Рішення

від 07.09.2023 по справі 927/578/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 Справа № 927/578/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», юридична адреса : , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35868968 вул. Полковника Гегечкорі, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, фактична адреса : вул.Небесної Сотні 32 м.Кременчук, Полтавська область 39605

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин», код ЄДРПОУ 14227411. Вул.Миру, 46 , смт. Варва , Варвинського р-н, Чернігівської області, 17600

про стягнення 31 108, 56 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин», код ЄДРПОУ 14227411. Вул.Миру, 46 , смт. Варва , Варвинського р-н, Чернігівської області, 17600

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», юридична адреса: , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35868968 вул. Полковника Гегечкорі, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, фактична адреса : вул.Небесної Сотні 32 м.Кременчук, Полтавська область 39605

про визнання договору № 1/526 від 18.07.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком недійсним

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Осика О.С.

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з"явився

Товариством з обмеженою відповідальністю Житлорембудсервіс подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Варин, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 31 108,56 грн заборгованості за договором № 1/526 від 18.07.2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.03.2020 по 30.04.2023, з яких основний борг становить 23 532,08 грн, 3% річних в розмірі 1009,47 грн та інфляційні нарахування в сумі 6567,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.04.2023 у справі № 927/578/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" постановлено справу передати за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.05.23 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/793/23, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановити відповідачу строк для подання суду відзиву на позов 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Через канцелярію Господарського суду Полтавської області відповідач подав відзив на позов та зустрічну позовну заяву про визнання договору № 1/526 від 18.07.2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком недійсним.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.06.2023 зустрічний позов переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.06.23 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" про визнання договору № 1/526 від 18.07.2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком недійсним, об`єднати зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження, перейти до розгляду справи №927/578/23 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 11.07.2023, встановити відповідачу за зустрічним позовом строк - протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали - для подання суду відзиву на зустрічну позовну заяву.

30.06.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" надійшла відповідь на первісний позов.

03.07.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовчому засіданні 11.07.2023 року суд оголосив перерву до 27.07.2023року.

12.07.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

13.07.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 року суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 31.08.2023 року

27.07.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин» надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву ТОВ «Житлорембудсервіс».

07.08.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» надійшла відповідь на заперечення ТОВ «Варин» на відповідь на відзив на позовну ТОВ «Житлорембудсервіс».

В судовому засіданні 31.08.2023 року представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову з підстав викладених у відзиві та заявах по суті спору.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача за зустрічним позовом просив у зустрічному позові відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У засіданні 31.08.2023 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви до 07.09.2023 року.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засідання 07.09.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами , об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» (Управитель) та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи буд. 120/25 (Співвласники) в особі міського голови Малецького В.С. був укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2028 року (далі - Договір).

Послуга з управління надається відповідно до Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання, згідно з додатком 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною та договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 18.07.2018 року №1/526 (п. 1.3. Договору).

Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 18.07.2018 року №1/526 (п. 9. Договору) визначено, що Ціна Послуги з управління становить 4,66 гривень (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, в тому числі для квартир перших поверхів та нежитлових приміщень, що не мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки 4,66 гривень (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

26.03.2021 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було прийнято рішення № 387 «Про коригування ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком».

У зв`язку з прийняттям даного рішення внесено було укладено додаткову угоди від 31 березня 2021 року до договору від 18.07.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з 01.04.2021 року визначено, що ціна на послуги з управління становить 5,87 гривень ( у т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, в т.ч. для квартир перших поверхів та нежитлових приміщень, що не мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки 5,87 грн. ( у т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

П.10. вищезазначеного договору визначено, що Плата за послугу з управління за даним договором починає нараховуватися з 01 серпня 2018 року. Плата нараховується щомісяця Управителем та вноситься Співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з абз. 1 п. 10.3. Договору у разі ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості Послуги з управління будинком Співвласник має право звернутися з відповідною заявою до Управителя та викликати його представника для складення і підписання акта-претензії.

Позивач за первісним позовом вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Варин» (код ЄДРПОУ 14227411), являється власником нежитлового приміщення вбудований магазин непродовольчих товарів, в багатоквартирному будинку № 120/25 по проспекту Свободи в м.Кременчуці, Полтавської області на підставі договору купівлі-продажу , серія номер 51, виданий 15.01.2018 року, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна загальною площею : 113,5 кв.м.

Тобто відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом є власником нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою будинок № 120/25 по проспекту Свободи м.Кременчуці, є співвласником багатоквартирного будинку № 120/25 по проспекту Свободи м.Кременчуці.

За розрахунком позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом повинен був сплатити за період з 01.03.2020 року по 31.04.2023 23 532 грн. 08 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.03.2020 року по 31.04.2023 року.

Позивач за зустрічним позовом просив визнати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2018 року недійсним , який підписано міським головою Малецьким Віталієм Олексійовичем від імені Співвласників багатоквартирного будинку за адресою : м.Кременчук, проспект Свободи буд. 120/25. Підставою недійсності спірного договору позивач за зустрічним позовом вказує його невідповідність умовам Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 року.

Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що підписанти договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2018 року на власний розсуд змінили права та обов`язки сторін, чим порушили права позивача за зустрічним позовом та інших співвласників будинку та вказував на необхідні додатки до договору. Станом на липень 2018 року була чинною Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 484 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків споруд», але укладений договір не відповідає затвердженому і цим актом.

Відповідно до абз.2 п.5 ст.11 Закону України 417-VІІІ управитель зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, завірений підписом управителя.

В супереч вимогам даного положення копію примірнику договору позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом не направлено.

У своїй відповіді на відзив ТОВ «Житлорембудсервіс» відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом вказував про перевищення повноважень міського голови стосовно укладення договору оскільки вважав, що він порушив положення діючого законодавства та рішення уповноваженого органу та підписав договір, що не відповідає типовому та вимогам законодавства.

Також повідомив, що не отримував від ТОВ «Житлорембудсервіс» рахунків, актів виконаних робіт та взагалі не користувався послугами, оскільки дане нежитлове приміщення не використовувалось в введені підприємницької діяльності.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що вищезазначені порушення призводять до необґрунтованого нарахування йому відповідачем за зустрічним позовом ТОВ «Житлорембудсервіс» плати за послуги, що порушує його права як споживача житлової послуги, а спірний правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики і його право може бути захищене шляхом визнання спірного договору недійсним.

При розгляді справи по суті судом приймаються до уваги наступне.

Законом України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII врегульовано відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, в тому числі у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком.

У статті 1 цього Закону, зокрема, визначено:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Як встановлено судом вище, 18.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» (Управитель) та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи буд. 120/25 (Співвласники) в особі міського голови Малецького В.С. був укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2028 року (далі - Договір).

Укладення цього договору було обумовлено вимогами закону та рішеннями органу місцевого самоврядування.

Так, згідно з абзацом 1, 2 частини 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» від 14.05.2015, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 04.06.2018 № 654 «Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Кременчуці» було затверджено конкурси; документацію для проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у місті та визначено Малецького Віталія Олексійовича, міського голову, уповноваженою особою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, що буде підписувати договори про надання послуг з управління будинком за результатами проведеного конкурсу від імені співвласників багатоквартирних будинків.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.07.2018 року №839 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Кременчуці», управителем багатоквартирних будинків, згідно з додатком 1, було призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс». Під порядковим номером 627 у додатку 1 «Перелік багатоквартирних будинків» до цього рішення значиться і багатоквартирний будинок № 15 по проспекту Свободи в м. Кременчуці.

Оскільки протягом визначеного законом строку співвласники багатоквартирних будинків (і якому не було на той час створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» призначено Управителем цього будинку на конкурсних засадах.

За змістом ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

За змістом ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

У відповідності до ст. ч.2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Варин» (код ЄДРПОУ 14227411), являється власником нежитлового приміщення вбудований магазин непродовольчих товарів, в багатоквартирному будинку № 120/25 по проспекту Свободи в м.Кременчуці, Полтавської області на підставі договору купівлі-продажу , серія номер 51, виданий 15.01.2018 року, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна загальною площею : 113,5 кв.м.

Тобто відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом є власником нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою будинок № 120/25 по проспекту Свободи м.Кременчуці, є співвласником багатоквартирного будинку № 120/25 по проспекту Свободи м.Кременчуці.

Зміст ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає , що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Зміст ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає , що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст. 317, ч. 4 ст. 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна; власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України установлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 цього Кодексу співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

При цьому ст. 382 ЦК України також визначає, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Відповідно до змісту ч. 2, 3 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 зазначеного Закон, у споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання. У разі порушення споживачами умов договору виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду.

Як встановлено судом, Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2018 року було укладено за результатами проведеного конкурсу 10.07.2018 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради у відповідності до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку».

Разом з тим, Позивач за зустрічним позовом просив визнати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2018 року недійсним, який підписано міським головою Малецьким Віталієм Олексійовичем від імені Співвласників багатоквартирного будинку за адресою : м.Кременчук, проспект Свободи буд. 120/25. Підставою недійсності спірного договору позивач за зустрічним позовом вказує його невідповідність умовам Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України), так і інші юридичні факти (п.4 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У постанові від 16.11.2018 р. у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У пунктах 4 та 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам роз`яснено, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2019 року у справі №759/2328/16-ц зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсності не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позиції юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

При цьому, в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», роз`яснено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

За приписами чинного законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем.

При цьому, обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами є сільські, селищні, міські ради.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Згідно із частинами 1, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, яке виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно із п. 14 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Згідно із п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Абз. 1 ч. 5 ст. 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності 01.07.2015 р. передбачено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Зі змісту рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 839 від 13.07.2018 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Кременчуці», доказів скасування якого суду надано не було, а отже воно є чинним і на час розгляду справи, виконавцем послуги з управління багатоквартирним будинком визначено ТОВ «Житлорембудсервіс» згідно додатку 1.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 04.06.2018року №654 «Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Кременчуці» було затверджено конкурсну документацію для проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у місті та визначено Малецького Віталія Олексійовича, міського голову, уповноваженою особою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, що буде підписувати договори про надання послуг з управління будинком за результатами проведеного конкурсу від імені співвласників багатоквартирних будинків.

На виконання п. 5 ст.13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №150 від 13.06.2016 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2016 р. за №893/29023, було затверджено «Порядок проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку» (далі Порядок №150), приписами пункту 6 розділу V якого було визначено, що протягом п`яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об`єкт конкурсу, строком на один рік, який, від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель. Даний п.6 розділу V у вказаній редакції не зазнав змін, які були внесені у Порядок №150 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №211 від 13.08.2018 р., тобто і на час укладання спірного Договору.

Згідно з пунктом 2 Закону України "Про внесення змін до розділу IV"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" доповнено пунктом 3-1 такого змісту:

До затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради (або іншим органом- суб`єктом владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг)".

Інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Оголошення має містити інформацію про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 839 від 13.07.2018 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Кременчуці», а саме п. 3 було зобов`язано управителя багатоквартирного будинку розмістити на інформаційних стендах у під`їзді будинків оголошення про повне найменування управителів, його контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги.

Позивачем за первісним позовом було надано договір від 01.08.2018 року з ФОП Аранович В.І. найму (оренди) спеціальних конструкцій для розміщення рекламо носіїв та надання супутніх послуг № 0108/18-1 у відповідно до якого ТОВ «Житлорембудсервсіс» було розміщено на під`їздах житлових будинків відповідну інформацію про укладені договори в тому числі і в будинку в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача.

Згідно із ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III, статтею 1, якого, встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

При цьому, згідно з положеннями «Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №109 від 24.02.2016 р., протоколи зборів співвласників з питань визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміни умов договору з управителем, обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням підлягають подачі до виконавчого комітету.

Абз. 4 ч. 5 ст. 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено, що якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Проте, матеріали справи не містять доказів існування документів, підтверджуючих наявність рішення співвласників квартир багатоквартирного будинку № 120/25 по проспекту Свободи в м. Кременчуці, якими було змінено форму управління багатоквартирним будинком або обрано іншого управителя.

З зазначеного вище вбачається, що спірний договір було укладено уповноваженою на це особою міським головою Малецьким В.О., який на законних підставах діяв від імені співвласників багатоквартирного будинку № 120/25 по проспекту Свободи в м.Кременчуці.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1/526 від 18.07.2018 року має всі істотні умови договору передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

За положеннями ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ст. 1035 ЦК України визначає правові засади та загальні принципи цивільно-правових відносин пов`язаних з управлінням майном, при цьому, договір з управління майном є самостійним договірним способом (типом) цільового здійснення змісту права власності в чужому інтересі та не відноситься до житлово-комунальної послуги, а отже положення ст. 1035 ЦК України не підлягають застосуванню до спірного Договору.

Згідно із ст. ст. 215, 638 ЦК України, відсутність у договорі всіх істотних умов, є підставою для визнання такого правочину недійсним лише в разі доведення особою, яка не є стороною спірного договору, наявності порушень (не визнання або оспорювання) її прав або охоронюваних законом інтересів, у протилежному випадку, це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову без надання оцінки дійсності умов спірного Договору.

Згідно із приписів ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано та не доведено, які саме його цивільні права або законні інтереси порушує спірний договір, а посилання позивача за зустрічним позовом стосуються безпосередньо самих сторін спірного договору, наявності підстав для правового захисту прав або законних інтересів позивача у спірному договорі, судом не встановлено, тому суд прийшов до висновку про дійсність спірного договору, а тому позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Варин» до ТОВ «Житлорембудсервіс» про визнання договору № 1/526 від 18.07.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком недійсним задоволенню не підлягають.

У відповідності до п. 29-30 Договору № 1/526 даний договір набирає чинності з моменту підписання та укладається строком на один рік. Управитель зобов`язаний розпочати надання Послуг з управління багатоквартирними будинками за цим Договором з « 01» серпня 2018 року.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із Сторін не повідомить письмово іншій Стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк. Кількість таких продовжень не обмежується.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Доказів припинення Договору матеріали справи не містять.

За даних обставин, при вирішенні спору суд виходить з того, що договір є дійсним, діючим, зобов"язання по договору № 1/526 від 18.07.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком є обов"язковими до виконання.

Підпунктом 1 та 5 пункту 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено зобов`язання споживача послуг укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено зобов`язання співвласників багатоквартирного будинку своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги та те, що кожен співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачає, що обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.

Пунктом 41 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 передбачено зобов`язання співвласника оплачувати управителю надану послугу з управління в порядку , за ціною та у строки встановлені договором управління.

Відповідно до змісту ч. 2, 3 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 зазначеного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Згідно з п. 10 Договору встановлено, що плата нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як встановлено судом, за змістом п. 23 Договору, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості Послуги з управління будинком Співвласник має право звернутися з відповідною заявою до Управителя та викликати його представника для складення і підписання акта-претензії.

Перерахунок розміру плати за Послугу з управління за період її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості здійснюється Управителем (п. 24 Договору).

Проте матеріали справи не містять доказів звернень до Управителя щодо ненадання чи надання послуг неналежної якості.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом у позовній заяві посилається, що будь-яких претензій, звернень, зауважень, щодо неякісного надання послуг, не надання послуг в цілому та не виконання умов договору від ТОВ «Варин» на адресу ТОВ «Житлорембудсервіс» не надходило.

За приписами ч. 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначив позивач за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом у позовній заяві, відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом надано послуги з управління багатоквартирним будинком в повному обсязі за період з 01.03.2020 року по 30.04.2023 року на суму 23532 грн.08 коп, проте фактично відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом оплату за отримані послуги не здійснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.ст. 73, 79 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані позивачем за первісним позовом до матеріалів справи письмові докази свідчать про виконання ним обов`язку із забезпечення відповідача за первісним позовом послугами з управління багатоквартирним будинком на підставі укладеного сторонами Договору протягом заявленого періоду, що в свою чергу є підставою для здійснення відповідачем їх оплати.

Відповідач за первісним позовом позовні вимоги про стягнення вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.03.2020 року по 30.04.2023 року на суму 23532 грн.08 коп не спростував, доказів виконання зобов`язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суми 23532 грн 08 коп. заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати та річні є невід`ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу.

Позивач за первісним позовом заявив до стягнення 1009,47 грн. 3% річних, а також 6567,01 грн. інфляційних втрат за загальний період з 01.03.2020 по 30.04.2023.

При вирішенні позову в цій частині вимог суд враховує положення розділу 2 Договору «Оплата спожитих послуг».

Як встановлено судом, за Договором. Плата нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. За бажанням Співвласника оплата Послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 10 Договору).

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних судом було виявлено, що позивач рахує прострочку, починаючи з першого числа першого місяця надання послуг та, в подальшому, з першого числа кожного наступного місяця. Будь-якого обґрунтування того, що строк оплати сплив до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, і відповідно, обґрунтування того, що перше числа місяця, починаючи за звітним, є днем прострочки оплати позивач не навів.

Таким чином, виходячи з умов розділу 10 Договору та норм чинного законодавства з 11 числа місяця, наступного за звітним у відповідача виникла прострочка з оплати наданих послуг, а у позивача виникло право на нарахування річних та інфляційних.

Отже, в розрахунку позивачем було не вірно визначено період прострочення, після перевірки розрахунку суд встановив, що за період з 11.04.2020 року по 30.04.2023 року (поетапно) сума інфляційних втрат становить 6246,17 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 відсотків річних судом не виявлено їх завищення.

Таким чином, суд задовольняє позов в частині вимог про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних частково. За розрахунком суду обґрунтованими є вимоги про стягнення 3% річних за період з 11.04.2020 по 30.04.2023 в розмірі 1009,47 грн; інфляційних втрат за період з 11.04.2020 по 31.04.2023 в розмірі 6246,17 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних суд відхиляє як безпідставні.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову частково - в частині вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суми 23532 грн 08 коп. заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком 1009,47 грн 3% річних; 6246,17 грн інфляційних втрат, в іншій частині первісного позову - у задоволенні позову відмовити, у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом в сумі 2656 грн. 32 коп.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за зустрічним позовом покладаються на останнього з огляду на відмову у зустрічному позові.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРИН» (код ЄДРПОУ 14227411, юридична адреса Чернігівська область, Варвинський район, селище міського типу Варва, вул.Миру буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» (юридична адреса: м.Кременчук, вул. Полковника Гегечкорі буд. 32 (фактична адреса вул. Небесної Сотні 32) код ЄДРПОУ 35868968) основний борг в розмірі 23532 гривні 08 коп., 3% річних в розмірі 1009 гривень 47 коп., інфляційні нарахування в розмірі 6246 гривень 17 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2656 грн. 32 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" про визнання договору № 1/526 від 18.07.2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком недійсним відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.09.23 р.

Суддя Киричук О.А.