Рішення

від 29.08.2023 по справі 908/1378/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/85/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 Справа № 908/1378/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1378/23

за позовною заявою: акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна, 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6

до відповідача: державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99), 70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32

про стягнення коштів

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Орел С.С., довіреність №14-290 від 20.12.21 (в режимі ВКЗ)

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

25.04.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна за вих. від 10.04.23 № 39/10-653-23 з вимогами акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна (надалі АТ НАК Нафтогаз Україна) до державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99) (далі ДП Підприємство ДКВС України (№ 99)) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 29.09.20 у розмірі 1 267 211,89 грн., а саме: 890 046,71 грн основного боргу, 51 825,06 грн 3 % річних та 325 340,12 грн інфляційних втрат.

25.04.23 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.05.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1378/23. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 23.05.23 о/об 10 год. 30 хв.

16.05.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання без номеру та дати, в якому представник АТ НАК Нафтогаз Україна просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 23.05.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі.

Ухвалою від 19.05.23 судом задоволено клопотання представника АТ НАК Нафтогаз Україна без № та дати про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 23.05.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1378/23.

17.05.23 на електронну адресу суду від позивача надійшов лист без номеру та дати щодо надання інформації на виконання ухвали суду від 01.05.23.

Ухвалою від 23.05.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1378/23 на 13.06.23 об 11 год. 30 хв.

05.06.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника АТ НАК Нафтогаз Україна за вих. від 05.06.23 № 39/10-1066-23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 13.06.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1378/23.

Ухвалою від 07.06.23 судом задоволено клопотання представника АТ НАК Нафтогаз Україна за вих. від 05.06.23 № 39/10-1066-23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 13.06.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі.

Ухвалою від 13.06.23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 31.07.23 включно; відкладено підготовче засідання на 04.07.23 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 30.06.23 задоволено клопотання представника АТ НАК Нафтогаз Україна за вих. від 28.06.23 № 39/10-1312-23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 04.07.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1378/23.

У судове засідання 04.07.23 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача надав пояснення щодо питань, які виникли у суду в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 04.07.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1378/23. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 01.08.23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.08.23 об 11 год. 00 хв.

10.07.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника АТ НАК Нафтогаз Україна за вих. від 10.07.23 № 39/10-1397-23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 01.08.23 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі.

Ухвалою від 18.07.23 судом задоволено клопотання представника АТ НАК Нафтогаз Україна за вих. від 10.07.23 № 39/10-1397-23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 01.08.23 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 01.08.23 з 11 год. 21 хв. по 11 год. 40 хв. з технічних причин не вдалося зв`язатись з представником АТ НАК Нафтогаз Україна Орел С.С., про що складено відповідний акт від 01.08.23.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.23 не з`явився, про причини такої неявки суд не повідомив.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне перенести розгляд справи № 908/1378/23 по суті на 29.08.23 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 01.08.23 перенесено розгляд справи № 908/1378/23 по суті на 29.08.23 об 11 год. 30 хв.

У засіданні 29.08.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом винесено рішення по суті спору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов`язань по договору постачання природного газу №20/21-22396-ТЕ-13 від 29.09.20 щодо повноти та своєчасності оплати отриманого у період листопад 202 року квітень 2021 року природного газу у сумі 890 046,71 грн. За порушення строків внесення оплати позивачем нараховано відповідачеві 3% річних - 51 825,06 грн, інфляційні втрати 325 340,12 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи №908/1378/23 судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.05.23 про відкриття провадження у цій справі, а також ухвал від 23.05.23 та 13.06.23 про відкладення підготовчого засідання, від 01.08.23 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, від 01.08.23 про перенесення розгляду справи по суті.

Відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача є: 70441, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32.

Екземпляри ухвал, які надсилались господарським судом на вказану адресу відповідача, у зворотньому напрямку на адресу суду не повертались.

Про отримання відповідачем ухвали від 01.05.23 про відкриття провадження у справі, свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1378/23.

У відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наявні матеріали справи за № 908/1378/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.20 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та державним підприємством Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№99) (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 20/21-2236-ТЕ-13 (далі договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

За час дії договору сторонами укладалися додаткові угоди щодо вартості природного газу, який поставляється за умовами даного договору.

Умовами п. 3.8. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений Постачальником до свого Реєстру, з урахуванням положень пункту 3.3. даного Договору. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього Договору).

Відповідно до п. 3.11 договору, що споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

В п. 5.1. договору сторони визначили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно із п. 11.1. договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу 31 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору, ПАТ НАК Нафтогаз України поставив відповідачу природний газ у період з листопада 2020 р. по квітень 2021 р. на загальну суму 1 292 984,92 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами без зауважень та заперечень (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Позивач в позові вказує, що відповідач оплату за переданий природний газ здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 890 046,71 грн.

Не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору, сторонами у справі не надано.

Умовами абз. 2 п. 5.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, а саме: поставив відповідачеві у період з листопада 2020 р. по квітень 2021 р. природний газ на загальну суму 1 292 984,92 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання передачі-природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату вартості отриманого природного газу здійснив частково, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 890 046,71 грн.

Відповідач проти наявності заборгованості у сумі 890 046,71 грн не заперечив, доказів оплати такої заборгованості суду не надав як і не надав доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 890 046,71 грн суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого газу позивачем нараховано 3% річних у сумі 51 825,06 грн та інфляційні втрати в сумі 325 340,12 грн.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати поставленого газу матеріалами справи доведено.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних та періоди їх нарахування, судом встановлено, що стягненню підлягає 3% річних у сумі 51 768,95 та інфляційні втрати у сумі 325 340,12 грн. В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних судом відмовляється через не обґрунтованість.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги АТ НАК Нафтогаз України до ДП Підприємство ДКВС України ( № 99) задоволено частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99) (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, код ЄДРПОУ 08680106) на користь акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у сумі 890 046 (вісімсот дев`яносто тисяч сорок шість) грн 71 коп., 3% річних у сумі 51 768 (п`ятдесят одну тисячу сімсот шістдесят вісім) грн 95 коп., інфляційні втрати у сумі 325 340 (триста двадцять п`ять тисяч триста сорок) грн 12 коп., судовий збір у розмірі 19 007 (дев`ятнадцять тисяч сім) грн 34 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.09.2023.

Суддя В.Л. Корсун