за кожен поточний місяць не пізніше 10-го числа згідно виставленого рахунку.

Додатковою угодою №8 від 29.10.2021 року розмір Орендної плати збільшено до 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу. Згідно з Додатковою угодою №9 від 01.12.2021, розмір Орендної плати становить 1500,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 250,00 грн за один вагон на добу.

Орендодавець на виконання умов договору за актами приймання передачі від 30.08.2020, 24.10.2020, 25.10.2020, 27.10.2020, 30.10.2020, 06.11.2020 передав, а Орендар згідно прийняв в тимчасове платне користування РС в кількості 12 одиниць: №63856405, 63715767, 64238603, 61639415, 61639365, 61572129, 61640926, 61641056, 63715759, 64238561, 64238579,64238629.

За доводами позивача Акти про надання послуг №48 від 30.11.2021 року, №52 від 31.12.2021 року, Акт про надання послуг №1 від 14.01.2022 року виконано ним в повному обсязі.

Проте, Рахунки №43 від 30.11.2021 року на суму 184 500,00 грн, №45 від 31.12.2021 року на суму 376 500,00 грн, №1 від 14.01.2022 року на суму 31 500,00 грн відповідачем не оплачено.

Також, позивач стверджує, що керуючись п.3.7. Договору, Орендодавець отримав пошкоджені вагони з орендного користування і за свій рахунок провів ремонт вагонів 64238579, 64238629, 61639365, 64238603. У зв`язку з цим, Орендодавець виставив Орендарю Рахунок №2 від 14.01.2022 року та Акт про надання послуг №2 від 14.01.2022 року на суму 11 880,00 гривень, які відповідач не оплатив.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у разі порушення Орендарем строків перерахування орендної плати, згідно п.5.3.1, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати.

Пунктами 7.1. та 7.2. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині проведення розрахунків, позивачем на підставі п. 6.4 Договору нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 62 131,00 грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору від 10.08.2020 року, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. і ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом ст. 610 ЦКУ несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Таким чином, однією з істотних умов договору оренди є ціна договору.

Орендна плата нараховується за кожну добу Оренди РС. Сума договору в цілому складається з Орендної плати за всі одиниці РС, які були передані в оренду відповідно до п.1.1. даного договору, за винятком кількості одиниць РС, які тимчасово не експлуатуються у зв`язку з проведенням планових ремонтів (п. 5.1 Договору).

Розмір Орендної плати становить 560,00 грн. (п`ятсот шістдесят грн. 00 копі з урахуванням ПДВ 20% - 93,33 грн., за один вагон на добу. У зв`язку зі зміною кон`юнктури ринку, витрат на утримання РС і т.п. розмір орендної плати може бути змінений орендодавцем або орендарем за спільною згодою сторін. Зміна орендної плати оформляється додатковою угодою до договору. (п. 5.2 Договору).

В матеріалах справи містяться додаткові угоди до договору оренди № АД10/8-20пв. Додатковою угодою №8 від 29.10.2021 р. розмір орендної плати збільшено до 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу. Згідно з Додатковою угодою №9 від 01.12.2021, розмір орендної плати становить 1500,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 250,00 грн за один вагон на добу.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Додаткова угода №8 від 29.10.2021 р. скріплена підписами та відбитками печаток сторін.

Разом з тим, Додаткова угода №9 від 01.12.2021 р. не містить підпису представника відповідача.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів дозволяє ідентифікувати особу та підтверджує наміри та волевиявлення учасників правочину.

Вказані обставини відсутності підпису представника відповідача на додатковій угоді №9 від 01.12.2021 р., вказують на недосягненні сторонами згоди щодо визначення ціни орендної плати в розмірі 1500,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 250,00 грн за один вагон на добу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту 5.2.1 Договору, Орендар здійснює передоплату в розмірі 100% орендної плати за кожен поточний місяць не пізніше 10-го числа згідно виставленого рахунку.

Остаточний розрахунок здійснюється після закінчення місяця протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних послуг на підставі рахунку (п. 5.2.3 Договору).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови Договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов`язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом оренди за Договором, акти приймання передачі від 30.08.2020, 24.10.2020, 25.10.2020, 27.10.2020, 30.10.2020, 06.11.2020 РС в кількості 12 одиниць: №63856405, 63715767, 64238603, 61639415, 61639365, 61572129, 61640926, 61641056, 63715759, 64238561, 64238579,64238629 містяться в матеріалах справи.

Відповідачем вказані обставини передбаченим законодавством способом не спростовано та не заперечене.

Доказів повернення позивачу об`єкту оренди матеріали справи не містять, як і не містять належних доказів проведення оплати за користування об`єктом оренди в спірний період.

В свою чергу, з виписки по рахунку UA043808050000000026002633321 з 01.11.2019 до 09.09.2022 наданої позивачем не можливо достеменно встановити за який саме період використання об`єкту оренди здійснено оплату.

З огляду на, що з урахуванням обставин справи, суд здійснивши власний розрахунок орендної плати у відповідності до умов договору та додаткової угоди №8 від 29.10.2021 року, виходячи з орендної плати в розмірі 1350,00 грн з урахуванням ПДВ 20% - 225,00 грн за один вагон на добу, прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення суми 592 500,00 грн. частково в розмірі 551 700,00 грн.

Що ж до тверджень відповідача про не підписання додаткової угоди №8, суд вважає за необхідне зазначити, що додаткова угода №8 від 29.10.2021 р. скріплена відбитками штампів та підписами сторін.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання може мати печатки. Для виготовлення печаток одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається.

Згідно з пунктами 65, 68, 72, 73 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Печатки і штампи повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах. Бланки дозволяється зберігати у шафах, що надійно замикаються та опечатуються. Печатки і штампи, виготовлені з дозволу органів МВС, здаються для знищення цим органам за місцезнаходженням організацій.

У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов`язані негайно повідомити про це органи МВС та вжити заходів для їх розшуку.

Матеріали справи не містять доказів звернення Відповідача до правоохоронних органів із заявою про втрату або викрадення печатки підприємства.

Враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів втрати печатки або викрадення чи протиправності використання печатки іншими особами, суд доходить висновку про те, що відбиток печатки на додатковій угоді №8, нанесений печаткою відповідача.

Також, позивач стверджує, що керуючись п.3.7. Договору, Орендодавець отримав пошкоджені вагони з орендного користування і за свій рахунок провів ремонт вагонів 64238579, 64238629, 61639365, 64238603. У зв`язку з цим, Орендодавець виставив Орендарю Рахунок №2 від 14.01.2022 року та Акт про надання послуг №2 від 14.01.2022 року на суму 11 880,00 гривень, які відповідач не оплатив.

За умовами п. 3.7 Договору якщо при поверненні РС Орендодавцем були виявлені пошкодження, недоліки залізничних вагонів або їх комплектуючих, що відрізняються від зазначених в актах техогляду при прийомі РС в оренду, винна сторона зобов`язана відшкодувати вартість усунення таких недоліків згідно з виставленими рахунками, з документальним підтвердженням даних витрат протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання.

Під час повернення вагонів 61572129, 64238579, 64238629, 61639365, 64238603 були складені акти огляду технічного стану вантажних вагонів, відповідно до яких були виявлені дефекти.

Однак, в наданих позивачем документах на підтвердження понесених ним витрат щодо усунення виявлених недоліків не міститься інформації щодо виконання робіт, пов`язаних з усуненням виявлених недоліків. Зокрема, у всіх наданих документах (актах, рахунках тощо) зазначається про проведення поточного ремонту, а не усунення конкретних виявлених недоліків по кожному піввагону.

Відтак, з наданих позивачем документів неможливо встановити, чи стосувався ремонт усунення виявлених недоліків вагонів 61572129, 64238579, 64238629, 61639365, 64238603.

Крім іншого, за умовами п. 2.2 Договору Орендар зобов`язаний за свій рахунок забезпечувати збереження РС, його обладнання та комплектуючих, а також підтримувати його в технічно справному стані; забезпечувати заходи протипожежної безпеки і безпеки перевезення. Протягом всього терміну оренди забезпечувати і оплачувати поточний ремонт і сервісне обслуговування, переданого в оренду РС, крім ремонтів, що виникли за претензіями до проведеним планових (деповского або капітального) ремонтів з обов`язковим оформленням форми ВУ-41.

Таким чином, оскільки орендар забезпечує поточний ремонт вагонів виключно під час їх оренди, а акти виконаних робіт не містять зазначення робіт щодо усунення виявлених недоліків, то відповідно вимога про відшкодування вартості поточного ремонту у розмірі 11 880,00 грн є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати, позивачем, крім основної суми боргу заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 62 131,00 грн пені.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у разі порушення Орендарем строків перерахування орендної плати, згідно п.5.3.1, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у разі порушення Орендарем строків перерахування орендної плати, згідно п.5.3.1, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати.

Проаналізувавши вказаний пункт договору, суд приходить до висновку, що сторони не визначили розмір пені у відсотках, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що не дозволяє суду встановити конкретний розмір пені, який погоджений сторонами та підлягає застосуванню судом у даному випадку.

Слід звернути увагу, що стаття 231 Господарського кодексу України передбачає лише порядок формування відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не визначає конкретний розмір такої відповідальності.

Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України не є правомірним. Таким чином вимога про стягнення суми 62 131,00 грн. задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача, які зводяться до твердження, що невиконання договірних зобов`язань виникли через обставини, які не залежали від Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент", судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

За загальним правилом, обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено про звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особи, яка порушила зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, щодо форс-мажору та застосування даної норми необхідні певні умови: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередження порушення зобов`язання; причинний зв`язок між обставинами непереборної сили і невиконанням зобов`язання.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом частини другої статті 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Так, у довідці №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року; ТПП підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, тобто обставинами непереборної сили.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Однак, відповідачем не доведено, що ці обставини вплинули на виконання господарського зобов`язання, що виникло на підставі договору оренди № АД10/8-20пв.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Адамант", с. Зимна Вода до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент", м. Ужгород про стягнення 666 511,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу підлягають задоволенню частково в розмірі 551 700,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 8 275,49 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. М. Лермонтова, 25-В, прим. 3, код ЄДРПОУ 42840527) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю виробничо-комерційного підприємства «АДАМАНТ» (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Дорошенка, будинок 18, код ЄДРПОУ 37919267) суму 551 700,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну тисячу сімсот гривень 00 коп.), а також 8 275,49 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят п`ять гривень 49 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.09.2023 р.

Суддя О.Ф. Ремецькі