Постанова

від 29.08.2023 по справі 917/253/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/253/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Підяша О. С. (прокурор за посвідченням),

позивача - не з`явилися,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Шаровки В. П. (адвокат),

третя особа - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 (суддя Сірош Д. М.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 (судді: Россолов В. В., Хачатрян В. С., Склярук О. І.) у справі

за позовом Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

до: 1) Миргородської районної державної адміністрації,

2) фізичної особи - підприємця Долошка Олександра Васильовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Лохвицька міська рада,

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2020 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) до Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Лохвицька РДА) та фізичної особи - підприємця Долошка Олександра Васильовича (далі - ФОП Долошко О. В.), в якій просить суд:

1) визнати договір оренди землі, укладений 23.11.2018 між Лохвицькою РДА та ФОП Долошком О. В., щодо земельних ділянок площею: 8,3235, кадастровий номер 5322688400:00:002:1081, 5,6782 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1079, 0,9884 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1082, 7,5204 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1078, 34,1667 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1076, 16,4191 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1077, 12,0009 га, кадастровий номер 5322688400:00:004:0409, розташованих в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району, недійсним та припинити його на майбутнє;

2) визнати договір оренди землі, укладений 23.11.2018 між Лохвицькою РДА та ФОП Долошком О. В., щодо земельних ділянок площею: 83,8295, кадастровий номер 5322688400:00:004:0411; 3,1425 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1080; 0,9819 га, кадастровий номер 5322688400:00:001:4126; 3,9281 га, кадастровий номер 5322688400:00:004:0410, розташованих в адміністративних межах Яхниківської сільської ради Лохвицького району, недійсним та припинити його на майбутнє.

2. Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що Лохвицька РДА перевищила свої повноваження, надані в галузі земельних відносин, та в порушення вимог статей 17, 122 Земельного кодексу України розпорядилася землями без належних на те повноважень, оскільки землі Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (далі - КСП "Дружба") вже були розподілені між громадянами, а передані в оренду землі належать до державної форми власності, розпорядження якими не належить до її компетенції. Прокурор наголошує на відсутності у КСП "Дружба" нерозподілених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а тим більше ріллі, яку Лохвицькою РДА передано в оренду ФОП Долошку О. В. на підставі договорів оренди.

Прокурор наголошує, що всупереч вимогам законодавства проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ФОП Долошку О. В. перед укладенням договорів оренди не виготовлялися, у встановленому законом порядку не погоджувалися та рішення відповідного органу про передання земельних ділянок після затвердження проектів відведення уповноваженим органом не приймалося, що також підтверджується актом перевірки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 28.02.2019. При цьому аукціон, щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок державної власності не проводився, що є порушенням законодавчих норм.

На думку прокурора, земельні ділянки передано в оренду на підставі договорів, що не відповідають формі, встановленій законом, та без розроблення агротехнічних паспортів, що також підтверджується актом перевірки ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 28.02.2019.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

4. Судові рішення мотивовано тим, що прокурором до матеріалів справи не надано документів щодо розподілу земельних ділянок, списку осіб, які взяли участь у розподілі, схеми розташування земельних ділянок згідно з проєктом із зазначенням номерів земельних ділянок та номерів їх власників (за списком), інформації щодо кількості зареєстрованих державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв), з якого можна було б встановити, яку площу земельних ділянок було розподілено, яка кількість осіб брала участь у розподілі земельних часток (паїв), яка кількість осіб отримала державні акти, а також відсутні докази приналежності спірних земельних ділянок саме до державної форми власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову прокурора.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судами застосовано норми матеріального та процесуального права без урахування відповідних висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

- застосовано статтю 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указ Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 917/1997/16, від 13.07.2021 у справі № 917/781/20, від 21.12.2021 у справі № 917/258/19;

- застосовано статті 79-1, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20;

- застосовано статті 13, 78, 86 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 18.01.2021 у справа № 915/646/18.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. ФОП Долошко О. В. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 917/253/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.08.2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Розпорядженнями голови Лохвицької РДА від 04.08.2018 № 394 та від 18.10.2018 № 415 надано дозвіл ФОП Долошку О. В. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди орієнтовними площами 12,5 га, 5,61 га, 1,00 га, 8,33 га, 7,62 га, 35,68 га, 16,19 га та 1,61 га 3,17 га, 0,98 га, 3,70 га, 4,00 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, які розташовані в адміністративно - територіальному підпорядкуванні Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

10. Розпорядженням голови Лохвицької РДА від 23.11.2018 № 465 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для користування на умовах оренди ФОП Долошку О. В. на території Яхниківської сільської ради та надано в оренду земельні ділянки загальною площею 85,0972 га ріллі, зокрема площею: 8,3235 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1081; 5,6782 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1079; 0,9884 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1082; 7,5204 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1078; 34,1667 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1076; 16,4191 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1077; 12,0009 га, кадастровий номер 5322688400:00:004:0409.

11. 23.11.2018 на підставі зазначеного розпорядження Лохвицька РДА (орендодавець) та ФОП Долошко О. В. (орендар) уклали договір оренди землі, за змістом якого:

- орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належать орендодавцю на праві розпоряджатися цими земельними ділянками відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок часток (паїв)" та відповідно до пункту 12 "Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122:

площею 8,3235 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1081;

площею 5,6782 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1079;

площею 0,9884 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1082;

площею 7,5204 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1078;

площею 34,1667 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1076;

площею 16,4191 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1077;

площею 12,0009 га, кадастровий номер 5322688400:00:004:0409, які розташовані на території адміністративного підпорядкування Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (пункт 1);

- в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 85,0972 га, у тому числі 85,0972 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних часток (паїв) (пункт 2);

- на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури, з визначенням нормативної грошової оцінки ділянок на дату укладання договору (пункти 3, 5);

- договір укладено строком на 21 рік - до 22.11.2039 (пункт 8);

- передача в оренду земельних ділянок не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (пункт 24);

- дія договору припиняється у разі, зокрема, в момент переоформлення у власність орендованих земельних ділянок правонаступниками та/або спадкоємцями/спадкоємцем, та /або прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємства, зборів уповноважених або створеного ними органу управління, якому передано окремі функції господарського управління колективним майном (пункт 34).

12. Право оренди земельних ділянок зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Лохвицької міської ради 27.11.2018 за № 2964760, 27.11.2018 за № 29165161, 27.11.2018 за № 29165558, 27.11.2018 за № 29166047, 27.11.2018 за № 29166597, 27.11.2018 за № 29170324, 10.12.2018 за № 29401356 відповідно.

13. Розпорядженням голови Лохвицької РДА від 23.11.2018 № 464 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для користування на умовах оренди ФОП Долошку О. В. на території Яхниківської сільської ради та надано в оренду земельні ділянки загальною площею 11,8820 га ріллі, зокрема площею: 3,8295 га, кадастровий номер 5322688400:00:004:0411; 3,1425 га, кадастровий номер 5322688400:00:002:1080; 0,9819 га, кадастровий номер 5322688400:00:001:4126; 3,9281 га, кадастровий номер 5322688400:00:004:0410.

14. 23.11.2018 на підставі розпорядження № 464 Лохвицька РДА (орендодавець) та ФОП Долошко О. В. (орендар) уклали договір оренди зазначених земельних ділянок, за змістом якого:

- в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 11,8820 га, у тому числі 11,8820 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних часток (паїв) (пункт 2),

- на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури, з визначенням нормативної грошової оцінки ділянок на дату укладання договору (пункти 3, 5);

- договір укладено строком на 21 рік до 22.11.2039 (пункт 8);

- передача в оренду земельних ділянок не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (пункт 24);

- дія договору припиняється у разі, зокрема, в момент переоформлення у власність орендованих земельних ділянок правонаступниками та/або спадкоємцями/спадкоємцем, та/або прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємства, зборів уповноважених або створеного ними органу управління, якому передано окремі функції господарського управління колективним майном (пункту 34).

15. Право оренди зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Лохвицької міської ради 26.11.2018 за № 29162870, 26.11.2018 за № 29163291, 26.11.2018 за № 29163609, 26.11.2018 за № 29164220.

16. ГУ Держгеокадастру у Полтавській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Лохвицькою РДА під час розпорядження земельними ділянками на території Яхниківської сільської ради, за результатами якої 28.02.2019 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 87-ДК/0205/АП/09/01-19, за змістом якого розпорядження голови Лохвицької РДА від 04.10.2018 № 394, від 18.1.2018 № 415, від 23.11.2018 № 465 та від 23.11.2018 № 464 прийнято, а договори оренди землі від 23.11.2018 укладено не у відповідності до вимог статей 17, 79-1, 122, 123, 124 та 134 ЗК України.

17. Листом від 09.04.2019 № 7-16-0.14-2160/2-19 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило Прокуратуру Полтавської області, що спірні земельні ділянки загальною площею 96,992 га ріллі, розташовані за межами населених пунктів на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надані у користування Лохвицькою РДА всупереч вимог статей 17, 79-1, 122, 123, 124, 134 ЗК України.

18. Відповідно до листа відділу у Лохвицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.10.2019 № 553/110-19 земельні ділянки, зазначені, зокрема, в акті перевірки 28.02.2019 № 87-ДК/0205/АП/09/01/-19 належать до земель державної форми власності. Рішення про розпаювання земель КСП "Дружба" та проєкт поділу земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" на земельні частки (паї) у місцевому фонді документації із землеустрою відділу відсутні. Згідно з Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Лохвицькою РДА на території Яхниківської сільської ради, зареєстровано 790 сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель КСП "Дружба". Книга записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району у відділі відсутня.

19. Прокурор надав лист виконавчого комітету Лохвицької міської ради від 10.08.2022 вих. № 03-01/997, у якому зазначено, що розпорядником земельних ділянок, зазначених у листі прокуратури від 09.08.2022 № 54/2-411вих.22, є Лохвицька міська рада. У додатку до акта від 04.12.2020 та наказу від 04.12.2020 № 21-ОТГ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність земельні ділянки, зазначені у листі прокуратури, відсутні.

20. Відповідно до інформації про земельні ділянки (кадастрові номери: 5322688400:00:002:1081, 5322688400:00:002:1079, 5322688400:00:002:1082, 5322688400:00:002:1077, 5322688400:00:004:0409) з Відкритих даних земельного кадастру України, долученої прокурором як доказ, у розділі "Власність" зазначено: "Не визначена".

Позиція Верховного Суду

21. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

23. Предметом спору є вимоги прокурора про визнання недійсними спірних договорів оренди землі та припинення їх на майбутнє, зокрема, у зв`язку з тим, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, на думку прокурора, з перевищенням повноважень розпорядився земельними ділянками державної форми власності.

24. Стаття 84 ЗК України встановлює, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

25. Складовою реформування земельних відносин в Україні є роздержавлення земель, тобто їх передача із державної та комунальної власності у приватну власність. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися з державної у приватну власність різними способами, які залежать від організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств, які виступають землекористувачами.

26. Відносини щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій регламентовано, зокрема, статтею 25 ЗК України.

27. Відповідно до частини 1 цієї статті при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

28. Приписи щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема Указ Президента України від 8.08.1995 № 20/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

29. Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

30. Статтями 1 та 2 зазначеного Закону, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї .

31. Цим Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам та районним державним адміністраціям.

32. Так, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

33. Викладені вище норми дозволяють констатувати, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується зі змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

34. Таким чином, реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.

35. Аналізуючи наведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

36. У зазначеному висновку колегія суддів Касаційного господарського суду звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які було викладено у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17.

37. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки є землями державної форми власності і не відносяться до нерозподілених земельних ділянок.

38. Разом із тим у справі № 922/2723/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом розгляду були вимоги про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, які обґрунтовано тим, що позивач є правонаступником ВАТ "Племінний завод "Червоний велетень" в тому числі щодо державного акта на право постійного користування землею. Спірним у наведеній справі було питання правонаступництва ПрАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" прав і обов`язків ВАТ "Племінний завод "Червоний Велетень", в тому числі щодо права користування землею згідно з державним актом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у наведеній справі залишила без змін судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у своїй постанові, вказавши, що спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

39. У справі № 917/1997/16, на неврахуванні висновків Верховного Суду у якій наголошує скаржник у касаційній скарзі, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Духова звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Райдержадміністрації та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Гадяччини" про визнання недійсним розпорядження голови райдержадміністрації "Про передачу СТОВ "Сади Гадяччини" в оренду нерозподіленої земельної ділянки загальною площею 29,6853 га на території Веприцької сільської ради Гадяцького району", а також про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.03.2017 у справі №917/1997/16 позов залишено без задоволення. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі №917/1997/16 рішення місцевого господарського суду скасовано з огляду на допущені порушення норм процесуального права, прийнято нове рішення про задоволення позову. Постановою від 01.10.2020 у справі № 917/1997/16 Верховний Суд рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що право власності на спірну земельну ділянку не припинилося у встановленому порядку і таке право трансформувалося у право власності позивача як правонаступника ліквідованого колишнього землевласника, а також вказав, що суди належним чином не дослідили, чи є спірні земельні ділянки сформованими та чи відносяться вони до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями колективної власності, а перебувають лише у розпорядженні райдержадміністрації до моменту отримання їх власниками державних актів про право власності на земельну ділянку, що може вплинути на недоведеність позивачем порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття відповідачем-1 оспорюваного розпорядження та укладення між відповідачами оспорюваних договорів оренди.

40. У справі № 917/781/20, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, прокурор звернувся в інтересах держави в особі селищної ради з позовом до суду, в якому просив: визнати недійсним розпорядження голови райдержадміністрації про передачу в оренду земельної ділянки; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між райдержадміністрацією і Селянським (фермерським) господарством "С.Г.М."; зобов`язати Селянське (фермерське) господарство "С.Г.М." передати вказану земельну ділянку селищній раді. За доводами прокурора, земельна ділянка, щодо якої прийнято оскаржене розпорядження та укладено спірний договір, не належить до категорії "нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки" в розумінні Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки за рішенням зборів власників земельних часток (паїв) така земельна ділянка не підлягала паюванню. Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 скасував судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та направив справу на новий розгляд, вказавши на необхідність судам надати оцінку тим обставинам, що рішенням зборів власників земельних часток (паїв) кормові угіддя вирішено передати до державної власності, відтак не з`ясовано та не перевірено, яким чином оскаржене розпорядження та спірний договір стосуються прав та інтересів селищної ради, та відповідно не надано оцінки доводам прокурора про наявність підстав для передачі такої земельної ділянки на її користь.

41. У постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 917/258/19, на неврахування висновків у якій посилається скаржник у касаційній скарзі, відмову у позові Товариству з обмеженою відповідальність "Дружба Яхниківська" як правонаступнику землекористувача про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів оренди землі Суд мотивував тим, що на момент створення зазначеного товариства земельна ділянка, яка зазначена в Державному акті на право колективної власності на землю, є розпайованою між членами КСП "Дружба", а тому це свідчить про відсутність у КСП "Дружба" нерозподілених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які Лохвицькою РДА передано в оренду ФОП Долошку О. В. на підставі спірних розпоряджень та договорів оренди.

42. У справі, яка переглядається (№ 917/253/20), питання правонаступництва прав та обов`язків КСП "Дружба" щодо Державного акта на право колективної власності на землю, самого факту паювання земель КСП "Дружба" не є спірними. Підставами відмови у задоволенні позовних вимог прокурора суди попередніх інстанцій зазначили те, що:

1) прокурор не надав доказів того, що спірні земельні ділянки є державною власністю, а саме на підтвердження своїх доводів прокурор до позовної заяви не додав ні витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ні витягів з Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок, у яких було б зазначено про належність спірних ділянок до державної форми власності,

2) матеріали справи не містять копії Державного акта від 30.11.1995 ПЛ № 008 та переліку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю),

3) не знайшли підтвердження доводи прокурора, висловлені в судовому засіданні, що відповідно до конфігурації земельних ділянок землі, якими розпорядилася Лохвицька РДА, є приораними землями до земель, що підлягали паюванню,

4) не надано також доказів, що спірні земельні ділянки не входять в межі Державного акта від 15.11.1995 ПЛ № 008.

43. Таким чином, колегія суддів не бере до уваги помилкові посилання скаржника на неврахування судами висновку щодо застосування норми статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (в контексті паювання земель сільськогосподарських підприємств як способу приватизації цих ділянок членами таких підприємств), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 917/1997/16, від 13.07.2021 у справі №917/781/20, від 21.12.2021 у справі № 917/258/19, оскільки, як було зазначено вище, судами не було встановлено та прокурор не довів того, що спірні земельні ділянки є державною власністю.

44. У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

45. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

46. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина 3).

47. Відповідно до статті 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

48. Суди попередніх інстанції у справі, яка переглядається, на підставі встановлених фактичних обставин справи, в межах визначених процесуальним законом повноважень щодо надання оцінки наявним в матеріалах справи доказам, дійшли висновку про недоведення прокурором тих обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог (пункт 2 цієї постанови).

49. Під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій спростували посилання прокурора на долучені до матеріалів справи листи та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дійшли висновку, що надані прокурором докази не підтверджують того, що: (1) всі земельні ділянки, які були передані КСП "Дружба", розподілено та витребувано; (2) спірні земельні ділянки не відносяться до земель, які входили до меж Державного акта; (3) спірні земельні ділянки є землями державної форми власності.

50. З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що спірні земельні ділянки не є землями державної власності, необґрунтовано надавши перевагу відомостям стосовно форми власності землі, що мають міститися у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

51. Так, відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права державної власності на відповідну земельну ділянку. Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

52. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі № 917/553/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, про неврахування яких (висновків) зазначає скаржник у касаційній скарзі.

53. У постанові від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку, що правом власності на спірні земельні ділянки, розташовані в межах відповідного населеного пункту, Рада наділена в силу введення 01.01.2002 у дію нового ЗК України.

54. Як зазначає скаржник у касаційній скарзі щодо застосування статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

55. Однак, оцінивши наявні у цій господарській справі докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що прокурор не довів, що спірні земельні ділянки не входять у межі Державного акта від 15.11.1995 ПЛ № 008 та не є невитребуваними (нерозподіленими) земельними частками (паями), а є державною формою власності.

56. Доводи касаційної скарги щодо незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою наявних в матеріалах справи доказів: (1) не доводять порушення судом норм процесуального права; (2) направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому відхиляються Судом (касаційний розгляд здійснюється в межах, передбачених статтею 300 ГПК України).

57. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

58. Суд відхиляє доводи прокурора, наведені в касаційній скарзі, про те, що суди першої та апеляційної інстанції, стверджуючи про наявність нерозподілених ділянок після паювання земель КСП "Дружба" та про віднесення спірних одинадцяти земельних ділянок до земель пайового фонду КСП "Дружба", у порушення статей 76-78, 86 ГПК України не навели підстав, чому саме розпорядження Лохвицької РДА від 12.12.2020 № 515 та відомості Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мають більшу вірогідність, аніж рішення господарського суду Полтавської області від 16.03.2021 у справі № 917/258/19, оскільки таке твердження спростовується змістом оскаржуваної постанови, де зазначено, що розрахунок розпайованої землі з урахуванням розпорядження голови Лохвицької РДА № 515 від 14.12.2000 такий: площа землі, яка підлягала паюванню - 2 685,87 га, 748 осіб х 3,22 га (розмір паю) - 1 408,56 га, однак розпорядження голови Лохвицької РДА від 14.12.2000 № 515 не було предметом дослідження під час розгляду справ № 917/2117/19 та № 917/258/19.

59. У зв`язку із зазначеним колегія суддів також не вбачає невідповідності оскаржуваних судових рішень висновкам, викладеним у постановах, зазначених у пункті 6 цієї постанови, у справах: № 910/18036/17, № 129/1033/13-ц, № 917/1307/18, № 902/761/18, № 917/2101/17, № 904/2357/20, № 915/646/18 щодо застосування статті 13, 78, 86 ГПК України (принцип змагальності, стандарт доказування).

60. Зважаючи на викладене, підстава, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

63. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

65. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

66. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 917/253/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай