Постанова

від 31.08.2023 по справі 922/360/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/360/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Кібенко О. Р.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.,

та представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

третьої особи 1 - не з`явився

третьої особи 2 - Замніус А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 (головуючий суддя - Білоусова Я. О., судді - Пуль О. А., Тарасова І. В.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 (суддя - Кухар Н. М.)

у справі № 922/360/22

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" (відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль", оформлених протоколом № 3 від 02.07.2012 та протоколом № 4 від 30.08.2013, як таких, що були прийняті без відома позивача, як нового учасника товариства, та без відома та волевиявлення попереднього учасника - ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.10.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані відсутністю у позивача права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Сервіс Профіль", оформленого протоколом № 3 від 02.07.2012 через відсутність у нього на час прийняття даного рішення корпоративних прав, а також недоведеністю недійсності вказаного рішення належними та допустимими доказами. Також суди зазначили, що враховуючи те, що позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників TOB "Сервіс Профіль", оформлене протоколом № 4 від 30.08.2013, що було прийняте, на його думку, як наслідок незаконного рішення загальних зборів від 02.07.2012, оформленого протоколом № 3, недійсність якого є недоведеною, вимога про визнання рішення загальних зборів, прийнятого 30.08.2013 та оформленого протоколом № 4 також не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

4. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 і рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

5. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15.

Позиція інших учасників справи

6. ОСОБА_2 (тертя особа 1) подала відзив, у якому підтримала доводи касаційної скарги та просила задовольнити касаційну скаргу.

7. ОСОБА_3 (третя особа 2) подав письмові пояснення, у яких не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Розгляд заяв

8. 30.08.2023 від ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди.

9. Відповідно до частини сьомої статті 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

10. Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

11. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (частина третя статті 192 ГПК України).

12. Заява про затвердження мирової угоди повинна відповідати вимогам статей 191, 192 ГПК України.

13. Відповідно до частини п`ятої статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

14. Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

15. Укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

16. Затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися з застосуванням принципу "судового розсуду".

17. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

18. Дослідивши подану сторонами на затвердження мирову угоду від 28.09.2023, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що відповідач визнає позовні вимоги у справі № 922/360/22 в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" оформлених протоколами № 3 від 02.07.2012 та № 4 від 30.08.2013, колегія суддів встановила таке.

19. Як вбачається з матеріалів справи, при ухваленні спірних рішень загальних зборів ТОВ "Сервіс Профіль" оформлених протоколом № 3 від 02.07.2012 і № 4 30.08.2013 учасниками Товариства також були і інші особи, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

20. Звідси Верховний Суд доходить до висновку, що подана на затвердження мирова угода від 28.09.2023, відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги у справі в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Сервіс Профіль" оформлених протоколами № 3 від 02.07.2012 та № 4 від 30.08.2013, порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які були учасниками Товариства на час прийняття загальними зборами ТОВ "Сервіс Профіль" спірних рішень, а саме ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а відтак остання не відповідає вимогам статті 192 ГПК України, а тому у задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди слід відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21. 11.12.2012 між ОСОБА_1 (обдарований) та ОСОБА_2 (дарувальник) було підписано договір дарування корпоративних прав, згідно з п.1 якого дарувальник - ОСОБА_2 передала, а обдарований - ОСОБА_1 безоплатно прийняв у власність дарунок - частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль".

22. Відповідно до п.2 договору дарування, дарунком є частка в розмірі 47% статутного капіталу товариства, що становить 18 750,00 грн, а також всі майнові і корпоративні права, якими дарувальник володіє, в тому числі правомочність на участь в управлінні, отриманні прибутку та інші правомочності, встановлені законом та статутом товариства, або виникнуть в майбутньому (переважне право на купівлю інших часток статутного капіталу товариства тощо).

23. Згідно з п.3 договору дарування право власності на дарунок виникає у обдарованого з моменту підписання цього договору.

24. Дарувальник припиняє свою участь в товаристві, а обдарований вступає до товариства з дня державної реєстрації відповідних змін до установчих документів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п.4 договору дарування).

25. Проте, як вказує позивач, вступити до товариства в розумні строки йому не вдалося внаслідок наступного.

26. Після укладення договору дарування частки, позивач дізнався, що на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників TOB "Сервіс Профіль", датованого 16.05.2012, було змінено місцезнаходження товариства та затверджено нову редакцію Статуту.

27. На підставі протоколу № 3 загальних зборів учасників TOB "Сервіс Профіль", датованого 02.07.2012, ОСОБА_2 була виведена із складу учасників товариства.

28. Відповідно до Статуту в редакції на вказану дату, учасниками TOB "Сервіс Профіль" були: ОСОБА_3 із часткою в статутному капіталі 51%, ОСОБА_2 із часткою 47% та ОСОБА_4 із часткою 2%.

29. Згідно з протоколом № 3, на зборах були присутні всі зазначені вище учасники товариства ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ), що в сукупності володіли 100% голосів.

30. Порядком денним зборів було:

1) Вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_2 ;

2) Розподіл часток у статутному капіталі;

3) Затвердження нової редакції Статуту;

4) Уповноваження директора провести державну реєстрацію змін відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

31. На зборах було прийнято наступні рішення:

1) Вивести ОСОБА_2 на підставі заяви про вихід зі складу учасників шляхом передачі своєї частки (47%) на користь ОСОБА_3 . При цьому учасник ОСОБА_4 відмовився від свого переважного права купівлі частки ОСОБА_2 за будь-яку ціну;

2) Розподілити частки в статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_3 - 98%, ОСОБА_4 - 2%;

3) Затвердити статут нової редакції у зв`язку зі зміною учасників;

4) Уповноважити директора провести державну реєстрацію відповідних змін.

32. Заява, на підставі якої учасник ОСОБА_2 була виведена із складу учасників товариства, разом із протоколом № 3 були надані представником товариства державному реєстратору, на підставі чого 13.07.2012 відбулась державна реєстрація змін складу засновників (запис 10651050007016015).

33. Таким чином, як зазначає позивач, з 13.07.2012 склад учасників TOB "Сервіс Профіль", згідно з СДРЮОФОП, складався з ОСОБА_3 із часткою статутного капіталу 98% та ОСОБА_4 із часткою 2%.

34. 30.08.2013 були проведені збори учасників товариства (протокол № 4) за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що в сукупності володіли 100% голосів.

35. На вказаних зборах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали нотаріально засвідчені заяви про вихід із товариства; ОСОБА_4 звільнився з посади директора; весь статутний капітал та посаду директора отримала гр. ОСОБА_5 , а також була затверджена нова редакція Статуту.

36. Позивач зазначає, що зміна юридичної адреси та зміна складу учасників товариства, відчуження частки ОСОБА_3 відбулися без відома та волевиявлення ОСОБА_2 (дарувальниця частки). Заяви про припинення своєї участі у товаристві, посвідченої 02.07.2012 приватним нотаріусом Київського MHO Пономарьовим В. Ю., вона не підписувала та, відповідно, товариству не подавала. Ніяких правочинів щодо продажу своєї частки ОСОБА_3 не укладала. Участі у загальних зборах учасників товариства, оформлених протоколом № 2 від 16.05.2012 та № 3 від 02.07.2012, ОСОБА_2 не брала, про їх проведення, порядок денний обізнана не була, документу на підтвердження правомочності цих зборів, протоколів № 2 та № 3 не підписувала.

37. Позивачем до матеріалів справи надано лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича № 27/01-16 від 19.05.2014 зі змісту якого вбачається, що заяви гр. ОСОБА_2 від 02.07.2012 про вихід із складу товариства він не виготовляв та справжності підпису на ній не засвідчував, оскільки у цей день ніяких нотаріальних дій взагалі не вчиняв. Крім того, реєстровий номер заяви - № 214/13 - з виготовленням знаку "/" (дріб) ним ніколи у нотаріальній діяльності не використовувався, підпис на заяві абсолютно відрізняється від його підпису, а пред`явлений нотаріальний бланк із вказаною серією ним у діяльності ніколи не використовувався.

38. Також позивач зазначає, що як у протоколах № 2 та № 3, так і у заяві про вихід від 02.07.2012 була вказана неактуальна на час їх виготовлення інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , а саме: " АДРЕСА_1 , тоді як ще з 25.12.2007 вона стала на реєстраційний облік у м. Ірпінь. На думку позивача, зазначене свідчить про те, що особа (особи), яка виготовляла ці папери, не знала дійсне місце реєстрації ОСОБА_2 , паспорту ОСОБА_2 , як і її саму на час виготовлення протоколів та заяви не бачила, тобто особи, які були зацікавлені у заволодінні часткою, користувались паспортом ОСОБА_2 , актуальним на час заснування товариства.

39. Крім того, позивач вказує, що факт необізнаності дарувальниці частки ( ОСОБА_2 ) щодо зміни місцезнаходження товариства та її виключення із товариства (оформлені протоколами № 2 та № 3) встановлено судовим рішенням. Зокрема, у постанові Харківського окружного адміністративного суду № 820/1050/15 від 10.03.2015 зазначено: "при судовому розгляді встановлено, що 11.12.2012 ОСОБА_2 написала заяву про вихід із складу учасників, однак зібрати загальні збори учасників TOB "Сервіс Профіль" щоб повідомити про свій вихід із складу учасників та належним чином оформити перехід корпоративних прав з їх подальшою реєстрацією не було можливим. Позивач не був включений до складу учасників товариства замість ОСОБА_2 , оскільки і зміна юридичної адреси, і виключення ОСОБА_2 із складу учасників, і, відповідно, державна реєстрація до Статуту були здійснені без його відома як нового учасника, так і без відома та волевиявлення попереднього учасника ( ОСОБА_2 )".

40. Зазначеною постановою був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора про скасування реєстраційних дій. Позивач вказує, що він звертався до суду як зацікавлена особа, що прагнула реалізувати та завершити процедуру вступу до TOB, усунувши перед цим перешкоди у виді протиправних реєстраційних дій.

41. Встановивши, що редакція Статуту, затверджена на загальних зборах 30.08.2013 (протокол № 4) також була зареєстрована з порушенням закону, оскільки її було здійснено на підставі неналежно зареєстрованої попередньої редакції Статуту від 13.07.2012, адміністративний суд скасував реєстрацію змін до установчих документів TOB "Сервіс Профіль", затверджених рішеннями загальних зборів учасників 02.07.2012 (протокол № 3) та 30.08.2013 (протокол № 4).

42. Внаслідок скасування протиправних реєстраційних дій 07.09.2015 та 26.10.2015 в ЄДРЮОФОП була відновлена реєстрація учасників та керівника товариства, яка існувала до 13.07.2012, тобто замість єдиного учасника і керівника ОСОБА_5 були відновлені записи щодо учасників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

43. Проте, як вказує позивач, саме по собі відновлення запису про учасника ОСОБА_2 у 2015 році не відновило можливість для дарувальниці вийти із TOB, а обдарованому увійти у TOB на підставі договору дарування частки статутного капіталу, оскільки, враховуючи вихід із товариства двох учасників ( ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ) у 2013 році, зареєстрований (відновлений) у 2015 році склад учасників TOB не відповідав фактичному. Тобто, хоча єдиним легітимним учасником TOB на той час залишалась ОСОБА_2 , для третіх осіб учасниками TOB залишались, крім неї, ще й ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , керівником - ОСОБА_4 , що підтверджувалось даними державного реєстру. Таким чином, до виправлення вказаної невідповідності скликати загальні збори, підтвердити зміну складу учасників рішенням загальних зборів та провести подальшу державну реєстрацію змін не уявлялось можливим.

44. У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, і рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 у справі № 642/3206/17 було встановлено факт виходу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із складу учасників TOB у 2013 році.

45. 21.03.2018 були проведені загальні збори учасників TOB "Сервіс Профіль", яким було доведено про зміну складу учасників у зв`язку з даруванням у 2012 році ОСОБА_2 своєї частки статутного капіталу ОСОБА_1 .

46. На підставі поданих документів (договору дарування частки статутного капіталу від 11.12.2012, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 про вихід із товариства від 11.12.2012, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 у справі № 642/3206/17, протоколу загальних зборів учасників № 5 від 21.03.2018 тощо) 10.04.2018 відбулась державна реєстрація змін до установчих документів TOB, згідно з якими ОСОБА_1 став єдиним учасником TOB "Сервіс Профіль".

Позиція Верховного Суду

47. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

48. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

49. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

50. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

51. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

52. Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

53. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

54. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

55. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

56. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

57. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

58. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

59. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

60. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

61. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

62. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

63. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

64. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

65. Отже, відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

66. Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

67. Так, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

68. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Отже у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

69. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган (частина друга статті 97 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

70. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

71. За змістом наведених вище норм, сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.

72. Так, згідно з усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

73. Водночас, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

74. Так, предметом оскарження у цій справі є прийняті загальними зборами учасників TOB "Сервіс Профіль" рішення від 02.07.2012, оформлене протоколом № 3, та рішення від 30.08.2013, оформлене протоколом № 4, які, за твердженням позивача, порушують його корпоративні права як учасника товариства.

75. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач доводить недійсність оскаржуваних рішень загальних зборів учасників Товариства прийняттям їх без відома позивача, як нового учасника товариства, та без відома та волевиявлення попереднього учасника - ОСОБА_2 . Зокрема позивач стверджує, що він прийняв у дарунок частку розміром 47% статутного капіталу ТОВ "Сервіс Профіль" від ОСОБА_2 на підставі договору дарування, укладеного 11.12.2012. При цьому, як на підставу незаконності прийняття рішення загальними зборами ТОВ "Сервіс Плюс" від 02.07.2012, позивач посилається на те, що відчуження одним з його легітимних на той час учасників - ОСОБА_2 своєї частки статутного капіталу в розмірі 47% ОСОБА_3 відбулося без її відома та волевиявлення, оскільки ОСОБА_2 участі у загальних зборах учасників товариства, оформлених протоколами № 2 від 16.05.2012 (на яких було змінено юридичну адресу товариства) та № 3 від 02.07.2012 (на яких її було виведено зі складу товариства та перерозподілено її частку у статутному капіталі), не брала, про їх проведення та порядок денний обізнана не була, документів на підтвердження правомочності цих зборів, протоколів № 2 та № 3 не підписувала. Також позивач зазначає, що ОСОБА_2 не ставила свого підпису на новій редакції Статуту TOB "Сервіс Профіль" (затвердженій протоколом № 2); заяви про припинення своєї участі у товаристві, посвідченої 02.07.2012 приватним нотаріусом Київського MHO Пономарьовим В. Ю., не підписувала та товариству не подавала; ніяких правочинів щодо продажу своєї частки у статутному капіталі ОСОБА_3 не укладала. Також, обґрунтовуючи незаконність рішення загальних зборів учасників TOB "Сервіс Профіль", оформленого протоколом № 4 від 30.08.2013, позивач стверджує, що внаслідок незаконного прийняття рішення загальних зборів від 02.07.2012, оформленого протоколом № 3 та виведення ОСОБА_2 зі складу товариства, позивач, не був обізнаний про проведення таких зборів, як новий учасник TOB "Сервіс Профіль".

76. Разом з цим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, прийнявши у власність частку статутного капіталу ТОВ "Сервіс Плюс" на підставі договору дарування розраховував на отримання в майбутньому прибутку, активів у разі ліквідації товариства, тощо. Позивач стверджує, що на момент набуття ним частки в статутному капіталі товариства, останнє володіло приміщенням площею 1120 кв. м. розташованим на земельній ділянці площею 0,50 га за адресою: АДРЕСА_2 , проте 13.10.2013, перебуваючи під контролем неправомірно призначеного директора ОСОБА_5 , Товариство відчужило зазначене майно, що призвело до повного знецінення вартості частки, яку набув позивач. Оспорювані рішення загальних зборів, які призвели до призначення вищевказаної особи, на думку позивача, не відповідали вимогам закону та статуту, а отже не могли створювати правових наслідків.

77. Також в апеляційній скарзі позивач щодо права на оскарження рішення № 3 від 02.07.2012, зазначив, що вказане рішення дійсно не порушує його корпоративних прав, оскільки на момент його прийняття він їх не набув, однак внаслідок прийняття цього рішення відбулась державна реєстрація прав на частку у розмірі 47% за ОСОБА_3 , якою він в подальшому розпорядився на власний розсуд і 11.12.2013 відчужив ОСОБА_5 . Проте на момент відчуження і реєстрації права на цю частку за ОСОБА_5 (прийняття рішення № 4 від 30.08.2013) позивач вже був власником частки в статутному капіталі товариства і таке право власності останній отримав саме від ОСОБА_2 . Відтак законним інтересом позивача є доведення факту, що набуття ОСОБА_3 частки в розмірі 47% відбулось без законних на те підстав.

78. З огляду на наведене вище Суд зазначає, що у цій справі позов фактично стосується майна ТОВ "Сервіс Плюс" (про що зазначає і сам позивач), а саме, приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на думку позивача вибуло із власності Товариства у незаконний спосіб, внаслідок дій незаконного складу учасників товариства та під керівництвом незаконно призначеного директора.

79. Відтак, оскільки мотивами звернення ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства є незгода позивача із обставинами щодо відчуження належного ТОВ "Сервіс Профіль" майна, Суд зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту з огляду на таке.

80. Так, під час перегляду цієї справи Касаційним господарським судом було встановлено, що Верховний Суд 12.07.2023 прийняв постанову у справі № 911/1265/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадабанк" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається з: А - склад загальною площею 1106 кв.м, К - колонка, №-огорожа, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером 180773732212.

81. Позовні вимоги у наведеній справі обґрунтовані тим, що відповідне майно було незаконно відчужено ТОВ "Сервіс Профіль" в особі незаконного складу без належних повноважень ( ОСОБА_5 без згоди на відчуження такого майна) на користь ОСОБА_6 , тому є таким, що вибуло з володіння позивача поза його волею, що є підставою для витребування такого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадабанк", яке є останнім набувачем (власником) майна.

82. Верховний Суд зазначає, що з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи приписи частини четвертої статті 300 ГПК України, а також те, що постанова Верховного Суду у справі № 911/1265/21 прийнята після подання касаційної скарги у справі № 922/360/22, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 911/1265/21.

83. Так, Верховний Суд у постанові від 12.07.2023, направляючи справу № 911/1265/21 на новий розгляд, зазначив таке:

"5.7. Виходячи з предмета та підстав позову, з огляду на те, що вирішення спору в цій справі залежить від встановлення наявності чи відсутності обставини вибуття спірного нерухомого майна поза волею власника, колегія суддів вважає, що господарським судам належало самостійно перевірити та надати правову оцінку всім доводам позивача щодо незаконної зміни складу учасників товариства та призначення директором ОСОБА_5 .

При цьому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано поклали в основу свого рішення висновок про відсутність факту визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" № 3 від 02.07.2012 та рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" № 4 від 30.08.2013, внаслідок прийняття яких ОСОБА_5 набула прав на частку Товариства та була призначена директором Товариства".

"Отже, судам попередніх інстанцій належало дати оцінку рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" від 02.07.2012 та від 30.08.2013 на їх відповідність вимогам закону. Так, господарські суди не встановлювали та не перевіряли обставин щодо присутності ОСОБА_2 на загальних зборах 02.07.2012, наявності її підпису на протоколі загальних зборів, а отже, й дотримання вимог закону в частині кворуму".

"Крім того, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи позивача про укладення договору про відчуження частки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , не з`ясували його умов та дати укладення, що за умови його укладення до дати загальних зборів 02.07.2012 зумовило б необхідність присутності ОСОБА_1 , як набувача частки, під час їх проведення.

Таким чином господарські суди не з`ясували чи перейшла до іншої особи частка ОСОБА_2 в розмірі 47%, на якій підставі, коли та до кого саме - ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 .

Без встановлення та перевірки таких обставин щодо переходу частки ОСОБА_2 неможливо дійти однозначного висновку про правомірність рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" від 30.08.2013, зокрема в частині набуття ОСОБА_5 права власності на частку товариства в розмірі 100% і як наслідок наявність волі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" в особі його директора ОСОБА_5 на відчуження спірного нерухомого майна".

84. З огляду на наведене, Суд зазначає, що обставини законності та дійсності спірних рішень загальних зборів ТОВ "Сервіс Профіль", оформлених протоколами № 3 від 02.07.2012 та № 4 від 30.08.2013 слід доводити та встановлювати в межах розгляду справи про витребування майна з чужого незаконного володіння за позовом ТОВ "Сервіс Профіль", про що і зазначено Верховним Судом у постанові від 12.07.2023 у справі № 911/1265/21.

85. Звідси Верховний Суд погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, однак з мотивів, викладених вище у цій постанові.

86. Разом з цим, оскільки Суд дійшов висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту прав, доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки такі висновки не є релевантними до правовідносин, що виникли у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

88. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

89. За наведених обставин колегія суддів, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті судові рішення залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

90. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Профіль" про затвердження мирової угоди у справі № 922/360/22 відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 і рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі № 922/360/22 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині зазначені судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С. В. Бакуліна

О. Р. Кібенко