Постанова

від 29.08.2023 по справі 916/631/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/631/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В. , Жукова С.В. ,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О. ,

учасники справи:

заявник - Компанія OCEAN MED SHIPPING LTD (ОУШЕН МЕД ШИППІНГ ЛТД.),

представник заявника - Драган Т.М. , адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

відповідач - Компанія NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.),

представник відповідача - Сукачов Є.С. , адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.)

на ухвалу Господарського суду Одеської області (про забезпечення позову)

від 17.02.2023

та ухвалу Господарського суду Одеської області (про скасування заходів забезпечення позову)

від 23.02.2023

у складі судді: Рога Н.В. ,

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 10.05.2023

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. , (головуючий), Богатиря К.В. , Філінюка І.Г. ,

у справі за заявою

Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD (ОУШЕН МЕД ШИППІНГ ЛТД.)

до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.)

про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Компанія OCEAN MED SHIPPING LTD. звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою, до подання позовної заяви, до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. про накладення арешту на судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія), яке знаходиться в акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

2. В обґрунтування заяви Компанія OCEAN MED SHIPPING LTD. зазначає, що у останньої наявна морська вимога до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. на суму 150 000 доларів США, яка виникла у зв`язку із заподіянням відповідного збитку майну заявника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції від 17.02.2023

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 заяву Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) задоволено, накладено арешт на морське судно NAVITAS, яке знаходиться в акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Рені, заборонено капітану морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна NAVITAS з акваторії морського порту Рені, тощо.

4. Рішення суду мотивоване встановленою наявністю обставин, які свідчать про виникнення у заявника - Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. права морської вимоги до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. на підставі спричинення шкоди на загальну суму 150 000 доларів США., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна.

5. Судом першої інстанції встановлено:

5.1. 12.02.2023 о 05:08 годин сталося зіткнення суден NAVITAS та MAINLAND.

5.2. Відповідно до ноти протесту капітана судна MAINLAND від 12.02.2023 судно NAVITAS здійснювало плавання у напрямку течії річки Дунай, у той час як судно MAINLAND було пришвартовано до Reni Oil Terminal. Внаслідок надто швидкої зміни курсу судна NAVITAS у напрямку судна MAINLAND, судно MAINLAND зіткнулось з останнім, в результаті чого судно MAINLAND отримало пошкодження у вигляді вм`ятини.

5.3. Згідно суднового сертифіката серії 0009224 від 29.07.2022р. судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) належить Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L.

5.4. Внаслідок зазначеної аварійної морської події судну MAINLAND, яке належить Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L., було завдано пошкодження. Відповідно до пропозиції для постановки в док та ремонту Компанії ART SHIPYARD вартість відновлювального ремонту судна MAINLAND становить 150 000 доларів США.

5.5. З матеріалів справи вбачається, що Компанією OCEAN MED SHIPPING LTD. 12.02.2023 було направлено рахунок на відшкодування витрат на ремонт судна MAINLAND на суму 150 000 доларів США.

5.6. Матеріали справи не містять доказів задоволення зазначеної вище морської вимоги на суму 150 000 доларів США.

5.7. На час подання заяви судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) затримано в акваторії морського порту Рені на підставі розпорядження начальника ВП «Ренійський морський порт» № 4 від 14.02.2023.

5.8. Судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) станом на 16.02.2023 перебуває в акваторії морського порту Рені, про що, зокрема, свідчать дані, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції від 23.02.2023

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 задоволено заяву Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. про скасування заходів забезпечення позову та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2023.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ - 35929260) (далі - ТОВ "БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ") внесено на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області 5 485 290 грн, що еквівалентно 150 000 доларів США за курсом НБУ станом на 23.02.2023 в якості забезпечення позову у справі № 916/631/23 за ухвалою від 17.02.2023.

8. Судом встановлено:

8.1. Відповідно до платіжного доручення № 115 від 23.02.2023 ТОВ "БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ" внесено на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області внесено 5 485 290 грн, що еквівалентно 150 000 доларів США за курсом НБУ станом на 23.02.2023. Згідно вказаного платіжного доручення призначенням платежу є: внесення на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області від імені та за дорученням NAVITAS SHIPPING S.R.L. в якості забезпечення позову у справі № 916/631/23 за ухвалою від 17.02.2023.

8.2. Відповідно до довідки фінансово-економічного відділу Господарського суду Одеської області № 08-39/52/2023 від 23.02.2023 кошти у розмірі 5 485 290 грн, внесені Компанією NAVITAS SHIPPING S.R.L. в якості забезпечення позову, по квитанції № 115 від 23.02.2023 було зараховано на депозитний рахунок № UA928201720355209002000005416 , відкритому в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 (про забезпечення позову) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 (про скасування заходів забезпечення позову) у справі №916/631/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. - без задоволення.

10. Колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, оскільки на підставі наданих заявником доказів встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника - Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. права морської вимоги до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. на підставі спричинення шкоди на загальну суму 150 000 доларів США.

11. З огляду на те, що кошти у розмірі 5 485 290 грн внесені Компанією NAVITAS SHIPPING S.R.L. в якості забезпечення позову, по квитанції №115 від 23.02.2023 було зараховано на депозитний рахунок, відкритому в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, що підтверджується довідкою фінансово-економічного відділу Господарського суду Одеської області №08-39/52/2023 від 23.02.2023, апеляційний господарський суд визнав вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 у справі №916/631/23.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Компанія NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) звернулась з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 916/631/23 Господарського суду Одеської області, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту судна NAVITAS. Повернути ТОВ "БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ" грошові кошти у розмірі 5 485 290,00грн. сплачені згідно платіжного доручення № 115 від 23.02.2023.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/631/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я. , суддя - Жуков С.В. , суддя - Васьковський О.В. , що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.), датою проведення судового засідання визначено 15.08.2023.

15. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 задоволено клопотання Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

16. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 відкладено розгляд касаційної скарги Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 916/631/23, судове засідання призначено на 29.08.2023.

17. 22.08.2023 від представника OCEAN MED SHIPPING LTD надійшов відзив на касаційну скаргу Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

18. 28.08.2023 до Верховного Суду від представника Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.

19. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX Верховний Суд розглядає справу № 916/631/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

20. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (29.08.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 29.08.2023.

21. Представник Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) в судових засіданнях 15.08.2023 та 29.08.2023 (в режимі відеоконференції поза межами суду) вимоги заявленої касаційної скарги підтримав, з підстав викладених у касаційній скарзі та додаткових поясненнях до касаційної скарги.

Просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2023, ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 916/631/23, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту судна NAVITAS. Повернути ТОВ "БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ" грошові кошти у розмірі 5 485 290,00грн. сплачені згідно платіжного доручення 115 від 23.02.2023.

22. Представник Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD в засіданні суду 29.08.2023 (в режимі відеоконференції поза межами суду) проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу, просив Верховний Суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2023, ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №916/631/23 залишити без змін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Компанія NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.))

23. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на відсутність єдиної судової практики у питанні застосування норм Міжнародної Конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 (Брюссельська конвенція) у відношення накладення арешту на річкові судна.

Суди попередніх інстанцій застосували положення Кодексу торговельного мореплавства України в частині, яка не підлягає застосуванню у відношенні суден під іноземним прапором, всупереч правовому висновку наведеному у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 916/369/22.

Доводи заявника

(Компанія OCEAN MED SHIPPING LTD)

24. Заявник доводить:

24.1. застосування норм статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) та норм Глави 4 "Арешт суден" цього Кодексу жодним чином не вплинуло на винесення рішення, оскільки накладення арешту на судно було здійснено не на підставі норм КТМ України, а на підставі норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), основою яких є норми Брюссельської конвенції (Міжнародної Конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952);

24.2. Брюссельська конвенція не містить норм, які визначають поняття "морське судно" або "судно". Крім того, преамбула не є правовою нормою, а тому не є загальнообов`язковим правилом поведінки;

24.3. факт того, що судно NAVITAS заходило у Ренійський морський торговельний порт, підтверджує те, що це судно - "судно змішаного плавання", тобто має конструктивний тим "ріка-море", тобто щодо нього поширюються всі зазначені заявником положення Конвенції та ГПК України;

24.4. внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошових коштів не є заходом забезпечення позову, а є забезпеченням позову, що був зроблений не за вимогою або рішенням суду, а за власної ініціативи відповідача, а отже, таке забезпечення позову не може бути скасовано судом і кошти не можуть бути повернені, оскільки це суперечить господарському процесуальному законодавству.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

26. Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна NAVITAS.

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.02.2023 о 05:08 годин сталося зіткнення суден NAVITAS та MAINLAND у межах ДП "Ренійський морський торговельний порт".

Внаслідок зазначеної аварійної морської події судну MAINLAND, яке належить Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L., було завдано пошкодження. Відповідно до пропозиції для постановки в док та ремонту Компанії ART SHIPYARD вартість відновлювального ремонту судна MAINLAND становить 150 000 доларів США.

Відтак, у Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. виникло право морської вимоги до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. на підставі спричинення шкоди на загальну суму 150 000 доларів США.

28. Компанія OCEAN MED SHIPPING LTD. звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою, до подання позовної заяви, до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. про накладення арешту на судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія), яке знаходиться в акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", у забезпечення морської вимоги.

29. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

30. Порядок накладення та звільнення з-під арешту морських суден врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно Закону України від 07.09.2011 № 3702-VІ.

30.1. Згідно з статті 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

30.2. У частині 3 статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачено, що судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.

30.3. Відповідно до статті 4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

30.4. За умовами статті 5 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна суд чи будь-який інший відповідний судовий орган, у межах компетенції якого судно було заарештовано, дозволяє зняття арешту під заставу в сумі, яка забезпечить явку відповідача, або за умови надання іншого виду забезпечення, крім випадків, коли судно було заарештоване у зв`язку з морськими вимогами, що перераховані в підпунктах "o" та "p" пункту 1 статті 1. У таких випадках суд або інший відповідний судовий орган може дозволити продовження експлуатації судна власником, якщо останній надасть заставу в сумі, достатній для явки відповідача або інший вид забезпечення, або зможе визначити порядок ведення справ судна під час арешту. Якщо між сторонами не досягнуто згоди про розміри застави або іншого виду забезпечення, суд чи інший відповідний судовий орган встановлює їхній характер і розмір. Прохання про зняття арешту під таке забезпечення не може тлумачитися ані як визнання відповідальності, ані як відмова від використання законного обмеження відповідальності власника судна.

30.5. Згідно з статтею 6 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна усі питання щодо відповідальності позивача за збитки, заподіяні внаслідок арешту судна, або за витрати, пов`язані із наданням застави або іншого виду забезпечення з метою звільнення судна або запобігання його арешту, будуть вирішуватися за правом Договірної Держави, у межах юрисдикції якої був здійснений арешт чи було подано клопотання щодо його здійснення.

30.6. Процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

31. Назва Конвенції та преамбула містять вказівку на поняття "морські судна", проте у тексті норм Конвенції застосовується єдине поняття "Судно", норма-дефініція, що визначає такі поняття, відсутня.

31.1. Міжнародно-правовий статус суден залежить від того, є вони військовими кораблями і суднами, чи належать до торгових суден.

31.2. Торговим судном в міжнародно-правовому сенсі є будь-яке судно, що не є військовим. До торгових суден відносяться усі самохідні і несамохідні плавзасоби, що використовуються для транспортування вантажів, пасажирів, багажу, пошти, рибного або іншого морського промислу, добування корисних копалин, рятування, буксирування, несення спеціальних служб (охорона промислів, санітарної і карантинної служби), наукових, навчальних і культурних цілей. Законодавство деяких держав відносить до торгових суден тільки судна, що використовуються для перевезення вантажів, пасажирів і багажу, встановивши для науково-дослідних суден, криголамів та інших спеціальних суден особливий правовий режим.

31.3. В залежності від призначення і технічних характеристик судна і кораблі діляться на класи, а в межах класів - на підкласи з урахуванням дальності плавання, тоннажу або спеціалізації.

31.4. Регістрові судна класифікують, зокрема, за районом плавання: морські (дальнього, необмеженого, прибережного плавання, рейдові), внутрішнього плавання (річкові, озерні), змішаного плавання (ріка - море).

31.5. У більшості міжнародних конвенцій, що регламентують діяльність суб`єктів у Світовому океані, немає однозначного (універсального) тлумачення поняття «судно».

31.6. Міжнародні угоди закріплюють лише загальне поняття судна, не виділяючи в окрему категорію морські судна. Оскільки мореплавство може здійснюватися не лише морськими, а й річковими, а також суднами змішаного (ріка-море) плавання. З погляду міжнародного морського права, всі ці судна будуть мати однаковий правовий статус при здійсненні ними мореплавства.

31.7. Поняття «судно» за нормами Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна має більш загальний, універсальний характер.

32. Відповідно до Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ про арешт на морські судна" від 20.12.2011 №4190-VI та "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" від 07.09.2011 №3702-VI з 16 травня 2012 до господарського процесу України був запроваджений процесуальний інститут арешту судна для забезпечення морської вимоги.

Ці зміни було розроблено та внесено до діючого законодавства України з метою його приведення у відповідність до статті 4 Міжнародно конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 р.

33. Завданням національного законодавства країни-учасниці Конвенції про арешт 1952 р. є: забезпечення можливості своєчасного арешту судна; захист інтересів судновласника від зловживання правом на арешт шляхом вимоги від заявника внесення забезпечення для покриття можливих збитків; можливість судновласника звільнити судно з-під арешту шляхом надання грошового забезпечення позову (за виключенням випадків оскарження права власності на само судно); встановлення розумного строку, в продовж якого заявник повинен надати докази про початок розгляду його морської вимоги компетентним судом.

При розгляді справ про арешт морських суден судові органи керуються положеннями Конвенції 1952 р., але процесуальні норми передбачені процесуальними кодексами.

Будучи специфічним інститутом матеріального морського права, арешт морських суден розглядається в Україні за процесуальними вимогами забезпечення позову.

34. Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

35. Так, пунктом 9 частини першої статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, згідно з якими позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

36. Пунктом 3 частини 3 статті 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна.

В цій частині колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду викладену у постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19 за якою обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу пункту 3 частини 3 статті 139 ГПК України.

37. Згідно з частиною другою статті 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

38. В розумінні статті 1 Конвенції морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

39. Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини (пункт 5 цієї Постанови), колегія суддів погоджується з наявністю у Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD (ОУШЕН МЕД ШИППІНГ ЛТД.) права морської вимоги до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.), що не заперечується учасниками цієї справи.

40. Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (частина друга статті 138 ГПК України).

41 За приписами частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про морські порти України" законодавство про морські порти ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них..

41.1. Морські порти є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури держави з огляду на їх розташування на напрямках міжнародних транспортних коридорів.

41.2. Кабінетом Міністрів України Розпорядженням від 26.06.2013 за №466-р визначено Перелік морських портів України, відкритих для заходження іноземних суден до складу якого (Переліку) включено порт Рені.

41.3. Навігація в порту Рені триває цілий рік, зв`язок з Чорним морем здійснюється через ГСХ "Дунай -Чорне море" і Сулинський канал. Географічне положення визначило статус порту Рені одночасно як річкового і морського. Порт розташований у Південно-Західній частині України на стику українського, румунського і молдавського кордонів, і на перетинанні 4-х транспортних коридорів: Критських № 7 і № 9, Євроазіатського і Чорноморського.

41.4. Отже, Колегія суддів, враховує як загальнодоступну інформацію з відкритих джерел (інтернету) так і положення нормативно-правових актів, та зазначає, що порт Рені - великий транспортний вузол на Дунаї (Україна), у якому тісно переплітається робота морського, річкового, залізничного та автомобільного транспорту.

41.5. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.

42. Аварійна морська подія, як встановлено судами попередніх інстанцій, сталася в акваторії Ренійського торговельного морського порту.

43. Положеннями частини 2 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

44. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на час подання заяви судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) затримано в акваторії морського порту Рені на підставі розпорядження начальника ВП «Ренійський морський порт» №4 від 14.02.2023.

Крім того, на час подання заяви, судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) станом на 16.02.2023 перебуває в акваторії морського порту Рені, про що, зокрема, свідчать дані, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com, що вказує на належне визначення заявником підсудності - Господарський суду Одеської області.

45. З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про наявність підстав для накладення арешту на судно NAVITAS.

46. Водночас, колегія суддів, спираючись на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 06.10.2022 у справі № 916/369/22, ("норми Глави 4 "Арешт суден", що містяться у Розділі ІІ КТМ України, не можуть застосовуватися до іноземних суден, що ходять не під прапором України, оскільки відповідно до пункту 1 статті 14 КТМ "Колізійні норми", норми Розділу ІІ Кодексу (до якого входять як статті 20, так і норми про арешт судна), застосовуються тільки до суден, зареєстрованих в Україні"), вважає обґрунтованими доводи скаржника - Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.), щодо неправомірного застосування до правовідносин що склались приписів Кодексу торговельного мореплавства України, в частині що не підлягає застосуванню, зокрема статті 42 КТМ України.

47. Однак, вказане не вплинуло на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна NAVITAS відповідно до норм Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна.

48. Крім того, предметом касаційного дослідження є, також, перевірка правомірності скасування вжитих заходів забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна NAVITAS та, відповідно, скасування арешту судна.

49. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

50. Відповідно до статті 5 цієї Конвенції суд чи будь-який інший відповідний судовий орган, у межах компетенції якого судно було заарештовано, дозволяє зняття арешту під заставу в сумі, яка забезпечить явку відповідача, або за умови надання іншого виду забезпечення, крім випадків, коли судно було заарештоване у зв`язку з морськими вимогами, що перераховані в підпунктах "o" та "p" пункту 1 статті 1. У таких випадках суд або інший відповідний судовий орган може дозволити продовження експлуатації судна власником, якщо останній надасть заставу в сумі, достатній для явки відповідача або інший вид забезпечення, або зможе визначити порядок ведення справ судна під час арешту. Якщо між сторонами не досягнуто згоди про розміри застави або іншого виду забезпечення, суд чи інший відповідний судовий орган встановлює їхній характер і розмір.

51. Приписами частини 2 статті 6 Міжнародної конвенції встановлено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна та зняття арешту під заставу, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

52. Згідно частини 4 статті 143 ГПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

53. Частиною 5 статті 143 ГПК України встановлено, що надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

54. Частинами 1, 3 статті 145 ГПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

55. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч.4 ст. 145 ГПК України).

56. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 скасовано заходи забезпечення позову у справі № 916/631/23, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 у справі № 916/631/23 у вигляді накладення арешту на морське судно NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія), судновласником якого є Компанія NAVITAS SHIPPING S.R.L. (Municipiul Galati, Strada Brailei, Nr.78, Bloc Br4a, Etaj Parter, Judet Galati), яке знаходиться в акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, електронна адреса: harbor_master@rni.uspa.gov.ua) шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Рені; заборони капітану морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, електронна адреса: harbor_master@rni.uspa.gov.ua) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) з акваторії морського порту Рені., у зв`язку із внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 5 485 290 грн, що еквівалентно 150 000 доларів США за курсом НБУ, отже, відбулася зміна заходу забезпечення позову з арешту судна на внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі морської вимоги.

57. Згідно частин 12-13 статті 145 ГПК України грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини 4 статті 143 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

58. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини 3 статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

59. Як про це вірно зазначено судом апеляційної інстанції, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2023 відкрито провадження по справі № 916/1227/23 за позовом Компанії OCEAN MED SHIPPING LTD. до Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. про стягнення 557 717 дол. США, що еквівалентно 20 395 710,69 грн, саме в межах цього провадження та під час розгляду справи по суті, судом, на підставі наданих сторонами доказів, має бути вирішено, зокрема й питання щодо розміру шкоди (збитків), які завдані позивачеві та становлять вартість відновлювального ремонту судна.

Наразі, судом не прийнято рішення за результатами розгляду позовних вимог, про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

60. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, а також з огляду на викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком у справі про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2023 у справі № 916/631/23.

Щодо доводів касаційної скарги

61. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

62. З урахуванням висновку викладеного у пункті 44 цієї постанови, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника з приводу застосування судами першої та апеляційної інстанції норм Глави 4 "Арешт суден", що містяться у Розділі ІІ КТМ України, зокрема статті 42 КТМ України, без врахування правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 06.10.2022 у справі № 916/369/22.

Проте, з огляду на приписи статті 9 Конституції України, та застосування до спірних правовідносин норм Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, що визнано Верховним Судом у цій постанові правомірним, вказані недоліки не вплинули на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції.

63. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

66. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.), необхідність залишити без змін ухвалу Господарського суду Одеської області (про забезпечення позову) від 17.02.2023, ухвалу Господарського суду Одеської області (про скасування заходів забезпечення позову) від 23.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

67. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії NAVITAS SHIPPING S.R.L. (НАВІТАС ШИПІНГ С.Р.Л.) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області (про забезпечення позову) від 17.02.2023, ухвалу Господарського суду Одеської області (про скасування заходів забезпечення позову) від 23.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №916/631/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков