Ухвала

від 08.09.2023 по справі 910/16678/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16678/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023

у справі за позовом Приватного підприємства "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія"

до Житомирської обласної державної адміністрації

про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просив скасувати розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 23.11.2020 № 633 щодо затвердження проекту землеустрою для відведення та передачу в оренду позивачу строком на 7 років земельної ділянки площею 5,9031 га, кадастровий номер 1822384400:09:000:0120.

Позивач обґрунтував позов тим, що відповідач порушив строк розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки відповідно до частини шостої статті 123 Земельного кодексу України. Крім того, відповідач залишив без уваги клопотання позивача про передачу в оренду земельної ділянки строком на 49 років.

Господарський суд міста Києва рішенням від 06.06.2022 відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач має право, а не обов`язок передавати в оренду землю строком до 50 років, відтак доводи позивача з посиланням на порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо передачі в оренду земельної ділянки на строк менше, ніж 49 років, є необґрунтованими. Крім того, відповідач, приймаючи оскаржуване розпорядження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства, відповідно підстави для його скасування відсутні.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

26.07.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 (повний текст складений 24.02.2023), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та скасувати незаконне розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 23.11.2020 № 633 як таке, що прийняте з перевищенням повноважень.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023.

04.09.2023 на запит до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 910/16678/21.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження.

За положенням статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 26.07.2023, до якої додав заяву про поновлення пропущеного строку на звернення з касаційною скаргою, оскільки він виник не з вини скаржника, а з вини працівників апеляційного господарського суду. Отримав позивач оскаржувану постанову тільки 07.07.2023 при особистому зверненні.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.

Позивач, ініціювавши апеляційний перегляд справи, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до матеріалів справи директор Приватного підприємства "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія" - Філоненко А. М. був присутній в судовому засіданні 26.01.2023 під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови. Повний текст постанови надіслано 01.03.2023 об 11:29 позивачу на електронну адресу prodeks@ua.fm, яку позивач сам зазначив у процесуальних документах, наявних у матеріалах справи. При цьому зазначена електронна адреса вказана в державному реєстрі - Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До того ж, як свідчать матеріали справи, протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції всі процесуальні документи надсилалися позивачу на цю електронну адресу, позивач брав участь у судових засіданнях та не заперечував стосовно отримання процесуальних документів таким способом.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2023 зазначив, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Крім того, за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову оприлюднено 01.03.2023.

Натомість позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду більш ніж через три місяці. При цьому, як свідчать матеріли справи, позивач тільки 07.07.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про отримання оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини значного пропуску позивачем строку на касаційне оскарження не є об`єктивно непереборними, оскільки скаржник не довів їх наявності. Отже, зазначені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, позивачу необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги.

Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі позивач зазначив, що суди неправильно застосували статті 3, 13, 638, 649 Цивільного кодексу України, статті 123, 124, 134 Земельного кодексу України та статті 179- 187 Господарського кодексу України за відсутності висновків чи правових позицій Верховного Суду (пункт 3 частини другою статті 287 ГПК України). Крім того, суд першої інстанції розглянув справу без участі позивача (пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України).

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також зазначити, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Однак касаційна скарга не містить обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування судами статей 3, 13, 638, 649 Цивільного кодексу України, статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України та статей 179- 187 Господарського кодексу України, а містить лише посилання на те, що суд заплутався у кількох нормативних актах, не зміг встановити істину і прийняти законну постанову.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

Суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).

Щодо доказів про сплату судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 4 540,00 грн (1 х 2 270,00 грн х 200 %).

Однак до касаційної скарги позивач не додав доказів сплати судового збору.

Щодо надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі.

Відповідно до частини першої статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте позивач не додав до касаційної скарги доказів про надсилання відповідачу копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги позивачу необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази; обґрунтувати зазначений скаржником випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України; надати докази про надсилання відповідачу копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, листом з описом вкладення, а також докази про сплату судового збору в сумі 4 540,00 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290- 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 910/16678/21 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви докази про таке направлення, а також докази щодо отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити позивачу, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський